"03" травня 2012 р.Справа № 3/16/5022-251/2012
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М.
Розглянув справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 01188052) вул. В. Чорновола, 1, м. Тернопіль
до відповідача Державного підприємства "Санаторій "Збруч" (код ЄДРПОУ 03562201) вул. Санаторна, 10, смт. Гусятин, Тернопільської області
про стягнення заборгованості
за участю представників сторін від:
Позивача: ОСОБА_1 -начальник відділу правового забезпечення ТФ ПАТ "Укртелеком" , представник за довіреністю №247 від 13.06.2011р.
Відповідача : не з'явився
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Державного підприємства "Санаторій "Збруч" про стягнення 5692 грн. 29 коп. заборгованості , 68 грн. 59 коп. пені, 20 гр. 29 коп. інфляційних втрат , 26 грн. 55 коп. 3 % річних.
Судовий збір покласти на відповідача.
Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався . Явку у призначені судові засідання свого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (знаходяться в матеріалах справи) та в порядку передбаченому ст.ст. 64, 77 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 та пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 р. № 01-8/482 .
Відповідно до п.3.6. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
В порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи №3/16/5022-251/2012 відкладався на 03 травня 2012 року на 10 год. 00 хв. , що підтверджується ухвалою суду від 19.04.2012р.
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу , в порядку ст.. 81-1 ГПК України , не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:
23 лютого 2007 року Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Центру електрозв'язку №3 Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укртелеком") як , Підприємство зв'язку та державне підприємство "Санаторій "Збруч" як , Споживач уклали між собою договір №39 про надання послуг електрозв'язку, згідно якого Підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку , перераховані в додатку і безкоштовні послуг , перераховані в додатку 2 (п.1.1. Договору).
У відповідності до пп.3.2.8. п.3.2. Договору №39, відповідач зобов'язався вчасно вносити плату за користування телефоном , міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги , надані по телефону.
Пунктами 4.1., 4.2., 4.3. Договору №39 сторони домовились, що послуги, які надається Підприємством зв'язку оплачуються за тарифами затвердженими згідно з чинним законодавством; Споживач оплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою - авансова з поданням рахунків системою оплати; Споживач повинен вчасно оплачувати за надані послуги.
Згідно п.7.1., п.7.2. Договору №39, передбачено, що цей договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення , то Договір вважається дійсним на той же термін.
Як вбачається із наданих позивачем документів, зокрема, картки підприємства за період з 01.01.2011р. по 01.03.2012р., розрахунку боргу, станом на момент подання позову у відповідача існує непогашена заборгованість в сумі 5692 грн. 29 коп.
Всупереч положень договору відповідач, станом на час розгляду справи в суді заборгованість в розмірі 5692,29 грн. не погасив, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором про надання послуг згідно якого, в силу ст.ст. 901, 903 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплатити отримані ними телекомунікаційні послуги.
Оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5692 грн. 29 коп., документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.
П.5.8. даного Договору , встановлена відповідальність споживача, у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг , у розмірі облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
За несвоєчасну оплату за надані послуги електрозв'язку, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 68 грн. 59 коп. , яка на день розгляду справи позивачу не сплачена .
Статтями 549, 550, 551 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтями 230, 231 ГК України, передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" , у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
За таких обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 68 грн. 59 коп., документально обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Крім того, в результаті несвоєчасної оплати за надані послуги електрозв'язку, в порядку ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу суму на яку борг зростає з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення -20 грн. 29 коп. та 3% річних - 26 грн. 55 коп., які на день розгляду справи позивачу не сплачені.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 20 грн. 29 коп. інфляційних нарахувань, 26 грн. 55 коп. 3% річних, документально обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судовий збір, згідно ст. 49 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 49, 81-1, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551 , 610, 611, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 , 216, 230, 231 ГК України , Законом України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Законом України "Про телекомунікації", господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Санаторій "Збруч" (код ЄДРПОУ 03562201) вул. Санаторна, 10, смт. Гусятин, Тернопільської області в користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 01188052) вул. В. Чорновола, 1, м. Тернопіль на рахунок Тернопільської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" п/р №26038310 в ТОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Тернопіль , МФО 338501 - 5692 грн. 29 коп. заборгованості, 68 грн. 59 коп. пені, 20 грн. 29 коп. інфляційних нарахувань, 26 грн. 55 коп. 3% річних, 1609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, "07" травня 2012 року, через місцевий господарський суд.
5. Рішення направити сторонам у справі .
Суддя І.М. Турецький