33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"25" квітня 2012 р. Справа № 15/107/2011/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Сініцина Л.М.
суддів Гудак А.В.
при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Довіра" на рішення господарського суду Вінницької області від 06.02.12 р.
у справі № 15/107/2011/500 (суддя Лабунська Т.І. )
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроресурс"
відповідач Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Довіра"
про стягнення 1 165 811,68 грн. за отриманий товар за договором купівлі-продажу № 291/I від 23 червня 2011р.
та зустрічним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс"
про розірвання договору купівлі - продажу №291/I від 23 червня 2011 року
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_3,представника,довіреність в справі
відповідача - ОСОБА_4,представника,довіреність в справі
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 06 лютого 2012 року у справі № 15/107/5003 (суддя Лабунська Т.І.) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" (м. Кіровоград) та стягнуто на його користь з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" (смт. Сітківці Немирівського району Вінницької області) основний борг у сумі 1 165 811 грн. 68 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 23 316 грн. 24 коп.
В задоволенні зустрічного позову про розірвання договору купівлі-продажу № 291/І від 23 червня 2011 року відмовлено.
Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" з Державного бюджету України суму зайво сплаченого судового збору в розмірі 0 (нуль) грн. 76 коп.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову , суд першої інстанції з огляду на положення ст. 11, 525, 526, 655, 692 Цивільного кодексу України та ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору купівлі-продажу № 291/І від 23 червня 2011 року щодо сплати позивачу за отриману сільськогосподарську техніку (комбайн зернозбиральний New Holland CSX-7080, жатку New Holland 74C Flex 7.6 м та візок для перевезення жатки) коштів в сумі 1 165 811 грн. 68 коп., а тому стягнув означену суму з відповідача на користь позивача.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову про розірвання договору купівлі-продажу № 291/І від 23 червня 2011 року, суд вказав, що доводи позивача за зустрічним позовом щодо не виконання відповідачем умов договору ,укладеного між сторонами , є необґрунтованими, оскільки спростовуються сукупністю доказів,наявних в матеріалах справи.
Не погодившись з даним судовим рішенням, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Довіра" подало апеляційну скаргу. Вважає рішення місцевого господарського суду ухваленим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу розглянуто не об'єктивно та упереджено. Апелянт зазначає, що суд у рішенні вказав, що СТОВ "Довіра" отримало Товар. Дані висновки суд зробив , не з'ясувавши та не встановивши усі істотні обставини по справі.
Як на доказ того, що СТОВ "Довіра" отримувало проданий за договором купівлі-продажу Товар, ТОВ "Агроресурс" посилається на наступні документи: довіреність № 154 від 31.08.2011 року; довіреність № 104; акт приймання-передачі жатки та візка для перевезення жатки на відповідальне зберігання з правом використання за призначенням № 205 від 01.07.2011 року; акт приймання-передачі комбайну зернозбирального на відповідальне зберігання з право використання за призначенням № 205 від 01.07.2011 року.
Кожен з вказаних документів містить графу для підпису, в якій зазначено, що документ підписується Директором СТОВ "Довіра" ОСОБА_5Проте, ОСОБА_5стверджує, що вказані документи ним не підписувалися, а підпис на них не відповідає його справжньому підпису.
На думку апелянта, вищевказані документи та інформація, яку вони ,містять не підтверджують факту прийняття Товару СТОВ "Довіра". Акти приймання-передачі, надані ТОВ "Агроресурс", не можна вважати доказом отримання СТОВ "Довіра" вищевказаного Товару, оскільки вказані Акти приймання-передачі не були підписані уповноваженою особою ТОВ "Агроресурс".
Крім того , суд відмовив у призначенні експертизи, що призвело до порушення як процесуальних норм, так і до не повного та всебічного розгляду справи та встановлення обставин по справі.
Апелянт вказує,що судом було порушено права СТОВ "Довіра", як сторони. Підчас судового засідання, яке відбулося 06.02.2012 року, та на якому було ухвалено рішення, ТОВ "Агроресурс" було надано заперечення на зустрічну позовну заяву, докази, якими ТОВ "Агроресурс" підтверджував свої заперечення, на ознайомлення з якими необхідна значна кількість часу. Проте, не дивлячись на клопотання представника СТОВ "Довіра" про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитися з новими доказами, суд не надав СТОВ "Довіра" можливості належним чином ознайомитися з новими доказами по справі. Тому, СТОВ "Довіра" не могло належним чином скористатися наданими йому відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами та захистити свої права та інтереси.
Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ « Агроресурс» відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі - розірвати договір купівлі-продажу № 291/1 від 23 червня 2011 року, укладений між ТОВ "Агроресурс" та СТОВ "Довіра" та припинити зобов'язання сторін. Стягнути з ТОВ "Агроресурс" на користь СТОВ "Довіра" судовий збір у розмірі 12 195 грн. 00 коп.
Відзивом на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" вважає рішення місцевого господарського суду постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Вказує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального та матеріального права. Стверджує, що в матеріалах справи наявні документи, які підтверджують факт отримання відповідачем товару в строк, зазначений у договорові купівлі-продажу № 291/І від 23 червня 2011 року, а тому судом першої інстанції вірно встановлено факт отримання відповідачем товару - комбайна зернозбирального New Holland CSX-7080, жатки New Holland 74C Flex 7.6 м та візка для перевезення жатки. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Під час апеляційного перегляду справи представник сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" апеляційну скаргу підтримав з мотивів, які у ній викладені. Просив рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі - розірвати договір купівлі-продажу № 291/1 від 23 червня 2011 року, укладений між ТОВ "Агроресурс" та СТОВ "Довіра" та припинити зобов'язання сторін. Стягнути з ТОВ "Агроресурс" на користь СТОВ "Довіра" судовий збір у розмірі 12 195 грн. 00 коп.
У судовому засіданні апеляційного господарського суду представник товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" проти апеляційної скарги заперечив з мотивів, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні 04 квітня 2012 року представником апелянта було заявлено клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення пов"язаної з нею справи про визнання недійсним договору купівлі - продажу сільськогосподарської техніки № 291/1 від 23 червня 2011 року , яка розглядається господарським судом Вінницької області.
Ухвалою суду від 04 квітня 2012 року в судовому засіданні в задоволенні клопотання було відмовлено за його безпідставністю.
Представником позивача було подано клопотання про долучення до матеріалів справи копію рішення господарського суду Вінницької області від 13 квітня 2012 року у справі № 14\6\2012\5003 , яке апеляційним господарським судом задовольняється, оскільки додаткові докази, подані стороною в обґрунтування її відзиву на апеляційну скаргу ,приймаються і розглядаються апеляційним судом без обмежень, встановлених ст.101 ГПК України.
Крім того, в судовому засіданні 25 квітня 2012 року представником апелянта заявлено клопотання про відкладення розгляду справи ,яке мотивовано тим, що станом на 25.04.2012 року рішення у справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки, яке було оскаржене СТОВ «Довіра», не набрало законної сили. Проте справу до розгляду Рівненським апеляційним господарським судом ще не призначено. У випадку призначення справи до розгляду, вважають, що розгляд даної справи необхідно буде зупинити до розгляду пов'язаної справи.
Дане клопотання відхиляться апеляційним господарським судом ,як необґрунтоване.
Також, в судовому засіданні представником апелянта було заявлено клопотання про призначення експертизи оригіналів акту приймання-передачі жатки та візка для перевезення жатки на відповідальне зберігання з правом використання за призначенням № 205 від 01.07.2011 року та акту приймання-передачі комбайну зернозбирального на відповідальне зберігання з правом використання за призначенням № 205 від 01.07.2011 року. При цьому апелянт стверджує, що Директор СТОВ «Довіра» документи з такою назвою та змістом не підписував, а підпис, на них вчинений , не відповідає справжньому підписові директора СТОВ «Довіра» - ОСОБА_5,що спростовує докази того, що СТОВ «Довіра» отримало вказану в актах приймання-передачі від 01.07.2011 року техніку.
На вирішення експертизи апелянт просить поставити наступні питання : Чи є підпис, вчинений у місці підпис) біля прізвища ОСОБА_5 не справжнім підписом ОСОБА_5? Чи можливо, що даний підпис вчинено із застосуванням підробки, ретельного наслідування чи фотомонтажу із повним текстом документу?
На час проведення експертизи провадження у справі просить зупинити.
Представник позивача просить відхилити дане клопотання як необґрунтоване,яке направлено на затягування розгляду справи.
Дане клопотання апеляційним судом відхиляється з підстав, наведених нижче.
Так,відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає експертизу.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи"судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Разом з тим, в силу ч.5 ст.42, ч.2 ст.43 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
При цьому, оцінка доказів за внутрішнім переконанням полягає у тому, що їх достовірність та доказову силу встановлює безпосередньо суд, який розглядає справу. Господарський суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази в їх сукупності, що відображається у судовому рішенні. При оцінці доказів суд зобов'язаний керуватися законодавством, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як правильно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до умов договору купівлі-продажу № 291/І від 23 червня 2011 року , укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" (позивач за первинним позовом) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра" (відповідач за первинним позовом), позивач зобов'язується передати, а відповідач прийняти та сплатити за сільськогосподарську техніку, а саме: комбайн зернозбиральний New Holland CSX-7080, жатку New Holland 74C Flex 7.6 м та візок для перевезення жатки на загальну суму 183 500,00 євро, яка в гривневому еквіваленті на день, який передує підписанню договору складала 2 112 085,00 грн. та підлягає перерахуванню згідно курсової різниці, яка створилася на дату сплати остаточного платежу згідно п.п. 2.4., 4.1 договору.
Пунктом 4.1. договору сторони визначили , що відповідач зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в наступному порядку: - суму в розмірі 20% від загальної суми договору, що складає 36 700,00 євро в гривневому еквіваленті, виходячи з курсу продажу валюти (євро) на Міжбанківському ринку України встановленого на день, який передує списанню грошових коштів, але не нижче узгодженого сторонами рівня гривни за один євро 11,51 грн. в строк до 30 червня 2011 року; - суму в розмірі 19 114,00 євро в гривневому еквіваленті в строк до 20 липня 2011 року; суму в розмірі 14 770,00 євро в гривневому еквіваленті в строк до 29 липня 2011 року; суму в розмірі 34 752,00 євро в гривневому еквіваленті в строк до 28 серпня 2011 року; суму в розмірі 21 720,00 євро в гривневому еквіваленті в строк до 26 вересня 2011 року; суму в розмірі 26 064,00 євро в гривневому еквіваленті в строк до 25 жовтня 2011 року; суму в розмірі 30 380,00 євро в гривневому еквіваленті в строк до 01 грудня 2011 року.(т.1,а.с.7-10)
З наявних в матеріалах справи рахунку - фактури №3507 від 23.06.2011 року (т.1,а.с. 12), видаткової накладної № 803899 від 31.08.2011 року (т.1,а.с. 13), вбачається , що Позивач за первинним позовом умови договору № 291/І від 23 червня 2011 року виконав, на підставі довіреності № 154 від 31.08.2011 року (т.1,а.с. 14) передав жатку New Holland 74C Flex 7.6 м та візок для перевезення жатки, а комбайн зернозбиральний New Holland CSX-7080 передано відповідачу за первинним позовом на підставі Акта приймання - передачі від 01.07.2011 року № 205 (т.1,а.с. 15) на відповідальне зберігання з правом використання за призначенням.
Відповідно до п.п. 2.2, 4.1 договору відповідач за первісним позовом зобов'язувався перерахувати зазначену в п. 2.2 договору з урахуванням середнього курсу продажу валюти (євро), який визначився на Міжбанківському валютному ринку України, встановленого на день, який передує списанню грошових коштів, але не нижче узгодженого сторонами курсу євро на рівні 11,51 грн. за один євро в строки, зазначені в п. 4.1. Згідно зведеної таблиці "Динаміки та розміру валютного курсу євро на Міжбанківському валютному ринку України"(а.с. 21, 22), середнього курсу продажу валюти (євро) в зазначені в договорі строки та сума сплати в гривневому еквіваленті складає: (24.06.2011 року - 11,39225 х 36 700,00 євро = 418 095,58 грн.; 19.07.2011 року - 11,325 х 19 114,00 євро = 216466,05 грн.; 28.07.2011 року - 11,4668 х 14 770,00 євро = 169 364,64 грн.; 23.08.2011 року - 11,55435 х 34 752,00 євро = 401 536,77 грн.; 23.09.2011 року - 10,8019, але згідно п.2.2. Договору: не нижче узгодженого Сторонами рівня гривни за один євро 11,51 грн. х 21 720,00 євро = 249 997,20 грн.; 24.10.2011 року - 11,11, але згідно п.2.2. Договору: не нижче узгодженого Сторонами рівня гривни за один євро 11,51 грн. х 26 064,00 євро = 299 996,64 грн.; 30.11.2011 року - 10,72855, але згідно п.2.2. Договору: не нижче узгодженого Сторонами рівня гривни за один євро 11,51 грн. х 30 380,00 євро = 349 673,80 грн.
Як правильно вказав місцевий суд , враховуючи викладене вище, відповідно до п.п. 2.2, 4.1., 2.4. Договору відповідач за первинним позовом повинен був сплатити позивачу за первинним позовом за отриману сільськогосподарську техніку 2 105 130,68 грн.
Матеріали справи свідчать, що станом на 05 грудня 2011 року відповідачем за первинним позовом оплачено на розрахунковий рахунок позивача суму в розмірі 939 319,00 грн., що підтверджується банківськими виписками - № 1274 від 25.06.2011 року на суму 422 417,00 грн.; № 1474 від 09.08.2011 року на суму 216 902,00 грн.; № 1517 від 18.08.2011 року на суму 100 000,00 грн.; № 1828 від 28.10.2011 року на суму 100 000,00 грн.; № 1939 від 11.11.2011 року на суму 100 000,00 грн. (т.1,а.с. 16-20).
Таким чином, станом на 05 грудня 2011 року за відповідачем за первісним позовом рахується заборгованість за договором № 291/І від 23 червня 2011 року в сумі 1165811,68 грн.
22 вересня 2011 року ТОВ "Агроресурс" направляло на адресу СТОВ "Довіра" претензію: № 3725 від 19 вересня 2011 року на суму 470 715,02 грн. вимогою погасити борг, який виник за договором купівлі-продажу № 291/1 від 23.06.2011 року та нагадуванням щодо чергових платежів за цим договором.(т.1, а.с. 23-24), яке відповідачем отримано 27 вересня 2011 року (т.1,а.с.25)
Аналогічна претензія № 3725/1 від 12 жовтня 2011 року на суму 698 246,24 грн. (т.1,а.с. 23-28) була надіслана відповідачу 18 жовтня 2011 року та ним отримана 20 жовтня 2011 року (т.1,а.с.28)
Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як правильно визначив місцевий суд , та вбачається із матеріалів справи, предметом позову є стягнення боргу за товар ,поставлений згідно договору купівлі-продажу.
Так,статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в розмірі 1 165 811,68 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З огляду на викладене ,колегія суддів вважає обґрунтованим стягнення місцевим господарським судом із відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 1 165 811 грн. 68 коп..
Щодо зустрічних позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу № 291/І від 23 червня 2011 року ,укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Довіра" (позивач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроресурс" (відповідач за зустрічним позовом), місцевий господарський суд правомірно відмовив у його задоволенні .
Так, пунктами 1,2 ст. 651 ЦК України передбачені підстави зміни або розірвання договору, а саме ,зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Твердження апелянта про те, що ТзОВ « Агроресур» не виконав умов договору купівлі-продажу № 291/І від 23 червня 2011 року та не передав сільськогосподарську техніку, а саме: комбайн зернозбиральний New Holland CSX-7080, жатку New Holland 74C Flex 7.6 м та візок для перевезення жатки, а надані позивачем за первісним позовом документи в підтвердження факту прийняття СТОВ "Довіра" сільськогосподарської техніки не відповідають дійсності, а саме: довіреність № 154 від 31.08.2011 року лише засвідчує право ОСОБА_6 отримувати вказану сільськогосподарську техніку, але не підтверджує самого факту передання такої техніки; видаткова накладна № 803899 від 31 серпня 2011 року покупцю не надавалася, ним не підписувалася; рахунок-фактура № 3507 від 23 червня 2011 року, не є документом, який підтверджує факт передання товару СТОВ "Довіра" не надавався. (а.с. 74-76), спростовуються іншими матеріалами справи .
Так, в матеріалах справи містяться докази ,які підтверджують факт передачі СТОВ "Довіра" сільськогосподарської техніки, а саме: Наказ № 22 від 11 грудня 2010 року про призначення ОСОБА_7 генеральним директором з 11 грудня 2010 року з правом підпису всіх документів (а.с. 91); Товарно-транспортна накладна від 01 липня 2011 року (а.с. 92); Акт введення в експлуатацію № 1 від 02 липня 2011 року згідно договору купівлі-продажу № 291/І від 23.06.2011 року (а.с. 93); документи сервісного обслуговування сільськогосподарської техніки ( графіки техобслуговування, акт виконаних робіт № 124 від 21.07.11 р., рахунок-фактура № 4090 від 18.07.11 р., видаткова накладна № 703026 від 18.07.11 р., довіреність № 114 від 20.07.11 р., акт № ОУ-000121 здачі-прийняття робіт на суму 1068,00 грн., банківська виписка від 25.07.11 р.) (т.1,а.с.94-102).
З наявного в матеріалах справи листа № 50/1 від 30 січня 2012 року заступника генерального директора СТОВ "Довіра" вбачається, що він містить прохання провести технічне обслуговування комбайна CSX-7080 ,придбаного у ТОВ "Агроресурс" за договором № 291/І від 23 червня 2011 року згідно акту прийому-передачі № 205 від 01.07.2011 р. Також в даному листі зазначено, що комбайн знаходиться на території автотранспортного цеху цукрового заводу смт. Ситківці, а зернова жатка і візок - на території тракторної бригади смт. Ситківці (а.с. 103). Даний лист підтверджує факт прийняття СТОВ "Довіра" сільськогосподарської техніки.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
З огляду на викладене колегія суддів вважає доводи позивача за зустрічним позовом щодо не виконання відповідачем умов договору ,укладеного між сторонами необґрунтованими, а відтак, висновки місцевого суду про відмову у задоволенні позову про розірвання договору купівлі-продажу № 291/І від 23 червня 2011 року є правомірними .
Апеляційний господарський суд вважає необґрунтованим твердження апелянта про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права ,яке ,на думку апелянта ,полягало у тому, що суд не надав СТОВ "Довіра" можливості належним чином ознайомитися з новими доказами по справі, а тому, СТОВ "Довіра" не могло належним чином скористатися наданими йому відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами та захистити свої права та інтереси.
Так, з матеріалів справи вбачається, що представник відповідача за первинним позовом заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи та продовження строку розгляду спору на 15 днів.
Представники позивача за первинним позовом заперечили проти продовження строку розгляду спору на 15 днів та зазначили що відповідач за первинним позовом навмисно затягує розгляд справи.
Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Судом відхилено дане клопотання, оскільки відповідно до ст. 69 ГПК України продовження строку розгляду спору на 15 днів це право, а не обов'язок суду.
Виходячи зі змісту статті 77 ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду.
Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 -69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи наведене, а також приписи частини 3 статті 22 ГПК України, за якою сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин справи, колегія суддів відхиляє посилання СТОВ "Довіра" щодо позбавлення його права на захист.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовуються по суті правильного висновку,викладеного у рішенні місцевого господарського суду.
Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Довіра" та скасування чи зміни рішення господарського суду Вінницької області від 06 лютого 2012 року у справі № 15/107/2011/5003.
Судовій збір за подачу апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 ГПК України покладається на апелянта
Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-
Рішення господарського суду Вінницької області від 06 лютого 2012 року у справі № 15/107/5011/5003 залишити без змін, а апеляційну скаргу СТОВ "Довіра" залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку .
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Сініцина Л.М.
Суддя Гудак А.В.