04 травня 2012 року Справа №16/02/2128
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Буднік А.М., за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача: Сафонов М.В. - директор; ОСОБА_3 - за довіреністю;
третя особа ОСОБА_4- не з'явилася;
від ДВС - ОСОБА_5 - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за
позовом ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м. Черкаси"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рена"
про звернення стягнення на предмет іпотеки (в рамках поданої скарги на дії ДВС)
Ухвалою від 26.04.2012 року в зв'язку із перебуванням судді Пащенко А.Д. на лікарняному справу через необхідність розгляду скарги на дії ДВС було передано у моє провадження автоматичним перерозподілом справ та призначено її до розгляду.
Відповідачем у справі подано скаргу на дії ДВС, якою скаржник (відповідно до уточнень) просить задовольнити скаргу та визнати протиправними дії державного виконавця ОСОБА_5 при вчиненні виконавчих дій щодо продовження виконавчого провадження під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у банкрутній справі, визнати протиправною бездіяльність державного виконавця по не зупиненню виконавчого провадження та зобов'язати державного виконавця ОСОБА_5 зупинити виконавче провадження.
В судовому засіданні представники скаржника свою скаргу підтримали повністю та просять її задовольнити.
Представник органу ДВС проти задоволення скарги заперечив з мотивів, що порушень законодавства при вчиненні виконавчих дій з боку ДВС не було і у випадку звернення стягнення на заставлене майно виконавче провадження зупиненню не підлягає згідно ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження".
Представник позивача по справі також проти задоволення скарги на дії ДВС заперечила і вважає дії державного виконавця правомірними. За доводами даного представника, права інших кредиторів відповідача порушені не будуть, оскільки у випадку перевищення суми продажу над борговим вимогами позивача до відповідача, залишок коштів буде повернуто відповідачу для розрахунків із його кредиторами.
Представник третьої особи в засідання не з'явився, його неявка згідно ст. 121-2 ГПК України не перешкоджає розгляду скарги по суті.
Заслухавши доводи і пояснення представників учасників процесу, суд вважає, що подана скарга на дії ДВС підлягає до задоволення, виходячи з такого:
У відповідності до положень ст.ст. 1, 2, 11 ЗУ "Про виконавче провадження" (далі Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як вбачається із матеріалів справи, 19.05.2011 року було видано наказ господарського суду Черкаської області у даній справі, про звернення стягнення на комплекс будівель відповідача за адресою м. Черкаси вул. Благовісна, 195 для погашення боргу перед позивачем у сумі більше 2 млн. грн. і судових витрат. Наказ передано на примусове виконання.
29.03.2011 року ухвалою у справі № 01/5026/650/2011 було порушено провадження у справі про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
За доводами скаржника, відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Черкаській області (державний виконавець ОСОБА_5) не зупинив виконавче провадження в зв'язку із порушенням справи про банкрутство, продовжує вчиняти виконавчі дії та вже здійснив оцінку майна для продажу його на прилюдних торгах. Торги призначено на 21.05.2012 року із стартовою ціною продажу 3 056 040,00 грн. Скаржник вказує, що норми ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є нормами спеціальними з приводу процедури погашення боргу підприємства-банкрута та повинні застосовуватися переважно
перед іншим законодавством, в т. ч. і процедурою виконавчого провадження, для забезпечення майнових інтересів всіх кредиторів відповідача.
У відповідності до ч. 2 ст. 82 ЗУ "Про виконавче провадження" боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Згідно п. 8 ст. 37 цього ж Закону, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі: порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.
Представник органу ДВС вказує, що саме ця норма і дозволяє не зупиняти виконавче провадження та продавати на прилюдних торгах заставне майно відповідача по справі, на яке було звернуто стягнення за рішенням суду у даній справі.
Суд погоджується із доводами скаржника про неправомірність дій органу ДВС, виходячи з наступного:
У відповідності до ст. 1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником всіх вимог кредиторів за зобов'язаннями, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, включаючи вимоги за зобов'язаннями, що виникли після порушення справи, але згідно з цим Законом віднесені до вимог конкурсних кредиторів, а також зупинення будь-яких заходів, спрямованих на забезпечення примусового виконання таких вимог. При цьому суд не погоджується із доводами представника позивача, що дане формулювання мораторію на випадки примусового виконання (через ДВС) боргових зобов'язань боржника не повинно поширюватися, оскільки таке прямо не випливає із закону.
Згідно п. 40,41 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" -- дія мораторію поширюється на задоволення вимог кредиторів, які подали заяви згідно зі статтею 14 Закону, і на вимоги кредиторів, що не подавали таких заяв, включаючи кредиторів, котрими в установленому порядку пред'явлені до виконання виконавчі документи. Відповідно до ч.4 ст. 12 Закону протягом дії мораторію, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Дія мораторію поширюється на вимоги кредиторів незалежно від моменту порушення виконавчого провадження за такими вимогами. Водночас потрібно мати на увазі, що відповідно до пункту 8 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) до порушення провадження у справі про банкрутство, які до ліквідаційної маси не включаються і на них не поширюються заходи щодо забезпечення грошових вимог кредиторів. Тому не підлягає зупиненню виконавче провадження, яке знаходиться на зазначеній стадії і здійснюється за виконавчими документами.
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює особливий порядок задоволення кредиторських вимог до боржника і не допускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку в обхід введеного мораторію на задоволення вимог кредиторів, якщо на такі вимоги мораторій поширюється.
Таким чином, після порушення справи про банкрутство відповідача, позивач у даній справі має право задовольняти свої вимоги лише в межах процедури банкрутства ТОВ "Рена", а тому продовження вчинення виконавчих дій по примусовому виконанню наказу суду у справі № 02/2128 є незаконним.
Судова практика Верховного Суду 2011 року, на яку посилається представник позивача про те, що в період дії мораторію продаж заставного майна з прилюдних торгів за виконавчим написом було визнано правомірним, не враховує і не оцінює питання переваги спеціального закону ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" над ЗУ "Про виконавче провадження" і не робить висновку з даного питання, який би спростував вказівки Пленуму, які наведені вище.
Доводи представника позивача про пропуск скаржником 10-денного строку на подання скарги на дії ДВС суд відхиляє, оскільки скаржник оскаржує триваюче порушення, при якому такі строки не застосовуються.
Заперечення відповідача про незаконність виконавчих дій в частині заниженої оцінки цілісного майнового комплексу відповідача в рамках поданої скарги на дії ДВС розглянуті бути не можуть, оскільки оцінку майна було здійснено суб'єктом оціночної діяльності ПП "Ажіо", який не є структурою державної виконавчої служби і орган ДВС не несе відповідальності за його дії жодним чином.
На підставі викладеного, провадження виконавчих дій по примусовому виконанню наказу суду у справі № 02/2128 під час введення мораторію на задоволення вимог кредиторів в процесі провадження справи про банкрутство відповідача ТОВ "Рена" є незаконними. Орган ДВС слід зобов'язати зупинити виконавче провадження в порядку п. 8 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження".
Керуючись ст. 121-2 ГПК України, суд -
Скаргу ТОВ "Рена" на дії органів ДВС від 24.04.2012 року - задовольнити повністю.
Визнати незаконними (протиправними) дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Черкаській області ОСОБА_5 по примусовому виконанню наказу господарського суду Черкаської області у справі № 02/2128 в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі № 01/5026/650/2011 про банкрутство ТОВ "Рена" та визнати протиправною його бездіяльність по не зупиненню виконавчого провадження.
Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції в Черкаській області (державний виконавець ОСОБА_5) зупинити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Черкаської області у справі № 02/2128.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 5 днів.
Суддя Н.М. Спаських