Справа № 2-11898/11
іменем України
"23" лютого 2012 р.
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Іовенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що перебуває у шлюбі з відповідачем з 17.02.1973 року. Від шлюбу сторони мають двох повнолітніх дітей. Останнім часом спільне життя з відповідачем не склалося через постійні непорозуміння, різні погляди на життя. Шлюбні відносини остаточно припинились з 2006 року, сторони з цього часу не мають спільний бюджет та проживають окремо один від одного. На сьогодні позивач має цивільну дружину та доньку, 2007 року народження. Вважає, що збереження сім'ї неможливе і її збереження не буде відповідати як його інтересам так і інтересам дітей. Просить суд розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2
Позивач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду заяву в якій просить розглянути позов за його відсутністю, але за участі його представника. Зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та просив задовольнити. Не заперечував проти того, щоб судові витрати по справі були покладені на позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду був обізнаний належним чином. Як свідчить заява ОСОБА_2, остання просить розглянути справу за її відсутністю. Зазначила, що просить розглянути справу за її відсутності за участі представника, оскільки з'явитися особисто в судове засідання не зможе.
Представник відповідача пояснила суду, що ОСОБА_2 заперечує проти розірвання шлюбу, бажає збереження сім'ї. Зазначила, що сторони ще в 2007 році проживали і відпочивали разом. Також позивач та відповідач разом проходили лікування у клінічній лікарні «Феофанія»з 05.02. по 23.02.2007 р. Крім того представник повідомила, що в разі задоволення позову про розірвання шлюбу відповідач має бажання і надалі іменуватися прізвищем - «ОСОБА_2».
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено і не заперечується сторонами, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17.02.1973 р. Шлюб зареєстровано Центральним відділом державної реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1020.
Від шлюбу сторони мають двох повнолітніх дітей -сина 1974 року народження та доньку 1982 року народження.
Як зазначає позивач спільне життя сторін не склалося через постійні непорозуміння. Жодне питання, яке виникає в сім'ї викликає суперечки і це пов'язано з тим, що у позивача та відповідача склалися різні погляди на подружнє життя.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки має бажання зберегти сім'ю та шлюб, який триває понад тридцяти років.
Відповідно до приписів ст. 11 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За клопотанням відповідача ОСОБА_2 судом надавався час на врегулювання стосунків, проте сторони не досягли примирення. Позивач підтримує позов в повному обсязі та просить розірвати шлюб.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що сторони проживали разом і в 2007 р. про що свідчить спільний відпочинок та лікування у клінічній лікарні «Феофанія».
В свою чергу представник позивача пояснив, що між сторонами збережено дружні стосунки, вони вважають за можливе відпочивати разом, але це не свідчить про спільне проживання.
ОСОБА_1 зазначив в позові, що шлюбні відносини фактично припинені сторонами в 2006 році, спільне господарство не ведеться.
Як вбачається з матеріалів справи позивач має доньку -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, матір'ю якої є ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції 20.09.2007 р.
Суд не погоджується з доводами відповідача, що спільний відпочинок та перебування на лікуванні свідчить про наявність шлюбних відносин та беручі до уваги дату народження доньки ОСОБА_1 приходить до висновку, що сторони проживали разом до 2006 року.
Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За встановлених обставин, зважаючи на те, що наданий судом строк для примирення не приніс результатів, зважаючи на припинення шлюбних стосунків та відсутність спільного господарства з 2006 року, беручі до уваги наявність фактичних шлюбних відносин позивача та народження доньки ОСОБА_3 в 2007 р. суд приходить до висновку, що збереження шлюбу не відповідає інтересам сторін і вважає за можливе задовольнити вимогу ОСОБА_1 щодо його розірвання.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Представник відповідача зазначив в судовому засіданні, що ОСОБА_2 не має бажання відновлювати дошлюбне прізвище.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується вимогами ст. 88 ЦПК України, проте бере до уваги прохання представника позивача щодо покладення судових витрат на ОСОБА_1
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 3,10,30,57,60,88,169,212-215 ЦПК України, ст. ст. 111-113 СК України, суд -
Позов задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 17 лютого 1973 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1020 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 прізвище «ОСОБА_2».
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків, або якщо його не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя