Іменем України
03 травня 2012 року Справа № 5002-25/4269-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сікорської Н.І.,
суддів Остапової К.А.,
Воронцової Н.В.,
за участю представників сторін:
позивача, ОСОБА_2, на підставі довіреності за №б/н, від 19.10.2011 р. (Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус-Аудит");
відповідача, ОСОБА_3, на підставі довіреності за №45, від 03.01.2012 р. (Партенітська селищна рада);
відповідача, ОСОБА_3, на підставі довіреності за №46, від 03.01.2012 р. (Виконавчий комітет Партенітської селищної ради);
відповідача, не з'явився, (Багатогалузеве комунальне підприємство житлово-комунального господарства смт. Партеніт);
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-Аудит" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Копилова О.Ю.) від 20 грудня 2011 року у справі № 5002-25/4269-2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-Аудит" (вул. Фрунзенське шосе, 12А, смт. Партеніт, м. Алушта, АР Крим, 98542)
до Партенітської селищної ради (вул. Паркова, 2,Партеніт, м.Алушта,98542) виконавчого комітету Партенітської селищної ради (вул. Паркова, 1, смт. Партеніт, м. Алушта, 98542)
Багатогалузевого комунального підприємства житлово-комунального господарства смт. Партеніт (вул. Фрунзенське шосе, 14, смт Партеніт, м. Алушта, АРК, 98542)
про визнання договору оренди та додаткової угоди до нього недійсними, стягнення 30612,31 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус Аудит»звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів Партенітської селищної ради; Виконавчого комітету Партенітської селищної ради; Багатогалузевого комунального підприємства житлово-комунального господарства смт. Партеніт та просило суд визнати недійсним договір оренди сауни від 30 липня 2001 року, укладений між приватним підприємством «Глобус»та Багатогалузевим комунальним підприємством житлово-комунального господарства смт. Партеніт, а також додаткову угоду про внесення змін у договір оренди комунального майна від 30 червня 2004 року, укладену між приватним підприємством «Глобус»та Партенітською селищною радою; стягнути з Багатогалузевого комунального підприємства житлово-комунального господарства смт. Партеніт на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-Аудит»2162, 80 грн. безпідставно набутих грошових коштів; стягнути з місцевого бюджету смт. Партеніт на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-Аудит»28449,51 грн. безпідставно набутих грошових коштів.
Позов мотивований тим, що ані Партенітська селищна рада, ані Багатогалузеве комунальне підприємство житлово-комунального господарства смт. Партеніт на момент укладення спірних правочинів не були власниками майна, що було передане в оренду.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2011 року у справі № 5002-25/4269-2011 в задоволені позовних вимог ТОВ "Глобус-Аудит" відмовлено.
Рішення господарського суду першої інстанції мотивоване посиланням на пункт 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 761 Цивільного кодексу України, а також тим, що, оскільки Партенітською селищною радою, приміщення сауни було передано на баланс Багатогалузевого комунального підприємства житлово-комунального господарства смт. Партеніт, орендодавцем комунального майна - приміщення сауни, яке розташоване за адресою: смт. Партеніт, пров. Горний, 4, мало виступати саме Багатогалузеве комунальне підприємство житлово-комунального господарства смт. Партеніт.
Також рішенням господарського суду першої інстанції зазначено, що позивачем не доведений факт відсутності повноважень відповідачів на передачу приміщень сауни в оренду, з урахуванням незареєстрованого права власності на об'єкт оренди.
Відмовляючи позивачу у стягненні безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 2162,80 грн. та 28449,51 грн. господарський суд першої інстанції керувався частиною 1 ст. 628, ч. 1 ст. 638, ст.526 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус-Аудит" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 20 грудня 2011 року у справі № 5002-25/4269-2011 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована посиланням статті 215,203,216,1212 Цивільного кодексу України та статтю 4 Закону України «Про власність», зокрема заявником апеляційної скарги зазначено, що об'єкт оренди за спірним договором оренди та додаткової угоди до нього передані орендатору не власниками майна, які не мали права укладати вищевказані угоди з позивачем з огляду на відсутність права власності на об'єкт оренди.
Отже, оскільки відповідачі не мали права передавати спірне майно у оренду, то і отримували орендну плату незаконно, що в свою чергу є підставою для повернення безпідставно отриманої орендної плати у сумі 30612,13 грн. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
30 березня 2012 року ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду була прийнята апеляційна скарга до апеляційного провадження та призначено справу до розгляду у складі судової колегії: головуючого судді -Сікорської Н.І., суддів -Остапової К.А., Ткаченка М.І.
03 травня 2012 року за розпорядженням в.о. секретаря судової палати, у зв'язку з відпусткою, суддю Ткаченка М.І. замінено на суддю Воронцову Н.В.
У судовому засіданні 03 травня 2012 року представником відповідачів надано відзив на апеляційну скаргу, яким він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення з підстав викладених у ньому. Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив спірне рішення скасувати.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
30 липня 2001 року між Багатогалузевим комунальним підприємством житлово-комунального господарства смт. Партеніт та приватним підприємством «Глобус», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-Аудит», був укладений договір оренди сауни, відповідно до якого Багатогалузеве комунальне підприємство житлово-комунального господарства смт. Партеніт (орендодавець) передало в оренду, а приватне підприємство «Глобус»(орендар) прийняло в оренду строком на 10 років приміщення сауни, розташоване за адресою: АР Крим, м. Алушта, смт. Партеніт, пров. Горний, 4. (том 1 а.с. 33-34)
Відповідно до акту прийму-передачі в оренду сауни, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Алушта, смт. Партеніт, пров. Горний, 4, Багатогалузеве комунальне підприємство житлово-комунального господарства смт. Партеніт передало приватному підприємству «Глобус» у користування зазначену сауну. (том 1 а.с. 34 об.)
30 червня 2004 року до договору оренди від 30 липня 2001 року між Партенітською селищною радою та приватним підприємством «Глобус»укладена додаткова угода, відповідно до якої орендодавцем за угодою виступив власник майна - Партенітська селищна рада. Зазначена угода передбачала внесення змін до договору оренди комунального майна щодо порядку нарахування та порядку здійснення орендної плати. ( том 1 а.с. 36)
Позивач в позовній заяві зазначає, що після укладання договору оренди сауни та додаткової угоди до нього товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-Аудит»сплатило в рамках укладених правочинів Багатогалузевому комунальному підприємству житлово-комунального господарства смт. Партеніт грошову суму у розмірі 2162,80 гривень, а у місцевий бюджет Партенітської селищної ради - грошову суму у розмірі 28449,51 гривень.
На підтвердження вказаних доводів позивач надав копії платіжних доручень. ( том 1 а.с. 37-63)
29 червня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю Глобус-Аудит»звернулося до Партенітської селищної ради з заявою про продовження дії договору оренди від 30 липня 2001 року, із змінами внесеними додатковою угодою від 30 червня 2004 року, на той же строк на тих саме умовах. ( том 1 а.с. 64)
Листом (вих. № 1344 від 25 серпня 2011 року) Виконавчий комітет Партенітської селищної ради повідомив товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-Аудит»про те, що будівля сауни відсутня в облікових (бухгалтерських) документах орендодавця - Багатогалузевого комунального підприємства житлово-комунального господарства смт. Партеніт та виконавчого комітету Партенітської селищної ради, у зв'язку з чим постійна депутатська комісія з питань планування бюджету, фінансів та інвестицій, комунальної власності, дійшла висновку про неможливість продовження строку дії договору оренди комунального майна - сауни, розташованої в смт. Партеніт, пров. Горний, 4, на умовах, передбачених договором оренди сауни від 30 липня 2001 року. ( а.с. 67 том 1)
Також, Виконавчий комітет Партенітської селищної ради листом № 155 від 26.08.2011 року повідомив товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-Аудит»про припинення договору оренди комунального майна сауни, у зв'язку з закінченням строку оренди, та запропонував повернути дане майно за актом приймання-передачі. ( а.с. 68 том 1)
Отже, оскільки ані виконавчий комітет Партенітської селищної ради, ані Багатогалузеве комунальне підприємство житлово-комунального господарства смт. Партеніт на момент укладення спірних правочинів не були власниками майна, що було передане в оренду, стало причиною для звернення позивача з позовом у даній справи про визнання договору оренди сауни та додаткової угоди до нього недійсними, та повернення грошових коштів, що були сплачені позивачем за договором оренди та додаткової угоди до нього, як безпідставно набуті, в сумі 30612, 31 грн.
Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Як вже зазначалось раніше, предметом спору у даній справі є визнання договору оренди комунального майна та додаткової угоди до нього недійсними та стягнення безпідставно набутих коштів, в сумі 30612, 31 грн.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Позивачем у позові та в апеляційній скарзі зазначено, що ані Партенітська селищна рада, ані Багатогалузеве комунальне підприємство житлово-комунального господарства смт. Партеніт на момент укладання спірних правочинів не були власниками майна та, відповідно, не мали повноважень щодо передачі комунального майна ( сауни) в оренду.
Проте твердження позивача стосовно відсутності повноважень відповідачів на розпорядження майном (сауною) не відповідає дійсності та не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи.
Як свідчать матеріали справи рішенням Партенітської селищної ради 20 сесії 23 скликання №13-9 від 23 червня 2000 року затверджений перелік майна комунальної власності Партенітської селищної ради, у тому числі і приміщення сауни по провулку Горний, 4 (п. 34 рішення, ( а.с. 95 том 1).
Розпорядженням голови Партенітської селищної ради №52 від 27 червня 2000 року «Про взяття на балансовий облік будівель та споруд" було зобов'язано головного бухгалтера централізованої бухгалтерії Виконавчого комітету Партенітської селищної ради взяти на балансовий облік майно, власники якого не виявлені в результаті проведеної інвентаризації об'єктів в смт. Партеніт, у тому числі приміщення сауни по провулку Горний.
Розпорядженням №3 від 31 січня 2001 року «Про передачу на балансовий облік будівель та споруд»Партенітська селищна рада зобов'язала головного бухгалтера централізованої бухгалтерії Виконавчого комітету Партенітської селищної ради передати з балансового обліку Партенітської селищної ради, а начальника Багатогалузевого комунального підприємства житлово-комунального господарства смт. Партеніт прийняти на балансовий облік Багатогалузевого комунального підприємства житлово-комунального господарства смт. Партеніт деякі об'єкти нерухомості, у тому числі приміщення сауни по провулку Горний,4 (а.с. 97том 1).
На виконання вказаного розпорядження була проведена інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, відповідно до якої сауна була заінвентаризована під № 8, рахунок 103. ( а.с. 103-104 том 1)
Відповідно до інвентарної картки № 2 централізованою бухгалтерією Багатогалузевого комунального підприємства житлово-комунального господарства смт. Партеніт було заповнено зазначену картку, де вказана сума експертної оцінки на вересень 2001 року у розмірі 9462 крб. ( а.с. 101 -102 том 1)
Відповідно до акту приймання передачі від 08 лютого 2001 року будівля сауни була передана на балансовий облік Багатогалузевому комунальному підприємству житлово-комунального господарства смт. Партеніт для промислових потреб (том 1 а.с. 98).
Згідно ст. 31 Закону України «Про власність», в редакції що діяла на момент укладання спірного договору оренди, до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).
Статтею 32 Закону України «Про власність», в редакції що діяла на момент укладання спірного договору оренди, суб'єктом права загальнодержавної (республіканської) власності є держава в особі Верховної Ради України. Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.
Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про власність», в редакції що діяла на момент укладання спірного договору оренди, встановлено, що об'єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.
Відповідно до ст.. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Керівні принципи управління майном, що є в комунальній власності, полягають в тому, що правомочності власника здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Порядок здійснення цих прав певною мірою визначається Законом "Про місцеве самоврядування в Україні".
Пунктом 14 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільський, селищний, міський голова представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.
Згідно пункту 20 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Відповідно до пункту 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Отже, як убачається з матеріалів справи, на момент укладання між сторонами договору оренди від 30 липня 2001 року розпорядження голови селищної ради про передачу на баланс приміщення сауни було виконано, перебувало на балансі Багатогалузевого комунального підприємства житлово-комунального господарства смт. Партеніт, у зв'язку з чим у останнього, як у балансоутримувача, були наявні повноваження щодо передачі зазначеного майна в оренду позивачу та укладання спірного договору.
Таким чином, посилення апелянта на порушення при укладанні договору та додаткової угоди ст.. 4 Закону України "Про власність", чинного на той час, є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того слід зауважити, що правомочності щодо управління та використання приміщення сауни у орендодавців виникли із адміністративних актів, які на даний час є чинними та в судовому порядку не скасовані.
Дійсно, на даний час право власності на приміщення сауни не зареєстроване за відповідачами, але відсутня реєстрація права власності і за іншими особами, при цьому на даний час об'єкт оренди використовується позивачем, та за його використання сплачується орендна плата, тобто правове становище орендованого майна врегульовано лише на рівні адміністративно-розпорядчих актів, і це не заважає його використовувати за цільовим призначенням з урахуванням інтересів територіальної громади.
Органи місцевого самоврядування у цивільних, адміністративних та господарських правовідносинах виступають від імені територіальної громади та є лише інструментами опосередкованої форми здійснення територіальною громадою права на самоврядування. Кожен з них має точно окреслене коло повноважень (компетенцію), які між собою не перетинаються.
Вся їх діяльність спрямована на досягнення однієї мети -вирішення завдань місцевого значення, що випливає із змісту ст. 2 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Отже, повноваження по здійсненню місцевого самоврядування покладені і на органи місцевого самоврядування.
Таким чином, оскільки Партенітською селищною радою, приміщення сауни було передано на баланс Багатогалузевого комунального підприємства житлово-комунального господарства смт. Партеніт, останній, як уповноважена особа від територіальної громади, якій належать майнові права на передачу приміщення сауни у оренду, мав право виступати орендодавцем комунального майна приміщення сауни, яка розташована за адресою: смт. Партеніт, пров. Горний, 4.
З огляду на вищевикладене, господарським судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди сауни від 30 липня 2001 року, укладеного між приватним підприємством «Глобус»та Багатогалузевим комунальним підприємством житлово-комунального господарства смт. Партеніт, оскільки права позивача спірним договором не порушені, а відмова у пролонгації договору оренди є правом орендодавця та не може бути підставою для визнання вже виконаного договору оренди недійсним, як і відсутність зареєстрованого права власності на орендоване майно.
Право власності передбачає право володіння, користування та розпорядження. При цьому передача майна в оренду не передбачає реалізацію права власності у сукупності його трьох елементів (наприклад, як при відчуженні майна), а передбачає лише передачу права тимчасового користування об'єктом оренди іншій особі за плату.
Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України ( який вже був чинний на час укладання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди сауни) право передання майна у найом має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. З аналізу вищезазначеної норми убачається, що як власник майна має право на укладання договору найму, так і особа наділена певним колом майнових прав.
Таким чином, аналогічно слід вирішувати питання стосовно позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін у договір оренди комунального майна від 30 червня 2004 року, укладену між приватним підприємством «Глобус»та Партенітською селищною радою, оскільки, незважаючи на те, що Партенітською селищною радою, приміщення сауни було передано на баланс Багатогалузевого комунального підприємства житлово-комунального господарства смт. Партеніт, правомочності власника майна - приміщення сауни за адресою смт. Партеніт, пров. Горний, 4 , залишається за Партенітською селищною радою, яка має також право передавати в оренду комунальне майно та виступати орендодавцем в договорі.
Отже, у розумінні ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем під час розгляду даної справи не були доведені ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог, що могли би привести к визнанню договору оренди сауни та додаткової угоди до нього недійсними.
Що стосується безпідставно набутих грошових коштів слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або
зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Оскільки, судова колегія дійшла до висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача про визнання недійсними договору оренди від 30 липня 2001 року та додаткової угоди до нього від 30 червня 2004, проте відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, тому не підлягають задоволенню вимоги позивача відносно стягнення з Багатогалузевого комунального підприємства житлово-комунального господарства смт. Партеніт на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-Аудит»2162, 80 грн. безпідставно набутих грошових коштів; стягнення з місцевого бюджету смт. Партеніт на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-Аудит»28449,51 грн. безпідставно набутих грошових коштів.
Орендні платежі сплачувались позивачем на підставі договору оренди від 30 липня 2001 року та додаткової угоди до нього від 30 червня 2004, умови яких відповідно до частини 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Зауважень та заперечень сторін стосовно істотних умов договору оренди суду не надано.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, сторонами досягнуто згоди за усіма істотними умовами, виконано умови укладеного договору повністю та відсутні підстави для застосування наслідків недійсності правочину.
Отже, з урахуванням відсутності підстав для повернення сплачених сум орендної плати, господарським судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог у частині стягнення з Багатогалузевого комунального підприємства житлово-комунального господарства смт. Партеніт на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-Аудит»2162, 80 грн. безпідставно набутих грошових коштів; стягнення з місцевого бюджету смт. Партеніт на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Глобус-Аудит»28449,51 грн. безпідставно набутих грошових коштів.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-Аудит" залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2011 року у справі № 5002-25/4269-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.І. Сікорська
Судді К.А. Остапова
Н.В. Воронцова
Розсилка рекомендованою кореспонденцією:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус-Аудит" (вул. Фрунзенське шосе, 12А, смт. Партеніт, м. Алушта, АР Крим, 98542)
2. Партенітська селищна рада (вул. Паркова, 2,Партеніт, м.Алушта,98542)
3. Виконавчий комітет Партенітської селищної ради (вул. Паркова, 1, смт Партеніт, м. Алушта, 98542)
4. Багатогалузеве комунальне підприємство житлово-комунального господарства смт. Партеніт (вул. Фрунзенське шосе, 14, смт Партеніт, м. Алушта, АРК, 98542)