20 березня 2012 р.Справа № 2-а-9415/11/2027
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління праці та соціального захисту населення Московської районної ради в м. Харків та Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації на постанову Московського районного суду м. Харкова від 05.08.2011р. по справі № 2-а-9415/11/2027
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Московської районної ради в м. Харків та Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації
про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення,
25.05.2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області та Управління праці та соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 05.08.2011 року позов задоволено частково. Зобов'язано Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації виплатити на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010-2011 роки, згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до наданих Управлінням праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради даних; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в місті Харкові ради призначити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010-2011 роки у розмірі 4 мінімальних заробітних плат на момент виплати відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», з подальшим перерахунком відповідно до вимог чинного законодавства. В іншій частині позову - відмовлено.
Відповідачі, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційні скаргі, в яких просять оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог апеляційних скарг відповідачі посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційних скаргах.
Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначені апеляційні скарги розглядаються в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скаргах, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач є інвалідом 3-ї групи.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, надавши перевагу статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991 р., в редакції закону, яка діяла до внесення змін згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік", щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам ІІІ групи - 4 мінімальних заробітних плат.
В підпункті 11 пункту 28 розділу 2 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в такій редакції - одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначене положення Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було визнано неконституційним.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Між тим, постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р. "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що щорічна допомога на оздоровлення здійснюється у таких розмірах: інвалідам ІІІ групи в розмірі - 90 гривень.
Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" дію статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не було зупинено.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірі 4 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням виплачених сум.
Між тим, судом першої інстанції не досліджено питання щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
30.07.2010 року Законом України «Про судоустрій України» від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.
Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 року.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, дату отримання допомоги в 2010 році (12.10.2010 року), піврічний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту за 2011 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги за 2010 рік, у зв'язку з пропуском строку для звернення до суду, підлягають залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 200, 202, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Московської районної ради в м. Харків та Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 05.08.2011р. по справі № 2-а-9415/11/2027 в частині задоволення позову за період 2010 року -скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УУправління праці та соціального захисту населення Московської районної ради в м. Харків та Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за період 2010 року- залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Московського районного суду м. Харкова від 05.08.2011р. по справі № 2-а-9415/11/2027 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Філатов Ю.М.
Судді Тацій Л.В. Водолажська Н.С.