26.04.12
Чернігівської області
14000, м. Чернігів тел.698-166
проспект Миру , 20 тел.77-44-62
Іменем України
24 квітня 2012 року Справа №5028/8/14/2012
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекспортер", вул.Саксаганського, 110, оф.1, м. Київ, 01032 (вул.Пантелеймонівська, буд.15-А, кв.20, м. Одеса, 65012)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, 14000
про стягнення 37576 грн.
Суддя Т.Г.Оленич
Від позивача: ОСОБА_2 -представник, довіреність №б/н від 03.11.2011р.
Від відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 35000грн. боргу, який виник внаслідок не поставки оплаченого товару на підставі контракту №/09/02/10 від 09.02.2010р. та 2576грн. пені, обчисленої за період з 20.10.2010р. по 20.04.2011р.
Відповідач особисто або його уповноважений представник в засідання господарського суду не з'явились, відповідач письмового відзиву на позов суду не надав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Копія ухвали господарського суду від 10.04.2012р., яка направлялась відповідачу на вказану в позовній заяві адресу повернута до суду неврученою адресату з відміткою оператора відділення поштового зв'язку -«за закінченням терміну зберігання».
Як вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.04.2012р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача значиться: АДРЕСА_3. На вказану адресу, як зазначено вище, господарським судом надсилалася копія ухвали господарського суду від 10.04.2012р.
За змістом ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвали надсилаються сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвали надсилаються за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином, суд приходить до висновку, що судом вжиті передбачені господарським процесом заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання по розгляду даної справи. Враховуючи, що судом явка відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, представник позивача проти розгляду справи у відсутності відповідача не заперечував, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними у справі матеріалами.
Подане позивачем письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволено.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх наданими позивачем доказами, суд ВСТАНОВИВ:
09 лютого 2010 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі, продавець за умовами контракту) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрекспортер»(позивач у справі, покупець за умовами контракту) укладено контракт №/09/02/10.
Відповідно до умов п.п.1.1.,1.2. контракту продавець продає, а покупець приймає продукцію (далі -товар), яка поставлена продавцем. Продавець продає, а покупець купує товар на підставі специфікації до кожної конкретної поставки. В специфікації зазначається сорт, асортимент, кількість, розміри і ціна товару. Специфікація є невід'ємною частиною даного контракту.
Згідно із Розділом 2 контракту визначено, що всі розрахунки між покупцем та продавцем здійснюються в гривні, шляхом перерахування відповідної суми, що зазначена в специфікації на розрахунковий рахунок продавця. Загальна вартість контракту складає 500000 (п'ятсот тисяч) гривень.
В Розділі 4 контракту сторони узгодили умови платежу. Валюта платежу -гривня. Покупець проводить оплату прийнятої партії товару за умовою відповідно до Додатків до даного договору банківським переказом грошових коштів на рахунок продавця. Умови оплати товару можуть змінюватися, про що зазначається сторонами окремо, і оформлюється у формі додаткових угод до даного контракту.
Відповідно до п.7.1. контракту поставка товару проводиться на підставі узгоджених сторонами заявок (замовлень) чи графіків відвантаження, які оформлюються окремими додатками до даного контракту, і є його невід'ємними частинами. Складені і передані по факсу (або іншим способом) заявки (замовлення) мають юридичну силу. Асортимент товару визначається продавцем за письмовою заявкою покупця.
За умовами п.11.1. контракту визначено, що даний контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2010р.
09 лютого 2012 року між сторонами був укладений Додаток №1 до контракту №09/02/10. Відповідно до умов Додатку до контракту продавець здійснює до 22.02.2010р. підготовку і завантаження пиломатеріалів в контейнер. Пиломатеріали соснові обрізні з фізичними розмірами: 18мм х 110мм х 1000м -25м.куб; 33мм х 66мм х 1000м -10м.куб. Ціна товару: 735грн. за 1 кубічний метр. Кількість товару: 35 кубічних метрів. Умови оплати: 30% попередня оплата, 70% по факту відвантаження. Даний Додаток є невід'ємною частиною контракту.
Аналіз змісту контракту №/09/02/10 від 09.02.2010р. свідчить, що у зв'язку з його укладенням, між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.
За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
В контракті №/09/02/10 від 09.02.2010р. відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин між сторонами положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.
Частиною 1 ст.693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Як встановлено судом вище, сторони домовились, що оплата вартості продукції проводиться частинами: 30% попередня оплата, 70% по факту відвантаження (Додаток №1 до контракту).
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем виставлені позивачу рахунки №1 від 10.02.10р. на суму 25805грн.85коп. та №1 від 10.02.10р. на суму 25725грн. на оплату пиломатеріалу обрізного загальною вартістю 51530грн.85коп.
Аналіз зазначених рахунків свідчить про наявність в них відмінностей щодо кількості пиломатеріалу. При цьому, умовам Додатку №1 від 09.02.10р. до контракту №09/02/10 від 09.02.10р. відповідає рахунок №1 від 10.02.10р. на суму 25725грн. в кількості 35м.куб. пиломатеріалів.
Доказів укладення додаткових угод або підписання специфікації щодо поставки пиломатеріалів в кількості 35,11м.куб., про які зазначено у рахунку №1 від 10.02.10р. на суму 25805грн.85коп., позивачем суду не надано.
Позивачем на підтвердження факту сплати вартості продукції на підставі пред'явлених рахунків надані платіжні доручення за №314 від 12.02.2010р. на суму 7720грн., №345 від 18.03.2010р. на суму 7000грн., №352 від 29.03.2010р. на суму 7000грн., №358 від 02.04.2010р. на суму 20769грн.45коп. Всього позивачем перераховано відповідачеві грошові кошти в розмірі 42489грн.45коп. У всіх платіжних документа в реквізиті «призначення платежу»міститься лише посилання на № та дату рахунку.
При цьому, суд звертає увагу, що визначеній у Додатку №1 до контракту умові про розмір попередньої оплати відповідає платіж на суму 7720грн., сплачений на підстави платіжного доручення №314 від 12.02.10р. Проте, 02.04.10р. позивачем було повністю оплачено вартість товару, поставка якого передбачена Додатком №1 до контракту. Крім того позивачем 02.04.10р. додатково сплачено відповідачу 16764грн.45коп., підстави для сплати яких визначені лише рахунком №1 від 10.02.10р. в сумі 25805грн.85коп. без встановлення строків передачі товару за цим рахунком.
Пунктом 1 Додатку №1 від 09.02.2010р. до контракту передбачено обов'язок продавця до 22.02.10р. здійснити підготовку та завантаження пиломатеріалів в кількості 35м.куб. в контейнер визначених розмірів. Разом з тим, відповідно до п.3.1. контракту сторонами встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах: товар запакований і завантажений в транспортний засіб, наданий покупцем за адресою продавця, а саме: Україна, м. Чернігів, вул.Любченко, 7. Докази надання покупцем (позивачем у справі) транспортного засобу на визначену в договорі адресу в матеріалах справи відсутні.
В позовній заяві позивач стверджує, що строк поставки товару в договорі не був обумовлений сторонами, а тому він звернувся з вимогою до відповідача поставити товар на суму передоплати або повернути сплачені кошти. Разом з цим, письмової вимоги, доказів надсилання цієї вимоги відповідачу та доказів отримання вимоги відповідачем позивач суду не надав.
Із наявної в матеріалах справи копії листа відповідача від 20.10.10р. №15 не вбачається, на яку саме вимогу позивача відповідач надавав таку відповідь.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналіз контракту №/09/02/10 від 09.02.2010р. та Додатку №1 від 09.02.2010р. до контракту, які укладені між сторонами з приводу поставки продукції, свідчить, що сторонами строки поставки продукції не обумовлені. Доказів укладення додаткової угоди щодо порядку узгодження строків поставки продукції сторонами також не надано.
Одним із критеріїв належного виконання зобов'язання є виконання його в строк, встановлений у зобов'язані (ст.530 Цивільного кодексу України).
Враховуючи, що в контракті та Додатку №1 до контракту не встановлений строк виконання зобов'язання по поставці продукції, а тому в силу ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Тобто, у разі відсутності узгодженої між сторонами договору умови щодо строку виконання зобов'язання боржника, строк виконання такого зобов'язання пов'язується з наявністю вимоги кредитора.
Як зазначено судом вище, позивачем не надано суду доказів, які підтверджують факт направлення ним вимоги відповідачу щодо виконання зобов'язання по поставці продукції та отримання цієї вимоги відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Наданий позивачем до матеріалів справи документ «претензія»за вих.№0011/26.12.11р., на яку посилається позивач як на доказ надсилання відповідачу вимоги про поставку товару або повернення коштів попередньої оплати, судом до уваги не приймається, оскільки даний документ не підписаний, на ньому відсутні будь-які відмітки, що підтверджують, що даний документ є копією претензії, яка надсилалася відповідачу. Отже, в силу приписів ст.34 Господарського процесуального кодексу України не може розглядатися як належний та допустимий доказ. Відповідна правова позиція викладена у п.2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України.
Позивач не скористався своїм правом заявлення клопотання про витребування додаткових доказів в порядку ст.38 Господарського процесуального кодексу України, а тому розгляд справи здійснюється виключно за наявними у справі доказами, що не суперечить правовій позиції Вищого господарського суду України, викладеній у п.2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18.
Приймаючи до уваги, що докази звернення позивача до відповідача з вимогою поставити продукцію на всю суму оплати - 42489грн.45коп., суду не надані, тому суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем обов'язку по поставці продукції на день звернення до господарського суду не настав, в зв'язку з чим відсутнє прострочення виконання обов'язку продавця поставити товар.
В силу ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Аналіз вказаної статті свідчить, що у покупця право вимагати, зокрема, повернення суми попередньої оплати виникає лише після прострочення виконання продавцем свого обов'язку по передачі товару. Відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 28.11.2011р.
Враховуючи, що позивач не звернувся до відповідача з вимогою поставити оплачений товар, тому суд приходить до висновку, що строк виконання зобов'язання на час розгляду справи не настав, в зв'язку з чим у позивача відсутні підстави для вимоги про повернення сплаченої суми грошових коштів в зв'язку з не передачею товару. А відтак, відсутні підстави для твердження, що заявлена до стягнення сума є заборгованістю відповідача перед позивачем.
Оскільки, позивачем не доведено та за наявними у справі матеріалами судом не встановлено факту прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо поставки позивачу продукції, суд приходить до висновку, що права позивача не порушені, в зв'язку з чим відсутні підстави для судового захисту.
З огляду на вищевикладене в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 35000грн. має бути відмовлено повністю.
Відповідно до п.6 Додатку №1 від 09.02.10р. до контракту №/09/02/10 від 09.02.2010р. сторони встановили, що у випадку прострочки поставки товару, продавець оплачує покупцю пеню в розмірі 1% від загальної суми за кожний день прострочки (яка віднімається із загальної суми вартості партії).
З урахуванням зазначеної умови Додатку №1 до контракту позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2576грн. пені, нарахованої за період з 20.10.2010р. по 20.04.2011р.
В силу ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема, у сплаті неустойки.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України пеня є видом неустойки, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення його виконання.
Отже, аналіз вищезазначених норм свідчить, що пеня може бути нарахована та сплачена при наявності порушення грошового зобов'язання, яке виникло на підставі правочину, а тому заявлена вимога позивача про стягнення з відповідача 2576грн. пені, нарахованої за період з 20.10.2010р. по 20.04.2011р. за прострочення поставки товару, тобто за порушення не грошового зобов'язання, є безпідставною та задоволенню не підлягає.
До того ж, приймаючи до уваги, що, як встановлено судом вище, на момент звернення позивача до суду з позовом у відповідача відсутнє порушення зобов'язання у вигляді прострочення поставки продукції, а тому відсутні підстави для застосування пені.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, в зв'язку з чим у задоволенні позову має бути відмовлено повністю.
В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 265 Господарського кодексу України, ст.ст.526,530,549,610,611,693,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,32,33,34,49,64,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Повний текст рішення складений та підписаний 26 квітня 2012 року.
Суддя Т.Г.Оленич