ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
17 êâ³òíÿ 2012 ðîêó ¹ 2à-18979/11/2670
Îêðóæíèé àäì³í³ñòðàòèâíèé ñóä ì³ñòà Êèºâà ó ñêëàä³ ñóää³ Ôåäîð÷óêà À.Á., ðîçãëÿíóâøè àäì³í³ñòðàòèâíó ñïðàâó òà äîäàí³ äî íå¿ ìàòåð³àëè â ïèñüìîâîìó ïðîâàäæåíí³
çà ïîçîâîìÏðèâàòíîãî àêö³îíåðíîãî òîâàðèñòâà «Ìåòðîáóä»
äî Äåðæàâíî¿ ïîäàòêîâî¿ ³íñïåêö³¿ ó Øåâ÷åíê³âñüêîìó ðàéîí³ ì³ñòà Êèºâà
ïðî âèçíàííÿ ïðîòèïðàâíèì òà ñêàñóâàííÿ ïîäàòêîâîãî ïîâ³äîìëåííÿ-ð³øåííÿ â³ä 02.11.2011 ð. ¹007652308
Íà ï³äñòàâ³ ÷. 6 ñò. 128 ÊÀÑ Óêðà¿íè, Ñóä ðîçãëÿäຠñïðàâó ó ïèñüìîâîìó ïðîâàäæåíí³.
ÎÁÑÒÀÂÈÍÈ ÑÏÐÀÂÈ:
Ïîçèâà÷ çâåðíóâñÿ äî Îêðóæíîãî àäì³í³ñòðàòèâíîãî ñóäó ì³ñòà Êèºâà ç ïîçîâîì äî äåðæàâíî¿ ïîäàòêîâî¿ ³íñïåêö³¿ ó Øåâ÷åíê³âñüêîìó ðàéîí³ ì. Êèºâà ïðî âèçíàííÿ íå÷èííèì òà ñêàñóâàííÿ ïîäàòêîâîãî ïîâ³äîìëåííÿ-ð³øåííÿ â³ä 02.11.2011 ð. ¹007652308 Äϲ ó Øåâ÷åíê³âñüêîìó ðàéîí³ ì. Êèºâà.
Ïîçîâí³ âèìîãè 'ðóíòóþòüñÿ íà òîìó, ùî îñêàðæóâàíå ïîäàòêîâå ïîâ³äîìëåííÿ-ð³øåííÿ âèíåñåíå Äϲ ó Øåâ÷åíê³âñüêîìó ðàéîí³ ì. Êèºâà ³ç ïîðóøåííÿì ÷èííîãî çàêîíîäàâñòâà Óêðà¿íè, 'ðóíòóºòüñÿ íà íåïðàâèëüíîìó çàñòîñóâàíí³ íîðì ïîäàòêîâîãî çàêîíîäàâñòâà, à òîìó ï³äëÿãຠñêàñóâàííþ.
³äïîâ³äà÷åì ïîçîâí³ âèìîãè çàïåðå÷óþòüñÿ ç îãëÿäó íà òå, ùî ï³ä ÷àñ ïåðåâ³ðêè áóëî âñòàíîâëåíî ïîðóøåííÿ ó Ïîçèâà÷à ï. 198.1, ï. 198.2, ï. 198.6 ñò. 198, ï. 185.1 ñò. 185, ï. 188.1 ñò. 188, ï. 187.1 ñò. 187, ï. 200.1 ï.200.2 ï. 200.3 ñò. 200 Ïîäàòêîâîãî êîäåêñó Óêðà¿íè â ðåçóëüòàò³ ÷îãî Ïîçèâà÷åì áóëî çàíèæåíî ïîäàòîê íà äîäàíó âàðò³ñòü, ùî ï³äëÿãຠñïëàò³ äî áþäæåòó ó áåðåçí³ 2011 ð. âñüîãî íà ñóìó 693 640,00 ãðí., òà óãîäè óêëàäåí³ ì³æ Ïîçèâà÷åì òà êîíòðàãåíòîì êâàë³ô³êîâàíî â³äïîâ³äà÷åì, ÿê í³ê÷åìí³.
³äïîâ³äà÷ â ñóäîâå çàñ³äàííÿ íå ïðèáóâ, ÿâêó íàëåæíèì ÷èíîì óïîâíîâàæåíîãî ïðåäñòàâíèêà äî ñóäó íå çàáåçïå÷èâ, çàïåðå÷åíü íà ïîçîâ íå íàäàâ, ïîâ³äîìëåíèé ïðî ÷àñ ³ ì³ñöå ðîçãëÿäó ñïðàâè â³äïîâ³äíî äî ïîëîæåíü ñò. ñò. 35, 37 ÊÀÑ Óêðà¿íè.
Ó â³äïîâ³äíîñò³ äî ÷. 6 ñò. 128 Êîäåêñó àäì³í³ñòðàòèâíîãî ñóäî÷èíñòâà Óêðà¿íè âñòàíîâëåíî, ùî ÿêùî íåìຠïåðåøêîä äëÿ ðîçãëÿäó ñïðàâè ó ñóäîâîìó çàñ³äàíí³, àëå ïðèáóëè íå âñ³ îñîáè, ÿê³ áåðóòü ó÷àñòü ó ñïðàâ³, õî÷à ³ áóëè íàëåæíèì ÷èíîì ïîâ³äîìëåí³ ïðî äàòó, ÷àñ ³ ì³ñöå ñóäîâîãî ðîçãëÿäó, ñóä ìຠïðàâî ðîçãëÿíóòè ñïðàâó ó ïèñüìîâîìó ïðîâàäæåíí³ ó ðàç³ â³äñóòíîñò³ ïîòðåáè çàñëóõàòè ñâ³äêà ÷è åêñïåðòà.
Ðîçãëÿíóâøè ïîäàí³ ñòîðîíàìè äîêóìåíòè ³ ìàòåð³àëè ñïðàâè, âñåá³÷íî ³ ïîâíî ç'ÿñóâàâøè âñ³ ôàêòè÷í³ îáñòàâèíè, íà ÿêèõ 'ðóíòóºòüñÿ ïîçîâ, îá'ºêòèâíî îö³íèâøè äîêàçè, ÿê³ ìàþòü þðèäè÷íå çíà÷åííÿ äëÿ ðîçãëÿäó ñïðàâè ³ âèð³øåííÿ ñïîðó ïî ñóò³, Îêðóæíèé àäì³í³ñòðàòèâíèé ñóä ì. Êèºâà, -
ÂÑÒÀÍÎÂÈÂ:
Ñï³âðîá³òíèêàìè Äåðæàâíî¿ ïîäàòêîâî¿ ³íñïåêö³¿ ó Øåâ÷åíê³âñüêîìó ðàéîí³ ì. Êèºâà (äàë³ -â³äïîâ³äà÷) áóëî ïðîâåäåíî ïîçàïëàíîâó âè¿çíó äîêóìåíòàëüíó ïåðåâ³ðêó Ïðèâàòíîãî àêö³îíåðíîãî òîâàðèñòâà «Ìåòðîáóä»ùîäî ï³äòâåðäæåííÿ âçàºìîâ³äíîñèí ç ÏÏ «ÂÄ Ãðóï Óêðà¿íà»çà ïåð³îä áåðåçåíü, êâ³òåíü, òðàâåíü 2011 ð. Çà ðåçóëüòàòàìè ÿêî¿ ñêëàäåíî àêò ïåðåâ³ðêè â³ä 21.10.2011ð. ¹2237/23-03/32961977.
Íà ï³äñòàâ³ âèñíîâê³â àêòó ïåðåâ³ðêè â³äïîâ³äà÷åì ïðèéíÿòî ïîäàòêîâå ïîâ³äîìëåííÿ-ð³øåííÿ â³ä 02.11.2011ð. ¹007652308, ÿêèì ïîçèâà÷ó âèçíà÷åíî ñóìó ïîäàòêîâå çîáîâ'ÿçàííÿ ç³ ñïëàòè ïîäàòêó íà äîäàíó âàðò³ñòü ó ðîçì³ð³ 693 641,00 (693 640,00 ãðí. - îñíîâíèé ïëàò³æ, 1,00 ãðí. - øòðàôí³ (ô³íàíñîâ³) ñàíêö³¿).
 àêò³ ïåðåâ³ðêè çàçíà÷åíî, ùî ó Ïîçèâà÷à áóëî âèÿâëåíî íàñòóïí³ ïîðóøåííÿì 198.1, ï.198.2, ï.198.6 ñò.198, ï.185.1 ñò. 185, ï.188.1 ñò.188, ï.187.1 ñò. 187 , ï. 200.1 ï. 200.2 ï. 200.3 ñò. 200 Ïîäàòêîâîãî êîäåêñó Óêðà¿íè â³ä 02.12.2010 ¹2755-Ó² ç³ çì³íàìè òà äîïîâíåííÿìè, ï.2 ñò.3 Çàêîíó Óêðà¿íè «Ïðî áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê òà ô³íàíñîâó çâ³òí³ñòü â Óêðà¿í³» â³ä 16.07.99 ¹996-Õ²Ó ç³ çì³íàìè òà äîïîâíåííÿìè, â ðåçóëüòàò³ ÷îãî ï³äïðèºìñòâîì çàíèæåíî ïîäàòîê íà äîäàíó âàðò³ñòü, ùî ï³äëÿãຠñïëàò³ äî áþäæåòó ó áåðåçí³ 2011ðîêó âñüîãî íà ñóìó 693640,00ãðí.; ÷. 1 ñò. 203, ÷. 1 ñò.207, ñò. 215 , ï 1 ñò. 216, ñò. 228, ÖÊ Óêðà¿íè â ÷àñòèí³ íåäîäåðæàííÿ âèìîã çàçíà÷åíèõ ñòàòåé â ìîìåíò â÷èíåííÿ ïðàâî÷èí³â, ÿê³ íå ñïðÿìîâàí³ íà ðåàëüíå íàñòàííÿ ïðàâîâèõ íàñë³äê³â.
Ïîâíî òà âñåá³÷íî äîñë³äèâøè íàÿâí³ ìàòåð³àëè ñïðàâè, à òàêîæ íîðìè ÷èííîãî çàêîíîäàâñòâà, ñóä ïðèéøîâ äî âèñíîâêó ïðî îá'ðóíòîâàí³ñòü ïîçîâíèõ âèìîã âèõîäÿ÷è ç íàñòóïíîãî.
Ñóäîì âñòàíîâëåíî, ùî ì³æ Ïðèâàòíèì àêö³îíåðíèì òîâàðèñòâîì «Ìåòðîáóä»(Ïîêóïåöü) òà ÏÏ «ÂÄ Ãðóï Óêðà¿íà» (Ïîñòà÷àëüíèê) óêëàäåíî äîãîâ³ð ïîñòàâêè ¹Ï-01/2 â³ä 01.02.2011 ðîêó (íàäàë³ ïî òåêñòó Äîãîâ³ð ¹Ï-01/2).
Ó â³äïîâ³äíîñò³ äî ï.1.1 Äîãîâîðó ¹Ï-01/2, Ïîñòà÷àëüíèê çîáîâ'ÿçóºòüñÿ â ñòðîê â ïîðÿäêó òà íà óìîâàõ, ïåðåäáà÷åíèõ ä³éñíèì Äîãîâîðîì, ïîñòàâèòè Ïîêóïöþ ìàòåð³àëè çã³äíî Ñïåöèô³êàö³¿ (Äîäàòîê ¹1), ÿêà º íåâ³ä'ºìíîþ ÷àñòèíîþ íüîãî Äîãîâîðó (äàë³ ïî òåêñòó - Òîâàð).
Çã³äíî ï. 2.1 Äîãîâîðó ¹Ï-01/2, Àñîðòèìåíò òà ê³ëüê³ñòü Òîâàðó, ùî ïîñòàâëÿºòüñÿ çà öèì Äîãîâîðîì âèçíà÷åíà â Ñïåöèô³êàö³¿.
³äïîâ³äíî äî ï. 3.1 Äîãîâîðó ¹Ï-01/2, ö³íà Äîãîâîðó (çàãàëüíà âàðò³ñòü Òîâàðó, ùî ïîñòàâëÿºòüñÿ çà öèì Äîãîâîðîì) ñêëàäຠ10 163 807,90 (Äåñÿò³ ì³ëüéîí³â ñòî ø³ñòäåñÿò òðè òèñÿ÷³ â³ñ³ìñîò ñ³ì ãðí. 90 êîï.), â. ò.÷. ÏÄ 1 693 967,98 (Îäèí ì³ëüéîí ø³ñòñîò äåâ'ÿíîñòî òðè òèñÿ÷³ äåâ'ÿòñîò ø³ñòäåñÿò ñ³ì ãðí. 98 êîï.).
Çã³äíî ï. 5.1 âèùåçàçíà÷åíîãî Äîãîâîðó, ïîñòà÷àííÿ Òîâàðó за цим Договором здійснюється окремими партіями на підставі поданих Покупцем Постачальнику Заявок на кожну окрему партію Товару. Строк поставки кожної окремої партії Товару протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання Постачальником Заявки
В матеріалах справи міститься Специфікація поставки №1 (Додаток №1) до договору від 01.02.2011 р., накладні, податкові накладні, книги витрати по рахункам, виписки по банківським рахункам.
Зобов'язання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, а товар поставлявся в повному об'ємі, що підтверджується накладними, реєстрами платіжних доручень, податковими накладними, виписками по банківським рахунках, які містяться в матеріалах справи.
Крім того, між Приватним акціонерним товариством «Метробуд»(Покупець) та ПП «ВД Груп Україна»(Постачальник) укладено договір поставки №186 від 24.09.2010 року (надалі по тексту Договір №186).
У відповідності до п.1.1 Договору №186, Постачальник зобов'язується в строк в порядку та на умовах, передбачених дійсним Договором, поставити Покупцю матеріали згідно Специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною нього Договору (далі по тексту - Товар).
Згідно п. 2.1 Договору №186, Покупець сплачує за товар, що постачається по даному Договору за цінами, погодженими сторонами попередньо, які складені на основі калькуляції на одиницю продукції, зазначеними в Додатку №1 (специфікації) до даного Договору, який становить його невід'ємну частину. Загальна вартість Договору становить: 168 000 грн., в тому числі ПДВ 28000,00 грн. (п. 2.2 Договору).
Відповідно до п. 3.1 вищезазначеного Договору, асортимент продукції, що є предметом поставки за цим Договором, зазначений у Специфікації, яка додається до Договору.
В матеріалах справи міститься Специфікація поставки №1 (Додаток №1) до договору, видаткова накладна, податкові накладні, книги витрати по рахункам.
Зобов'язання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, а товар поставлявся в повному об'ємі, що підтверджується видатковою накладною, реєстрами платіжних доручень, податковими накладними, книгами витрат по рахункам, які містяться в матеріалах справи.
Також, в матеріалах справи наявні наступні Договори поставки: № П-03/2 від 03.02.2011 р., згідно п. 1.1 поставка Продукції згідно Специфікації та п. 3.1 Договору, ціна -10 774 989,81 грн. в т. ч. ПДВ 1 795 831,63 грн.; № 20 від 21.03.2011 р., згідно п. 1.1 поставити мастильний матеріал YR 1900 та п. 3.1 Договору, ціна -5800 000 грн. в т. ч. ПДВ; № 187 від 01.10.2010 р., згідно п. 1.1 поставка Продукції згідно Специфікації та п. 3.1 Договору, ціна -320 000 грн. в т. ч. ПДВ 53 333,54 грн.; № 97п від 13.05.2011 р., згідно п. 1.1 постачальник зобов'язується передати Покупцю Пінний реагент в бочках, кількість товару становить 200 000 кг та п. 3.1 Договору, ціна -23,20, крім того ПДВ -4,64 грн., разом 27,84 грн. за 1 кг загальна вартість договору -5 568 000 з урахуванням ПДВ; № П-05/5 від 05.05.2011 р., згідно п. 1.1 поставка Продукції згідно Специфікації та п. 3.1 Договору, ціна -8 730 187,62 грн. в т. ч. ПДВ 1 455 031,27 грн.; № К-04/4 від 01.04.2011 р., згідно п. 1.1 постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити автонавантажувачі: Hyster H7000 XL, зав. Номер СТ 006V015508 та Juhgheinzich DFC75CE, зав. Номер 746080367 та п. 3.1 Договору, ціна -478 000,00 грн. в т. ч. ПДВ 79 666,66 грн.
Проте, в матеріалах справи містяться Договір №93п про надання послуг від 15.04.2011 р. укладений між Позивачем (Замовник) та ПП «ВД Груп Україна»(Перевізник) (надалі по тексту Договір №93п).
У відповідності до п. 1.1 Договору №93п, Перевізник зобов'язується здійснювати перевезення вантажів, що надаються Замовником, на підставі транспортної Заявки, далі «Заявка», Замовник сприяє здійсненню перевезень вантажів і своєчасно оплачує послуги, що надаються перевізником.
Згідно п. 2.1 Договору №93п,загальна сума цього Договору орієнтовно складає 500 000 з урахуванням ПДВ.
Крім того в матеріалах справи містяться Договори №12 від 17.02.2011 р. та Договір №21 від 28.03.2011 р., укладених між Позивачем (Замовник) та ПП «ВД Груп Україна»(Виконавець)
У відповідності до п. 1.1 Договорів Виконавець був зобов'язаний здійснити ремонтні послуги, а замовник оплатити надані послуги. Вартість робіт складала по Договору №12 -45 000,00 грн., а по Договору №21 -27 000,00 грн.
Зобов'язання сторін за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, а товар (послуги) поставлявся в повному об'ємі, що підтверджується видатковими накладними, накладними, Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), Актам прийому-передачі податковими накладними, книгами витрат по рахункам, виписками по банківським рахункам, які містяться в матеріалах справи.
Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 “Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби”, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:
1. Встановлення факту здійснення господарської операції.
2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.
3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.
4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку,
Відповідач в запереченні зазначає, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 225/23-50/36039399 від 05.08.2011 по ПП «ВД Груп Україна»(код за ЄДРПОУ 36039399) з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.03.2011 по 30.04.2011, якими встановлено нікчемність правочинів з контрагентами.
Згідно АІС «Система автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податного кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»та додатку 5 до декларації з ПДВ за березень 2011 року (вх. № 192830 від 22.07.2011) встановлено, що в березні 2011 року основними постачальниками ПП «ВД Груп Україна»були: ТОВ «Кемріс» (код за ЄДРПОУ 37192785, іпн. 371927826556, ДПІ у Печерському районі м. Києва, стан «0»), ТОВ «Скай Метр»(код за ЄДРПОУ 37000760, іпн. 370007626557, ДПІ у Печерському районі м. Києва, стан «0»), ТОВ «Селестин-Консалт»(код за ЄДРПОУ 37194274, іпн. 371942726558, ДПІ у Печерському районі м. Києва, стан «10»). Згідно даних АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України»та декларації з ПДВ за березень 2011 року, додатку № 5 до декларації з ПДВ встановлено, що податковий кредит ТОВ «Кемріс»(код за ЄДРПОУ 37192785), ТОВ «Скай Метр»(код за ЄДРПОУ 37000760) та ТОВ «Селестін-Консалт» (код за ЄДРПОУ 37194274) за березень 2011 року сформовано за рахунок проведення взаємовідносин із суб'єктом господарювання, який має ознаки «фіктивності», а саме: ТОВ «Компонент 15» (код за ЄДРПОУ 37144658, ДПІ у Печерському районі м. Києва, стан - 14 «визнано банкрутом»).
На підставі викладеного відповідач дійшов висновку, що угоди, укладені між Позивачем та ПП «ВД Груп Україна»були спрямовані на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а на зменшення суми податків, що підлягають сплаті до бюджету, а отже, діяли з метою спрямованою на приховування отриманих доходів від оподаткування. Оскільки така мета суперечить одному з основних принципів існуючого суспільного ладу, вона є суперечною інтересам держави і суспільства та підлягає визнанню недійсною із застосування наслідків, передбачених статтею 208 Господарського кодексу України.
Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначених договорів з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.
Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.
Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.
Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.
Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств за фактом ухиляння від сплати податків, порушенням кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.
Даний товар (послуги), придбаний позивачем, не є обмеженим в цивільному обороті, отриманим внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з купівлі продажу також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.
Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.
Судам потрібно враховувати, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.
Суд звертає увагу, що ланцюг постачання товару ПП «ВД Груп Україна»від його контрагентів не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними договорів укладених між Позивачем та ПП «ВД Груп Україна».
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Матеріали справи містять податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.
Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованим платником податку.
Також, у Акті перевірки відсутні будь-які відомості щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ даної юридичної особи в момент укладання договору, також відсутні відомості про визнання недійсними її установчих документів.
Як встановлено судом з наявних матеріалів справи, позивачем у перевіряємому періоді належним чином та у встановленому законом порядку подавалась податкова звітність, зокрема декларації з податку на додану вартість та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, при цьому жодних зауважень з приводу відсутності податкових накладних, на підставі яких у перевіряємому періоді позивачем віднесено суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту, чи невідповідності таких накладних встановленим вимогам у податкового органу відсутні.
Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що при винесені податкового повідомлення-рішення від 02.11.2011 р. №007652308 не було враховану всіх існуючих обставин, а тому дане податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню в повному обсязі.
Аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. за №В/9991/1186/11, в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.09.2011 р. за №К/9991/2957/11, в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.10.2011 р. за №К/9991/14602/11.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Ï Î Ñ Ò À Í Î Â È Â:
1. Àäì³í³ñòðàòèâíèé ïîçîâ çàäîâîëüíèòè ïîâí³ñòþ.
2. Âèçíàòè íå÷èííèì òà ñêàñóâàòè ïîäàòêîâå ïîâ³äîìëåííÿ-ð³øåííÿ â³ä 02.11.2011 ð. ¹007652308 Äϲ ó Øåâ÷åíê³âñüêîìó ðàéîí³ ì. Êèºâà.
Ïîñòàíîâà â³äïîâ³äíî äî ñòàòò³ 254 Êîäåêñó àäì³í³ñòðàòèâíîãî ñóäî÷èíñòâà Óêðà¿íè íàáèðຠçàêîííî¿ ñèëè ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ ñòðîêó ïîäàííÿ àïåëÿö³éíî¿ ñêàðãè.
Ïîñòàíîâà ìîæå áóòè îñêàðæåíà äî ñóäó àïåëÿö³éíî¿ ³íñòàíö³¿ çà ïðàâèëàìè, âñòàíîâëåíèìè ñòàòòÿìè 185-187 Êîäåêñó àäì³í³ñòðàòèâíîãî ñóäî÷èíñòâà Óêðà¿íè.
Ñóääÿ À.Á. Ôåäîð÷óê