ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/478 23.04.12
За позовом Приватного підприємства "Віталфарма"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський"
про стягнення 272 140, 00 грн.
Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)
Чебикіна С.О.
Любченко М.О.
Представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" про стягнення 272 140, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані наданням відповідачем неякісних послу з ремонту автомобіля, у зв'язку з чим позивач зазнав збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.12.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У процесі провадження у справі Приватне підприємство "Віталфарма" надійшли пояснення по справі, у яких позивач зазначає, що пошкодження двигуна автомобіля сталось через халатність робітників відповідача щодо неусунення несправностей, та необхідністю самостійного проведення ремонту автомобіля позивачем.
Також позивач зазначає, що відповідач листом від 04.07.2011 р. відмовився від здійснення ремонту автомобіля, а відтак -позовна давність не сплила.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2007 р. № 39/307 встановлено відсутність порушення господарського зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" по відношенню до Приватного підприємства "Віталфарма". Крім того, відповідач зазначає, що строк позовної давності за вимогами Приватного підприємства "Віталфарма" сплив, що, зокрема, є підставою для відмови у позові.
Під час розгляду справи відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2007 р. № 05-5-51/13973 про повернення зустрічної позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 51/478.
Склад суду у даній справі неодноразово змінювався.
У судових засіданнях 26.03.2012 р. та 02.04.2012 р. судом в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви до 02.04.2012 р. та 23.04.2012 р. відповідно.
Розглянувши у даному судовому засіданні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд відмовляє у його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Суд відзначає, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2012 р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2011 р. № 05-5-51/13973 залишено без змін.
За таких обставин, у даному випадку відсутні обставини, для зупинення провадження у справі в порядку ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
У процесі розгляду справи позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 131 523, 00 грн., обґрунтовуючи заявлені вимоги спричиненням йому збитків у зв'язку з наданням відповідачем неякісних послуг з ремонту автомобіля.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи, що заява позивача відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду.
Представники сторін у дане судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Рішення у даній справі відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України прийнято за результатами оцінки поданих сторонами документів, копії яких долучено до матеріалів справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.
У судовому засіданні 23.04.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
27.08.2003 р. між Спільним підприємством «Ніссан-Україна», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський", та Приватним підприємством "Віталфарма" укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 356, за умовами якого відповідач зобов'язався продати, а відповідач -прийняти у власність та оплатити на умовах договору автомобіль марки Nissan Pstrol 3.0 TD вартістю 259 400, 00 грн.
Відповідно до п. 1.2. договору проданий автомобіль за якістю та комплектністю має відповідати технічним умовам заводу-виробника.
Згідно з п. 1.3. договору гарантійний строк автомобіля встановлюється 36 місяців або 100 000 км. пробігу (що наступить раніше) від дня продажу.
Договір, відповідно до п. 6.2., діє до повного виконання сторонами зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач передав, а позивач прийняв автомобіль Nissan Patrol, що підтверджується видатковою накладною № 038549 від 03.10.2003 р.
Як вказує позивач, під час гарантійного періоду при русі автомобіля Nissan Pstrol відбулась втрата потужності роботи двигуна приблизно на 20 % та з метою виявлення і усунення недоліків Приватне підприємство "Віталфарма" звернулось до сервісного центру Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський".
При цьому, позивач зазначає, що після огляду автомобіля працівниками сервісного центру відповідача виявлено, що при русі автомобіля зі швидкістю 120-140 км/год відмічається посилена вібрація його двигуна та відбувається викид масла у турбонадув та за результатами технічного огляду автомобіля оформлено наряд-замовлення від 09.06.2005 р. № 49548, відповідно до якого для усунення наявної несправності необхідно було замінити лише повітряний фільтр.
Позивач стверджує, що при наступному гарантійному обслуговуванні автомобіля Nissan Patrol він повідомив відповідача, що двигун не досягає первісної потужності та починає сильніше вібрувати піж час руху автомобіля, внаслідок чого відповідачем оформлено наряд-замовлення від 07.07.2005 р. № 52429, відповідно до якого для усунення несправності у робот двигуна необхідно було лише провести заміну фільтра мастила та промастити паливну систему, що, зокрема, і було зроблено та, при цьому, відповідач повідомив, що за результатами технічного обслуговування автомобіль є технічно справним та відповідає експлуатаційним вимогам компанії виробника.
За твердженням позивача, при подальшій експлуатації автомобіля Nissan Patrol ним було виявлено, що потужність двигуна фактично не відновлена та продовжує вібрувати при роботі, однак після звернення до сервісного центу відповідача, останнім було проведено роботи, аналогічні вищевказаному переліку робіт з технічного обслуговування.
Однак, незважаючи на поведені роботи з технічного обслуговування автомобіля Nissan Patrol, позивач стверджує, що 18.05.2006 р. при русі автомобіля виявлено викид великої кількості диму у його вихлопну трубу, у зв?язку з чим автомобіль негайно доставлено до на станцію відповідача, де виявлено деформування бокової головки циліндра двигуна автомобіля, про що складено наряд -замовлення № 86566 від 18.05.2006 р.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що поломка автомобіля Nissan Pstrol зумовлена неналежним технічним обслуговуванням Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський", у зв'язку з чим Приватне підприємство "Віталфарма" заявляє вимоги про стягнення збитків у розмірі 131 523, 00 грн., що становить вартість пошкодженого двигуна.
При цьому, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2007 р. у справі № 39/307, вважаючи, що останнім встановлені факти, які мають преюдиційне значення для вирішення даного спору та не підлягають доведенню.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Згідно зі ст. 674 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що у рішенні Господарського суду міста Києва від 21.06.2007 р. у справі № 39/307 встановлено факт неякісного сервісного обслуговування відповідачем автомобіля Nissan Patrol, що, в свою чергу, призвело до пошкодження вказаного автомобіля та необхідності проведення ремонтно-відновлювальних робіт, вартість яких складає 131 523, 00 грн.
Вищевказану суму позивач визначає як його збитки, які спричинені неправомірними діями відповідача.
Розглядаючи даний спір по суті, судом встановлено, що Господарським судом міста Києва розглядалась справа № 39/307 за позовом Приватного підприємства "Віталфарма" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" про спонукання замінити придбаний автомобіль на новий аналогічного класу та належної якості та про стягнення збитків в розмірі 13 205, 47 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2007 р. у справі № 39/307 у позові відмовлено.
Як вбачається зі змісту вказаного рішення, позовні вимоги Приватного підприємства "Віталфарма" у справі № 39/307 обґрунтовані передачею йому Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський" автомобіля з певними недоліками.
Також позивач посилається на висновок судової автотехнічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 10923, яку було проведено згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 23.10.2006 р. у справі № 39/307, у якому зазначається, що автомобіль Nissan Patrol має несправність яка виникла в процесі експлуатації -прогар поршня внутрішнього згорання автомобіля, що унеможливлює використання досліджуваного транспортного засобу за прямим призначенням.
З приводу наведеного суд відзначає, що статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
При цьому, преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.
В законодавстві України не міститься визначення юридичних фактів, однак із практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції слідує, що юридичними фактами є передбачені законом конкретні обставини, які тягнуть правові наслідки у вигляді виникнення, зміни або припинення правовідносин. Залежно від наявності зв'язку із волею суб'єкта юридичні факти поділяються на події та дії.
Події - це юридично значущі явища, що виникають незалежно від волі людей.
Дії (бездіяльність) - це життєві факти, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею діяльності людей, наприклад, правочини, що породжують права і обов'язки; адміністративні акти, які містять приписи зобов'язального характеру; дії, що створюють об'єктивний результат (створення об'єкта інтелектуальної власності). Дії у свою чергу поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону, є правопорушеннями.
Разом з тим, обставини, на які посилається позивач із вказівкою на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2007 р. у справі № 39/307 не є фактами у розумінні положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, які мають преюдиціальне значення для вирішення даного спору.
Зокрема, у вказаному рішенні міститься виклад наведених сторонами обставин, на які останні посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень та посилання на висновок судової автотехнічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а також правова оцінка вказаних обставин, зроблена судом.
Тож, у даному випадку посилання позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2007 р. у справі № 39/307 в обґрунтування своїх вимог суд вважає безпідставними.
Позивач зазначає, що розмір збитків становить 131 523, 00 грн. та підтверджується рахунком ремонтних робіт.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Так, у вказаній статті зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
При цьому. відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Застосування відповідальності у вигляді відшкодування, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, збитків, що встановлена вказаною нормою можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, а також вина.
Отже, однією з необхідних умов настання відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою правопорушника та збитками потерпілої сторони. Мається на увазі, що протиправна дія або бездіяльність правопорушника є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої сторони, - наслідком протиправної поведінки правопорушника.
Такої ж позиції дотримується і Вищий господарський суд України, що викладена ним у постановах № 32/543 від 04.04.2006 р. та № 14/116 від 16.05.2007 р.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності у нього витрат, які Приватне підприємство «Віталфарма»зазнало у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі та/або витрат, які позивач зробив або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Крім того, позивачем не доведено протиправності поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський", що є одним з необхідних елементів для відшкодування збитків.
За таких обставин, оскільки позивачем не доведено наявності у нього збитків, пов'язаних із знищенням або пошкодженням автомобіля Nissan Patrol, протиправності поведінки відповідача та, відповідно, причинного зв?язку між такими збитками та протиправною поведінкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр Голосіївський", суд визнає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.
Підсумовуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній станом на момент звернення до суду) покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволені позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)
Чебикіна С.О.
Любченко М.О.
Повне рішення складено 28.04.2012 р.