"27" квітня 2012 р.Справа № 27-16/17-3757-2011
Господарський суд Одеської області у складі судді: Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання: Чумаченко І.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідачів: не з'явилися;
від третіх осіб: не з'явилися.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ОСОБА_1;
до відповідачів: 1. Відкритого акціонерного товариства „Цукроавтомат";
2. Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс";
3. ОСОБА_2;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_3
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів: Державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області;
про визнання незаконним рішення загальних зборів
СУТЬ СПОРУ: 20.09.2011р. року позивач -ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів-Відкритого акціонерного товариства „Цукроавтомат", Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс" та ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_3, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог-Державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, в якій просить визнати незаконним рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 15 від 11.03.2011р., та покласти на відповідачів судові витрати.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.12.2011р. (суддя Желєзна С.П.), на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі було № 16/17-3757-2011 припинено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, 06.12.2011р., ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2011р. була задоволена, ухвалу господарського суду Одеської області від 02.12.2011р. було скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Одеської області.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу, на підставі протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 04.04.2011 року, справу №16/17-3757-2011 призначено для розгляду судді господарського суду Одеської області - Невінгловській Ю.М.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.01.2012р. справу було прийнято до провадження суддею Невінгловською Ю.М., присвоєно справі новий номер №27-16/17-3757-2011 та призначено її до розгляду у судовому засіданні.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що він є учасником Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс", з часткою в статутному капіталі підприємства -3%, що підтверджується статутом підприємства в редакції від 15.03.2001р., із змінами від 21.05.2008р. Як зазначає позивач, він мав намір придбати частку у статутному капіталі Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс", яка належала ВАТ „Цукравтомат" (51%), між тим переговори щодо придбання ним частки закінчились безрезультативно. При цьому, позивач вказує, що пізніше, з матеріалів реєстраційної справи, він дізнався, що ВАТ „Цукравтомат" продало належну йому частку у Малому підприємстві „База відпочинку „Імпульс" ОСОБА_2. Наприкінці лютого, як стверджує позивач, він був запрошений на загальні збори малого підприємства по телефону, які було вирішено провести 01.03.2011р. у м. Білгород-Дністровському в приміщенні ресторану „Зелений шум", до порядку денного яких було вирішено поставити питання щодо долі корпоративних прав ВАТ „Цукравтомат". Між тим, позивач стверджує, що проведення загальних зборів 01.03.2011р. здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме ст. 61 Закону України „Про господарські товариства", оскільки позивача не було повідомлено належним чином про проведення загальних зборів 01.03.2011р. та за результатами проведення даних зборів були прийняті рішення, які насправді не обговорювались під час проведення загальних зборів. При цьому позивач зазначає, що він та учасник ОСОБА_7 прибули на засідання загальних зборів та поставили підпис у реєстраційній відомості, але під час проведення загальних зборів питання щодо виходу ВАТ „Цукравтомат" з числа учасників не обговорювалось, а було лише вирішено зареєструвати Статут у новій редакції. Отже, позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень загальних зборів були порушені вимоги ст.53, ч. 5 ст. 61 Закону України „Про господарські товариства" та ч. 1 ст. 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".
Відповідач - Мале підприємство „База відпочинку „Імпульс" в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, своє право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судових засідань належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу реєстрації відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Враховуючи , що судові ухвали були повернуті поштовою установою за закінченням терміну зберігання, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач -Відкрите акціонерне товариство „Цукравтомат", проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи у своєму відзиві на позов, що твердження позивача не відповідають обставинам справи, оскільки ВАТ „Цукравтомат" отримав згоду позивача на уступку своєї частки у статутному фонді МП „База відпочинку „Імпульс" у вигляді заяви позивача про відмову від переважного права на придбання частки, яку відповідач додав до відзиву. Крім того, відповідач зазначив, що позивач був присутній на зборах 01.03.2011р., голосував по прийнятим рішенням та підписав нову редакцію статуту МП „База відпочинку „Імпульс" разом з іншими учасниками, що було нотаріально засвідчено приватним нотаріусом.
Відповідач -ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, своє право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судових засідань належним чином.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -ОСОБА_3 та державний реєстратор Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надали в судові засідання не з'являлись.
Представник позивача у судовому засіданні 11.04.2012р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, про час та місце проведення наступного судового засідання був повідомлений належним чином, що також відображено у протоколі судового засідання від 11.04.2012р., між тим, в судове засідання 27.04.2012р. не з'явився, про причини нез'явлення в дане судове засідання не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:
Відповідно до ч.1 ст. 79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Як суб'єкт господарських правовідносин господарське товариство характеризується такими ознаками:
- господарське товариство - це об'єднання осіб (юридичних осіб, громадян України, осіб без громадянства, іноземців), які називаються учасниками. У випадках, передбачених ГК України, господарське товариство може бути створене однією особою, якщо інше не встановлено законом;
- діючи в інтересах своїх учасників, господарське товариство переслідує визначену ними мету - одержання прибутку;
- господарське товариство створюється на підставі відповідного волевиявлення засновника (акта спільної волі його засновників) та вчинення дій, необхідних для державної реєстрації юридичної особи;
- господарське товариство як юридична особа незалежне від змін у складі його учасників;
- між господарським товариством і його учасниками, а також між самими учасниками виникають корпоративні правовідносини, які породжують у кожного учасника товариства корпоративні права та обов'язки. Реалізуючи свої корпоративні права (наприклад, право на участь в управлінні господарським товариством), учасники господарського товариства можуть у певній мірі впливати на формування волі товариства як юридичної особи;
- господарське товариство має внутрішню структуру, яка забезпечує організаційну єдність. Управління справами господарського товариства здійснюється у заздалегідь встановленому законом та установчими документами порядку, обов'язковому для всіх учасників;
- майно господарського товариства відокремлене від майна його учасників. Майно, сформоване за рахунок вкладів учасників та інших не заборонених законом джерел, закріплюється за господарським товариством на праві власності;
- господарське товариство має відокремлену відповідальність за власними зобов'язаннями від відповідальності його учасників.
Частиною 3 ст. 80 Господарського кодексу України встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Відповідно до ст. 50 Закону України „Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Згідно статуту МП „База відпочинку „Імпульс", із змінами та доповненнями, зареєстрованими 21.05.2008р., вказане підприємство є об'єднанням учасників, а саме: ВАТ „Цукравтомат" з громадянами ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_1 (п.5.4 статуту), має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається Статутом, а саме: ВАТ „Цукравтомат" -51% (99 060,70 грн.), ОСОБА_9 -44% (85 464,44 грн.), ОСОБА_8 -2% (3 884,73 грн.), ОСОБА_1 -3% (5 827,10 грн.) (п.5.4 статуту), створено на підставі Законів України „Про підприємства в Україні", Про підприємництво", „Про господарські товариства", згідно рішення зборів учасників від 27.04.1995р. шляхом добровільного об'єднання грошових, матеріальних та інтелектуальних ресурсів учасників (п.1.1 статуту) для досягнення мети статутної діяльності учасників шляхом насичення ринку виробленою продукцією, послугами, роботами, одержання прибутку і задоволення на підставі одержаного прибутку інтересів учасників і членів трудового колективу (п. 2.1 статуту).
Отже, суд апеляційної інстанції в своїй постанові від 21.12.2012р. по даній справі дійшов висновку, що згідно з вищевказаними статутними документами Мале підприємство „База відпочинку „Імпульс" має всі ознаки господарського товариства з обмеженою відповідальністю, визначені наведеними вище нормами статей 79 та 80 Господарського кодексу України.
Розглянувши позовні вимоги ОСОБА_1, заявлені до відповідачів -Відкритого акціонерного товариства „Цукроавтомат" та ОСОБА_2 відповідачів - Відкритого акціонерного товариства „Цукроавтомат" та ОСОБА_2, суд зазначає, що дані вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його учасники, зазначене твердження також міститься в Постанові пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008р. №13 (п. 20), яка в силу положень ст. ст. 82, 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для застосування.
З урахуванням встановлених обставин, оскільки відповідачі - Відкрите акціонерне товариство „Цукроавтомат" та ОСОБА_2 є неналежними суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до даних відповідачів.
Розглянувши вимоги про визнання незаконними рішень, прийнятих зборами учасників від 01.03.2011р., які оформлені протоколом №15, які заявлені до Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс", суд зазначає наступне:
Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнані недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України „Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (п. 21 Постанови Пленуму ВСУ).
Крім того в п. 19 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України вказано, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується самим позивачем ОСОБА_1 був присутній на зборах учасників, які відбулись 01.03.2011р., що підтверджується протоколом зборів учасників №15 від 01.03.2011р., відомостями реєстрації учасників, які прибули 01.03.2011р. для участі у зборах учасників МП „База відпочинку „Імпульс".
Крім того, підпис позивача на відомості реєстрації учасників від 01.03.2011р. та на статуті у новій редакції був засвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про що видано довідку 10.06.2011р. №19/01-16, яка позивачем додана до позовної заяви.
Отже, з урахуванням встановлених обставин, оскільки ОСОБА_1 був присутній на зборах учасників 01.03.2011р., суд дійшов висновку, що, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не доведено належним чином наявність порушення його прав при прийнятті на зборах учасників 01.03.2011р. оскаржуваних рішень, оскільки недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів у даному випадку не призвело до того, що він не зміг взяти участь у цих зборах.
Враховуючи, що судом не встановлено порушень прав позивача та норм діючого законодавства при проведенні зборів учасників МП „База відпочинку „Імпульс" від 01.03.2011р., що, в свою чергу, виключає можливість визнання незаконними (недійсними) цих зборів та визнання недійсними прийнятих на цих зборах рішень, суд доходить висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 32,33,34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити у повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 03.05.2012р.
Суддя Невінгловська Ю.М.