"12" січня 2012 р.Справа № 17/Б-5022/1362/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянувши заяву
боржника: Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області
про визнання його банкрутом
за участю представників сторін:
Боржника: ОСОБА_2, уповноважений, довіреність №1662 від 11.11.2011р.
Представнику боржника роз'яснено його процесуальні права та обов'язки відповідно до статей 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Ухвалою господарського суду від 23.12.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з підстав неспроможності погасити заборгованість перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в розмірі 1125824,20 грн. та ПАТ КБ "Приватбанк" в загальній сумі 125639,62 грн.
, та призначено підготовче засідання на 10.01.2012р.; витребувано від боржника додаткові докази на обґрунтування доводів, викладених у заяві про порушення справи про банкрутство.
В підготовчому засіданні оголошувалася перерва до 16:00 год. 12.01.2012р. для надання можливості заявнику подати додаткові докази на обґрунтування доводів щодо підстав порушення провадження у справі про банкрутство підприємця та вирішення подальшого перебігу провадження у справі.
Представник заявника в судовому засіданні розмір заявлених грошових вимог підтвердив, просив визнати його банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру. Позатим, усіх витребуваних судом документів, зокрема, доказів на підтвердження дотримання досудової процедури за зобов'язаннями, пов'язаними з припиненням підприємницької діяльності, - не подав.
Дослідивши подані боржником документи, заслухавши доводи представника боржника, суд встановив наступне:
Частиною 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, у разі, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Як стверджує заявник, у відповідності до договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №1336pv17-06 від 26.09.2006р. (з додатковими угодами №1 від 01.06.2007р., №2 від 17.06.2008р., №3 від 11.07.2007р. до нього); договору іпотеки №355 від 26.09.2006р. (з урахуванням договору про внесення змін до договору іпотеки №477 від 01.06.2007р., додаткового договору №2 до договору іпотеки); у нього станом на 19.12.2011 року існує кредиторська заборгованість перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в розмірі 1152824,20 грн. та ПАТ КБ "Приватбанк" в розмірі 125639,62 грн.
Факт наявності зазначеної заборгованості підтверджує додатково наданим фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва станом на 01.12.2011р.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єкт банкрутства - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом; банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Відповідно до ст. 53 Цивільного кодексу України та ст. 128 Господарського кодексу України фізична особа - підприємець, яка не спроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані зі здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому ст.ст. 47 - 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 47 Закону заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами. До заяви громадянина-підприємця про порушення справи про банкрутство може бути доданий план погашення його боргів, копії якого направляються кредиторам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство.
Окрім того, ч. 3 ст. 6 Закону встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.
За приписами ч. 8 ст. 1 Закону безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Положення ст. ст. 47, 48 Закону не виключають загальних приписів ст.ст. 6, 7 Закону про необхідність доведення ініціюючим кредитором безспірних грошових вимог до боржника, розміром не менше 300 мінімальних заробітних плат, та строк їх несплати впродовж трьох місяців, на відміну від положень ст. 52 Закону, яка прямо передбачає можливість порушення справи про банкрутство незалежно від строку та розміру безспірних грошових вимог до боржника.
Як вбачається з представлених документів, останні свідчать про порушення Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області справи №2-1020/2011 про звернення стягнення на належний боржнику предмет іпотеки (визначеної договором іпотеки №477 від 01.06.2007р., додатковим договором №2 до договору іпотеки) на суму заборгованості в розмірі 144596,46 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 1152824,20 грн., що виникла на підставі договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №1336pv17-06 від 26.09.2006р. (з урахуванням додаткових угод №1 від 01.06.2007р., №2 від 17.06.2008р., №3 від 11.07.2007р. до нього), укладеного між фізичною особою ОСОБА_1 та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит". На даний час спір по справі не вирішено.
Крім того, згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.12.2011р. вбачається відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2-2380/11 від 01.03.2011р., виданим Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, 29639,62 грн. боргу. Таким чином, грошові вимоги в сумі 29639,62 грн. є безспірними в розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
У поданій заяві та в судовому засіданні боржник стверджує про неспроможність погасити заборгованість, проте такі твердження на думку суду, не підтверджуються документально, оскільки не представлено жодних документів виконавчого провадження щодо неможливості стягнення з боржника суми заборгованості в розмірі 1251463,82 грн. в примусовому порядку протягом 3-х місяців після встановлених строків погашення, що є необхідною умовою для встановлення факту неплатоспроможності та підставою для вирішення подальшого ходу провадження у справі про банкрутств.
У зв'язку з наведеним, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, в порядку підготовки справи до розгляду, ухвалою від 23 грудня 2011 року зобов'язано боржника представити в судове засідання докази на підтвердження отримання кредитних коштів згідно договору від 26.09.2006 року для здійснення підприємницької діяльності; підтвердити належними доказами факт безспірності вимог в заявленому розмірі 1 251 463,82 грн. та строк їх невиконання протягом трьох місяців в примусовому порядку (документи виконавчого провадження); докази повідомлення державного реєстратора, кредиторів про прийняте рішення про припинення підприємницької діяльності, порядок і строк заявлення кредиторами їх вимог та публікація повідомлення про прийняття рішення в бюлетні державної реєстрації (ст. 50-1 ЦК України); відомості про всі відкриті розрахункові рахунки в банківських установах із зазначенням руху та залишку коштів за останні 12 календарних місяців; план санації.
Проте на час проведення підготовчого засідання вимоги суду не виконано в частині надання документів виконавчого провадження, доказів публікації повідомлення в бюлетені державної реєстрації.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, тому порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.
Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності. З матеріалів справи видно, що безспірними є вимоги в розмірі 29639,62 грн. Проте і за даними вимогами боржником не дотримано строку, впродовж якого останні підлягають задоволенню (ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство), відтак, не підтверджено ознак неплатоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у встановленому законом порядку.
Крім того, за приписами преамбули Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" цей закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом; застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Отже, законодавцем визначено сферу застосування Закону, обмеживши її суб'єктами підприємницької діяльності (юридичними особами та фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність).
Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які мають заборгованість, що не ґрунтується на веденні підприємницької діяльності не підпадають під сферу регулювання зазначеного Закону та не можуть бути суб'єктами банкрутства відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". З такою думкою погодився Верховний Суд України в постанові N 07/307 від 20.11.2007 року у справі N 6/33 та Вищий господарський суд України у постанові N 01/1876 від 20.10.2009р.
Разом з тим, як вбачається з долучених боржником до заяви документів, зокрема договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №1336pv17-06 від 26.09.2006р. (з додатковими угодами №1 від 01.06.2007р., №2 від 17.06.2008р., №3 від 11.07.2007р. до нього); договору іпотеки №355 від 26.09.2006р. (з договором про внесення змін до договору іпотеки №477 від 01.06.2007р., додатковим договором №2 до договору іпотеки); виклику державного виконавця №35013 від 08.12.2011р.; постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.12.2011р.; грошові зобов'язання боржника перед кредиторами: ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ КБ "Приватбанк" виникли не у зв'язку зі здійсненням ОСОБА_1 підприємницької діяльності, оскільки кредитні договори та договори іпотеки укладені заявником як громадянином (фізичною особою), а не як суб'єктом підприємницької діяльності, а мета видачі кредитних коштів взагалі не зазначена в кредитному договорі. Крім того, як вбачається з ухвали Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області №2-1020/11 від 28.09.2011р., виклику державного виконавця №35013 від 08.12.2011р.; постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.12.2011р. вимоги кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ПАТ КБ "Приватбанк" заявлені до ОСОБА_1 як до фізичної особи, адже справи розглядалися судами загальної юрисдикції.
Надані боржником на підтвердження факту отримання кредитних коштів для здійснення підприємницької діяльності договір спільної підприємницької діяльності від 06.06.2006р. та договір про оренду від 20.11.2011р. не можуть бути належними доказами виникнення у підприємця заборгованості перед кредиторами, адже здійснення спільної підприємницької діяльності та передача нерухомого майна в оренду третім особам не свідчить про виникнення заборгованості перед банківськими установами у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності з огляду на характер правовідносин, що склалися між громадянином ОСОБА_1 та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ПАТ КБ "Приватбанк".
Крім того, господарський суд звертає увагу заявника, що вимогами ст. 50-1 ЦК України визначено обов'язки фізичної особи - підприємця за зобов'язаннями, пов'язаними з припиненням її підприємницької діяльності.
Так, згідно частини 1 статті 50-1 ЦК України, фізична особа - підприємець письмово повідомляє державного адміністратора (державного реєстратора), кредиторів про прийняте рішення щодо припинення її підприємницької діяльності, порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог, що не може становити менше двох і більше трьох місяців з дня опублікування повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.
Після внесення запису про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо рішення фізичної особи - підприємця про припинення нею підприємницької діяльності публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації (ч. 2 ст. 50-1 ЦК України).
Утім, всупереч наведених приписів закону, вимог суду, викладених в ухвалі від 23.12.2011р., заявником не надано доказів публікації оголошення згідно з вимогами статті 50-1 ЦК України з метою виявлення кредиторів, встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості та повідомлення усіх відомих кредиторів, в тому числі органу державної податкової служби про рішення Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, про припинення її підприємницької діяльності.
Слід зазначити, що документи, які підтверджують підстави для ініціювання справи про банкрутство в обов'язковому порядку повинні долучатися до заяви.
У пункті 36 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про судову практику в правах про банкрутство" від 18.12.2009р. роз'яснено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону про банкрутство (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.
Згідно п. 8.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України №04-5/1193 від 04.06.2004р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", судам роз'яснено, у разі коли буде встановлено, що на момент подання заяви була відсутня хоча б одна з ознак неплатоспроможності, передбачених статтею 1 та частиною 3 статті 6 Закону, справа про банкрутство підлягає припиненню.
У зв'язку з наведеним, виходячи з встановлених судом обставин, відповідно до положень ч.3 ст. 6 Закону про банкрутство не підтвердження належними доказами підстав для порушення справи про банкрутство та їх відсутність на момент порушення справи про банкрутство, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону про банкрутство та п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України - за відсутністю предмету спору, оскільки доводи боржника не підтверджено документально.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, п. 1-1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 6, 7, 40, 47-48, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 501 ЦК України, господарський суд, -
1. Провадження у справі №17/Б-5022/1362/2011 за заявою боржника - Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, про порушення провадження у справі про банкрутство - припинити.
2. Визнати такими, що втратив чинність пункт 3 ухвали господарського суду від 23.12.2011 року про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
3. Ухвалу направити боржнику; Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції, м. Тернопіль; Управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільському районі, м. Тернопіль; відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції, м. Тернопіль; Головному управлінню юстиції в Тернопільській області, м. Тернопіль; Тернопільському обласному відділенню Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Тернопіль; Тернопільському обласному відділенню Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, м. Тернопіль; Тернопільському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, м. Тернопіль; Тернопільському міськрайонному центру зайнятості, м. Тернопіль та державному реєстратору Тернопільської райдержадміністрації, м. Тернопіль.
Суддя Н.О. Андрусик