ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/159 26.04.12
За позовом Публічного акціонерного товариства «Кримбуд»
До відповідача-1 Севастопольської міської ради
До відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ Градобуд»
Третя особа на стороні відповідача-2 без самостійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України
За участю Генеральної прокуратури України
Про визнання права на оренду земельної ділянки та припинення договору оренди земельної ділянки
Суддя: Ковтун С.А. (головуючий)
Суддя: Балац С.В.
Суддя: Курдельчук І.Д.
Представники учасників процесу:
від прокуратури Кривоклуб Т.В. (посв.)
від позивача ОСОБА_2 (за дов.)
від відповідача-2 ОСОБА_3 (за дов.)
від інших учасників процесу не з'явились
До господарського суду міста Києва звернулося відкрите акціонерне товариство «Кримбуд»до Севастопольської міської ради (відповідача-1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»(відповідача-2) про визнання права на оренду земельної ділянки площею 0,6500 га, що розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Енергетиків, 16-Б, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та припинення договору оренди цієї земельної ділянки від 24.07.2009 р., укладеного між відповідачами.
Позовні вимоги мотивовані наступним. Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11.11.2009 р. у справі № 5020-5/456-11/094-5/283, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2010 р., за позивачем визнано право власності на п'ятиповерховий 45-квартирний будинок, розташований за адресою: м. Севастополь, с. Макензієві Гори, вул. Енергетиків, 16. На підставі довідки Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 24.12.2009 р. № 5-2/2511 вказаному домоволодінню присвоєно адресу: м. Севастополь, вул. Енергетиків, 16-Б. Право власності за позивачем на даний будинок зареєстровано комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської ради, що підтверджується реєстраційним написом від 25.12.2009 р. № 125. З огляду на викладене, позивач вважає, що на підставі частини 2 стаття 120 Земельного кодексу України та частини 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі»до нього перейшло право користування земельною ділянкою площею 0,6500 га за адресою: м. Севастополь, вул. Енергетиків, 16-Б, на умовах, що були у відповідача-2, тобто на умовах оренди. Одночасно, на думку позивача, укладений 24.07.2009 р. між відповідачами договір оренди спірної земельної ділянки підлягає припиненню, як такий, що порушує право позивача на користування цією земельною ділянкою.
Ухвалою суду від 16.05.2011 р. було порушено провадження у справі № 6/159.
Ухвалою суду від 06.06.2011 р. залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача-2 без самостійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України.
Ухвалою суду від 07.07.2011 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів в порядку ст. 69 ГПК України.
Ухвалою суду від 21.07.2011 р. ухвалено здійснювати розгляд справи колегіально.
Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 21.07.2011 р. передано справу на розгляд колегії суддів у складі: Ковтун С.А. (головуючий), Балац С.В., Курдельчук І.Д.
Відповідач-1 (Севастопольська міська рада) проти позову заперечив, посилаючись на те, що право на оренду у позивача ще не виникло. Оскільки позивач до Севастопольської міської ради не звертався з проханням про припинення договору оренди з попереднім землекористувачем та надання спірної земельної ділянки в оренду, відповідачем-1 права останнього не порушено. Крім того, суб'єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки лише у разі укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Відповідач-2 позовні вимоги відхилив у повному обсязі, подавши відзив на позов. За твердженням відповідача-2, він здійснює будівництво 45-квартирного житлового будинку, розташованого за адресою: м. Севастополь, с. Макензієві Гори, вул. Енергетиків, 16-Б, який до даного часу знаходиться в його розпорядженні. На думку відповідача-2, за позивачем визнано право власності на частину в будівництві зазначеного житлового будинку, а не на об'єкт в цілому, відтак посилання позивача на норми Земельного кодексу України є необґрунтованими.
Третя особа, заперечуючи проти позову підтримала позицію відповідача-2.
У судовому засіданні 15.09.2011 р. представником товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»заявлено клопотання про зупинення провадження у справі № 6/159 до вирішення господарським судом міста Севастополя справи № 5020-5/456-11/094-5/283 про перегляд рішення господарського суду міста Севастополя від 11.11.2009 р. за новиявленими обставинами та до вирішення Окружним адміністративним судом міста Севастополя справи про визнання дії КП «Бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна Севастопольської міської ради»протиправними та скасування реєстраційного напису за № 125 від 25.12.2009 р..
Заявник клопотання послався на наступне. Позовні вимоги позивача у справі № 6/159 ґрунтуються на рішенні суду від 11.11.2009 р. № 5020-5/456-11/094-5/283, яке набрало законної сили і на підставі якого за ВАТ «Кримбуд»визнано право власності на житловий будинок, який знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Севастополь, вул. Енергетиків, 16-Б. 05.09.2011 р. заступник прокурора міста Севастополя в порядку ст. 112 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду з заявою про перегляд рішення господарського суду міста Севастополя від 11.11.2009 р. № 5020-5/456-11/094-5/283 за нововиявленими обставинами. Зазначену заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду. Крім того, Окружним адміністративним судом міста Севастополя розглядається позовна заява ТОВ «Будівельна компанія «Київ Градобуд»про визнання дії КП «Бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської ради протиправними та скасування реєстраційного напису № 125 від 25.12.2009 р. про реєстрацію права власності за ВАТ «Кримбуд»на об'єкт незавершеного будівництва.
Ухвалою суду від 15.09.2011 р. зупинено провадження у справі № 6/159 до перегляду за нововиявленими обставинами рішення у справі № 5020-5/456-11/094-5/283 від 11.11.2009 р.
Позивач звернувся до суду з заявою про поновлення провадження у справі, оскільки усунено обставини, що стали підставою для його зупинення. Зокрема, ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.10.2011 р., залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 р., заяву заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Севастополя від 11.11.2009 р. у справі № 5020-5/456-11/094-5/283 залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Севастополя від 11.11.2009 р. у справі № 5020-5/456-11/094-5/283 залишено без змін.
Ухвалою суду від 28.03.2012 р. поновлено провадження у справі, розгляд останньої призначено на 12.04.2012 р..
Ухвалою суду від 12.04.2012 р. розгляд справи відкладено до 26.04.2012 р..
Від Міністерства оборони України (третьої особи) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представник приймає участь у судовому засіданні Окружного адміністративного суду міста Києва.
Судом клопотання відхилено, оскільки третя особа є юридичною особою, яка не позбавлена можливості забезпечення явки в судове засідання іншого представника.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
24.07.2009 р. між Севастопольською міською радою (орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Київ-Градобуд»(орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки (далі -Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Севастопольської міської ради від 20.05.2009 р. № 7001 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, з віднесенням цих земель до категорії земель житлової і суспільної забудови, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Енергетиків, 16-Б.
Договір зареєстровано Севастопольською міською філією «ДП «Центр Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.09.2009 р. № 040988600067.
Відповідно до п. 3.1 Договору строк його дії становить п'ять років.
Згідно з п. 12.2 Договору його припинення відбувається у випадках:
- закінчення строку договору, на який він укладено;
- придбання орендарем земельної ділянки у власність;
- ліквідація юридичної особи -орендаря;
- в інших випадках, передбачених законами України.
Земельні відносини -це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України).
Вони регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку щодо права власності на земельну ділянку є державний акт. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України повноваження з надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належать Севастопольській міській раді, яка відповідно до п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України здійснює повноваження щодо розпорядження землями в межах міста Севастополь до розмежування земель державної та комунальної власності.
Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданні міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин відповідно до закону.
Відносини, пов'язані з орендою землі, крім Земельного та Цивільного кодексу України, врегульовані Законом України «Про оренду землі».
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України «Про оренду землі»).
Таким чином, право оренди землі, як і будь-яке суб'єктивне цивільне права, виникає за наявності певних юридичних фактів, одним з яких є договір оренди землі як підстава для виникнення цивільних прав та обов'язків. Договір оренди землі є тим титулом, з яким закон пов'язує виникнення права оренди землі та на який спирається дане право у випадку необхідності доведення його наявності перед іншими особами. Отже, рішення суду про визнання права оренди землі, яке прийнято за результатами розгляду позову, є правозахисним актом, і спрямоване на захист наявного у позивача права оренди.
У зв'язку з цим, момент виникнення права не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття останнього є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон пов'язує виникнення права оренди землі.
Тобто, підставою для звернення до суду з позов про визнання права оренди землі є оспорення існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.
Позивач не є орендарем спірної земельної ділянки, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання за ним даного права у судовому порядку. Фактично позовна вимога про визнання права на оренду земельної ділянки спрямована на набуття даного права за позивачем за рішенням суду, що не кореспондується з повноваженнями суду.
Стаття 120 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України «Про оренду землі», на які позивач посилається в обґрунтування своєї вимоги про виникнення права на оренду землі, врегульовують порядок переходу даного права при укладенні угоди про продаж будівлі чи споруди, тобто набуття права власності на будівлю чи споруду внаслідок волевиявлення попереднього власника, який є землекористувачем. Відповідно до рішення господарського суду міста Севастополя від 11.11.2009 р. у справі № 5020-5/456-11/094-5/283 виникнення права власності у позивача на будинок пов'язано з виконанням функцій підрядника та ґрунтується на приписах ст. 876 Цивільного кодексу України, і не пов'язано з продажем будинку особою, яка у є землекористувачем, що свідчить про безпідставність посилань позивача на вищевказані норми Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі».
Також не підлягає задоволенню вимога про припинення договору оренди цієї земельної ділянки від 24.07.2009 р., укладеного між відповідачами.
Згідно з ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі-підприємства, організації), мають право звертатися до господарського суду згідно встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є припинення правовідношення. Правовідношення -це певне суспільне відношення, яке врегульовано нормами цивільного права, елементами якого є об'єкт, суб'єкт, об'єктивне цивільне право і суб'єктивний цивільний обов'язок. В юрисдикційному порядку припинення правовідношення здійснюється шляхом розірвання договору або визнання його недійсним. Актами цивільного законодавства не передбачено такого способу захисту цивільних прав як припинення договору.
За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя С. А. Ковтун (головуючий)
Суддя С. В. Балац
Суддя І. Д. Курдельчук
Рішення підписано 07.05.2012 р.
ї