ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
13 квітня 2012 року 10:00 № 2а-18065/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив"
доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
провизнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень від 03 червня 2011 року №0004772302 та №0004782302
06 грудня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Хімлаборреактив") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 03 червня 2011 року №0004772302 та №0004782302 та скасувати такі податкові повідомлення-рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-18065/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 20 грудня 2011 року.
В судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів.
В судове засідання 27 лютого 2012 року не прибув представник відповідача.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неприбуття представника позивача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 27 лютого 2012 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 03 червня 2011 року №0004772302 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "Хімлаборреактив" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 840 519,00 грн., в тому числі за основним платежем -2 272 415,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -568 104,00 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 03 червня 2011 року №0004782302 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ "Хімлаборреактив" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 3 550 649,00 грн., в тому числі за основним платежем -2 840 519,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -710 130,00 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 20 травня 2011 року №537/23-2-23522853 "Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" (код за ЄДРПОУ 23522853) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП. "Агропрайд" (код ЄДРПОУ 35870453) за період 01.12.2010 року по 31.12.2010 року" (далі по тексту -Акт перевірки).
У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 2 840 519,00 грн.; підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 2 272 415,00 грн., в тому числі за грудень 2010 року -2 272 415,00 грн.
Порушення позивачем норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" мотивовані наступним: контрагент позивача - ПП "Агропрайд" за даними перевірки ДПІ у м. Херсоні незаконно формував податковий кредит по взаємовідносинам з третіми особами; підписи на договорі, накладних та податкових накладних від імені директора ПП "Агропрайд" -Прокопівнюка В.Б. виконані не ним, а іншою особою; згідно інформації податкових органів контрагенти ПП "Агропрайд" проводили діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам; усі операції купівлі-продажу ПП "Агропрайд" з його постачальниками та покупцями не спричиняють настання реальних правових наслідків та є нікчемними по ланцюгу постачання до вигодонабувача.
Наведене, на думку відповідача, свідчить, що операції по взаємовідносини ТОВ "Хімлаборреактив" з ПП "Агропрайд" є недійсними, угоди між ними укладені без мети настання реальних наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та є нікчемними.
Позивач вважає протиправними спірні податкові повідомлення-рішення та дії по їх прийняттю, оскільки пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України встановлено пряму заборону на прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.
Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ "Хімлаборреактив" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Хімлаборреактив" та ПП "Агропрайд", обставини використання придбаного товару (робіт, послуг) у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).
Як свідчать матеріали справи, 08 жовтня 2010 року між ТОВ "Хімлаборреактив" (покупець) та ПП "Агропрайд" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №697, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю ,а покупець прийняти та оплатити хімічну продукцію та лабораторне обладнання в асортименті та за ціною, визначених у видаткових накладних.
Згідно з видатковими накладними, датованими груднем 2010 року, ПП "Агропрайд" поставило ТОВ "Хімлаборреактив" хімічну продукцію та лабораторне обладнання (термостати, колби, електроди, сушильні шафи, реактиви тощо) на загальну суму 13 634 489,98 грн.
ПП "Агропрайд" виписало на адресу ТОВ "Хімлаборреактив" податкові накладні, датовані груднем 2010 року, на загальну суму 13 634 489,98 грн., в тому числі податок на додану вартість -2 272 415,00 грн.
ПП "Агропрайд" передало право вимоги до ТОВ "Хімлаборреактив" за договором купівлі-продажу ПП "Ракурс Плюс", що підтверджується договором про відступлення права вимоги від 23 січня 2011 року, укладеного між ПП "Агропрайд" та ПП "Ракурс Плюс", копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Згідно копій платіжних доручень та виписок банку ТОВ "Хімлаборреактив" перерахувало ПП "Ракурс Плюс", як новому кредитору, грошові кошти у розмірі 13 634 489,98 грн.
В частині висновків Акту перевірки щодо порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування валових витрат при придбанні товарів, робіт чи послуг є подальше використання таких товарів, робіт, послуг у власній господарській діяльності підприємства.
Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Пункт 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Судом встановлено, що ТОВ "Хімлаборреактив" займається, зокрема, поставкою хімічних реактивів, лабораторного обладнання, меблів та посуду, про що також можна дізнатись із інформації, розміщеної на веб-сайті http://www.hlr.com.ua.
Як підтверджують матеріали справи, а саме: копії господарських договорів, видаткових накладних, довіреностей на отримання товару, виписок банку, придбані у ПП "Агропрайд" хімічна продукція та лабораторне обладнання реалізовано на адресу третіх осіб, зокрема, Інституту молекулярної біології та генетики, Хмельницькій АЕС, Обухівська районна СЕС, міські водоканали, ПАТ "Укртатнафта", ПАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія".
Таким чином, господарські операції ТОВ "Хімлаборреактив" (покупець) та ПП "Агропрайд" здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
За правилами підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
В Акті перевірки не встановлено відсутність на момент перевірки у позивача таких розрахункових, платіжних та інших документів.
Доказів на підтвердження того, що ПП "Агропрайд" не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.
Стосовно висновків Акта перевірки про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, суд звертає увагу на наступне.
Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Частина третя цієї статті визначає ,що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.
Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним правочину, укладеного в межах спірних правовідносин між позивачем та його ПП "Агропрайд", а відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
При цьому, слід враховувати вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Так, на момент здійснення спірних господарських операцій та станом на 17 січня 2012 року ПП "Агропрайд" зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
На думку суду, позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих розрахункових та інших документів, а також використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності, висновок Акта перевірки про порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є помилковим, а збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафних санкцій -протиправним.
В частині висновків Акта перевірки щодо порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ПП "Агропрайд" хімічної продукції та лабораторного обладнання безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.
За приписом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Закон України "Про податок на додану вартість" передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).
Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ПП "Агропрайд" - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних на кожну поставку товару; в свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ "Хімлаборреактив" правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість грудень 2010 року, а висновки Акта перевірки про порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є помилковими, відтак збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій є протиправним.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на висновок спеціаліста від 11 квітня 2011 року №570, відповідно до якого підписи від імені директора ПП "Агропрайд" -Прокопівнюка В.Б. в договорі купівлі-продажу, накладних та податкових накладних виконані не ним, а іншою особою, оскільки такий висновок, складений в межах кримінальної справи, виступає доказом відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, на підставі якою орган дізнання, слідчий і суд можуть встановити наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Необґрунтованими є також доводи відповідача про порушення норм податкового законодавства підприємствами-постачальниками ПП "Агропрайд", оскільки позивач в межах спірних правовідносин не мав жодних правових відносин з такими підприємствами, а його право на формування валових витрат та податкового кредиту платника податків, на переконання суду, не залежить від дотримання податкової дисципліни третіми особами по ланцюгу постачання.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03 червня 2011 року №0004772302 та №0004782302 є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги у цій частині -задоволенню.
Обґрунтованими є також позовні вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
Судом встановлено, що позапланова виїзна перевірка ТОВ "Хімлаборреактив" проведена в межах кримінальної справи №77-00186 на підставі постанови слідчого Собко С.Л. слідчого відділення податкової міліції ДПІ у Подільському районі м. Києва від 22 березня 2011 року, та є такою, що призначена відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України.
Пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України встановлює, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Враховуючи те, що перевірка позивача в межах спірних правовідносин призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, суд вважає, що ДПІ у Печерському районі м. Києва не мала підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Доказів на підтвердження того, що в кримінальній справі існує рішення суду, яке набрало законної сили, відповідачем до суду не надано.
При цьому пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України не передбачає будь-яких винятків для прийняття податкового повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду в залежності від характеру чи кваліфікації розслідуваного суспільно небезпечного діяння.
За таких підстав суд приходить до висновку, що дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 03 червня 2011 року №0004772302 та №0004782302 за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ "Хімлаборреактив" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Агропрайд", є протиправними.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Хімлаборреактив" підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 03 червня 2011 року №0004772302 та №0004782302 за результатами позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Агропрайд".
3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 03 червня 2011 року №0004772302 та №0004782302.
4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімлаборреактив" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень двадцять три копійки).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко