Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 1616/650/2012
Провадження № 2-а/1616/168/2012
10.04.2012м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Тимчук Р.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
В лютому 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, в якому посилаючи на те, що як потерпілий від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії отримує пенсію на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС». В квітні 2010 року звернувся до УПФУ в Ленінському районі м. Полтави з заявою про перерахунок пенсії, обчислення якої проводиться без врахування положень ст. 49, 51, 67 вказаного Закону. Просить визнати противоправною відмову відповідача в проведенні перерахунку пенсії, зобов'язати здійснити перерахунок додаткової пенсії відповідно до ст. 49, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням положень ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.08.2010 року по день постановлення судом рішення та провести виплату нарахованих сум з виконанням приписів ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС».
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надавши заяву з проханням розглядати справу без його участі.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави в судове засідання не з'явився, надавши заяву з проханням проводити розгляд справи без участі представника.
В поданих до суду письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач як потерпілий від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 2 групи, отримує основну та додаткову пенсію, передбачені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС». Обчислення його пенсії проведено відповідно до положень чинного законодавства, в тому числі, постанов Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року № 530 та «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»від 16.07.2008 року № 654, тобто у відповідності з чинним законодавством, підстав для перерахунку немає.
Враховуючи те, що сторони по справі не прибули в судове засідання та подали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, має 2 категорію, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 21.11.1992 року.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ Ленінського району м. Полтави та з 08.05.2005 року отримує пенсію на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС».
Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильській катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС».
В ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ в редакції, яка набрала чинності з 01.01.2004 року, особам, віднесеним до категорії 2 , щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законом України від 28.12.2007р. № 107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»статтю 51 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС»змінено та встановлено, що особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Тому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р., № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28.12.2007р. № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до статті 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС», визнано неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тому з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по теперішній час діє норма Закону України України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС», якою встановлено, що розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. ст. 49, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС» - особам, віднесеним до 2 категорії -у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком .
Зі статей 50, 51 вказаного Закону випливає, що під час визначення розміру пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно із чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Суд не бере до уваги положення ч.3 ст. 28 вищезазначеного Закону, де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії ьа права на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 49, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС».
При цьому, при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком підлягають застосуванню положення ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зважаючи на те, що є єдиним нормативним актом, який це встановлює.
При нарахуванні пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою відповідач у відмові керувався Постановою КМУ «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям громадян щодо фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»від 03.01.2002 р. № 1, якою визначено, що виходячи з розрахунку 19 гривень 91 копійка проводиться розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч.1 ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС».
Разом з тим, Постанова КМУ від 03.01.2002 року № 1 не визначає поняття мінімального розміру пенсії за віком, натомість встановлено розрахункову величину в сумі 19,91 грн., тим самим істотно звужуючи зміст та обсяг існуючих прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлених законами України, що суперечить ст. 22 Конституції України. Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, № 10-рп/2008 зазначена постанова була скасована Постановою КМУ «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»від 16.07.2008 року № 654.
Положення ч.5 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається КМУ, суд вважає такими, що не підлягають застосуванню до вказаних правовідносин, оскільки надання законодавцем такого права КМУ не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 49, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС»з урахуванням визначення поняття мінімальної пенсії за віком ч.1ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При розрахунку державної пенсії та додаткової пенсії,передбачених ст..ст.49,51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС», застосовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що встановлений у ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік, та виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч.3ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС»у редакції ЗУ від 05.10.2006р. № 231-V у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом , підвищується розмір пенсії,визначений відповідно до ст..54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до категорії 1,2,3,4 , розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Як встановлено в ч.4 ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»перерахунок призначеної пенсії, крім випадків , передбачених ч.1 ст.35 , ч.2 ст.38 , ч.3 ст.42,ч.5 ст.48 цього закону , провадиться в такі строки : у разі виникнення права на підвищення пенсії -з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця , якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа включно.
Відповідно до ч.3 ст.42 вищевказаного Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , визначеного законом , підвищується розмір пенсії , визначений відповідно до ст..28 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
З урахуванням викладеного , з 01.08.2010року по 01.04.2012року позивач мав право на перерахунок додаткової пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , встановленого Законами про державний бюджет на відповідні періоди.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України»здійснює свої повноваження на підставі п.15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання ОСОБА_1 є Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави . Враховуючи вищевикладене, суд вважає Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави належним відповідачем по даній справі.
За таких обставин , суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст..50,51,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС» , виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком , визначеного ст..28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести виплату недоплаченої додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров'ю.
Дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 в розмірі , передбаченому ст..ст.49,51,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС», слід визнати протиправними.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст..ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС», розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення «Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»№ 1691-VІ від 18.02.2010р., суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 -задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави провести перерахунок додаткової пенсії , призначеної ОСОБА_1 , в розмірі , передбаченому ст..ст.49,51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС», провівши обчислення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з положень ч.1ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.08.2010року по 01.04.2012р. та здійснити відповідні виплати з урахуванням положень ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС».
Сплату судового збору віднести за рахунок держави.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Р. І. Тимчук