20 березня 2012 р.Справа № 1627/2а-833/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області на постанову Семенівського районного суду Полтавської області від 18.05.2011р. по справі № 1627/2а-833/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області
про про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування та виплати одноразової компенсації,
02.02.2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області.
Постановою Семенівського районного суду Полтавської області від 18.05.2011 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров*ю особі, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Семенівської райдержадміністрації Полтавської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію як інваліду третьої групи відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 30 (тридцяти) мінімальних заробітних плат на час встановлення інвалідності із зарахуванням вже виплаченої суми компенсації; визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у 2005,2008,2009 та 2010 роках; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Семенівської райдержадміністрації Полтавської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 за 2005,2008,2009 та 2010 року щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"у розмірі 5 (п*яти ) мінімальних заробітних плат за 2005,2008 роки та у розмірі 4 (чотирьох) мінімальних заробітних плат у 2009 та 2010 роках, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на час виплат та зарахувати вже виплачені суми компенсації. о.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначені апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС та до 2009 оку мав статус потерпілого 2 категорії, а з 2009 року - 1 категорії, є інвалідом 3-ї групи.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, надавши перевагу статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідам ІII групи, виплачується в розмірі - 30 мінімальних заробітних плат.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991 р., в редакції закону, яка діяла до внесення змін згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік", щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам ІІІ групи - 4 мінімальних заробітних плат.
В підпункті 11 пункту 28 розділу 2 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в такій редакції - одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначене положення Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було визнано неконституційним.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Між тим, постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р. "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що щорічна допомога на оздоровлення здійснюється у таких розмірах: інвалідам ІІІ групи в розмірі - 90 гривень.
Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Між тим, судом першої інстанції не досліджено питання щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
30.07.2010 року Законом України «Про судоустрій України»від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.
Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 року.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, дату отримання допомоги в 2010 році (29 червня 2010 року), дату встановлення інвалідності та отримання єдиноразової допомоги (09.09.2009 року), піврічний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що позивач пропустив строк на звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги, у зв'язку з пропуском строку для звернення до суду, підлягають залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 200, 202, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Семенівського районного суду Полтавської області від 18.05.2011р. по справі № 1627/2а-833/11 -скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області
про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування та виплати одноразової компенсації- залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Філатов Ю.М.
Судді Тацій Л.В. Водолажська Н.С.