Справа № 2-2452/11
28 лютого 2012 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого Тімченко О.В.
при секретарі Петришак Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, -
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 12334,78 грн. завданої матеріальної шкоди та 1500 грн. моральної шкоди, завданої в результаті ДТП, а також понесені при подачі позову до суду судові витрати. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 29.11.2010 р. на перехресті вулиць Стрийська-Наукова у м.Львові сталась ДТП за участю транспортних засобів марки «ВАЗ»д.н.з.НОМЕР_1 під його керуванням та автомобіля марки «Део»д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 Останній порушив п.п.1.5, 16.5 ПДР України внаслідок чого здійснив зіткнення з іншим транспортним засобом, якому завдав механічних пошкоджень. Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 27.12.2010 р. відповідача було визнано винним у скоєнні даного правопорушення, передбаченого ст.124 КУАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності. Внаслідок ДТП його автомобіль отримав механічні пошкодження та згідно висновку автотоварознавчого дослідження №194/11 від 16.02.2011 р. розмір завданих збитків становить 11979,78 грн. На проведення даного дослідження з метою визначення завданих збитків ним затрачено 355 грн. Таким чином, загальний розмір збитків становить 12334,78 грн. Крім цього, протиправними діями відповідача йому було завдано шкоди його майну, який вже більше одного року позбавлений можливості відремонтувати пошкоджений автомобіль через брак грошових коштів та ухилення відповідача від відшкодування завданих збитків у добровільному порядку. У зв'язку з цим позивач зазнає сильних душевних страждань, які посилюються загальним негативним впливом ситуації, що склалась, та необхідністю відволікатись від своєї роботи на участь у судовому процесі по відшкодуванню завданих збитків, а тому оцінює моральну шкоду в розмірі 1500 грн., яку і просить стягнути з відповідача.
В судове засідання позивач не з'явився; подав суду заяву, в якій позов підтримує та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, йому за зареєстрованим місцем проживання надсилалась судова повістка, проте повернулась без вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання, а тому, згідно ч.5 ст.74 ЦПК України, вважається, що судовий виклик вручений належним чином. Відтак, згідно зі ст.224 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу заочно у відсутності відповідача на підставі наявних у ній матеріалів, проти чого позивач у поданій заяві не заперечив.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
29.11.2010 р. на перехресті вулиць Стрийська-Наукова у м.Львові сталась ДТП за участю транспортних засобів марки «ВАЗ»д.н.з.НОМЕР_1 під його керуванням за довіреністю ОСОБА_1 та автомобіля марки «Део» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2
Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 27.12.2010 р. встановлено, що відповідач ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.1.5, 16.5 ПДР України та його визнано винним у скоєнні даної ДТП, а відтак притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУАП.
Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчиненні згаданого ДТП доведена та доказуванню не підлягає.
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №194/11 від 16.02.2011 р. вартість матеріального збитку автомобіля «ВАЗ»д.н.з.НОМЕР_1 становить 11979,78 грн.
Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Ст.1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
На підставі наведеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 11979,78 грн. матеріальних збитків, завданих в результаті ДТП, є підставною та підлягає до задоволення.
Щодо відшкодування моральної шкоди, то суд враховує наступне.
За умовами ст.23 ЦК України особам має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Тому з врахуванням обставин справи та доводів позивача, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір моральної шкоди 1500 грн. є обґрунтованим та підлягає до відшкодування.
Вирішуючи розподіл судових витрат, суд прийшов на наступного.
Згідно зі ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно д тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Тому, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути 119,80 грн. судового збору та 116,55 грн. витрат на ІТЗ, а всього 236,35 грн. судових витрат, сплачених останнім при подачі позову до суду та документально підтверджених. Крім того, оскільки позивачем при подачі позову до суду не сплачено за вимогу про відшкодування моральної шкоди в розмірі 8,50 грн., то такі витрати у зв'язку із задоволенням даної вимоги слід покласти на відповідача, стягнувши їх на користь держави.
У відповідності до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, а саме: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
У ст.84 ЦПК України зазначено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Так, в матеріалах справи наявний договір про надання позивачеві юридичних (адвокатських) послуг №46 від 28.09.2011 р., акт приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг №1 від 24.10.2011р., квитанція про їх оплату в розмірі 1500 грн., однак такі за відсутності свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не свідчать, що позивач поніс саме витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, а тому відсутні підстави для такого відшкодування.
Щодо стягнення з відповідача 355 грн., пов'язаних із проведенням автотоварознавчого дослідження, то такі не є судовими витратами в розумінні ст.79 ЦПК України та не є шкодою згідно зі ст.1166 УК України, а крім цього понесення таких належним чином не підтверджене (в матеріалах справи відсутні оригінали квитанції та чеку, однак наявні тільки їх ксерокопії), а відтак такі не підлягають відшкодуванню.
На підставі ст.ст.23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, та керуючись ст.ст.10, 60, 61, 79, 84, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 11979,78 грн. матеріальних збитків та 1500 грн. моральної шкоди, а всього 13479,78 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 236,35 грн. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 8,50 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем протягом десяти днів з дня отримання його копії шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції.
Головуючий О.В.Тімченко
Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.