33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"07" травня 2012 р. Справа № 5004/822/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Філіпова Т.Л.
судді Василишин А.Р. ,
судді Юрчук М.І.
при секретарі Карпець О.О.
за участю представників сторін:
позивача - Шевчук В.В.
відповідача - Слупко Н.А., Голова правління ЗАТ "Демидівська спеціалізована механізована пересувна колона - 3"- Гнатюк Юрій Ярославович
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Ярошик Т.В.
розглянувши апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк-Оздоббуд" на рішення господарського суду Волинської області від 14.02.12 р. у справі № 5004/822/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк-Оздоббуд" (м.Луцьк)
до Закритого акціонерного товариства "Демидівська спеціалізована пересувна механізована колона - 3" (смт. Демидівка)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Луцька об'єднана державна податкова інспекція (м. Луцьк)
про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути частину приміщення гуртожитку
Рішенням господарського суду Волинської області від 14.02.2012 р. у справі №5004/822/11 (головуючий суддя Філатова С.Т. , суддя Кравчук А.М., суддя Пахолюк В.А.) відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк-Оздоббуд" (м.Луцьк) до Закритого акціонерного товариства "Демидівська спеціалізована пересувна механізована колона - 3" (смт. Демидівка) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Луцька об'єднана державна податкова інспекція (м. Луцьк) про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути частину приміщення гуртожитку №9 загальною площею 476,3 кв. м. , яке знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 50.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луцьк-Оздоббуд" звернувся до господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 14.02.2012 р. у справі №5004/822/11 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зокрема зазначає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права. В основу оскаржуваного рішення покладено постанову адміністративного суду у справі №2а-2252/10/0370 про те, що спірний договір носить протиправний характер, спрямований на незаконне заволодіння майном, а тому є таким, що порушує публічний порядок та є нікчемним. Суд першої інстанції не взяв до уваги положення п. 10, 18 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», де вказано , що реституція, як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначається загальними правилами. Відтак, суд першої інстанції приймаючи рішення про відмову в позові не застосував положення закону щодо наслідків недійсності правочину, а саме не зобов'язав ЗАТ "Демидівська спеціалізована пересувна механізована колона - 3" повернути ТОВ "Луцьк-Оздоббуд" приміщення гуртожитку №9 загальною площею 476,3 кв. м. , яке знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 50, яке було відчужене за договором купівлі-продажу від 02.10.2008 р. (а.с. 6-7, т. 4).
На адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу від 11.04.2012 р. (вх. №4088/12), в якому Закрите акціонерне товариство "Демидівська спеціалізована пересувна механізована колона - 3" (далі за текстом відповідач) заперечує проти вимог та доводів викладених в апеляційній скарзі та просить суд змінити мотивувальну частину рішення, не змінюючи при цьому резолютивної частини. Вважає за необхідне зазначити, що директором ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" при укладенні із ЗАТ "Демидівська спеціалізована пересувна механізована колона - 3" договору купівлі -продажу частини приміщення гуртожитку не порушено статуту товариства, відповідно не перевищено наданих йому статутом повноважень.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2012р. у даній справі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьк-Оздоббуд»прийнято до провадження, справу призначено до слухання.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк-Оздоббуд" Шевчук В.В. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 14.02.2012 р. у справі № 5004/822/11 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати і винести нове рішення.
Голова правління та представник відповідача ЗАТ "Демидівська спеціалізована механізована пересувна колона - 3" заперечили проти доводів апеляційної скарги та надали пояснення в обгрунтування своєї позиції. Вважають рішення господарського суду Волинської області від 14.02.2012 р. у справі №5004/822/11 законним та обгрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник третьої особи на стороні відповідача - Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Ярошик Т.В. заперечив проти доводів апеляційної скарги та підтримав позицію представників відповідача в повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луцьк-Оздоббуд" в особі генерального директора ОСОБА_6 (продавець) та Закритим акціонерним товариством "Демидівська спеціалізована пересувна механізована колона - 3" в особі голови правління Гнатюка Юрія Ярославовича (покупець) укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме частини приміщення гуртожитку №9 (приміщення із 2-1 по 2-40) в спільному користуванні: тамбур І пл. 2,5 кв.м., сходова II пл. 9,5 кв.м., сходова III пл. 3,4 кв.м., сходова IV пл. 3,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, пр. Волі, буд. №50.
Положенням 3.2 Договору визначено, що продаж частини приміщення гуртожитку №9, що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, пр. Волі, буд. №50 здійснено за 86 464,26грн. - суму, яка включає в себе податок на додану вартість, що підтверджується довідкою ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" від 25.09.2008 року №131.
Згідно п.4.1 договору покупець (ЗАТ "Демидівська спеціалізована пересувна механізована колона - 3") зобов'язувався сплатити продавцеві (ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд") суму в розмірі 86 464,26грн. шляхом готівкового або безготівкового розрахунку на протязі чотирнадцяти днів після нотаріального посвідчення договору.
Договір нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №1722.
02.10.2008р. між ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" та ЗАТ "Демидівська спеціалізована пересувна механізована колона - 3" на підставі заяви ОСОБА_6 від 02.10.2008р. було укладено угоду про переведення боргу №1.
Згідно п.2 угоди про переведення боргу ЗАТ "Демидівська спеціалізована пересувна механізована колона - 3" зобов'язувалось перерахувати кошти в сумі 76 464,26грн. на рахунок ОСОБА_6 (на той час директора ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд", якого 04.02.2008р. рішенням загальних зборів учасників було звільнено з посади директора) (пояснення відповідача від 04.03.2009р. №74 ( а.с. 49, т. 1).
16.01.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Луцьк-Оздоббуд" звернулося з позовом до Закритого акціонерного товариства "Демидівська спеціалізована пересувна механізована колона - 3" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.10.2008р., укладеного між ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" та ЗАТ "Демидівська СПМК-3" та застосування наслідків визнання угоди недійсною, а саме: зобов'язання ЗАТ "Демидівська СПМК-3" повернути ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" приміщення (частина приміщення гуртожитку №9 (приміщення із 2-1 по 2-40) загальною площею 476,3 кв.м., яке знаходиться за адресою м. Луцьк, пр-т Волі, буд.50), яке було відчужене за договором купівлі-продажу від 02.10.2008р. Крім того, позивач звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову.
Позовна заява мотивована тим, що генеральний директор ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд", підписуючи оскаржуваний договір, відчужив майно на суму більше 5% статутного капіталу, а відтак перевищив свої повноваження, передбачені статутом "Луцьк-Оздоббуд".
Позивач просив суд визнати недійсним договір купівлі - продажу від 02.10.2008р на підставі ч.2 ст. 203 ЦК України та застосувати наслідки недійсного правочину згідно ст.216 ЦК України, а саме: зобов'язати ЗАТ "Демидівська СПМК-3" повернути ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" приміщення (частина приміщення гуртожитку №9 (приміщення із 2-1 по 2-40) загальною площею 476,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Луцьк, пр-т Волі, буд.50), яке було відчужене за договором купівлі-продажу від 02.10.2008р. (а.с. 3-4, т.1).
Ухвалою господарського суду Волинської області від 19.01.2009 року у справі №02/30-92 накладено арешт на нерухоме майно ЗАТ «Демидівська СПМК-3» (частину приміщення гуртожитку №9 ( приміщення із 2-1 по 2-40) за адресою: Волинська область, м. Луцьк, пр. Волі, буд. №50, придбане ЗАТ «Демидівська СПМК-3» (Демидівська район, смт. Демидівка, вул.. Будьонного , буд. 2) за договором купівлі - продажу нерухомого майна від 02.10.2008 р. (а.с. 2, т. 1).
Ухвалою господарського суду Волинської області від 02.04.2009 року зупинено провадження у справі №02/30-92 до вирішення спору по справі №04/27-76 за позовом ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьк - Оздоббуд» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 04.10.2008 року в частині обрання директором товариства ОСОБА_8, яким підписана позовна заява про визнання недійсним договору купівлі - продажу майна від 02.10.2008 року. (а.с. 96-98, т. 1).
Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.02.2010 року поновлено провадження у справі №02/30-92 та призначено до розгляду на 22.02.2010р. (а.с. 99, т.1).
Рішенням господарського суду Волинської області від 22.02.2010р. по справі №02/30-92 позов задоволено повністю. ( а.с. 131, т.1 ).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2010р. по справі №02/30-92 рішення господарського суду Волинської області від 22.02.10 у справі № 02/30-92 скасовано. Прийнято, нове рішення, в позові ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" відмовлено. (а.с. 159- 165, т.1 ).
Постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2010р. по справі №02/30-92 рішення господарського суду Волинської області від 22.02.2010р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2010р. у справі №02/30-92 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Волинської області з вказівкою на те, що судами не досліджено розмір статутного капіталу товариства та не встановлено, на яку суму було відчужено основних засобів товариства на час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.10.2008р., і чи перевищує ця сума 5% від статутного капіталу. (а.с. 212-213, т.1 ).
Ухвалою господарського суду Волинської області від 01.10.2010р. справу №02/30-92 передано за підсудністю до господарського суду Рівненської області. (а.с. 215-216, т. 1).
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2011р. скасовано ухвалу господарського суду Волинської області від 01.10.2010р. та справу передано на розгляд господарському суду Волинської області. (а.с.43-44, т. 2).
На виконання вказівок Вищого господарського суду України у постанові від 14.09.2010р. по справі №02/30-92 при новому розгляді ухвалою суду від 26.04.2011р. у справі №5004/822/11 у позивача витребувані докази в підтвердження зміни розміру статутного капіталу товариства на час укладення договору купівлі-продажу від 02.10.2008р.(а.с. 50, т.2).
При додаткових поясненнях від 20.05.2011р. позивачем долучена довідка в підтвердження незмінності розміру статутного фонду ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд", який згідно Статуту ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд", затвердженого зборами учасників від 21.11.2007р. протокол №1, зареєстрованого 26.12.2007р. під №11581050004002454 станом на 01.10.2008р. становив 2 029 777грн. ( а.с. 59, т. 2), оборотний баланс по ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" за жовтень 2008р. та фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва на 31.12.2008р., згідно яких статутний капітал становив 2 029 777грн. ( а.с. 60-61, т. 2).
В підтвердження відчуження по договору купівлі-продажу від 02.10.2008р. майна заниженої вартості позивач послався та долучив до матеріалів справи постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.09.2011р. у справі №2а-2252/10/0370, якою, на підставі звіту ТзОВ "Волинь-Експерт", визначена звичайна ціна об'єкту нерухомого майна, реалізованого ЗАТ "Демидівська СПМК-3" - 5 024 705грн. без ПДВ (а.с. 62-67, т. 2).
В матеріалах справи наявний висновок суб'єкта оціночної діяльності ТзОВ "Волинь-Експерт", виготовленого на замовлення ТзОВ "Луцьк-Оздоббуд" (директор ОСОБА_6) станом на 17.04.2008р., де вказано ринкова вартість об'єкта загальною площею 678,2кв.м., яка 10 533 997, 00 грн. (а.с. 132 - 143, т.2).
Ухвалою господарського суду Волинської області від 05.07.2011р. у справі №5004/822/11 провадження у справі зупинено до вирішення справи Волинського окружного адміністративного суду №2а-2252/10/0370. (а.с. 70-72, т.3).
Ухвалою суду від 19.01.2012р. провадження у справі поновлено у зв'язку з тим, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011р. №35399/10/9104 залишено без змін постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.09.2011р. у справі №2а- 2252/10/0370, якою задоволено позов Луцької ОДПІ. (а.с. 95-97, т. 3 ).
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14.09.2010р. по справі №2а-2252/10/0370, що набрала чинності згідно з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011р. №35399/10/9104, встановлено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.10.2008р. носить протиправний характер, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, а тому є таким, що порушує публічний порядок, тобто є нікчемним.
Як вже було зазначено, рішенням господарського суду Волинської області від 14.02.2012 р. у справі №5004/822/11 (головуючий суддя Філатова С.Т. , суддя Кравчук А.М., суддя Пахолюк В.А.) відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк-Оздоббуд" (м.Луцьк) про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути частину приміщення гуртожитку №9 загальною площею 476,3 кв. м. , яке знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 50.
Суд першої інстанції приймаючи рішення вказав на те, що встановлення адміністративним судом нікчемності договору від 02.10.2008 року відповідно до ст. 228 ЦК України , як такого, що порушує публічний порядок, не потребує в подальшому визнання того ж самого правочину недійсним з інших підстав, оскільки факти встановлені судовим рішенням, що набуло законної сили мають преюдиціальне значення для суду, а тому у позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.10.2008р. відмовлено.
Суд першої інстанції зазначив про неможливість застосування до спірних правовідносин загальних наслідків недійсності правочину, оскільки адміністративним судом встановлено факт нікчемності правочину, що передбачає особливі наслідки, а саме застосування адміністративно-господарських санкцій, що за своєю суттю є конфіскаційними та стягуються за рішенням суду в доход держави. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що статтею 228 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідноси) не містить наслідків правочину, який порушує публічний порядок.
Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Норми чинного законодавства встановлюють презумпцію правомірності правочину (ст.204 ЦК України). Недійсність оспорюваного правочину встановлюється судом.
За правилами статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно статті 215 Цивільного кодексу України: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності , передбачених законом .
Згідно з роз'ясненням Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999р. з послідуючими змінами і доповненнями, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимога закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції за результатами судового розгляду не було встановлено обставин, які б свідчили про перевищення посадовою особою товариства повноважень, наданих Статутом товариства, при вчиненні правочину від імені юридичної особи, апеляційний суд погоджується з висновками господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову.
Апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 14.02.2012р. року у справі №5004/822/11 відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не встановлено, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк-Оздоббуд" на рішення господарського суду Волинської області від 14.02.2012р. у справі №5004/822/11 - залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Справу №5004/822/11 повернути до господарського суду Волинської області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Юрчук М.І.