ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
10 квітня 2012 року 12:26 № 2а-3712/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі Паньківу В.В. розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
про визнання протиправними дій
за участю представників сторін:
від позивача: Савченко А.В.
від відповідача: не з'явився
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10.04.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва пов'язані з проведенням зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Оптмихмаш Львів»за серпень 2011 року, за результатами якої було складено акт №107/3-23-30-37640909 від 03.02.2012 року; визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо визнання в Акті №107/3-23-30-37640909 від 03.02.2012 року нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект»; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києві відкликати Акт №107/3-23-30-37640909 від 03.02.2012 року.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що Відповідачем незаконно було проведена перевірка та дії Відповідача пов'язані із проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача, незаконними та такими які порушують законні права підприємства.
В судовому засіданні представник Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що перевірка проводилася у відповідності до законодавства, тому вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач наполягає на відмовлені в задоволенні в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
З матеріалів справи вбачається, що на підставі службового посвідчення серія НОМЕР_1, виданого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, ОСОБА_2, старшим державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби І рангу відділу перевірок збиткових та малоприбуткових платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, інспектором податкової служби І рангу згідно із п. 73.5, статті 73 Податкового кодексу України, здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект»з питань підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Оптмихмаш Львів»за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р.
За результатами перевірки складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Венс транс континент проект»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Оптмихмаш Львів»за серпень 2011 р., від 03.02.2012 року №107/3-23-30-37640909.
Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:
Відповідач в запереченнях на позовну заяву зазначає, що ним на підставі п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України було проведено зустрічну звірку. В той же час зустрічна звірка не є перевірками і проводиться в порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, за результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Згідно із Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки провадяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
Проте, як свідчать матеріали справи, Відповідачем було здійснено саме позапланову перевірку Позивача, про що свідчать складання Акту від 03.02.2012 року №107/3-23-30-37640909, оскільки в матеріалах справи відсутня Довідка.
Пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлює, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У відповідності до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту .
Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення, тобто наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приймається після встановлення наявності підстав для проведення такої перевірки, а не навпаки.
Як видно з матеріалів справи, перевірка ТОВ «Венс транс континент проект»проводилася на підставі службового посвідчення, в той час, як законодавством передбачено, що перевірки проводяться виключно на підставі Наказу.
Таким чином, в даному випадку для проведення перевірки мав слугувати саме наказ, а не посвідчення посадової особи.
Крім того, підставою для перевірки мало стати виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих ТОВ «Венс транс континент проект», та якщо ТОВ «Венс транс континент проект»не надало пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит відповідача протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідачем не надано суду докази того, на підставі чого було проведено перевірку ТОВ «Венс транс континент проект».
З огляду на викладене вбачається, що перевірка ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проводилася з порушенням норм закону та за відсутності направлення позивачу письмового запиту про надання пояснень та їх документальні підтвердження; крім того, відповідач не надав суду доказів того, що ТОВ «Венс транс континент проект»не надало пояснення та їх документальні підтвердження на його письмовий запит, тобто, рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки проведено за відсутності наказу та за відсутності підстав для проведення такої перевірки.
Доказів на підтвердження того, що наказ про проведення перевірки прийнято за наявності обставин для проведення такої перевірки, визначених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідачем не надано.
Крім того, Суд звертає увагу на те, що у відповідності до пп. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
За визначенням підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом та яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Отже, при проведенні перевірки Відповідачем було порушено вимоги п 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, а саме, не було належним чином повідомлено Позивача про проведення перевірки та не надано доказів того, на підставі чого було здійснено дану перевірку.
Таким чином, вимоги позивача в частині визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва пов'язані з проведенням зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Оптмихмаш Львів»за серпень 2011 року, за результатами якої було складено акт №107/3-23-30-37640909 від 03.02.2012 року є такими, що підлягають задоволенню.
В частині щодо визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо визнання в Акті №107/3-23-30-37640909 від 03.02.2012 року нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект»суд зазначає наступне.
В акті зазначено, що ДП «Оптмихмаш Львів»має стан «30»- «в стані переходу з іншого ДПІ», знаходиться на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва складено акт №103/3-23-30 від 03.02.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ДП «Оптмихмаш Львів»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Апостраф»за серпень 2011 року. Свідоцтво платника ПДВ ДП «Оптмихмаш Львів» від 04.04.2011 №100330682 анульовано 06.01.2012 у зв'язку з тим, що внесено запис про відсутність за місцем знаходженням.
Відповідно до вищезазначеного акту податковий кредит ДП «Оптмихмаш Львів»сформовано за рахунок проведення взаємовідносин з підприємством, яке має ознаки «фіктивності», а саме, ПП «Апостраф».
На підставі чого відповідачем зроблено висновок про невідповідність укладених договорів вимогам ст. 203 ЦК України та, відповідно, наявність, у зв'язку з цим, підстав передбачених п.1 ст.215 ЦК України, який є не переконливим виходячи з наступного.
Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначених угод з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.
Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.
Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.
Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора Товариства на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.
А також суд зазначає, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що ДП «Оптмихмаш Львів»- ліквідовано або припинено підприємницьку діяльність даних підприємств.
Також, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.
Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагента позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені, як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.
Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться Договори, Специфікації, Акти здачі-прийняття робіт (виконання послуг), Акти прийому-передачі товару, видаткові накладні, довіреність, рахунки-фактури, податкові накладні.
Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.
Судам потрібно враховувати, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.
Суд звертає увагу на те, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
З врахування викладених норм права Суд вважає, що податковим органом не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи оскаржені договір сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Аналогічна позиція викладена в Ухвалі ВАСУ від 02.06.2011 р. №В/9991/1186/11 та в Ухвалі ВАСУ від 05.10.2011 р. № К/9991/14602/11.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо визнання в Акті №107/3-23-30-37640909 від 03.02.2012 року нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект» в даній частині підлягають задоволенню.
В частині щодо зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києві відкликати Акт №107/3-23-30-37640909 від 03.02.2012 року, суд зазначає наступне.
Акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, лише фіксують виявлені перевіркою порушення, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.
При цьому, право прийняття за наслідками Акту перевірки рішення органом державної податкової служби відповідних правових актів індивідуальної дії - податкових повідомлень-рішень, належить до його дискреційних повноважень, в т.ч. може бути не реалізовано.
В той же час, суд звертає увагу, що в законодавстві відсутнє поняття, як відкликання Акту, а отже, в даному випадку позовні вимоги позивача в даній частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати незаконними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва пов'язані з проведенням зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект»щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Оптмихмаш Львів»за серпень 2011 року, за результатами якої було складено акт №107/3-23-30-37640909 від 03.02.2012 року.
3. Визнати незаконними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо визнання в Акті №107/3-23-30-37640909 від 03.02.2012 року нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Венс транс континент проект».
4. В іншій частині позову відмовити.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук