"15" листопада 2011 р.Справа № 11/48/5022-1023/2011
Господарський суд Тернопільської області
Господарський суд Тернопільської області у складі
Судді Сидорук А.М.
Розглянув справу
за позовом: Лановецького споживчого товариства, вул. Грушевського,2, м.Ланівці, Тернопільської області, 47402.
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Чайчинецька", с.Чайчинці, Лановецького району, Тернопільської області, 47414
третьої особи: ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
За участю представників сторін
Позивача: не з'явився
Відповідача: ОСОБА_3 -представник, довіреність № 96 від 08.08.2011р.;
Третя особа: ОСОБА_2
Суть справи: Лановецьке споживче товариство, вул.Грушевського,2, м.Ланівці, Тернопільської області звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Чайчинецька", с.Чайчинці, Лановецького району, Тернопільської області та до третьої особи ОСОБА_2, с.Святець, Теофіпольського району, Хмельницької області про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнає з тих підстав, що право власності відповідача на будівлю магазину в с.Чайчинці, АДРЕСА_2 підтверджено чинним на момент укладення договору купівлі-продажу свідоцтвом про право власності на приміщення магазину, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.09.2007р. № 15892412. Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладений 04.03.2011р. між ПСП а/ф "Чайчинецька" та гр..ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу ОСОБА_4 Договір зареєстровано в Державному реєстрі правочинів, при посвідченні правочину нотаріусом встановлено відсутність обтяжень рухомого майна про податкові застави та заборони відчужень об'єктів рухомого майна. Права позивача, який вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого ст.ст. 215,216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення індикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно від добросовісного набувача.
Третя особа ОСОБА_2 в поясненнях щодо предмету спору зазначає, що нежитлове приміщення -будівля магазину по АДРЕСА_2 Лановецького району належить йому на праві власності, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 29300250 від 15.03.2011р. Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладений 04.03.2011р. між ПСП а/ф "Чайчинецька" та гр..ОСОБА_2 укладений відповідно до вимог чинного законодавства України, нотаріально посвідчений та проведено його державну реєстрацію.
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін та третьої особи роз'яснено їх права та обов'язки, передбаченні ст. ст. 22, 27, 81-1 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20 вересня 2011р. зупинено провадження у справі № 11/48/5022-1023/2011 до перегляду Вищим господарським судом України справи № 6/28/5022-418/2011 в касаційному порядку.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2011р. року по справі № 6/28/5022- 418/2011 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2011р. залишено в силі.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.10.2011р. поновлено провадження у справі №11/48/5022-1023/2011; розгляд справи призначено на 15 листопада 2011 року на 10 год. 00 хв.
14.11.2011р. на адресу господарського суду Тернопільської області від позивача по справі Лановецького споживчого товариства надійшло клопотання про перенесення розгляду справи в зв'язку із неможливістю явки в судове засідання представника позивача через зайнятість в судовому процесі в апеляційній інстанції.
Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши думку представника відповідача та третьої особи, які покладаються на розсуд суду, суд встановив:
У відповідності до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997р. /із наступними змінами/ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах відповідно до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України.
Приймаючи до уваги, що позивачем в порядку ст.ст. 32-34 ГПК України не надано господарському суду належних доказів, які б свідчили про неможливість заміни представника позивача, та враховуючи, що при розгляді даної справи 09.08.2011р. та 20.09.2011р. в судовому засіданні були присутні по двоє повноважених представників від Лановецького споживчого товариства, тобто Споживче товариство мало право та можливість забезпечити участь в судовому процесі хоча би одного повноваженого представника та приймаючи до уваги, що строк вирішення спору, передбачений статтею 69 ГПК України, закінчився, господарський суд відхиляє клопотання Лановецького споживчого Товариства про відкладення розгляду справи та розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, третьої особи, судом встановлено наступне:
Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
За змістом частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, право на звернення до суду має особа, чиї права та охоронювані законом інтереси були порушені.
Згідно Довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Лановецьке споживче товариство, м.Ланівці Лановецького району Тернопільської області, вул..Грушевського, 2, ідентифікаційний код 32290764 зареєстроване як юридична особа Лановецькою районною державною адміністрацією Тернопільської області 26.08.2004р.
Відповідач по справі Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Чайчинецька", с.Чайчинці Лановецького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 03783126, зареєстроване як юридична особа 06.04.2000р.
04 березня 2011 року між Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірмою "Чайчинецька", с.Чайчинці Лановецького району Тернопільської області /надалі Продавець/ та ОСОБА_2 /надалі Покупець/, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі -будівлі магазину, що знаходиться під номером АДРЕСА_2 Лановецького району Тернопільської області. Відповідно до п.1 договору на земельній ділянці для роздрібної торгівлі та комерційних послуг площею 0,1600 га, кадастровий номер 6123885700020010338, розташована цегляна будівля магазину загальною площею 385,10 кв.м., зазначена в плані під літ. "А".
Як вбачається з даного договору, відчужувана нежитлова будівля -будівля магазину належить Приватному сільськогосподарському підприємству Агрофірмі "Чайчинецька" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія САВ № 434612), виданого Виконавчим комітетом Чайчинецької сільської ради Лановецького району Тернопільської області 12 вересня 2007 року на підставі рішення № 29 від 18 липня 2007 року та зареєстрованого Комунальним підприємством "Лановецьке районне бюро технічної інвентаризації" в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 20246326 згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15892412, виданим 12 вересня 2007 року, номер запису: 481 в книзі 4К.
Відповідно до п.2 договору купівлі-продажу від 04.03.2011р. продаж нежитлової будівлі -будівлі магазину вчинено за 15 000,00 грн., які покупець сплатив продавцю ще до підписання цього договору шляхом внесення коштів в сумі 15 000,0 грн. в касу продавця згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера № 175 від 30.12.2010р.
Як вбачається з договору купівлі-продажу, голова Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Чайчинецька" ОСОБА_6 своїм підписом під цим договором підтвердив проведення зі сторони покупця повного розрахунку за продану нежитлову будівлю і відсутність щодо нього претензій фінансового характеру.
Згідно п.4 договору купівлі-продажу від 04.03.2011р. відсутність заборони відчуження нежитлової будівлі підтверджується Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, виданим приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу ОСОБА_4 04.03.2011р. за номером 30543766. Відсутність податкової застави перевірено за Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави, що виданий приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу ОСОБА_4 04.03.2011р. за номером 30543682.
Згідно п.6 договору в присутності нотаріуса продавець передав покупцю технічний паспорт та ключі від нежитлової будівлі.
Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі -будівлі магазину, що знаходиться під номером АДРЕСА_2 Лановецького району Тернопільської області, укладений 04 березня 2011 року між Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірмою "Чайчинецька", с.Чайчинці Лановецького району Тернопільської області та ОСОБА_2, АДРЕСА_1 посвідчено приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за номером 246.
Лановецьке споживче товариство відповідно до позовних вимог просить суд визнати договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 04.03.2011р., укладений між ПСП АФ "Чайчинецька" та гр. ОСОБА_2, недійсним з тих підстав, що укладений договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, а також вчинений під впливом обману. Відповідно до рішення Чайчинецької сільської ради від 09.06.2005р. "Про визнання права власності на приміщення магазину" Лановецьке споживче товариство являється власником будівлі магазину по вул..Підлісна в с.Чайчинці Лановецького району Тернопільської області. Як вбачається з позовних вимог, Лановецьке споживче товариство як єдиний належний власник будівлі, обліковує на своєму балансі нежитлове приміщення магазину і нараховує амортизаційні нарахування. За час володіння, користування і розпорядження позивачем приміщенням магазину відповідач Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Чайчинецька", а з 15.03.2011р. і третя особа ОСОБА_2 не заявляли вимог про усунення перешкод у користуванні приміщенням чи будь-яких інших вимог аналогічного змісту. Тому, правочин щодо купівлі-продажу будівлі магазину по АДРЕСА_2 в с.Чайчинці Лановецького району Тернопільської області, посвідчений приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу ОСОБА_4 за р.№ 246 від 04.03.201р., зареєстрований КП "Лановецьке районне БТІ" 15.03.201р., є фіктивним, який вчинено без наміру створення правових наслідків чи обману зі сторони відповідача, про що позивачу невідомо. Крім того, в підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано господарському суду копії договорів оренди магазину "Промтовари" в с.Чайчинці №№ 51, 29 від 01.10.2010р., 30.07.2010р., укладених між Лановецьким споживчим товариством/орендодавцем/ та підприємцями ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив:
Рішенням виконавчого комітету Чайчинецької сільської ради № 24 від 09 червня 2005р. "Про визнання права власності на приміщення магазину по вул. Підлісна в с. Чайчинці" за Лановецьким споживчим товариством визнано право власності на приміщення магазину по вул. Підлісна в с.Чайчинці Лановецького району Тернопільської області.
Рішенням Чайчинецької сільської ради № 36 від 27.06.2007р. скасовано рішення виконавчого комітету Чайчинецької сільської ради № 24 від 09 червня 2005р. "Про визнання права власності на приміщення магазину по вул. Підлісна в с. Чайчинці".
Рішенням виконавчого комітету Чайчинецької сільської ради № 29 від 18.07.2007 року визнано за Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Чайчинецька" право власності на будівлю магазину по АДРЕСА_2 Лановецького району Тернопільської області.
12.09.2007р. Виконавчим комітетом Чайчинецької сільської ради Приватному сільськогосподарському підприємству "Агрофірма "Чайчинецька" було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно -нежитлову будівлю, будівлю магазину по АДРЕСА_2 в с.Чайчинці Лановецького району Тернопільської області.
Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15892412 від 12.09.2007р., Лановецьким районним бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, будівлю магазину по АДРЕСА_2 в с.Чайчинці Лановецького району Тернопільської області за Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Чайчинецька".
Постановою господарського суду Тернопільської області від 29 червня 2008 року у справі № 13а/17-358 скасовано рішення сьомої сесії п'ятого скликання Чайчинецької сільської ради від 27.06.2007р. №36 "Про скасування рішення виконкому Чайчинецької сільської ради №24 від 09.06.2005р."; скасовано рішення виконавчого комітету Чайчинецької сільської ради від 18.07.2007р. № 29 про визнання права власності за приватним сільськогосподарським підприємством агрофірмою "Чайчинецькою"на нежитлову будівлю, магазину АДРЕСА_2; зобов'язано Лановецьке районне бюро технічної інвентаризації зареєструвати за Лановецьким споживчим товариством право власності на нежитлову будівлю, магазину в АДРЕСА_3 Лановецького району загальною площею 385,1 кв.м. згідно рішення виконавчого комітету Чайчинецької сільської ради від 09.06.2005р. № 24.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2009р. постанову господарського суду Тернопільської області від 29 червня 2008 року у справі № 13а/17-358 скасовано та провадження у справі закрито.
04 березня 2011 року між Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірмою "Чайчинецька", с.Чайчинці Лановецького району Тернопільської області /надалі Продавець/ та ОСОБА_2 /надалі Покупець/, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі -будівлі магазину, що знаходиться під номером АДРЕСА_2 Лановецького району Тернопільської області.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 24 травня 2011 року у справі № 6/28/5022-418/2011 /залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2011р., Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2011р./ визнано недійсним та скасовано рішення Чайчинецької сільської ради № 36 від 27.06.2007 року про скасування рішення виконкому № 24 від 09.06.2005 року; визнано недійсним та скасовано рішення виконкому Чайчинецької сільської ради № 29 від 18.07.2007р. щодо визнання за Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірми "Чайчинецька" права власності на будівлю магазину по вул. Підлісна,30 в с.Чайчинці, Лановецького району, Тернопільської області.
На запит Лановецького споживчого товариства, 15.06.2011 року листом № 187 Комунальне підприємство "Лановецьке районне бюро технічної інвентаризації" повідомило, що власником нежитлової будівлі, будівлі магазину, який знаходиться в АДРЕСА_3 Лановецького району, являється ОСОБА_2, згідно договору купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу ОСОБА_4 за № 246 від 04.03.2011 року, та зареєстрованого КП "Лановецьке районне БТІ" 15.03.2011 року, що і послужило підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
У відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як вбачається з позовних вимог, Лановецьке споживче товариство просить суд визнати договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 04.03.2011р., укладений між ПСП АФ "Чайчинецька" та гр. ОСОБА_2 недійсним з тих підстав, що укладений договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, а також вчинений під впливом обману.
Згідно ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
У відповідності до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладений 04.03.2011р. між ПСП Агрофірмою "Чайчинецька" та гр.. ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу ОСОБА_4 за № 246 від 04.03.2011 року, та зареєстрований КП "Лановецьке районне БТІ" 15.03.2011 року - укладений з наміром створення відповідних правових наслідків (не є фіктивним), про що зазначено в п.10 договору; відповідно до п.6 договору купівлі-продажу в присутності нотаріуса продавець передав покупцю технічний паспорт та ключі від нежитлової будівлі та сторони усвідомлюють, що цим актом підтверджено передачу нежитлової будівлі -будівлі магазину покупцю.
В підтвердження того факту, що покупцю ОСОБА_2, АДРЕСА_1 була передана будівля магазину, що знаходиться під номером АДРЕСА_2 Лановецького району Тернопільської області відповідно до укладеного договору купівлі-продажу та покупець володіє даною нежитловою будівлею в статусі власника, що підтверджується Витягом КП "Лановецьке районне бюро технічної інвентаризації" про державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, будівлю магазину в АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 04.03.2011р., третьою особою ОСОБА_2 надано суду копії договорів оренди №№ 1, 2 будівлі магазину Продтовари загальною площею 385,10 кв.м., що знаходиться вс.Чайчинці, АДРЕСА_2, укладені 01 червня 2011 року між ОСОБА_2 /Орендодавець/ та приватними підприємцями ОСОБА_8, ОСОБА_7. Факт передання предмету оренди у тимчасове платне користування підтверджується актами прийняття-передачі будівлі магазину по АДРЕСА_2 в с.Чайчинці, підписаними орендодавцем та орендарями 01 червня 2011р.
Таким чином, як встановлено при розгляді даної справи, ОСОБА_2 було вчинено певні дії на виконання договору купівлі-продажу від 04.03.2011р., а відтак для визнання даного договору фіктивним відсутні будь-які правові підстави.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч.1 ст.230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина 1 статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", відповідно до статей 229-233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.
Під обманом слід розуміти навмисне введення в оману однією стороною правочину іншої сторони з метою вчинення правочину.
Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
При розгляді даного спору позивачем Лановецьким споживчим товариством не доведено, а матеріалами справи не підтверджено факту обману зі сторони Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Чайчинецька" при укладенні договору купівлі-продажу, а відтак є безпідставними посилання позивача на положення ст. 230 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо позивач обґрунтовує недійсність правочину посиланням на неправомірні дії нотаріуса. Оскільки в позовній заяві та в судовому засіданні представники позивача не обґрунтовували недійсність договору купівлі-продажу від 04.03.2011р. з посиланням на неправомірні дії приватного нотаріуса Лановецького районного нотаріального округу ОСОБА_4, а відтак нотаріус не залучався господарським судом в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення 04 березня 2011 року договору купівлі-продажу нежитлової будівлі -будівлі магазину, що знаходиться під номером АДРЕСА_2 Лановецького району Тернопільської області між Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірмою "Чайчинецька", с.Чайчинці Лановецького району Тернопільської області та ОСОБА_2, АДРЕСА_1:
- рішення виконавчого комітету Чайчинецької сільської ради № 24 від 09 червня 2005р. "Про визнання права власності на приміщення магазину по вул. Підлісна в с. Чайчинці" за Лановецьким споживчим товариством було скасовано рішенням Чайчинецької сільської ради № 36 від 27.06.2007р.;
- на момент укладення договору нежитлова будівля - будівля магазину по АДРЕСА_2 в с.Чайчинці Лановецького району Тернопільської області належала Приватному сільськогосподарському підприємству "Агрофірма "Чайчинецька" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.09.2007р. Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15892412 від 12.09.2007р., Лановецьким районним бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, будівлю магазину по АДРЕСА_2 в с.Чайчинці Лановецького району Тернопільської області за Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Чайчинецька";
- Відповідно до ст.ст. 655, 657 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі;
- Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі -будівлі магазину по АДРЕСА_2 в с.Чайчинці Лановецького району Тернопільської області, укладений 04.03.2011р. між Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірмою "Чайчинецька та ОСОБА_2 -посвідчений приватним нотаріусом Лановецького районного нотаріального округу ОСОБА_4 за номером 246 від 04.03.2011 року, та зареєстрований КП "Лановецьке районне БТІ" 15.03.2011 року;
- Господарський суд критично оцінює подані позивачем докази в обґрунтування своїх позовних вимог, а саме, копії договорів оренди №№ 51, 29 від 01.10.2010р., 30.07.2010р., укладених між Лановецьким споживчим товариством та суб'єктами підприємницької діяльності ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки станом на 01.10.2010р. та 30.07.2010р. рішення сьомої сесії п'ятого скликання Чайчинецької сільської ради від 27.06.2007р. № 36 "Про скасування рішення виконкому Чайчинецької сільської ради №24 від 09.06.2005р." було чинним, свідоцтво про право власності на спірну будівлю позивачу не видавалось, отже правовстановлюючі документи на спірне майно у Лановецького споживчого товариства відсутні, а отже правові підстави для укладання договорів оренди в статусі орендодавця в 2010 році у позивача були відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно п.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.
Таким чином, за результатами розгляду справи про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 04.03.2011р. між Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірмою "Чайчинецька та ОСОБА_2, господарський суд дійшов висновку про відсутність обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а відтак, враховуючи вище наведене, позовні вимоги Лановецького споживчого товариства про визнання недійсним договору купівлі-продажу господарський суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові господарські витрати покладаються на позивача.
Крім того, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20.09.2011р. у справі № 11/48/5022-1023/2011 було вжито заходи по забезпеченню позову шляхом заборони ОСОБА_2, який проживає в с.Святець, Теофіпольського району, Хмельницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та іншим особам у будь-який спосіб відчужувати та вчиняти будь-які інші дії стосовно земельної ділянки площею 0,16га., с. Чайчинці, та нежитлової будівлі магазину що знаходиться за адресою: с.Чайчинці, Лановецького району, Тернопільської області, АДРЕСА_2 до вирішення спору по суті.
У відповідності до ст..68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,68,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 203,215,230,234,655,657 Цивільного кодексу України, господарський суд
1. В позові відмовити.
2. Застосовані ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20.09.2011р. у справі № 11/48/5022-1023/2011 заходи по забезпеченню позову шляхом заборони ОСОБА_2, який проживає в с.Святець, Теофіпольського району, Хмельницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та іншим особам у будь-який спосіб відчужувати та вчиняти будь-які інші дії стосовно земельної ділянки площею 0,16га., с. Чайчинці, та нежитлової будівлі магазину що знаходиться за адресою: с.Чайчинці, Лановецького району, Тернопільської області, АДРЕСА_2 до вирішення спору по суті - скасувати.
3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання -21 листопада 2011 року) через місцевий господарський суд.
4. Рішення направити сторонам по справі, третій особі ОСОБА_2, с.Святець, Теофіпольського району, Хмельницької області, АДРЕСА_1; відділу державної виконавчої служби Лановецького районного управління юстиції, м. Ланівці Тернопільської області; Комунальному підприємству "Лановецьке районне бюро технічної інвентаризації", м. м. Ланівці Тернопільської області, вул.. Незалежності, 44.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8837
Суддя А.М. Сидорук