ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 квітня 2012 року 10:37 № 2а-5022/11/2670
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно"
до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва
про скасування податкових повідомлень - рішень
Суддя: Кротюк О.В.
Секретар судового засідання: Четвертак Я.І.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом та уточненнями до нього від 27.10.05р. про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень від 27.10.05р № 0005502301/0 та № 0005492301/0 та акту перевірки, на підставі якого прийняті вказані податкові повідомлення -рішення.
Постановою Верховного суду України від 08.09.2009р. ухвала Вищого адміністративного суду України від 04.03.2009р., ухвала Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2006р., постанова Господарського суду м. Києва від 13.02.2006р. скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 05.11.09 року справу прийнято до провадження Окружним адміністративним судом м. Києва.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.02.2011 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2010р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 08.04.2011р. справу прийнято до провадження Окружним адміністративним судом м. Києва.
Позивач згідно з заявою від 07.12.09р. уточнив позовні вимоги, з урахуванням чого предметом позову є скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 27.10.05р № 0005502301/0 та № 0005492301/0.
Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому заперечені, долученому до матеріалів справи.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва проведено позапланову виїзну документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ВАТ "Київхімволокно" за грудень 2003 року, за результатами якої складено акт перевірки від 18.10.05р. № 547/23-6/05763429.
На підставі вказаного акту, податковим органом прийняті податкові повідомлення -рішення від 27.10.05р.: №0005502301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2003 року на суму 751 312,00 грн. та №0005492301/0, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 584 568,00 грн., з яких: 389 712,00 грн. основного платежу та 194 856,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Як вбачається з акту перевірки, підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування та донарахування ПДВ слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в зв'язку з неправомірним, на думку податкового органу, віднесенням до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 1 140 031, 08 грн. без фактичного придбання товару та без фактичного вивезення його за межі митної території України, з метою одержання незаконного відшкодування ПДВ з бюджету.
Такий висновок податкового органу зводиться до "фіктивності" та "безтоварності" господарської операції з ТОВ "Челсі" з посиланням на те, що особи, які значаться продавцем та виробником товару не є такими.
Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу доведеними, а податкові повідомлення-рішення правомірними, виходячи з наступного.
У відповідності до п.4 ст.72 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Вироком від 9 червня 2005 року (який набрав законної сили 27.06.2005; далі - Вирок) Приморського районного суду міста Одеса визнав винним ОСОБА_1 виним у вчиненні злочину передбаченого ч.1. ст. 364 КК України - зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Вказаним вироком судом було встановлено, що ОСОБА_1 за грошову винагороду зареєстрував на своє ім'я ТОВ «Челсі»та після чого передав іншій особі реєстраційні, статутні документи в тому числі щодо відкритих рахунків у банках. З вироку суду випливає, що ОСОБА_1 є номінальним директором вказаного товариства і жодної участі у фінансово-господарській діяльності товариства не брав.
В наданих суду договорах уступки вимоги і купівлі-продажу чобіт (чоловічих, жіночих) наявний підпис ОСОБА_1 проте вказана особа не приймала реальної участі у фінансово-господарської діяльності ТОВ «Челсі», що встановлено Вироком суду.
За вимогами ст. 9. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року N 996-XIV, такі первинні документи мають фіксувати реальний факт здійснення господарської операції.
Разом з тим, у наявних в матеріалах справи листах Управління СБУ в м. Києві від 02.02.06р. № 51/21/2-206 та Національного бюро Інтерполу від 06.01.06р. (т. 2 а.с. 103-104) , повідомляється, що коди та юридичні адреси зареєстрованих в США фірм із назвою "LLS" не відповідають ідентифікаційному коду та реквізитам фірми, з якою ТОВ "Лоуденкеррі" уклало договір №12/01-3 від 12.01.04р на реалізацію товару.
Зазначене вказує на відсутність юридичної і фактичної адреси контрагента -нерезидента -набувача товару (чоботи чоловічі і жіночі).
Як зазначає Верховний Суд України, у разі підтвердження податковим органом своїх доводів, про відсутність фактичної та юридичної адреси контрагента позивача, що є нерезидентом, його дії, щодо визначення податкового зобов'язання, можна визнати правомірними, незважаючи на наявність у платника податку - позивача у справі ВМД, яка за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ та належно оформленої податкової накладної (Постанова ВСУ Судова палата в адміністративних справах, "Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень" № 10/94 від 27.04.2010, опубліковано: Бухгалтер, 2010, 10, № 39; Адміністративне судочинство. Судова практика в адміністративних справах, 2010, 00, № 3-4).
Окрім того, як вбачається із листів Спільного українсько -турецького підприємства "Імперія" № 329 та № 330 від 16.11.05р. ( а.с.31,32 том 3), яке зазначено у ВМД як виробник продукції, за період 2003-2005 роках відвантаження готової продукції ВАТ "Київхімволокно", ТОВ "Челсі" та ТОВ "Лоундкеррі" не проводилось, жодних взаємовідносин та взаєморозрахунків не було.
Зазначені документальні докази в їх сукупності, включаючи Вирок суду, свідчать про те, що товар позивачем не придбавався, не виготовлявся, за межі України не вивозився, оскільки не існує фірми нерезидента, якому відповідно до документів товар мав бути експортований. Під час розгляду справи позивачем не надано суду документів на підтвердження факту отримання та перевезення товару: довіреності на одержання цінностей, товарно -транспортні накладні, дорожні листи, документи на зберігання товару, тощо.
Наведені обставини та досліджені документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарська операція з купівлі-продажу товару фактично не мала товарного характеру, угоди з купівлі та реалізації товару не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цими угодами.
Таким чином, наявність податкових накладних без проведення реальної операції не може причиняти будь-які, пов'язані з цим податкові наслідки, в тому числі щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Вказана позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -7046232.
З огляду на викладене, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість доводів податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту за грудень 2003 року у розмірі 1 140 031, 08 грн., заниження ПДВ в розмірі 389 712,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2003 року на суму 751 312,00 грн., у зв'язку з чим податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 27.10.05р № 0005502301/0 та №0005492301/0 суд вважає правомірними, а, позов таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.
Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.
Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.
Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.
Суддя О.В. Кротюк
Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.04.2012 р.