донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
07.05.2012 р. справа №37/351пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівТатенко В.М. Бойко І.А., Марченко О.А.
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:ОСОБА_4 довіреність
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дефамільє", м. Донецьк
на рішення господарського судуДонецької області
від39.01.2012 року
по справі№ 37/351пд (суддя: Сковородіна О.М.)
за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дефамільє", м. Донецьк
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Гамма-Консалтінг", м. Київ
провизнання договору недійсним
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дефамільє", м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма-Консалтінг", м. Київ про визнання недійсним договору суборенди № 30/07/10-Д від 30.07.2010р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 30.01.2012 року у справі № 37/351пд у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір був підписаний належними сторонами за вільним волевиявленням сторін, із досягненням згоди щодо всіх істотних умов договору.
Не погодившись з прийнятим рішенням Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального, а також не в повній мірі дослідженні матеріали та докази по справі та невірно зроблені висновки.
Сторони були апеляційним судом належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Представник Позивача у судове засідання не з'явився, надіслав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з із зайнятістю в іншому судовому процесі.
Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, адже, позивачем не надано доказів в підтвердження інформації заявленої у клопотанні, а явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, у якій звернувся до суду з проханням відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення залишити без змін.
Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, відтак -законним та обґрунтованим; а апеляційну скаргу -такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим судом і -підтверджується матеріалами справи -29.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенство Нерухомості "СБ-Лекс" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гамма -Консалтінг"(орендар) був укладений договір оренди нерухомості (приміщення) № 29/07/10-ДН.
Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування 749,0 м2. приміщення, які належать орендодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2007р., зареєстрованого в БТІ м. Донецька 24.09.2007р. за реєстраційним № 9280.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що строк орендного користування складає два роки шість місяців з моменту прийняття приміщення, що орендується, за актом прийому-передачі.
01.08.2010р. між ТОВ "Агенство Нерухомості "СБ "Лекс" та ТОВ "Гамма-Консалтінг" був підписаний акт прийому-передачі нежитлового приміщення загальною площею 749, 0 м2., яке знаходиться в будівлі, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Лузіна, буд. 9.
30.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гамма-Консалтінг" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Дефамільє" (суборендар) був укладений договір суборенди № 30/07/10-Д.
Відповідно до п. 1.1 договору, Орендар зобов'язується надати в суборенду Суборендарю нежитлові приміщення загальною площею 749,0 м2, які знаходяться в будівлі, що розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Лузіна, буд. 9.
Відповідно до п. 1.4 договору суборенди вступ суборендаря у строкове користування об'єктом настає з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди (нежитлового приміщення). Орендар зобов'язаний передати суборендарю об'єкт протягом 3 днів з моменту підписання договору по акту приймання-передачі об'єкту.
Строк дії договору з 01.08.2010р. по 31.07.2012р. (п.6.1. договору).
01.08.2010р. сторонами був підписаний акт прийому-передачі, згідно з яким орендар передав, а суборендар прийняв у користування майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 749, 0 м2., які знаходяться в будівлі, що розташована за адресою м. Донецьк, вул. Лузіна, буд. 9.
01.12.2010р. між ТОВ "Гамма-Консалтінг" та ТОВ "Торговий дім Дефамільє" була укладена додаткова угода №1 до Договору суборенди № 30/07/10-Д від 30.07.2010р. , відповідно до якої сторони змінили розмір орендної плати.
В обґрунтування позовних вимог, позивач послався на те, що в договорі оренди від 29.07.2010р. відсутні певні істотні умови, а саме: не визначено яке саме приміщення передається в оренду та його вартість з урахуванням індексації, не погоджено порядок амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та порядок його викупу, у зв'язку з чим, вважає його таким, що не відповідає діючим нормам законодавства, що обумовило його звернення до суду.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, так і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Статтею 284 ГК України, передбачено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), строк, на який укладається договір оренди, орендна плата з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Пунктом 6 ст. 283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписи ст.. 774 ЦК України зазначають, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Разом з цим, із змісту п. 1.1. договору суборенди від 30.07.2010р. вбачається, що сторони визначили об'єкт оренди, як нежитлове приміщення загальною площею 749,0 м2., що знаходяться в будівлі, яка розташована за адресою м. Донецьк, вул. Лузіна, буд. 9.
Пунктом 1.2 договору оренди від 30.07.2010р. передбачено, що орендар має право надавати приміщення в суборенду на підставі договору оренди нерухомості (приміщення) № 29/07/10-ДН від 29.07.2010р., відповідно до якого орендарем є ТОВ "Гамма-Консалтінг", а орендодавцем ТОВ "Агенство нерухомості "СБ-Лекс", що є власником приміщення, яке належить йому на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2007р., зареєстрованого в БТІ м. Донецька 24.09.2007 за реєстраційним № 9280. Відповідно до договору купівлі-продажу від 30.09.2007р. предметом договору є будівля колишнього кінотеатру "Аврора" літ. А-1, загальною площею 749,0 кв.м., яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Лузіна, буд. № 9, вартість будівлі становить 1515000,00 грн..
Підпунктами 2.9, 3.1.3 договору суборенди передбачено, що амортизаційні відрахування нараховуються орендодавцем, є його власністю та використовуються їм на відновлення його основних засобів. Суборендар має право за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне оснащення та поточний ремонт орендованого приміщення з додаткової згоди орендаря, попередньо повідомивши про такий ремонт.
Підпунктом 3.2.1 договору оренди передбачено, що після закінчення строку дії договору або при його достроковому розірванні передати орендарю об'єкт у належному стані, з урахуванням нормального зносу та умов вказаних у п.3.1.3 договору оренди.
Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Приписами ст.6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до якої, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що за змістом вказаного правочину сторони погодили усі істотні умови, які є притаманними для договору даного виду та разом з цим, доказів, які б свідчили про те, що є ознаки: недодержання загальних вимог щодо змісту правочину; обмеження цивільної дієздатності особи, що вчинила правочин; невідповідності внутрішньої волі учасника правочину його волевиявленню; фіктивності правочину.
За таких обставин, колегія апеляційного суду вважає висновки місцевого господарського суду щодо не доведеності позивачем наявності підстав, з якими пов'язується недійсність правочину, цілком обґрунтованими.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дефамільє" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 30.01.2012 року у справі № 37/351пд -залишити без змін.
Головуючий суддя: В.М. Татенко
Судді: І.А. Бойко
О.А. Марченко
Надруковано примірників:1-позивачу; 1-відповідачу; 1-у справу; 1-ГСДО; 1-ДАГС