20 березня 2012 р.Справа № 1627/2а-981/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області на постанову Семенівського районного суду Полтавської області від 25.05.2011р. по справі № 1627/2а-981/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області
про визнання неправомірними дій,
10.02.2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області.
Постановою Семенівського районного суду Полтавської області від 25.05.2011р. позов задоволено.
Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Семенівської РДА у Полтавській області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області щодо непроведения перерахунку ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2000 року по 25.05.2011 року у відповідності до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Семенівської РДА у : Полтавській області, Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2000 року по 25.05.2011 року з урахуванням фактично проведених виплат.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, надавши перевагу статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ від 28.02.1991 р., в редакції закону, яка діяла до внесення змін згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік", щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії - 5 мінімальних заробітних плат.
В підпункті 11 пункту 28 розділу 2 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в такій редакції - одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначене положення Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було визнано неконституційним.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Між тим, постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р. "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що щорічна допомога на оздоровлення здійснюється у таких розмірах: учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії в розмірі - 100 гривень.
Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанова Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" дію статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не було зупинено.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням виплачених сум.
Між тим, судом першої інстанції не досліджено питання щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
30.07.2010 року Законом України «Про судоустрій України»від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.
Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 року.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, дату отримання допомоги в 2010 році (29.06.2010 року), піврічний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту за 2011 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги за 2000-2010 рік, у зв'язку з пропуском строку для звернення до суду, підлягають залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 200, 202, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області - задовольнити частково.
Постанову Семенівського районного суду Полтавської області від 25.05.2011р. по справі № 1627/2а-981/11 в частині задоволення позову за період 2000-2010 року -скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області за період 2000- 2010 року- залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Семенівського районного суду Полтавської області від 25.05.2011р. по справі № 1627/2а-981/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили..
Головуючий суддя Філатов Ю.М.
Судді Тацій Л.В. Водолажська Н.С.