Справа № 2207/655/2012
Провадження № 1/2207/48/2012
"12" квітня 2012 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої -судді Янішевської О. С.,
при секретарі Островській В. Г.,
з участю прокурора Шнайдер М. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця,
громадянина України, уродженця с. Зубарі Ізяславського району Хмельницької
області, освіта незакінчена вища, не одруженого, такого, що перебуває у
фактично шлюбних стосунках, пенсіонера, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, українки,
громадянки України, уродженки с. Зубарі Ізяславського району
Хмельницької області, освіта незакінчена вища, одруженої, не працюючої,
жительки АДРЕСА_2 раніше не судимої, в скоєнні злочинів, передбачених ст.
ст. 191 ч. 3, 366 ч. 1 КК України,
ОСОБА_1, обіймаючи посаду голови Тишевицької сільської виборчої комісії Ізяславського району Хмельницької області, являючись відповідно до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими обов'язками, діючи за попередньою змовою з членом виборчої комісії, котра виконувала обов'язки секретаря Тишевицької сільської виборчої комісії, ОСОБА_2, яка відповідно до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»являлась службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими обов'язками, зловживаючи своїм службовим становищем з метою незаконного привласнення грошей на свою користь і користь третіх осіб, з корисливих мотивів вчинили службове підроблення та заволоділи коштами місцевого бюджету в сумі 1402 грн., які були отримані з Державного бюджету України як цільова субвенція для підготовки і проведення місцевих виборів.
Так, 16-17 листопада 2010 року голова Тишевицької сільської виборчої комісії ОСОБА_1, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, з метою незаконного привласнення коштів місцевого бюджету на свою користь і користь третіх осіб, в порушення вимог ч. 11 ст. 28 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», п. п. 19, 21, 22, 26 Постанови Центральної виборчої комісії № 397 від 08 жовтня 2010 року «Про затвердження Порядку нарахування і виплати заробітної плати та одноразової грошової винагороди членам територіальних і дільничних виборчих комісій з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», якими передбачено, що одноразова грошова винагорода може бути нарахована членам виборчої комісії за наявності загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної виборчої комісії, і виплачена тим членам комісій, які брали активну участь у її роботі, незалежно від того, на платній чи не на платній основі вони працюють у відповідній комісії, та її розмір визначається на засіданні відповідної виборчої комісії за поданням її голови і залежить від особистого внеску кожного члена комісії, достовірно знаючи, що питання видачі одноразової грошової винагороди на засіданні вказаної сільської виборчої комісії не вирішувалося, з корисливих мотивів, умисно, за попередньою змовою із членом виборчої комісії, котра виконувала обов'язки секретаря Тишевицької сільської виборчої комісії, ОСОБА_2 склали і видали завідомо неправдивий документ - протокол № 13 засідання Тишевицької сільської виборчої комісії від 10 листопада 2010 року. У вказаному протоколі ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, з метою заволодіння коштами місцевого бюджету вказали завідомо неправдиву інформацію про факт проведення 10 листопада 2010 року правомочного засідання Тишевицької сільської виборчої комісії у складі одинадцяти членів комісії, на якому обговорювалося і одноголосно прийнято рішення про видачу одноразової грошової винагороди (премії) голові комісії ОСОБА_1, в розмірі 495 грн., члену комісії ОСОБА_2, в розмірі 453 грн. 50 коп., головному бухгалтеру комісії ОСОБА_3 у розмірі по 453 грн. 50 коп. У порушення ст. 27 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»ОСОБА_1 засідання Тишевицької сільської виборчої комісії для вирішення питання про видачу даної одноразової грошової винагороди членам комісії не скликав і відповідного подання про визначення розміру зазначеної винагороди залежно від особистого внеску кожного члена комісії у діяльність цієї комісії не вносив. Надаючи юридичної сили вказаному офіційному документу, член виборчої комісії, котра виконувала обов'язки секретаря ОСОБА_2. особисто підписала його у графі «Секретар Тишевицької сільської виборчої комісії»та завірила печаткою Тишевицької сільської виборчої комісії.
У подальшому, на підставі вказаного фіктивного протоколу № 13 засідання Тишевицької сільської виборчої комісії від 10 листопада 2010 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, достовірно знаючи, що питання видачі одноразової грошової винагороди на засіданні зазначеної сільської виборчої комісії не вирішувалося, з метою привласнення коштів місцевого бюджету з використанням свого службового становища всупереч інтересам служби, діючи за попередньою змовою у власних інтересах та інтересах третіх осіб, з корисливих мотивів, умисно склали і видали фіктивне протокольне рішення комісії - постанову № 56 засідання Тишевицької сільської виборчої комісії від 10 листопада 2010 року, у якому вказали аналогічні завідомо неправдиві відомості. Надаючи юридичної сили вказаному офіційному документу, член виборчої комісії, котра виконувала обов'язки секретаря ОСОБА_2. особисто підписала його у графі «Секретар Тишевицької сільської виборчої комісії»та завірила печаткою Тишевицької сільської виборчої комісії. Наступного дня після складання вищенаведених фіктивних документів голова комісії ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з членом виборчої комісії, котра виконувала обов'язки секретаря, ОСОБА_2 з метою незаконного привласнення вказаних коштів місцевого бюджету на свою користь та на користь третіх осіб, використали зазначену фіктивну постанову № 56 засідання Тишевицької сільської виборчої комісії від 10 листопада 2010 року, надавши її виконуючій обов'язки головного бухгалтера сільської виборчої комісії ОСОБА_4 Остання на підставі вказаної постанови провела нарахування одноразових грошових винагород голові комісії ОСОБА_1 в розмірі 495 грн., члену виборчої комісії, котра виконувала обов'язки секретаря ОСОБА_2. в розмірі 453 грн. 50 коп., головному бухгалтеру комісії ОСОБА_3 у розмірі 453 грн. 50 коп., на загальну суму 1402 грн., які були згодом ними отримані у готівковій формі.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, суду пояснив, що під час виборів у 2010 році він обіймав посаду голови Тишевицької сільської виборчої комісії. До складу комісії входило 11 чоловік. Після проведення виборів, в листопаді 2010 року виконуюча обов'язки головного бухгалтера сільської виборчої комісії ОСОБА_4 повідомила про наявність економії загального фонду оплати праці. Підсудний разом з ОСОБА_2 прийняли рішення про порядок розподілу вказаних коштів, визначивши на власний розсуд осіб, які брали активну участь у підготовці та проведенні виборів. Збори членів виборчої комісії він не скликав, питання розподілу коштів на їх обговорення не виносив, оскільки на той час був зайнятий організацією похорон матері своєї співмешканки. Для отримання коштів він спільно з ОСОБА_2, котра виконувала обов'язки секретаря Тишевицької сільської виборчої комісії, на власному комп'ютері ОСОБА_2 склали протокол № 13 засідання Тишевицької сільської виборчої комісії та постанову № 56 цього засідання. Зазначені документи підписала ОСОБА_2 за секретаря Тишевицької сільської виборчої комісії, після чого копії вказаних документів надали виконуючій обов'язки головного бухгалтера сільської виборчої комісії ОСОБА_4, котра не була обізнана, що засідання комісії з приводу розподілу коштів не проводилось. На підставі наданих протоколу та постанови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до кінця листопада 2010 року отримали одноразову грошову винагороду.
Підсудна ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнала повністю, суду пояснила, що під час виборів 2010 року вона виконувала обов'язки секретаря Тишевицької сільської виборчої комісії. Підсудна повністю підтвердила покази ОСОБА_1, зазначила, що знала про те, що збори членів Тишевицької сільської виборчої комісії з приводу вирішення питання про розподіл коштів та виплату одноразової грошової винагороди не скликались та не проводились. ОСОБА_2 підтвердила, що разом з ОСОБА_1 приймала рішення про розподіл фонду економії, персональний склад осіб, які мають отримати одноразову грошову винагороду, та розмір такої винагороди. Підсудна вказала, що вона власноручно за допомогою власного комп'ютера складала протокол та постанову від 10 листопада 2010 року, завірила вказані документи своїм підписом та печаткою Тишевицької сільської виборчої комісії. На підставі зазначених протоколу та постанови отримала в листопаді 2010 року одноразову грошову винагороду.
На підставі вимог ст. 299 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів, а саме допиту свідків, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміє підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, та роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Крім визнання вини самими підсудними, їх вина підтверджується іншими дослідженими в ході судового слідства доказами.
Відповідно до Постанови № 5 Ізяславської районної виборчої комісії від 19 вересня 2010 року «Про формування складу міської та сільських виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів» (а. с. 199-200), Постанови № 6 Ізяславської районної виборчої комісії від 24 вересня 2010 року «Про зміни в складі територіальних виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів»(а. с. 201-202), ОСОБА_1 був призначений головою Тишевицької сільської виборчої комісії, ОСОБА_2 -являлась членом Тишевицької сільської виборчої комісії.
Згідно постанови № 3 Тишевицької сільської виборчої комісії від 21 вересня 2010 року (а. с. 148) на ОСОБА_2 покладено виконання обов'язків секретаря Тишевицької сільської виборчої комісії.
Згідно протоколу № 13 засідання Тишевицької сільської виборчої комісії від 10 листопада 2010 року (а. с. 157-158) на засіданні були присутні 11 осіб. На засіданні обговорювалось питання виплати грошової винагороди членам Тишевицької сільської виборчої комісії. Вказаний протокол підписаний секретарем Тишевицької сільської виборчої комісії, завірений печаткою Тишевицької сільської виборчої комісії.
Постанова № 56 засідання Тишевицької сільської виборчої комісії від 10 листопада 2010 року (а. с. 159) підписана секретарем Тишевицької сільської виборчої комісії, завірена печаткою Тишевицької сільської виборчої комісії.
Згідно відомостей нарахування заробітної плати за листопад 2010 року (а. с. 52-53) було виплачено ОСОБА_1 495 грн., ОСОБА_2 453 грн. 50 коп., ОСОБА_3 453 грн. 50 коп., на загальну суму 1402 грн.
Оцінивши всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у складанні і видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, у незаконній розтраті та незаконному заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинених за попередньою змовою групою осіб, доведена. Дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України.
Підходячи до призначення покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, являється вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за попередньою змовою групою осіб.
Враховуючи особу підсудного, який вину визнав повністю, у скоєному розкаюється, злочин скоїв вперше, завдану шкоду відшкодував, характеризується позитивно, та обставин справи, суд знаходить, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому доцільно накласти на нього грошове стягнення в розмірі, який є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, при цьому суд враховує майновий стан підсудного, підсудного можливо звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України, та покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. Суд приходить до висновку, що необхідно застосувати вимоги ст. 70 КК України та призначити покарання за сукупністю злочинів, враховуючи при цьому вимоги ч. 3 ст. 72 КК України, згідно якої основне покарання у вигляді штрафу при призначенні покарання за сукупністю злочинів складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються окремо.
Підходячи до призначення покарання підсудній ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудній, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, являється вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за попередньою змовою групою осіб.
Враховуючи особу підсудної, котра вину визнала повністю, у скоєному розкаюється, злочин скоїла вперше, завдану шкоду відшкодувала, характеризується позитивно, хворіє, та обставин справи, суд знаходить, що виправлення та перевиховання підсудної можливе без ізоляції від суспільства, а тому підсудну можливо звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України, та покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Речові докази підлягають поверненню до Ізяславського районного трудового архіву.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч. 3, 366 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання:
за ст. 191 ч. 3 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями, строком на 1 (один) рік;
за ст. 366 ч. 1 КК України - 850 грн. штрафу з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями, строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання за сукупністю злочинів -3 ( три ) роки обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями, строком на 1 (один) рік та штраф 850 грн.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у вигляді трьох років обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 ( один ) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_2 визнати винною в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч. 3, 366 ч. 1 КК України, та призначити їй покарання:
за ст. 191 ч. 3 КК України - 3 (три) роки обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями, строком на 1 (один) рік;
за ст. 366 ч. 1 КК України -1 (один) роки обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями, строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання за сукупністю злочинів -3 ( три ) роки обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями, строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у вигляді трьох років обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Речові докази повернути до Ізяславського районного трудового архіву.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області на протязі 15 днів з дня його проголошення.
Суддя