Іменем України
03 травня 2012 року Справа № 5020-10/068
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дмитрієва В.Є.,
суддів Балюкової К.Г.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, довіреність №2584 від 21.09.2010,
відповідача: ОСОБА_3, довіреність №603 від 13.10.2011 (ФОП ОСОБА_4),
відповідача: ОСОБА_5 довіреність б/н від 01.12.2010, (приватне підприємство "Кооператив "Херсонес");
представник органу примусового виконання рішення: не з'явився (Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі);
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Юріна О.М.) від 19.03.2012 за скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі про визнання протиправними дій з проникнення до володіння та скасування постанови про накладення арешту на майно боржника у справі № 5020-10/068
за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9, місто Київ 1, 01001) в інтересах держави в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Володарського, 10, місто Севастополь, 99011)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1),
приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" (вул. Репіна, 24, місто Севастополь, 99053)
про стягнення 653335,53 грн., у тому числі: 613846,75 грн. - основний борг, 36434,66 грн. - проценти за користування кредитом, 3054,12 грн. - пеня, та звернення стягнення на предмет іпотеки,
14.10.2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду міста Севастополя із скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського РУЮ в м. Севастополі, в якій просить визнати протиправними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського РУЮ в м. Севастополі Приходько Д.Д., щодо проникнення 06 жовтня 2011 року до володіння ОСОБА_4, що розташоване АДРЕСА_1, скасувати постанову державного виконавця про накладення арешту на майно ОСОБА_4 на виконання наказу №5020/068 виданого господарським судом міста Севастополя 30.05.2011 року та зупинити звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно, належне ОСОБА_4 (а.с. 110-113 том 3).
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19.03.2012 року у справі № 5020-10/068 у задоволенні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі відмовлено (а.с. 93-98 том 4).
Не погодившись з ухвалою суду, ФОП ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду від 19.03.2012 року та прийняти нову, якою задовольнити скаргу на дії державного виконавця.
Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з'ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків суду та невірного застосування ним норм матеріального права, що потягло неправильне вирішення справи.
Заявник також звертає увагу, що чинною редакцією Закону України „Про виконавче провадження" передбачено необхідність отримання рішення суду на проникнення до житла фізичної особи (п. 10, 15, ч. 3 статті 11 Закону).
Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Постанова про накладення арешту на майно боржника підлягає скасуванню, оскільки загальна вартість арештованого майна перевищує встановлені законом межі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 квітня 2012 року апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 прийнята до провадження та призначена до розгляду у складі судової колегії: головуючий суддя -Видашенко Т.С., судді -Рибіна С.А. та Балюкова К.Г.
Розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 19 квітня 2012 року замінено суддю Видашенко Т.С. на суддю Дмитрієва В.Є. та суддю Рибіну С.А. на суддю Гоголя Ю.М.
У судовому засіданні, призначеному на 03 травня 2012 року представник відділу державної виконавчої служби Ленінського РУЮ в м. Севастополі не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку їх представників не було визнано обов'язковою судом апеляційної інстанції, колегія вважає за можливе переглянути ухвалу суду першої інстанції за відсутності представника відділу державної виконавчої служби Ленінського РУЮ в м. Севастополі.
При повторному розгляді скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.
16 березня 2010 року публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль" в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, приватного підприємства „Кооператив „Херсонес" про стягнення 653335,53 грн., у тому числі: 613846,75 грн. - основний борг, 36434,66 грн. - проценти за користування кредитом, 3054,12 грн. - пеня, та звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 3-7, том 1).
Позов мотивований тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не виконує умови кредитного договору № 014/04-02/083-07 від 03 квітня 2007 року.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 06 травня 2010 року у справі № 5020-10/068 позов задоволено (а.с. 86-92, том 1).
Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 03 квітня 2007 року, укладеним між відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль" в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" та Кооперативом
„Херсонес", правонаступником якого є приватне підприємство „Кооператив „Херсонес", а саме - промбудівлю з надвірними спорудами загальною площею 508,9 кв.м., що розташована за адресою: місто Севастополь, вул. Меншикова, 1А, та складається в цілому з промбудівлі літ. „А", прибудови літ. "а",прибудови літ. „а1", сходів з майданчиком, сходів з майданчиком,
ґанків 2 шт., гаражу літ. „Б", гаражу літ. „В", оглядової ями літ. „Б", сараю літ. „Г", сараю літ. „Д", навісу літ. „Е", навісу літ. „Ж", сараю літ. „З", сараю літ. „И", сараю літ. „К", навісу літ. „Л", сараю літ. „М", сараю літ. „Р", навісу літ. „С", огорожі, замощення.
Задоволено з вартості предмета іпотеки, а саме - промбудівлі з надвірними спорудами загальною площею 508,9 кв.м., що розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Меншикова, 1А, яка складається в цілому з промбудівлі літ. „А", прибудови літ. „а", прибудови літ. „а1", сходів з майданчиком, сходів з майданчиком, ґанків 2 шт., гаражу літ. „Б", гаражу літ. „В", оглядової ями літ. „Б", сараю літ. „Г", сараю літ. „Д", навісу літ. „Е",
навісу літ. „Ж", сараю літ. „З", сараю літ. „И", сараю літ. „К", навісу літ. „Л", сараю літ. „М", сараю літ. „Р", навісу літ. „С", огорожі, замощення, грошові вимоги публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, приватного
підприємства „Кооператив „Херсонес" на загальну суму 653 335,53
грн.
Встановлений спосіб реалізації предмета іпотеки - промбудівлі з надвірними спорудами загальною площею 508,9 кв.м, що розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Меншикова, 1А, яка складається в цілому з промбудівлі літ. „А", прибудови літ. „а", прибудови літ. „а1", сходів з майданчиком, сходів з майданчиком, ґанків 2 шт., гаражу літ. „Б", гаражу літ. „В", оглядової ями літ. „Б", сараю літ. „Г", сараю літ. „Д", навісу літ. „Е", навісу літ. „Ж", сараю літ. „З", сараю літ. „И", сараю літ. „К", навісу літ. „Л", сараю літ. „М", сараю літ. „Р", навісу літ. „С", огорожі, замощення, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу 938000,00 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2011 року у справі №5020-10/068, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 26 жовтня 2011 року, апеляційну скаргу приватного підприємства "Кооператив "Херсонес" задоволено, рішення господарського суду міста Севастополя від 06 травня 2010 року змінено в частині визнання початкової ціни предмету іпотеки. Пункт 4 резолютивної частини рішення викладений у наступній редакції:
"Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки - промбудівлі з надвірними спорудами загальною площею 508,9 кв.м., що розташована за адресою; місто Севастополь, вул. Меншикова, 1А, яка складається в цілому з промбудівлі літ. "А", прибудови літ. "а", прибудови літ "аі", сходів з майданчиком, ганків 5 шт., гаражу літ. "Б", гаражу літ. "В", оглядової ями літ. "Б", сараю літ. "Г", сараю літ. "Д", навісу літ "Е", навісу літ. "Ж", сараю літ. "З", сараю літ. "И", сараю літ. "К", навісу літ. "Л", сараю літ. "М", сараю літ. "Р", навісу літ. "С", огорожі, замощення, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу 2845260,00 грн. (два мільйона вісімсот сорок пять тисяч двісті шістдесят грн.).
У решті судове рішення залишено без змін (а.с. 58-70, том 2).
16.03.2011 року від Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" надійшла заява №С-12-88-0-2-1/137 від 16.03.2011 про видачу додаткового рішення про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та приватного підприємства „Кооператив „Херсонес" солідарно на користь публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором №014/04-02/083-07 від 03.04.2007 року в сумі 653335,53 грн.
На виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 06.05.2010 року та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2011 року був виданий наказ від 10.03.2011 року у справі №5020-10/068.
Додатковим рішенням від 27.04.2011 року резолютивну частину рішення суду від 06.05.2010 року у справі №5020-10/068 доповнено пунктом 5, відповідно до якого стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, приватного підприємства „Кооператив „Херсонес" солідарно на користь публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" 653335,53 грн., з яких: 613846,75 грн. основний борг, 36434,66 грн. проценти за користування кредитом, 3054,12 грн. пеня.
На виконання додаткового рішення господарського суду міста Севастополя від 27.04.2011 року були видані накази від 13.05.2011 року та від 30.05.2011 року по справі №5020-10/068.
При примусовому виконанні наказу від 13.05.2011 року у справі №5020-10/068 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в місті Севастополі 06.10.2011 року складений акт опису й арешту майна боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (а.с. 119, том 3).
14.10.2011 року на адресу господарського суду міста Севастополя надійшла скарга представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі про визнання протиправними дій з проникнення до володіння та скасування постанови про накладення арешту на майно боржника.
Скарга мотивована тим, що під час проведення виконавчих дій були порушені процесуальні гарантії, надані боржнику законом, зокрема, допущені такі порушення: проникнення до володіння заявника без відповідного судового рішення; перевищено межі, у яких допускається накладення арешту на майно боржника.
Відмовляючи у задоволенні скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, господарський суд першої інстанції виходив з відсутності у скаржника доказів проникнення державного виконавця до житла боржника за відсутності згоди на це власне майно.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.
При примусовому виконанні наказу від 13.05.2011 року по справі №5020-10/068 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в місті Севастополі 06.10.2011 року складений акт опису й арешту майна боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, а саме, 1 / 2 частки квартири АДРЕСА_1 (а.с. 119-122, том 3).
14.10.2011 року на адресу господарського суду міста Севастополя надійшла скарга представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі про визнання протиправними дій з проникнення до володіння та скасування постанови про накладення арешту на майно боржника, а також виклав клопотання про зупинення звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно, що належить скаржнику, опис та арешт якого проведено 06.10.2011 року.
Божник в апеляційної скарзі посилається на те, що під час проведення виконавчих дій державним виконавцем допущені такі порушення: проникнення до володіння заявника без відповідного судового рішення; перевищено межі, у яких допускається накладення арешту на майно боржника.
Обґрунтовуючи протиправність дій державного виконавця з проникнення до володіння заявника без відповідного судового рішення, представник боржника посилається на статтю 30 Конституції України, пункт 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 28.03.2008 року "Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства", статтю 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"від 23.02.2006 року, пункт 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950), а також положення пунктів 10, 15 частини третьої статті 11 Закону.
Так, відповідно до пункту 10 частини 3 статті 11 Закону, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.
Згідно з пунктом 15 частини 3 статті 11 Закону, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.
Таким чином, Законом України державному виконавцю надано право у процесі виконання рішень безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи.
Проте, скаржником не надано суду жодного доказу проникнення державного виконавця до житла боржника за відсутності згоди на це власника майна, або чинення останнім перешкод у доступі до володіння, тому колегія судів не знаходить підстав вважати дії державного виконавця протиправними та такими, що вчинені з перевищенням повноважень.
Доводи заявника стосовно перевищення органом ВДВС меж, у яких допускається накладення арешту на майно боржника, з посиланням на положення статей 33, 57 Закону, судова колегія зазначає наступне.
На виконання додаткового рішення господарського суду міста Севастополя від 27.04.2011 року, яке не було оскаржено та набрало законної сили 11.05.2011 року, були видані: накази від 13.05.2011 року та від 30.05.2011 року про примусове виконання рішення про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором №014/04-02/083-07 від 03.04.2007.
При виконанні наказу від 10.03.2011 року про примусове виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки складений акт опису й арешту майна від 11.05.2011 року, описано та накладено арешт на промбудівлю з надвірними спорудами загальною площею 508,9 кв.м, що розташована за адресою: вул. Меншикова, 1А, місто Севастополь.
Статтею 33 Закону встановлені особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника, а саме, визначено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Згідно з пунктом 4.19.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5, якщо в районному (міському) органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, то вони об'єднуються у зведене виконавче провадження за постановою державного виконавця протягом трьох днів після закінчення строку, даного боржнику для добровільного виконання і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження. До зведеного виконавчого провадження повинні бути приєднані всі інші виконавчі документи, що надходять стосовно стягнень з цього боржника протягом трьох днів після закінчення строку, поданого боржнику для добровільного виконання.
Відповідно до пункту 4.19.3 цієї Інструкції, при задоволенні вимог стягувачів зведеного виконавчого провадження слід керуватися вимогами статті 44 Закону.
За останньою, у разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею:
1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;
3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов'язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування);
6) у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги. У разі недостатності стягненої суми для повного задоволення усіх вимог однієї черги ці вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачеві суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку календарного надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження і закінчився встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення, на день зарахування стягнутої суми на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби.
З матеріалів справи вбачається, що боржником у виконавчому провадженні за наказом від 10.03.2011 року про примусове виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки є тільки приватне підприємство „Кооператив „Херсонес", а боржником у виконавчому провадженні за наказом від 13.05.2011 року про примусове виконання рішення про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором №014/04-02/083-07 від 03.04.2007 фізична особа-підприємець ОСОБА_4 Тобто, боржниками за цими виконавчими провадженнями є різні особи.
З огляду на це, підстави для об'єднання цих проваджень у зведене виконавче провадження відсутні, як і відсутні підстави застосування до цих правовідносин правил статті 33 Закону.
Скаржник вимагає скасувати постанову державного виконавця про накладення арешту на його майно на виконання наказу №5020-10/068, виданого господарським судом міста Севастополя 13.05.2011 року, відповідно до якого з нього на користь стягувача підлягає стягненню 653335,53 грн.
В той же час, частина друга статті 57 Закону передбачає можливість накладення державним виконавцем арешту на майно боржника шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту зі складанням відповідного акту та без винесення відповідної постанови про арешт.
Доказів винесення відповідної постанови державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ленінського РУЮ в м. Севастополі Приходько Д.Д. про арешт майна суду не надано, отже немає і підстав для задоволення вимог заявника про скасування відповідної неіснуючої постанови.
Судова колегія клопотання скаржника про зупинення звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно, належне ОСОБА_4, опис та арешт якого проведено 06.10.2011 року -залишає без задоволення, оскільки Господарським процесуальним кодексом України передбачена можливість зупинення виконання оскаржуваного рішення до закінчення його перегляду лише в порядку, передбаченому статтею 121-1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 121-1 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації. Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала. Після закінчення перегляду оскарженого судового рішення господарський суд може поновити виконання судового рішення, про що виноситься ухвала.
За таких обставин вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, викладені в апеляційній скарзі на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.03.2012 року за скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі про визнання протиправними дій з проникнення до володіння та скасування постанови про накладення арешту на майно боржника у справі № 5020-10/068 задоволенню не підлягають, підстави для скасування зазначеної ухвали відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 пунктом 1, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 19.03.2012 року за скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі про визнання протиправними дій з проникнення до володіння та скасування постанови про накладення арешту на майно боржника у справі № 5020-10/068 залишити без змін.
Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв
Судді К.Г. Балюкова
Ю.М. Гоголь
Розсилка:
1. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Лєскова, 9, місто Київ 1, 01001)
2. Севастопольське відділення Кримської республіканської дирекції публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (вул. Володарського, 10, місто Севастополь, 99011)
3. ФОП ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
4. ПП "Кооператив "Херсонес" (вул. Репіна, 24, місто Севастополь, 99053)
5. Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі (вул. Кулакова, 37, місто Севастополь, 99011)