33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
03 травня 2012 року Справа № 20/5025/2105/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.
при секретарі Левчук І.О.
за участю представників сторін:
позивача: представник Антонюк І.В.
відповідача: представник Вітязь О.П.
третіх осіб: представники не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Приватного малого підприємства "Мономах" на рішення господарського суду Хмельницької області від 05.01.12р. у справі № 20/5025/2105/11 (суддя Гладій С.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта банк"
до відповідача Приватного малого підприємства "Мономах"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Старокостянтинівська житлово-експлуатаційна контора
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Старокостянтинівська міська рада
про визнання ПМП "Мономах" таким, що не має права користування нежитловим приміщенням;
про виселення ПМП "Мономах" з належного АТ "Дельта Банк" на праві приватної власності нежитлового приміщення;
про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням
Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №20/5025/2105/11 від 05.01.12р. позов публічного акціонерного товариства "Дельта банк" до приватного малого підприємства "Мономах" про визнання ПМП "Мономах" таким, що не має права користування нежитловим приміщенням; про виселення ПМП "Мономах" з належного АТ "Дельта Банк" на праві приватної власності нежитлового приміщення; про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням задоволено повністю.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позов є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами, а тому підлягає задоволенню, як спосіб захисту прав власника майна.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Приватне мале підприємство "Мономах" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 05.01.12р. у справі 20/5025/2105/11 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що позов є безпідставним, оскільки ПМП "Мономах" не посягає на право власності ПАТ "Дельта Банк" і не перешкоджає користуватися йому майном, однак позивач, повинен як правонаступник наймодавця нести права та обов'язки, які отримав при переході права власності на приміщення. Також апелянт зазначає, що господарський суд Хмельницької області виніс рішення при відсутності ПМП "Мономах" не дослідивши всіх обставин справи.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 05.01.12р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Старокостянтинівської житлово-експлуатаційної контори письмових пояснень (відзиву) з приводу поданої апеляційної скарги, письмових доказів не надано, незважаючи на те, що судом апеляційної інстанції такі докази витребовувалися неодноразово. У судове засідання уповноважений представник не з'явився. Про день та час розгляду апеляційної скарги третя особа була повідомлена належним чином.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Старокостянтинівської міської ради письмових пояснень з приводу апеляційної скарги також не надано.
Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 05.01.12р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Союз Транс Лайн" в грудні 2006 року набуло право власності на приміщення магазину „Універсам" загальною площею 182,7 м.кв. за адресою м. Старокостянтинів Хмельницької області по вул. Попова, буд. 15 на підставі договору купівлі продажу (бланк серія ВЕМ № 260873), посвідченого 16 грудня 2006 року приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 за і реєстровим № 5664 та зареєстрованого в Старокостянтинівському бюро технічної інвентаризації 27 грудня 2006 року за реєстраційним номером 17173269.
29 грудня 2006 року ТОВ „Союз Транс Лайн" було продано приміщення магазину „Універсам" загальною площею 182,7 м.кв. за адресою: Хмельницька область, місто Старокостянтинів, вул. Попова, буд. 15 на підставі договору купівлі продажу, посвідченого 29 грудня 2006 року приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 6089, Товариству з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк".
Старокостянтинівським бюро технічної інвентаризації Хмельницької області за реєстраційним номером РПВН 17173269, номер запису 151 в книзі 1, зареєстровано право власності за ТОВ „Укрпромбанк" на відповідне приміщення.
21 квітня 2011 року між ПАТ „Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк" укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 21.04.2011р. за реєстраційним номером 1613.
Відповідно до п.1.1. Договору про задоволення вимог іпотекодержателя ТОВ „Укрпромбанк" передає у власність Дельта Банку, а Дельта Банк приймає у власність нежиле приміщення - приміщення магазину „Універсам" (літера А-1) матеріал стін - цегла, загальною площею 182,7 кв.м., що розташоване за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 15, бокс 4, надалі за текстом „Об'єкт", з метою задоволення вимог Дельта Банк, як іпотекодержателя за відповідними договорами іпотеки, які укладені між Укрпромбанком (у якості іпотекодавця" та Дельта Банком (у якості іпотекодержателя) та визначені в Договорі про передачу активів.
Згідно п. 1.2. даного договору, об'єкт належить Укрпромбанку на підставі договору купівлі - продажу не житлового приміщення, посвідченого ОСОБА_8 приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу, 29.12.2006р. за реєстраційним №6089, зареєстрованого в Державному реєстрі право чинів а №1855532, право власності зареєстровано Старокостянтинівським бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації Хмельницької області 16.01.2007р. реєстраційний номер РПВН 17173269, номер запису 151 в книзі 1, що підтверджується відповідним витягом №13232216 від того ж числа.
Відповідно до п. 1.3. договору про задоволення вимог іпотекодержателя право власності на Об'єкт АТ „Дельта Банк" набуває з моменту нотаріального посвідчення цього Договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно п.1.4 даного договору Об'єкт передається Дельта Банку згідно з актом прийому-передачі об'єкта нерухомого майна, який підписується Сторонами в день нотаріального посвідчення цього договору.
21 квітня 2011 року ТОВ „Укрпромбанк" передало нежиле приміщення АТ „Дельта Банк" на підставі акту прийому - передачі об'єкта нерухомого майна до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 21.04.2011р. за реєстраційним номером 1613.
Відповідно до п.2.2. Договору про задоволення вимог іпотекодержателя ТОВ „Укрпромбанк" свідчить і заявляє, що на момент укладання цього договору об'єкт (рівно як і будь-які його складові) нікому не проданий, не подарований, в інший спосіб не відчужений, а також не є предметом застави (в тому числі податкової), під забороною відчуження та під арештом не перебуває, не є предметом спору щодо права власності на нього Укрпромбанк, не перебуває в оренді або в користуванні у третіх осіб.
АТ „Дельта Банк" стало відомо, що після підписання даного договору у не житловому приміщенні незаконно знаходиться Приватне мале підприємство „Мономах".
АТ „Дельта Банк" звернулось з вимогою до ПМП „Мономах" щодо звільнення не житлового приміщення та не чинити перешкод АТ „Дельта Банк" у реалізації його права власності на не житлове приміщення.
Відповідач повідомив позивача, що 25 липня 2000 року між ЖЕК та ПМП „Мономах" був укладений договір оренди торгового залу №7, що знаходиться за адресою: м. Старокостянтинів, вул. Попова, 15. В своїй відповіді Відповідач дає суперечливі пояснення щодо дат укладених договорів оренди, терміну їх дії та адреси об'єкту оренди та посилається на те, що даний договір оренди був автоматично продовжений в 2010 році ще на 10 років до 25.07.2020 року, а також про те, що даний договір оренди підпадає під дію Закону України „Про оренду державного та комунального майна".
Оскільки відповідач не житлове приміщення не передав позивачу, останній звернувся до суду із позовом, згідно якого просить визнати ПМП „Мономах" таким, що не має права користуватися не житловим приміщенням загальною площею 182,7 кв.м., що розташоване за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Попова,15, бокс 4, виселити ПМП „Мономах" з належного АТ „Дельта Банк" на праві власності не житлового приміщенням загальною площею 182,7 кв.м., що розташоване за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Попова,15, бокс 4 та зобов'язати ПМП „Мономах" не чинити перешкоди у використанні, володінні та розпорядженні даним приміщенням.
Відповідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.ст.317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 3 статті 334 ЦК України, встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до п.1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 319 ЦКУ власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 321 ЦКУ право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Стаття 391 Цивільного кодексу України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майно. Тобто, суб'єктом звернення за захистом порушеного права може виступати лише власник майна.
Згідно ст. ст. 321 та 387 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавленими цього права чи обмежений у його здійсненні та власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без правової підстави користується цим майном.
У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист своїх майнових прав та законних інтересів. Одним із способів захисту є припинення дії, яка порушує право.
Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що позов є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, обґрунтовуючи неможливість подання у першій інстанції письмових доказів неповідомленням про день та час судового розгляду, надала в заперечення позову та обґрунтування доводів апеляційної скарги додаткові докази, які на її думку спростовують позовні вимоги позивача та підтверджують правомірність доводів апеляційної скарги.
Так, вважаючи дії позивача такими, що суперечать, як вимогам цивільного, так і господарського законодавства щодо невиконання ними договору оренди, відповідач додає, на його думку, докази, які підтверджують належне виконання договору оренди стороною відповідача.
Зокрема, це наступні докази: повідомлення Прокуратури Хмельницької області (а.с. 91), договір суборенди від 30.07.2011р. (а.с. 92-94), копії квитанцій (а.с. 95-100, 104), копії рахунків-фактури (а.с. 101-103), копія акту звірки взаєморозрахунків Старокостянтинівської ЖЕК з ПМП "Мономах", розписки про отримання заробітної плати в натуральній формі працівниками третьої особи Старокостянтинівської ЖЕК в рахунок зарахування платежів по орендній платі від 28.11.2000р., 29.11.2000р., 30.11.2000р., 29.12.2000р., 29.12.2000р., 28.12.2000р., 29.12.2000р., 29.12.2000р., 28.12.2000р. (а.с. 106-108), копія листа із Старокостянтинівської ЖЕК №272 від 18.04.12р. (а.с. 109), заява до Прокуратури Хмельницької області від 29.03.12р. (а.с. 110), копія Договору добровільного страхування майна від 01.03.2012 р. (а.с. 111-117), копія постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 30.11.2010р. (а.с.118-122), копія довідки (а.с. 123), копія постанови про закінчення виконавчого провадження (а.с. 124).
В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На думку колегії суддів Рівненського апеляційного господарського суду, зазначені докази не можуть бути належними, оскільки стосуються і правовідносин суборенди, і правовідносин розрахунків між відповідачем та третьою особою - Старокостянтинівської ЖЕК у товарній формі, але аж ніяк - правовідносин оренди.
Додана копія договору добровільного страхування майна юридичних осіб від 01.03.12р. (а.с. 111-117) укладена після порушення апеляційного провадження, що не може вважатися виконанням договору оренди №7 від 25.07.2000 р. належним чином у період з 2000р. по 2011р.
Подані ж письмові докази, і які дослідженні у судовому засіданні 03.05.12 р. також не спростовують доводів позову та заперечення на апеляційну скаргу, оскільки вони стосуються правовідносин кредитування фізичних осіб для придбання побутової техніки для домашнього вжитку та правовідносин та правовідносин зберігання майна, яке ніби-то належить відповідачу та передане на зберігання іншій третій особі на підставі однойменного договору.
З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд вважає, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, наданих усних поясненнях є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Під час розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вимагав від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Старокостянтинівської житлово-експлуатаційної контори письмові пояснення, а також письмові докази щодо предмету позову та предмету апеляційної скарги. Такі ухвали надсилалися зазначеній третій особі: 28.02.12 р., 11.04.12 р., 23.04.12 р.
При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвали на адресу третьої особи - Старокостянтинівської ЖЕК доставлені належним чином.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Старокостянтинівська житлово-експлуатаційна контора ухилилася від вчинення дій, покладених господарським судом на неї.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
З огляду за свідоме ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на Старокостянтинівську житлово-експлуатаційну контору, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для застосування штрафу. Апеляційним судом розмір штрафу визначений в сумі 1500грн. та підлягає стягненню в доход Державного бюджету України.
Видачу наказу про стягнення штрафу із Старокостянтинівської ЖЕК слід доручити господарському суду Хмельницької області.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 83, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -
Рішення господарського суду Хмельницької області від 05.01.12р. у справі № 20/5025/2105/11 залишити без змін, апеляційну скаргу приватного малого підприємства "Мономах" - без задоволення.
Стягнути з Старокостянтинівської житлово-експлуатаційної контори (31100, м.Старокостянтинів, вул.Попова,71; р/р 26004319411232 у філії Хмельницького ОУ ВАТ Ощадбанк ТВБВ№ 10022/094; МФО 315784; код ЄДРПОУ 03356252) в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 1500грн. за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
Видачу наказу доручити господарському суду Хмельницької області.
Справу №20/5025/2105/11 повернути господарському суду Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.