"27" квітня 2012 р.Справа № 5017/22/2012
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧП ОСОБА_1»
Відповідач: Фізична особа -підприємець ОСОБА_2
Про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3- згідно довіреності від 12.03.2012р.
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ЧП ОСОБА_1», звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (далі - підприємець ОСОБА_2) про стягнення заборгованості за передане в суборенду обладнання у розмірі 24 000 грн.
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але згідно повідомлення пошти за зазначеною адресою підприємець ОСОБА_2 не знаходиться.
До повноважень суду не відноситься розшук місцезнаходження сторін у справі.
За таких обставин. справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
01 січня 2009р. між АТЗТ «Хладопром»(Наймодавець) та ТОВ „Хладік- Трейд" (наймач) був укладений Договір найма (оренди) обладнання №2, згідно якого Наймодавець передає, а Наймач приймає у тимчасове, платне користування наступне обладнання: морозильний прилавок; візок з парасолькою у комплекті. Найменування, кількість, та інші індивідуальні особливості, у тому числі стан обладнання на момент його передачі Наймачу, відображаються у актах прийому-передачі.
02 червня 2009р. між ТОВ „Хладік- Трейд" (Орендар) та ТОВ „ЧП ОСОБА_1" (Суборендар) був укладений договір суборенди устаткування № 2 (опт), згідно якого Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове, платне користування наступне майно: морозильний прилавок вартістю 3 100 грн. за одиницю. Найменування, кількість та інші індивідуальні особливості, у тому числі стан обладнання на момент його передачі Наймачу, відображаються у актах прийому-передачі. Строк дії договору -до 31.12.2010р. Якщо жодна з сторін цього договору за 20 днів до закінчення терміну дії цього договору не повідомить іншу сторону про розірвання цього договору, цей договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах. Припинення договору не звільняє сторони від належного виконання своїх зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. 6.2.9 Договору у разі передачі Суборендарем орендованого за цим Договором устаткування третім особам за будь-яким видом цивільно - та господарськоправових угод (заставу, безоплатне користування та ін.), майнову відповідальність у будь-якому разі перед Орендарем за пошкодження або знищення цього майна несе у повному обсязі Суборендар.
14 червня 2010р. між ТОВ «ЧП ОСОБА_1»(Орендар) та підприємцем ОСОБА_2 (Суборендар) був укладений Договір суборенди обладнання №14.06.10\1, згідно якого Орендар передає, а Суборендар приймає в тимчасове користування торгівельне обладнання , а саме: холодильне обладнання ТМ «ХЛАДИК»для використання з метою зберігання морозива та холодильне обладнання ТМ «ЛЕПОТА»для використання з метою зберігання замороженої продукції та напівфабрикатів. Перелік торгівельного обладнання вказується в акті приймання-передачі, який є невід'ємною частиною Договору. Строк дії Договору -з 14.06.2010р. до 15.09.2010р. За умовами п. 7.2. Договору за 1 місяць до спливу строку оренди сторони мають повідомити одна одну про свої наміри щодо подальшого користування орендованим приміщеннями. У разі відсутності відповідних дій Договір вважається пролонгованим на інший календарний рік.
Відповідно до п. 6.2.. Договору даний Договір може бути достроково розірваний за ініціативою Орендаря при невиконанні зобов'язань Суборендарем його умов.
Пункт 1.3. Договору не містить загальної суми обладнання, що орендується. Згідно додатку №1 до Договору в оренду підприємцю ОСОБА_2 передано холодильник ХЛАДИК, у кількості 2 шт., та палатку ХЛАДИК у кількості -2 шт., заставною вартістю 24 000 грн.
Згідно п. 4.5.. Договору Орендар має право в односторонньому порядку вимагати повернення обладнання у строк, передбачений п. 4.1. (протягом 3-х робочих днів) у разі порушення Суборендарем п. 2.1 Договору.
Позивач зазначає, що 05 жовтня 2011р. ТОВ «ЧП ОСОБА_1»направило на адресу підприємця ОСОБА_2 претензію про повернення обладнання, в якій запропонувало повернути орендоване обладнання у 5-ти денний термін з моменту отримання претензії, посилаючись на використання обладнання не за цільовим призначенням.
01 грудня 2011р. комісія у складі трьох представників ТОВ «ЧП ОСОБА_1» склала акт втрати суборендованого обладнання № 6, згідно якого встановлено втрату підприємцем ОСОБА_2 холодильників «Хладік»у кількості 2 шт., палатки «Хладік»у кількості 2 шт., які належить ТОВ «ЧП ОСОБА_1», та які відсутні за адресою: 13 -та ст.В.Фонтану, палатка «Хладик».
Претензію від 05.10.2011р. позивач вважає повідомленням про розірвання Договору у зв'язку з чим вважає, що Договір припинився з 05.11.2011р. і Суборендар, відповідно до умов п. 4.1 Договору мав повернути орендоване обладнання на протязі 3-х робочих днів з цієї дати.
За таких обставин, позивач вважає, що підприємець ОСОБА_2 має відшкодувати йому збитки у розмірі вартості втраченого обладнання, а саме -у розмірі 24 000 грн. В обґрунтування цієї вимоги позивач посилається на ч. 2 ст.779, ч. 2 ст. 833 Цивільного кодексу України .
Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 червня 2010р. між ТОВ «ЧП ОСОБА_1» (Орендар) та підприємцем ОСОБА_2 (Суборендар) був укладений Договір суборенди обладнання № 14.06.10\1, згідно якого Орендар передає, а Суборендар приймає в тимчасове користування торгівельне обладнання, а саме: холодильне обладнання ТМ «ХЛАДИК»для використання з метою зберігання морозива та холодильне обладнання ТМ «ЛЕПОТА»для використання з метою зберігання замороженої продукції та напівфабрикатів. Перелік торгівельного обладнання вказується в акті приймання-передачі, який є невід'ємною частиною Договору. Строк дії Договору - з 14.06.2010р. до 15.09.2010р. За умовами п. 7.2. Договору за 1 місяць до спливу строку оренди сторони мають повідомити одна одну про свої наміри щодо подальшого користування орендованим приміщеннями. У разі відсутності відповідних дій Договір вважається пролонгованим на інший календарний рік.
Відповідно до п.6.2.. Договору даний Договір може бути достроково розірваний за ініціативою Орендаря при невиконанні зобов'язань Суборендарем його умов.
За приписами ст. 783 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Отже, законодавець чітко визначив підстави дострокового розірвання договору найму. Виходячи з тексту наданої до матеріалів справи претензії про повернення обладнання та меблів від 05.10.2011р., позивач вважає, що підприємець ОСОБА_2 користується річчю не за цільовим призначенням, так як фактичне користування суперечить п.1.5. Договору №16.06.10\1 від 14.06.2010р. Але, жодного доказу того, що суборендоване обладнання - холодильники «Хладік»у кількості 2 шт., палатки «Хладік»у кількості 2 шт., використовується підприємцем ОСОБА_2 не за цільовим призначенням позивачем до матеріалів справи не надано.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст..188 цього кодексу. За приписами ст..188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
За таких обставин, у зв'язку із недотриманням позивачем порядку розірвання господарського договору, на думку суду, Договір суборенди обладнання №14.06.10\1 від 14.06.2010р. на даний час не є розірваним.
Умовами Договору суборенди вартість суборендованого обладнання не визначена. Згідно додатку № 1 до Договору в суборенду підприємцю ОСОБА_2 передано холодильники «Хладік»у кількості 2 шт., палатки «Хладік»у кількості 2 шт., заставною вартістю 24 000 грн. При цьому, ані у Договорі, ані у додатку № 1 до Договору №14.06.10\1 від 14.06.2010р. не зазначено будь-яких даних про майно, що є предметом суборенди, які б будь-яким чином могли ідентифікувати це майно.
За таких обставин, акт втрати суборендованого обладнання №6, що був складений 01 грудня 2011р. комісією у складі трьох представників ТОВ «ЧП ОСОБА_1»та згідно якого встановлено втрату підприємцем ОСОБА_2 холодильників «Хладік»у кількості 2 шт., палаток «Хладік»у кількості 2 шт, які належить ТОВ «ЧП ОСОБА_1», та які відсутні за адресою: 13-та станція Великого Фонтану , палатка «Хладик», не може бути доказом того, що по-перше, обладнання дійсно втрачене, адже, воно може знаходитися в іншому місці( слід зауважити, що акт складений 01.12.2011р. і у цій порі року дуже важко уявити на вулиці торговельну палатку, яка торгує морозивом або іншими замороженими продуктами), по-друге, що втрачене саме те майно, що було передано підприємцю ОСОБА_2 Слід також зауважити, що в акті про втрату обладнання та у самому Договорі взагалі не зазначено, у якому місті країни та на якій вулиці мала стояти палатка (а з урахуванням того, що в суборенду було передано 2 палатки, то не ясно де могла стояти інша).
Слід також зауважити, що позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що спірне майно належить ТОВ «ЧП ОСОБА_1», або доказів того, що ТОВ «ЧП ОСОБА_1»понесло збитки на суму втраченого майна.
За таких обставин, на думку суду, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 24 000 грн. у якості заборгованості за передане в суборенду обладнання є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у сумі 4 000 грн., то, відповідно до ст. 49 ГПК України при відмові у позові витрати на послуги адвоката покладаються на позивача.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧП ОСОБА_1" -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 03 травня 2012р.
Суддя Рога Н. В.