33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"25" квітня 2012 р. Справа №5004/2436/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Демидюк О.О.
судді Бригинець Л.М. ,
судді Щепанська Г.А.
при секретарі Головченко Д.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 21.03.2012 року)
відповідача-1 - не з'явився
відповідача-2 - ОСОБА_2 (довіреність від 12.03.2012 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача-2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Волинської області від 23.01.2012 року у справі №5004/2436/11
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Край - ЛЦ"
Відповідачі:
1. Фірма "Волвест" у формі товариство з обмеженою відповідальністю
2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3
про стягнення 50 676 грн.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Волинської області №5004/2436/11 від 23.01.2012 року (суддя Сур'як О.Г.) задоволено позовні вимоги та стягнуто солідарно з фірми "Волвест" у формі ТОВ (м. Луцьк) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" 800 грн. заборгованості. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" 49 876,00 грн. заборгованості, а також 1 411 грн. 50 коп. судового збору.
Рішення господарського суду Волинської області мотивоване тим, що в порушення вимог ст.ст. 526, 554, 1115 Цивільного кодексу України та умов договорів відповідач-1, відповідач-2 не виконали належним чином взятих на себе зобов'язань, а тому, вимога позивача про стягнення солідарно з відповідача-1, відповідача-2 800 грн. заборгованості, з відповідача-1 - 49 876,00 грн. заборгованості за період з 1 січня 2010 року по 6 серпня 2011 року є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі відповідач-2 просить суд скасувати рішення господарського суду Волинської області від 23.01.2012 року у справі №5004/2436/11 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з посиланням на обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №5004/2436/11 від 22.02.2012 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу відповідача-2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Волинської області від 23.01.2012 року у справі №5004/2436/11.
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №5004/2436/11 від 27.03.2012 року відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Бригинець Л.М., суддя Щепанська Г.А..
Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду №5004/2436/11 від 28.03.2012 року та від 19.04.2012 року розгляд апеляційної скарги колегією суддів відкладався для можливості подання відзивів на апеляційну скаргу.
Представником ТОВ "Наш Край-ЛЦ" подано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти вимог та доводів викладених в апеляційній скарзі, вважає рішення господарського суду Волинської області від 23.01.2012 року у справі №5004/2436/11 законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, заслухала присутніх представників сторін, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2010 року між ТОВ "Наш Край-ЛЦ" (правоволоділець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (користувач) укладено договір комерційної концесії, за умовами якого правоволоділець зобов'язувався надати користувачу за плату право користування комплексом належних ТОВ "Наш Край-ЛЦ" прав інтелектуальної власності з метою виготовлення, використання, ввезення, пропозиції до продажу, продажу і іншого введення в господарський обіг товарів, надання послуг і виконання робіт з використанням торговельної марки "НАШ КРАЙ". (далі за текстом Договір) (а.с. 11).
Згідно положень договору під комплексом прав сторони договору комерційної концесії розуміють: право на використання знака для товарів і послуг торгової марки "НАШ КРАЙ" та документацію з веденню бізнесу регламент директора; регламент категорійного менеджера; регламент працівника бухгалтерії; регламент адміністратора регламент касира; регламент менеджера торгового залу; регламент працівника охорони, регламент технолога; регламент кухаря; регламент технічного працівника; регламент вантажника; регламент завідувача складом; положення про безпеку; положення про бюджетування).
Відповідно до ст.1 Договору користування об'єктами права інтелектуальної власності розпочинається з дати відкриття 15 квітня 2010 року, з котрої користувач почне ведення бізнесу з точки.
В Договорі концесії визначено термін - Точка, що означає фірмовий магазин, який працює з використанням та під торгівельною маркою "Наш край", приміщення якого оформлене відповідно до стандартів оформлення Точки правоволодільця, які містяться у Франчайзинговому пакеті, та в якому продаються Товари.
Згідно до п.11.1. даний договір набирає силу з моменту його державної реєстрації і діє до 30 квітня 2018 року.
Згідно з п.3.1. договору починаючи з дати відкриття один раз на місяць впродовж 5 (п'яти) календарних днів, наступних за звітним періодом. Користувач сплачує Правоволодільцеві Роялті у розмірі 246 євро по курсу НБУ на день платежу. Розмір роялті визначається в залежності від розміру торгівельної площі на якій Користувач використовує Торгівельну марку за визначеною в договорі формулою. Сторони погодилися для визначення розміру роялті за місяць застосовувати наступний розмір роялті - 1,2 євро за 1 м.кв. Роялті сплачується в повному обсязі та у національній валюті - гривні.
Відповідно до п.4..1.1., п.4.1.2, п.4.1.3, п.4.1.4, 4.1.5 ст.4 Договору, до відкриття Точки Правоволоділець зобов'язаний надати користувачу один екземпляр Франчайзингового пакету з метою його використання користувачем для введення бізнесу; призначити уповноваженого представника (куратора відкриття торгового закладу), який буде консультувати з питань організації виробничих процесів та контролювати їх дотримання до та в період відкриття точки; розробити і надати користувачу відповідні плани, специфікації для оформлення Точки у відповідності з вимогами, зазначеними франчайзинговому пакеті, планограму торгового залу, схему розташування відділів та товарів на полицях; надати користувачеві рекомендації, вказівки, інші поради щодо оформлення/будівництва Точки відповідно до вимог право володільця, якщо користувач просить надати такі рекомендації; провести ввідне стажування для персоналу користувача.
Згідно положень п. 4.2.1, 4.2.2., 4.2.3 користувач зобов'язаний за власний рахунок привести у відповідність зі стандартами правоволодільця свою Точку, замовити, оплатити та установити устаткування, що рекомендується правоволодільцем, встановити на точці телефонний та Інтернет - зв'язок.
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
12.05.2011 року між фірмою "Волвест" у формі товариства з обмеженою відповідальністю як поручителем і товариством з обмеженою відповідальністю "Наш Край - ЛЦ" як кредитором було укладено договір поруки.
Згідно з п.1 предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємцем ОСОБА_3 своїх обов'язків за договором комерційної концесії від 01.01.2010 року.
Відповідно до умов договору поруки від 12.05.2011 року поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником обов'язків за договором комерційної концесії від 01.01.2010 року в розмірі 800 грн. (а.с. 19).
Як свідчать матеріали справи, 05.07.2011 року ТОВ "Наш Край-ЛЦ" направив лист-вимогу ФОП ОСОБА_3 щодо погашення заборгованості в розмірі 100 000 грн. 00 коп. за порушення умов Договору комерційної концесії від 01.01.2010 року. (а.с. 20).
20.10.2011 року ТзОВ "Наш Край-ЛЦ" направив відповідачу-1 вимогу погасити 800 грн. заборгованості протягом 7-ми днів. (а.с. 22).
23.01.2012 року позивач звернувся із заявою про уточнення позовних, в якій просив суд стягнути солідарно з Фірми "Волвест" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Підприємця ОСОБА_3 на користь ТОВ "Наш Край-ЛЦ" суму боргу у розмірі 800 грн. та стягнути з Підприємця ОСОБА_3 на користь ТОВ "Наш Край-ЛЦ" суму боргу у розмірі 49 876 грн. 00 коп.. (а.с. 51).
Суд першої інстанції задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" до Фірми "Волвест" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, до ФОП ОСОБА_3, про стягнення 50 676 грн. 00 коп..
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Приписами ч.1 ст.193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між ТОВ "Наш Край - ЛЦ" та ФОП ОСОБА_3 є правовідносини з виконання договору комерційної концесії.
Згідно зі ст.366 ГК України за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, а користувач зобов'язується дотримуватися умов використання наданих йому прав та сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду. Договір комерційної концесії передбачає використання комплексу наданих користувачеві прав, ділової репутації і комерційного досвіду правоволодільця в певному обсязі, із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери підприємницької діяльності.
Статтею 1116 ЦК України передбачено, що предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації; договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту.
Відповідно до ч.2 ст. 367 Господарського кодексу України та ч.2 ст. 1118 Цивільного кодексу України договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації, органом, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання, що виступає за договором як правоволоділець.
Як вбачається з матеріалів справи, п.6.1.11 Договору правоволодільця зобов'язано забезпечити державну реєстрацію Договору у встановленому чинним законодавством порядку.
Статтею 11 п.11.1 передбачено, що Договір набирає силу з моменту його державної реєстрації і діє до 30 квітня 2018 року.
Згідно до ст.210 ЦК правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ч.2 ст.1120 ЦК України, правоволоділець зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором комерційної концесії, зокрема, забезпечити державну реєстрацію договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В матеріалах справи відсутні докази виконання положень п.6.1.11 Договору та здійснення державної реєстрації договору комерційної концесії відповідно до чинного законодавства України. З урахуванням вищезазначеного, спірний договір є неукладеним та не породжує для сторін прав та обов'язків.
Крім того, для правильного вирішення даного судового спору суду першої інстанції належало встановити та перевірити належними доказами усі фактичні обставини, пов'язані з виконанням кожною зі сторін умов Договору. Зокрема, з'ясувати факт передачі екземпляру франчайзингового пакету з метою його використання користувачем для ведення бізнесу, що передбачений п.4.1.1 Договору. Передача франчайзингового пакету оформлюється актом передачі. В матеріалах справи відсутній акту передачі, що підтверджує виконання ТОВ "Наш Край - ЛЦ" своїх зобов'язань обумовлених договором. Позивачем не подано суду в обґрунтування своїх вимог доказів щодо призначення уповноваженого представника, який буде консультувати з питань організації виробничих процесів та контролювати їх дотримання до та в період відкриття Точки, відсутні плани, специфікції для оформлення точки у відповідності з вимогами заначеними у франчайзинговому пакеті, планограму торгового залу, схему розташування відділів та товарів на полицях. Скаржником не виконано умови договору щодо здійснення щомісячної плати, яку користувач сплачує за право використання об'єктів інтелектуальної власності.
Згідно із статтею 1120 ЦК України правоволоділець зобов'язаний передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінформувати користувача та його працівників з питань, пов'язаних із здійсненням цих
З огляду на вищевказане, в порушення вимог ст.ст. 193 ГК України, 526 ЦК України, ст.1120 ЦК України, ст.. 1121 ЦК України зобов'язання сторонами не виконувалися відповідно до умов договору, а отже їхні дії не спрямовані на реальне настання правових наслідків обумовлених договором комерційної концесії від 01.01.2010 року.
Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписами частини першої статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
В матеріалах справи відсутні належні докази, які б спростовували доводи позивача та відповідача щодо фактичного виконання сторонами умов Договору.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки користувач не почав вести Бізнес із Точки у термін, що перевищує 90 календарних днів від вказаної у ст.1 договору дати відкриття, відповідно до положень ст.10.1.1. даний договір вважається припиненим. Отже, укладення договору поруки від 12.05.2011 року між ТОВ "Наш Край - ЛЦ" та фірми "Волвест" на забезпечення виконання основоного зобов'язання не породжує прав та обов'язків для сторін обумовлених договором.
Колегія суддів не погоджується з правильністю проведеного розрахунку наданого позивачем щодо нарахування роялті за період з 01.01.2010 року по 06.08.2011 року в розмірі 50 676,00 грн. відповідно до договору комерційної концесії.
Розрахунок проводився з 01.01.2010 року, однак ст.1 Договору передбачено, що дата відкриття, з котрої користувач почне вести бізнес, а отже виконувати зобов'язання є 15.04.2010 року. Відповідно, суд першої інстанції не перевірив правильність наданого розрахунку позивачем.
Твердження скаржника про те, що його не було повідомлено належним чином про час і місце засідання суду не береться до уваги колегією суддів до уваги з огляду на наступне.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засіданні.
Наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02р. №75 (із змінами та доповненнями) затверджена Інструкція з діловодства в господарських судах України.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам або іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.08р. №01-8/482).
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції на адресу ФОП ОСОБА_3 було направлено ухвалу про порушення провадження у справі №5004/2436/11 від 24.11.2011 року та призначено розгляд справи на 20 грудня 2012 року, що підтверджується штампом суду з відміткою про відправку документа (а.с.1) та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 26).
Ухвалою господарського суду Волинської області від 20.12.2011 року відкладено розгляд справи №5004/2436/11 на 23.01.2012 року та надіслано ФОП ОСОБА_3, що підтверджується штампом суду з відміткою про відправку документа (а.с.36) та повідомленням про вручення вищезазначеної ухвали. (а.с. 42).
З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції не порушив процесуальні права та законні інтереси фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та повідомив своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи №5004/2436/11.
Беручи до уваги наведене та аналізуючи вищенаведені норми права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду приходить до висновку про скасування рішення господарського суду Волинської області від 23.01.2012 року у справі №5004/2436/11 з підстав порушення норм матеріального права при неповному з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Наш Край-ЛЦ" враховуючи наступне.
Договір комерційної концесії від 01.01.2010 року повинен був набрати законної сили з моменту його державної реєстрації і діяти до 30 квітня 2018 року. Однак в матеріалах справи відсутні докази його державної реєстрації або докази визнання вказаного договору укладеним в судовому порядку. А тому, спірний договір є неукладеним та не породжує для сторін прав та обов'язків.
Окрім того, з матеріалів справи не вбачається виконання зобов'язання сторонами відповідно до умов договору, а отже їхні дії не спрямовані на реальне настання правових наслідків обумовлених договором комерційної концесії від 01.01.2010 року.
В зв'язку з чим, також відсутні підстави для стягнення солідарно з фірми "Волвест" у формі ТОВ (м.Луцьк) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" 800 грн. заборгованості за договором поруки від 12.05.2011 року.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу відповідача-2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Волинської області від 23.01.2012 року у справі №5004/2436/11 - задовольнити.
2. Рішення господарського суду Волинської області від 23.01.2012 року у справі №5004/2436/11 - скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" (Волинська область, Луцький район, с. Зміїнець, вул. Березова, 22; поштова адреса: м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, р/р 26008321106477 в Луцькій філії ВАТ "ВТБ Банк", МФО 303473, код ЄДРПОУ 35607079) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) - 705 грн.75 коп. сплаченого судового збору за розгляд апеляційної скарги.
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Край-ЛЦ" (Волинська область, Луцький район, с. Зміїнець, вул. Березова, 22; поштова адреса: м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, р/р 26008321106477 в Луцькій філії ВАТ "ВТБ Банк", МФО 303473, код ЄДРПОУ 35607079) - 99 грн. 00 коп. суми недоплаченого судового збору за розгляд апеляційної скарги.
6. Видачу наказів доручити господарському суду Волинської області.
7. Справу №5004/2436/11 повернути до господарського суду Волинської області.
8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Демидюк О.О.
Суддя Бригинець Л.М.
Суддя Щепанська Г.А.