ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
13 квітня 2012 року № 2а-19324/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека - ЛТД»
до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2011 р. №0000732320
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека - ЛТД»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва №00007323320 від 16.12.2011 р.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене ДПІ у Деснянському районі м. Києва із порушенням чинного законодавства України, ґрунтується на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Відповідач до суду не прибув, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до вимог ст. 35, 37 КАС України.
В матеріалах справи містяться заперечення на позовну заяву. В обгрунтування заперечень Відповідач зазначає, що під час перевірки було встановлено порушення Позивачем вимог п. 198.3, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме, було встановлено завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами всього на суму 57 833,00 грн., в т.ч. за серпень 2011 р. в сумі 57 833,00 грн., за угодою, яку відповідачем кваліфіковано як нікчемну.
У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Співробітниками Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва (далі -відповідач) було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека - ЛТД»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 10.011.2011 р. по 30.09.2011 р. За результатами якої складено акт перевірки від 08.12.2011р. №8132/23-6/21610122.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011р. №0000732320, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 72 291,25 грн. (57833,00 грн. - основний платіж, 14458,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
В Акті перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755- IV (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкового зобов'язання по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Агентство Віасат»всього в сумі 57 833,00 грн., в т.ч. за серпень 2011 р. в сумі 57 833 грн..
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між ТОВ «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека - ЛТД»(Замовник) та ТОВ «Агентство «Віасат»(Виконавець) укладено Договір №1659р від 01.06.2011р. (надалі по тексту Договір №1659р).
У відповідності до п. 1.1 Договору №1659р, Замовник доручає та сплачує, а Виконавець бере зобов'язання щодо надання послуг з пошуку та підбору кандидатів на вакантні посади, які є в наявності, що іменується у подальшому «Фахівці», у відповідності до вимог, виконаними Замовником у Заявці (ках).
Згідно п. 2.2 Договору №1659р, Замовник зобов'язується: 2.2.1 Надати Виконавцю Заявку (и) з зазначенням Фахівців, які вимагаються на наявні вакантні посади з переліком вимог, що до них виставляються. 2.2.2 За необхідності забезпечити можливість Виконавцю знайомитись з діяльністю Замовника у межах, необхідних для укладення даного Договору та підбору Фахівців. 2.2.3 Протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання резюме розглянути та сповістити Виконавцю свою думку по представленим йому інформаційним матеріалам на Фахівця та призначити час проведення співбесіди з Фахівцем. Замовник здійснює остаточний вибір кандидата, і прийнявши певне рішення про прийом на роботу або відмову від прийому кожного з направлених кандидатів, сповіщає про це Виконавця протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту проведення співбесіди з кандидатом.
Також, п. 2.2.5 Договору №1659р, передбачено, що підписати Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) не пізніше (п'яти) робочих днів після закінчення місяця, в якому Фахівець, вийшов на роботу. У випадку якщо Замовник в зазначений термін не підпише Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) або не надасть у письмовій формі вмотивовану відмову, Акт вважається прийнятим, а робота виконаною. Якщо дані фахівці виходять на роботу з укладанням або без укладання контракту, Замовник зобов'язується повідомити Виконавцю письмово або усно про дату виходу кандидата (ів) на роботу. Фактом виходу на роботу, підібраного Виконавцем Фахівця, вважається момент фактичного початку виконання останнім будь-яких робіт, або надання будь-яких послуг, в інтересах Замовника.
Відповідно до п. 3.1 Договору №1659р, вартість послуг з підбору Фахівців щомісячно погоджується Сторонами у Актах прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
В матеріалах справи міститься Акт прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) за Договором № 1659р від 01.06.2011 р. підписаний 25.08.2011 р., вартість виконаних робіт (наданих послуг) з угоди за серпень 2011 р. складає 140 000,00 грн. у т.ч. ПДВ -23 333,33
У відповідності до Акту прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 25.08.2011 р. надано Додаток №1 перелік осіб, працевлаштованих у ТОВ «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека - ЛТД»за направленням ТОВ «Агентство «Віасат»за період 01-25.08.2011 р.
Суд звертає увагу, що Позивачем не надано суду заявку (у відповідності до пп. 2.2.1 п.2.2 Договору №1659р,) з зазначенням Фахівців, які вимагаються на наявні вакантні посади та доказів того, що фахівці, які зазначені в Акті прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 25.08.2011р. були прийняті на певні посади.
Крім того, між ТОВ «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека - ЛТД»(Замовник) та ТОВ «Агентство «Віасат»(Виконавець) укладено Договір №707РП про надання рекламно-поліграфічних послуг від 01.06.2011р. (надалі по тексту Договір №707РП).
У відповідності до п. 1.1 Договору №707РП, Замовник дає завдання Виконавцю, а Виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та відповідно до завдання Замовника надати за плату Замовнику послуги з розробки макета, друкуванню буклетів та їх розповсюдженню. Кількість буклетів визначається щомісячно у завданні Замовника.
Також, згідно п. 2.1.3 Договору №707РП, Виконавець бере на себе наступні обов'язки подати на затвердження Замовнику ескізи, оригінал-макети та інші матеріали, необхідні для надання послуг. Виробництво буклетів або розповсюдження незатверджених Замовником матеріалів не допускається.
Згідно п. 3.1 Договору №707РП, Замовник бере на себе наступні обов'язки: 3.1.1 Надати інформацію, необхідну для розробки макету та виготовлення буклетів; 3.1.2 Затвердити ескізи, оригінал-макети та інші матеріали, надані йому відповідно до пп. 2.1.3 цього Договору Виконавцем, або повернути йому із зауваженнями в строк, що становить не більше 2 (двох) робочих днів; 2.1.3 Своєчасно проводити оплату за надані рекламно-поліграфічні послуги, згідно умов цього Договору.
Відповідно, до п. 4 вищезазначеного Договору, Загальна вартість цього Договору не регламентується та складається з сум актів виконаних робіт. П. 4.2 Договору №707РП, оплата послуг за даним Договором здійснюється на підставі підписаного Сторонами Акта виконаних робіт за місяць, у термін не більше 20 (двадцяти) банківських днів з дня його підписання.
В матеріалах справи наявний Акт виконаних робіт за Договором №707РП від 01.06.2011 р. про надання рекламно-поліграфічних послуг підписаний 30.08.2011 р. В Акті виконаних робіт зазначено, що у серпні 2011 року Виконавець виконав і передав, а Замовник прийняв нижченаведені роботи по наданню Замовнику рекламно-поліграфічних послуг. 1. Розроблено макет рекламних буклетів Замовника. 2. Надруковано 3000,00 (три тисячі) рекламних буклетів Замовника. 3. Проведено роботи з розповсюдження буклетів у м. Києві (на перехрестях доріг). Виконавець виконав роботу вчасно і в повному обсязі. Сторони претензій один до одного не мають. Вартість наданих послуг з угоди Сторін за серпень 2011 р. складає 40000,00 грн. у т.ч. ПДВ 6666,67 грн.
В той же час, суд звертає увагу, що Позивачем не надано суду доказу того, що Позивачем були замовлені вищезазначені послуги з розробки макетів та буклетів та в подальшому їх розповсюдження (у відповідності до вимог п. 3.1 Договору №707РП) та відсутні розміри буклетів.
Також, між ТОВ «Київське детективно-охоронне агентство «Безпека - ЛТД»(Замовник) та ТОВ «Агентство «Віасат»(Виконавець) укладено Договір №1660м від 01.06.2011р. (надалі по тексту Договір №1660м).
У відповідності до п. 1.1 Договору №1660м, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг з організації та реалізації технологічного контролю за виробничими процесами надання охоронних послуг згідно договорів укладених Замовником, з метою оцінки якості послуг охорони, отримання нової та актуалізації наявної інформації про рівень задоволення клієнтів Замовника, її узагальнення для прийняття корегуючих та попереджувальних дій на об'єктах, які знаходяться під охороною Замовника.
Згідно п. 2.2 Договору №1660м, місце проведення контролю - об'єкти, що перебувають під охороною Замовника. Місто проведення контролю, кількість об'єктів, кількість візитів на кожний об'єкт на місяць, загальна кількість візитів на місяць визначаються заявкою Замовника, що надається Виконавцю не менше ніж за 10 (десять) днів до початку кожного місяця, в якому проводиться контроль.
Відповідно до п. 2.3 Договору №1660м, послуги з організації та реалізації технологічного контролю надаються на кожному об'єкті не менше ніж 4 (чотири) рази на місяць з червня 2011 року по грудень 2011 року, якщо інше не встановлено додатковою угодою Сторін.
Крім того, п. 2.5 Договору №1660м, передбачено, що результати контролю: щотижневі звіти за результатами візитів; щомісячний звіт про загальні проблеми. Форми звітів затверджуються Замовником і є додатками до даного Договору, що складають його невід'ємну частину. Виконавець надає щомісячні звіти, передбачені даним пунктом Договору не пізніше 05 числа кожного наступного календарного місяця за звітний місяць.
Згідно розділу 4 вищезазначеного Договору, Загальна вартість цього Договору не регламентується та складається з сум актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (п. 4.1). Оплата послуг за даним Договором здійснюється на підставі підписаного Сторонами Акта прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за місяць, у термін не більше 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дня його підписання (п. 4.2).
В матеріалах справи міститься Акт прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) за договором №1660м від 01.06.2011 р. підписана 30.06.2011 р. В якому зазначено, що у серпні 2011 року Виконавець виконав і передав, а Замовник прийняв роботи (послуги) з організації та реалізації технологічного контролю за виробничими процесами надання охоронних послуг згідно договорів укладених Замовником. За час місячного контролю було виявлено порушення, які зазначено у щомісячному звіті про загальні проблеми. Вартість виконаних робіт (наданих послуг) з угоди Сторін за серпень 2011 р. складає 167000,00 (сто шістдесят сім тисяч) гривень 00 коп. у т.ч. ПДВ - 27833,33 (двадцять сім тисяч вісімсот тридцять три) грн. 33 коп.
Крім того, Позивачем надано суду щомісячний звіт про загальні проблеми за період 01-31 серпня 2011 р.
На виконання умов договорів Позивачем було надано суду податкові накладні та виписку з банківських рахунків.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Позивачем не надано суду документів, які б засвідчували факт замовлення та виконання певних послуг по вищезазначеним Договорам.
Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:
1. Встановлення факту здійснення господарської операції.
2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.
3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.
4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України "Про податок на додану вартість".
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, що має бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Судам потрібно враховувати, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.
З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що Позивачем не надано суду переконливих доказів того, що вищезазначені договори були укладені з метою настання реальних обставин, а саме, виконання умов договору.
Крім того, такої ж правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 25.10.10 р. по справі К-45472/09, Ухвалі від 15.07.10 р. по справі К-24085/07, Постанова від 22.06.11р. по справі К/9991/15429/11, Ухвалі від 05.10.11р. по справі К 9991/14602/11.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук