Постанова від 03.05.2012 по справі 5004/10/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 року Справа № 5004/10/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Юрчук М.І. ,

судді Філіпова Т.Л.

при секретарі Довгалюк О.П.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: ОСОБА_3. (довіреність б/н від 28 липня 2009 року)

розглянувши апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" на рішення господарського суду Волинської області від 20 лютого 2012 року р. у справі №5004/10/12 (суддя Пахолюк Валентина Анатоліївна)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про визнання правочину недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг - Дон" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Волинської області з позовом (а.с. 6) до підприємця ОСОБА_3 (надалі - Відповідач) про визнання правочину недійсним.

Рішенням господарського суду Волинської області від 20 лютого 2012 року (а.с. 45-47) з підстав, вказаних у цьому рішенні, у позові відмовлено.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Позивач, звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 54-55) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2012 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Не погоджуючись з доводами апелянта, Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу (а.с. 61), в якому з підстав, вказаних в цьому запереченні просить рішення господарського суду Волинської області від 20 лютого 2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник Відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги Позивача, з підстав, вказаних у вищевказаному відзиві.

Представник Позивача в судове засідання не з'явився.

Причин неявки свого повноваженого представника Позивач суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи Позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.77).

Враховуючи вищеописане та приписи статей 101, 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Позивача.

Заслухавши пояснення представника Відповідача розглянувши матеріали та обставинами справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що 23 грудня 2010 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу трактора Беларус-920 (надалі -Договір).

Колегія суддів зауважує, що на підставі рахунку фактури № ТехШ000163 від 23 грудня 2010 року (а.с. 28) Відповідачем було сплачено Позивачу вартість вищевказаного трактора в загальній сумі 145 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями: № 1-24/12 від 23 грудня 2010 року (а.с. 79); № 3-24/12 від 24 грудня 2010 року (а.с. 80); № 21-29/12 від 29 грудня 2010 року (а.с. 81); №1-30/12 від 30 грудня 2010 року (а.с. 82).

З досліджених судом видаткової накладної № ТехШ000145 від 30 грудня 2010 року (а.с. 8) та довіреності № 1 від 30 грудня 2010 року (а.с. 7) судом було встановлено, що Відповідач отримав товар (трактор) від Позивача на виставковому майданчику Позивача (за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, 18а).

Колегія апеляційного господарського суду зазначає, що Відповідачем була направлена на адресу Позивача вимога від 14 березня 2011 року (а.с. 9) про надання в семиденний строк документів, визначених в пунктах 33, 34 "Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери", зокрема: довідки-рахунку та номерного знаку "Транзит".

В свою чергу, Позивач своїм листом від 29 березня 2011 року за № 285 (а.с. 11) повідомив Відповідача про передачу йому повного комплекту документів (окрім документів суворої звітності) та запропонував з'явитись особисто разом із паспортом для одержання довідки-рахунку та номерного знаку.

Водночас, Відповідач направив на адресу Позивача вимогу від 12 квітня 2011 року (а.с. 12) в якій повідомив останнього про відмову від договору купівлі-продажу на підставі частини 2 статті 666 Цивільного кодексу України та вимагав повернення Позивачу трактора "Беларус-920", а Відповідачу - сплачених коштів в сумі 145 000 грн..

Колегія апеляційного господарського суду встановлено, що зазначена відмова Відповідача від Договору, як самостійний односторонній правочин була предметом судового розгляду господарським судом Волинської області у справі № 5004/1836/11 за позовом Позивача до Відповідача про визнання правочину недійсним.

За наслідками судового розгляду зазначеного спору рішенням господарського суду Волинської області від 3 жовтня 2011 року у справі № 5004/1836/11 позов задоволено повністю та визнано недійсною відмову Відповідача від договору купівлі - продажу, що був укладений між Відповідачем та Позивачем. Дане рішення було оскаржене в апеляційному порядку.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2011 року апеляційну скаргу Відповідача було задоволено, рішення господарського суду Волинської області від 3 жовтня 2011 року у справі № 5004/1836/11 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. Дана постанова суду апеляційної інстанції оскаржувалася в касаційному порядку.

Постановою Вищого господарського суду України від 8 лютого 2012 року в даній справі касаційну скаргу Позивача залишено без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2011 року -без змін.

При розгляді даної справи судами встановлено ряд обставин. Зокрема Вищим господарським судом України вказано у своїй постанові, що особи, які вчинили дво - або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані (частина 2 статті 214 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 3 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В силу дії статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення.

Тобто, позивач повинен обрати саме такий спосіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що в даному випадку відмова від правочину здійснена на підставі частини 2 статті 666 Цивільного кодексу України, тобто в силу закону, для її вчинення необхідно наявність підстав передбачених зазначеною нормою, що і було встановлено судом апеляційної інстанції під час розгляду справи.

Відмова від договору купівлі-продажу не є правочином в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, а є лише пропозицією (оферта) про розірвання договору-купівлі, а тому не підлягає захисту, шляхом визнання її недійсною.

Відповідно до частини 4 статті 188 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Крім того, Рівненський апеляційний господарський суд звертає увагу апелянта на те, що при розгляді справи № 5004/1836/11 судами вже дано по суті оцінку письмовій відмові Відповідача від Договору. Так в 6 абзаці 4 сторінки постанови Вищого господарського суду України вказано, що: «як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідач звернувся до позивача 14.03.2011 року з офіційною письмовою вимогою про передання вищезазначених документів протягом 7 днів. Вимога отримана відповідачем 21.03.2011 року. Однак, останнім у встановлений строк (до 28.03.2011), дана вимога не виконана, у зв'язку з чим Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 направив товариству вимогу від 12.04.2011, в якій повідомив останнього про відмову від договору купівлі-продажу».

З огляду на вищевказану обставину колегія апеляційного господарського суду констатує факт того, що при розгляді справи № 5004/1836/11 вже дано повну оцінку даної відмови і встановлено факт того, що саме Відповідач оформив дану відмову.

Згідно пункту 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України: факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи усі вищеописані обставини, що встановлені господарськими судами при розгляді справи № 5004/1836/11 колегія апеляційного господарського суду констатує безпідставність доводів апеляційної скарги та приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Позивача по справі № 5004/10/12.

З огляду на усе вищевказане у даній постанові, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Волинської області по даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 20.02.12 р. у справі №5004/10/12 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг - Дон"- без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

4. Справу № 5004/10/12 повернути на адресу господарського суду Волинської області.

5. Копію постанови направити сторонам по справі.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Філіпова Т.Л.

Попередній документ
23887317
Наступний документ
23887319
Інформація про рішення:
№ рішення: 23887318
№ справи: 5004/10/12
Дата рішення: 03.05.2012
Дата публікації: 11.05.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Рівненський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Купівля - продаж