Шевченківський районний суд м.Львова
Справа № 2-2869/11
іменем України
26 квітня 2012 року
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Свірідової В.В.
при секретарі Юрчишин О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», з участю третьої особи приватного нотаріуса Городоцького районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору та договору поруки,
10 жовтня 2011 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою до відповідача ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», з участю третьої особи приватного нотаріуса Городоцького районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_2, в якій просить суд ухвалити рішення яким визнати недійсними кредитний договір та договір поруки, судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10 квітня 2008 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено кредитний договір №12/05-2/К, згідно умов банк зобов'язувався надати ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 341 000, 00 грн. з терміном погашення до 09 квітня 2018 року із відсотковою ставкою для користування кредитом 18 % річних.
З метою забезпечення зобов'язань по даному кредитному договору між поручителем ОСОБА_3 та банком був укладений договір іпотеки, згідно умов якого ОСОБА_1 та поручитель передавали банку в іпотеку нерухоме майно - об'єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею, 2,0500 га, яка розташована в с. Суховоля, Городоцького району, який посвідчений приватним нотаріусом Городоцького нотаріального округу ОСОБА_2
Позивач просить визнати кредитний договір недійсний з тих підстав, що даний договір кредитування є однаковим для всіх клієнтів і не змінюється банком на їх вимогу, а тому вважає даний договір договором приєднання. Також з тих підстав, що настали істотні зміни у зв'язку із фінансовою кризою в світі, вважає такі умови несправедливими, а тому просить кредитний договір та договір поруки визнати недійсними.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явився, надавши доручення на представлення своїх інтересів представнику ОСОБА_4
Представник позивача - ОСОБА_5 з в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, покликаючись на обставини викладені у позові. Просила позов задовольнити.
Представник відповідач ПАТ «Акціонерний-комерційний промислово-інвестиційний банк» ОСОБА_6 в судове засідання не з"явилась, просила проводити розгляд справи у відсутності представника банку, позов не визнала, надавши суду письмові заперечення на позовні вимоги (а.с.30-31).
Третя особа приватний нотаріус Городоцького районного нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, однак подала на адресу суду заяву в котрій вказала, що щодо вирішення спору покладається на рішення суду.
Заслухавши пояснення представника позивача, письмові заперечення представника відповідача та третьої особи, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.04.2008 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено кредитний договір №12/05-2/К, згідно умов банк зобов'язувався надати ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 341 000, 00 грн. з терміном погашення до 09 квітня 2018 року із відсотковою ставкою для користування кредитом 18 % річних.
Також встановлено, що з метою забезпечення зобов'язань по даному кредитному договору між поручителем ОСОБА_3 та банком був укладений договір іпотеки, згідно умов якого ОСОБА_1 та поручитель передавали банку в іпотеку нерухоме майно - об'єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею, 2,0500 га, яка розташована в с. Суховоля, Городоцького району, який посвідчений приватним нотаріусом Городоцького нотаріального округу ОСОБА_2
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач своє зобов'язання виконав, надав кошти.
Також встановлено, що позивач, перестав повертати кредит та сплачувати проценти за Договором, чим порушує вимоги статті 1054 Цивільного кодексу України, щодо обов'язку позичальника повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодекс України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Кредитний договір № 12/05-2/К від 10 квітня 2008 року відповідає усім загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Позивач у своїй заяві зазначає, що істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору є підставою для визнання договору недійсним, однак істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору є підставою для зміни або розірвання договору за згодою сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Договором застави від 10 квітня 2008 року забезпечено вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 12/05-2/К.
Частиною 2 ст. 548 ЦК України передбачено, що недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно із положеннями ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив визнати недійсним укладений договір застави саме з підстав недійсності основного зобов'язання.
З огляду на те, що суд прийшов до висновку, що основне зобов'язання (кредитний договір) є правомірним, оскільки відсутні правові підстави для визнання його недійсним, не можуть бути задоволені позовні вимоги про визнання недійсним договору застави, як похідного зобов'язання, по забезпеченню виконання основного зобов'язання (кредитного договору).
Інших підстав для визнання укладеного між сторонами договору застави ОСОБА_1 у позовній заяві не наведено, а судом в ході розгляду справи не встановлено. У зв'язку із чим, договір застави є правомірними.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов є безпідставний і у його задоволені слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88,169, 209, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 11, 192, 203,215, 227, 525, 526, 527, 530, 546, 548, 553, 652,1049,1050, 1054 ЦК України,-
у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», з участю третьої особи приватного нотаріуса Городоцького районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_2 про визнання недійсними: кредитного договору № 12/05-2/К від 10 квітня 2008 року укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»та ОСОБА_1 та договору поруки (іпотечного) від 10 квітня 2008 року укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 1032, відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: В. В. Свірідова