79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.05.12 Справа№ 5015/873/12
За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Львів
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Кам»янка-Бузька Львівської області
про : стягнення 65 446,00 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
При секретарі Дубенюк Н.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_3 -представник, довіреність в матеріалах справи;
від відповідача: не з"явився
Зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено. Заяви про відвід судді не надходили.
Суть позову:
Розглядається справа за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Кам»янка-Бузька, Львівська область про стягнення 65 446,00 грн.
Ухвалою господарського суду від 05.03.2012р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 20.03.2012 року. Ухвалами суду від 20.03.2012 року та від 18.04.2012 року розгляд справи відкладався.
Позивач в судове засідання 03.05.2012 року з»явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в жодне із судових засідань явку повноважного представника не забезпечив, відзиву та витребуваних судом документів не подав, заявлені позивачем вимоги не заперечив і не спростував. Клопотання, заяви від відповідача до суду не надходили.
Позивачем подано до справи копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія НОМЕР_2 з відомостями про відповідача станом на 09.04.2012 року. Витягом підтверджується включення відповідача до ЄДРПОУ, місце проживання за адресою, яка вказана позивачем у позовній заяві і на яку суд скеровував відповідачу ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи. За даними в Єдиному державному реєстрі відповідач проживає за адресою : АДРЕСА_1.
В разі, коли фактичне місцезнаходження ( місце проживання) учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню ( місцю проживання), визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. (На зазначене, зокрема, вказує Вищий господарський суд України в інформаційному листі від 14.08.20-07 р 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»).
Відповідно до ч.1 ст.69 ГПК України спір підлягає вирішенню господарським судом у строк не більше двох місяців від дати поступлення позовної заяви на розгляд до суду.
Враховуючи , що судом створено сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі , необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, відсутність клопотань, заяв, заперечень на позов з боку відповідача , беручи до уваги закінчення строку розгляду даної справи, суд не вбачає за можливе відкладати розгляд справи в черговий раз, а розглянути спір за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони , вживати заходів до всебічного , повного та об»єктивного дослідження обставин справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
3 червня 2009 року між приватним підприємцем ОСОБА_2 (продавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.1.1. Продавець зобов»язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов»язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.
Відповідно до п.2.1 договору відомості про товар: п.2.1 найменування Сігвей Ай2 (Segway I2)., п.2.2 кількість товару -2 шт.
Згідно п.3.1 договору купівлі-продажу продавець зобов»заний передати товар покупцю у повному обсязі протягом 5 днів з моменту авансової оплати, що становить 30% вартості. Згідно п.4.2. договору загальна ціна товару, що продається за цим договором 96 тис. грн.., у тому числі ПДВ. Відповідно до п.4.3 попередня оплата в розмірі 30% від ціни договору передається продавцю в момент підписання даного договору.
Згідно поданої позивачем розписки від 09.06.2009 року, позивач здійснив попередню оплату відповідачу суми за договором, яка в іноземній валюті складає 9600 доларів США, що станом на 09.06.2009р. еквівалентно 65446 грн., що підтверджується довідкою Управління Національного банку України у Львівській області від 20.03.2012 року за № 13-020/1486. Доказів зворотнього відповідач суду не надав, як і не спростував доводи позивача про те, що зазначена сума -єдиний платіж (попередня оплата) за товар за договором купівлі-продажу від 03.06.2009 р, проведений позивачем на користь відповідача.
Відтак, позивач відповідно до п.4.3 договору купівлі-продажу свої зобов»язання по попередній оплаті виконав, а відповідач повинен був передати товар за договором у строк, визначений договором.
Судом встановлено, що зобов»язання по договору ПП ОСОБА_2 перед ФОП ОСОБА_1 не виконані.
Відповідно до матеріалів справи 21.12.2011 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивачем у справі) направлено на адресу приватного підприємця ОСОБА_2 (відповідача у справі) вимогу про сплату коштів в сумі 65 446 грн., проте відповідач жодних дій по поверненню суми попередньої оплати не вчинив. Товар не поставив теж. Доказів зворотнього суду не надано.
Відтак, позивач оплатив відповідачу суму в розмірі 65446грн. за товар, відповідно умов договору купівлі-продажу, проте відповідач свого обов»язку по договору, щодо передачі товару у строк, визначений у договорі не виконав, як і не повернув позивачу кошти на його вимогу, тому на момент подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 65 446грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, наявність боргу в сумі 65 446грн. не заперечив, доказів погашення 65 446 грн. боргу суду не подав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд при прийнятті рішення виходив з наступного.
У відповідності до ст.509 ЦК України ( ст.173 ГК України) зобов"язанням є право відношення , в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
У відповідності до ст.11 ЦК України , цивільні права та обов"язки виникають, зокрема із договорів та інших правочинів. Згідно вимог ч.1 ст.14 цього Кодексу цивільні обов"язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Підставою виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем є договір купівлі-продажу.
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні ( покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.662 ЦК України продавець зобов»язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов»язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк,- відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов"язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов»язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 693, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, якщо продавець , який одержав суму попередньої оплати ( як у даному випадку) не передав товар у встановлений строк, покупець має право на свій розсуд вимагати передання оплачених товарів або повернення суми попередньої оплати.
Відповідач, отримавши від позивача попередню оплату за товар в сумі 65446 грн, у визначені договором купівлі-продажу строки товар покупцю не поставив.
Покупець звернувся з вимогою повернути суму попередньої оплати, однак вимога залишена без розгляду продавцем, кошти не повернуті.
Відповідачем доказів погашення боргу в сумі 65446грн. не надано.
Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.
Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів в спростування заявлених позивачем вимог.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Позов підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11,509,525,526,530,693 ЦК України, ст.ст. 1,2,22,29,32,33,34,43,49,75, 82,84,85 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_3) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 79038, АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 65 446 грн. боргу та 1609,50грн. судового збору.
3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
В судовому засіданні 03.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення, з урахуванням вихідних днів 5.05.2012р. та 6.05.2012р., виготовлено 08.05.2012 року.
Суддя Кітаєва С.Б.