"03" травня 2012 р.Справа № 4/10/5022-115/2012
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М.
Розглянув справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" бул. Л. Українки, 26, м. Київ; вул. Щекавицька, 55, м. Київ (поштова адреса)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікое Україна" вул. Тролейбусна, 16, м. Тернопіль
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство Страховий дім "Європейський світ" вул. Фрунзе, 47, м. Київ
про стягнення 24 990 грн. 00 коп.
За участю представників сторін:
позивача: представник - ОСОБА_3 (довіреність № 22/272-149 від 02.04.2012р.)
відповідача: генеральний директор - Малко В.О. (наказ № 38К від 22.09.2011р.)
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні представникам позивача та відповідача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" бул. Л. Українки, 26, м. Київ; вул. Щекавицька, 55, м. Київ (поштова адреса) звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікое Україна" вул. Тролейбусна, 16, м. Тернопіль, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства Страховий дім "Європейський світ" вул. Фрунзе, 47, м. Київ про стягнення 24 990 грн. 00 коп.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що 09.02.2009р. між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рікое Україна" укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5616957, згідно з умовами якого забезпеченим транспортним засобом був автомобіль VOLVO FH 440, номер кузова НОМЕР_3, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.
22.01.2010р. 0 21 год. 00 хв. у м. Києві по вул. О.Шмідта, 5 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_5 (який постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.02.2010р. визнаний винним у вчиненні ДТП) та було пошкоджено автомобіль Toyota Seguoia, державний номерний знак НОМЕР_2, 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_4, застрахований за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3213/001/11/008 від 21.10.2009р. в Закритому акціонерному товаристві Страховий дім "Європейський світ". За страховим випадком, згідно акту виконаних робіт від 17.02.2010р. та з врахуванням додаткових витрат, понесених у зв'язку з врегулюванням даної події по договору добровільного страхування до виплати визначено суму страхового відшкодування в розмірі 35 318 грн. 00 коп. ЗАТ Страховий дім "Європейський світ" здійснило виплату страхового відшкодування, що підтверджується платіжними дорученнями № 1301 від 23.02.2010р., № 1276 від 12.02.2010р. на загальну суму 24 677, 44 грн. та частково у розмірі 10 090, 56 грн., погашення шляхом зарахування неоплачених страхувальником третьої та четвертої частини страхового платежу. Таким чином, відповідно до ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до ЗАТ Страховий дім "Європейський світ" перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Оскільки, цивільно -правова відповідальність ТОВ "Рікое Україна" застрахована в ТДВ СК "Альфа-Гарант", в серпні 2010 року Приватне акціонерне товариство Страховий дім "Європейський світ" (правонаступник ЗАТ Страховий дім "Європейський світ") звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТДВ СК "Альфа-Гарант" та ТОВ "Рікое Україна" про стягнення 35 318, 00 грн.
10.09.2010р. господарським судом м. Києва винесено рішення, яким позов Приватного акціонерного товариства Страховий дім "Європейський світ" задоволено частково, стягнуто з ТДВ СК "Альфа-Гарант" на користь позивача суму шкоди в розмірі 24 990, 00 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 249, 80 грн., 166, 99 грн. витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. Провадження в частині стягнення з ТОВ "Рікое Україна" коштів на загальну суму 10 328, 00 грн. припинено, стягнуто витрати по сплаті державного мита у розмірі 103, 28 грн., 69, 01 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
09.11.2010р. ТДВ СК "Альфа-Гарант" виконало рішення господарського суду м. Києва шляхом сплати страхового відшкодування, що підтверджується копією платіжного доручення № 3043 від 09.11.2010р.
Відповідно до підпункту ґ п. 38.1. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Страховик (позивач) після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо -транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1. ст. 33 цього Закону. Зокрема, цим пунктом передбачено, що Страхувальник зобов'язаний вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язково страхування цивільно -правової відповідальності, або у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо - транспортної пригоди.
Позивач стверджує, що відповідач - ТОВ "Рікое Україна" не повідомило Страховика про настання дорожньо - транспортної пригоди, тому згідно вимог п. п. 33.1.2 п. 33.1. ст. 33, п. п. ґ п. 38. 1. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" до ТДВ СК "Альфа-Гарант" у поряду регресу перейшло право вимоги до ТОВ "Рікое Україна" в розмірі виплаченого страхового відшкодування -24 990, 00 грн.
14.03.2012р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у канцелярію суду надіслала пояснення № 082/12 від 06.03.2012р. до позовної заяви, у якому зазначила, що Приватне акціонерне товариство Страховий дім "Європейський світ" в повному обсязі отримало суму страхового відшкодування, стягнену за рішення господарського суду м. Києва від 10.09.2010р. у справі № 56/188, а тому просила долучити до матеріалів справи копії виписки і довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження у ньому станом на 25.01.2012р. і 31.01.2012р. відповідно, банківської виписки від 12.11.2010р., картки рахунку, довіреності № 53 від 22.12.2011р. та слухання справи проводити без участі її представника.
Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 03.05.2012р., позовні вимоги підтримав та зазначив, що належне повідомлення Страховика про страховий випадок являє собою письмову заяву зроблену учасниками ДТП до страхової компанії. Це підтверджується ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в якій вказано, що Страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, однак відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ним було належно повідомлено Товариство з додатковою відповідальністю Страхову компанію "Альфа-Гарант" про настання страхового випадку.
Представник відповідача в цьому ж судовому засіданні підтримав заперечення на позов, викладені у відзиві № 14/03-04 від 14.03.2012р. на позовну заяву, посилаючись при цьому на те, що керівництвом ТзОВ "Рікое Україна" після отримання інформації про вчинення ДТП, було здійснено телефонний дзвінок 26.01.2010р. о 17 год. 07 хв. на гарячу лінію (8-800-501-71-00 зазначену в полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5616957) позивача та повідомлено останнього про ДТП, про що свідчить рахунок "Укртелекому" за послуги зв'язку 19-00588-036832 з період з 01.01.2010р. по 31.01.2010р. Крім того, подав копію письмового повідомлення про настання події.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача участь уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечила.
В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 29.03.2012р., до 19.04.2012р. та до 03.05.2012р. для надання можливості: позивачу -прийняти участь у її розгляді, подати належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви № 03/267 від 10.02.2012р. (оригінали для огляду), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження позивача у ньому станом на день заявлення позову, ознайомитись з матеріалами справи та у зв'язку з відпусткою судді по сімейним обставинам.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача та відповідача.
Господарський суд, проаналізувавши докази, подані позивачем в обґрунтування заявлених ним вимог та відповідачем в підтвердження його заперечень, заслухавши доводи та пояснення їх представників, керуючись нормами чинного законодавства, прийшов до висновку, що в позові слід відмовити. При цьому суд виходить із такого:
Умови та порядок подання регресного позову страховика визначені статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Так, зокрема, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:
а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;
в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);
г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху;
ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону;
д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування).
При цьому, суд звертає увагу на те, що в пункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону, на який міститься посилання в пункті ґ), закріплено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди. Отже, у вказаному пункті не йде мова про строки та умови повідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Наведене пов'язане з тим, що Законом України від 17.02.2011 р. №3045-УІ стаття 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" була викладена в новій редакції.
Згідно з новою редакцією зазначеної статті строки та умови повідомлення страховика про страховий випадок викладені в іншому підпункті - 33.1.4, в якому передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
В свою чергу, в редакції, що існувала до внесення змін Законом України від 17.02.2011 р. №3045-УІ та була чинною в момент настання дорожньо-транспортної пригоди (22.01.2010р.), вищевказаний пункт 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 передбачав, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому, зазначеною нормою не була встановлена обов'язкова письмова форма повідомлення страховика про настання страхового випадку, адже така умова була закріплена лише Законом України від 17.02.2011 р. №3045-УІ, який до спірних правовідносин застосовуватися не може, так як відносини між сторонами мають регулюватися тими нормами права, які існували на час їх виникнення.
Крім того, пунктом 5 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України також не закріплений обов'язок страхувальника щодо здійснення повідомлення про настання страхового випадку виключно в письмовій формі.
З урахуванням цього, твердження позивача про те, що відповідачем були порушені умови Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у вигляді не направлення письмового повідомлення про страховий випадок, судом до уваги не приймається, адже в момент настання дорожньо-транспортної пригоди Законом не вимагалося здійснення такого повідомлення виключно в письмовій формі, оскільки така норма була введена лише Законом України від 17.02.2011 р. № 3045-УІ. Не була встановлена вимога щодо обов'язкової письмової форми про настання ДТП і в укладеному між сторонами полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 09.02.2009р., а передбачено лише, що повідомити ТДВ СК "Альфа-Гарант" про настання страхового випадку, а також надати свої зауваження чи побажання щодо якості обслуговування страхувальник може за безкоштовним телефонним номером по Україні 8-800-501-71-00.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому, за приписами статей 627, 628 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Таким чином, визначивши в полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 09.02.2009р. можливість здійснення повідомлення про настання страхового випадку за допомогою телефонного зв'язку, позивач погодився з тим, що такий спосіб повідомлення є належним доказом виконання страхувальником свого обов'язку, закріпленого в пункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції станом на момент настання ДТП). Здійснення такого телефонування підтверджується матеріалами справи, а саме копією рахунку за послуги зв'язку за період з 01.01.2010р. по 31.01.2010р. та не спростовується позивачем по суті.
Відповідно до приписів ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оскільки обов'язок страхувальника щодо направлення повідомлення про настання страхового випадку виключно в письмовій формі був встановлений лише Законом України від 17.02.2011 р. № 3045-УІ, суд вважає, що здійснення відповідачем повідомлення про настання 22.01.2010р. дорожньо-транспортної пригоди за допомогою телефонного зв'язку не суперечило чинному на той час законодавству та укладеному між сторонами полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 09.02.2009р., а тому не є підставою для подання страховиком регресного позову відповідно до підпункту ґ п. 38.1. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Таким чином, приймаючи до уваги встановлені судом обставини та вимоги законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд підстав для задоволення позову не вбачає.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", господарський суд
1. В позові відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Суддя Н.М. Бурда
Повне рішення складено 08.05.2012р.