ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-71/3119-2012 26.04.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»
до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»
про відшкодування шкоди в розмірі 16 547,02 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 13 від 31.12.2012 р.
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 16 547,02 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 16 547,02 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/3119-2012, розгляд справи призначено на 22.03.2012 р. о 14:40.
У судове засідання 22.03.2012 р. представник позивача з'явився, подав для долучення до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали від 14.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3119-2012 та заявив клопотання про направлення судового запиту до Моторного (транспортного) страхового бюро України. Суд долучив до матеріалів справи подані представником позивача документи.
Розгляд клопотання судом відкладено до наступного судового засідання.
Представник відповідача у судове засідання 22.03.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали від 14.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3119-2012 не виконав.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в судове засідання представників сторін, неподання витребуваних доказів.
Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 22.03.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 14.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3119-2012, розгляд справи відкладено на 05.04.2012 р.
Представник позивача в судове засідання 05.04.2012 р. з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 14.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3119-2012 виконав частково.
Клопотання позивача про направлення судового запиту до Моторного (транспортного) страхового бюро України судом задоволено.
Представник відповідача в судове засідання 05.04.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 14.03.2012 р. про порушення провадження у справі
№ 5011-71/3119-2012 не виконав.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в судове засідання представників сторін, неподання витребуваних доказів, необхідність витребування нових доказів.
Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 05.04.2012 р. не з'явився, у зв'язку з невиконанням відповідачем та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 14.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3119-2012, а також у зв'язку із задоволенням клопотання позивача про витребування доказів, розгляд справи відкладено на 26.04.2012 р.
23.04.2012 р. до господарського суду міста Києва надійшла відповідь від Моторного (транспортного) страхового бюро на судовий запит від 04.04.2012 р. по справі № 5011-71/3119-2012.
26.04.2012 р. через канцелярію господарського суду міста Києва представником позивача подані документи для долучення до матеріалів справи.
У судове засідання 26.04.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 26.04.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 14.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3119-2012 не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
23 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віло Україна»(далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(далі - позивач) було укладено поліс страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів (далі - поліс) № 250217727.10, відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Форд», державний номерний знак НОМЕР_1.
15 травня 2011 року о 14 год. 00 хв. у м. Львові на вул. Хуторівка - пр. Червоної Калини, громадянин України ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю, що наближався по головній дорозі та порушив вимоги знаку «Дати дорогу», внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Форд», державний номерний знак НОМЕР_1, та спричинив пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 додатку 1 Правил дорожнього руху України.
Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 09.06.2011 р. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді накладення штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.)
Страхувальником було подано позивачу заяву на виплату страхового відшкодування вих. № 41/А від 31.05.2011 р.
Згідно Рахунку № СФ-0006034 від 20.05.2011 р., наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Велет Авто», вартість матеріальної шкоди, завданої автомобілю страхувальника марки «Форд», державний номерний знак НОМЕР_1, складає 18 567,02 грн.
Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 32/11 від 30.05.2011 р., складеного судовим експертом ОСОБА_4, який діє згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності серії НОМЕР_3, виданого 18.05.2007 р. та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача № 1110, вартість відновлюваного ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля марки «Форд», державний номерний знак НОМЕР_1, на момент проведення експертного огляду становить 19 682,32 грн.
Вищевказаний розмір суми вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля марки «Форд», державний номерний знак НОМЕР_1, підтверджується розрахунком, складеним електронною системою «Аудатекс», доданою оцінювачем до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 32/11 від 30.05.2011 р.
Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 58091 від 02.06.2011 року, згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки «Форд», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 15 травня 2011 року о 14 год. 00 хв. у м. Львові на вул. Хуторівка - пр. Червоної Калини, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 16 547,02 грн.
На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування № 14/А від 31.05.2011 р., сформованого страхового акту № 58091 від 02.06.2011 р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 16 547,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4978 від 14.06.2011 р.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
04.04.2012 р. судом було направлено судовий запит на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України про надання останнім інформації щодо страховика та страхувальника за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/0078265, оскільки відповідач не з'явився на призначені судом судові засідання та не виконав вимог ухвали господарського суду міста Києва від 14.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3119-2012, одною з яких суд зобов'язав відповідача надати копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/0078265.
Листом № 9142/7-3-11 від 19.04.2012 р. Моторне (транспортне) страхове бюро України повідомило суд про те, що цивільна відповідальність власника автомобіля «Форд», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_3, застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська екологічна страхова компанія», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/78265.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АА/0078265 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2.
Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3, який на законних підставах керував автомобілем марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2, в момент скоєння вищезазначеного ДТП, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АА/0078265, відповідач зобов'язаний відшкодувати у повному обсязі шкоду, заподіяну позивачу, в межах ліміту відповідальності.
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Полісом № АА/0078265 встановлено франшизу в розмірі 500,00 грн.
Представник позивача звернувся до відповідача з регресною вимогою № 5377 про відшкодування шкоди в порядку регресу від 21.10.2011 р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач відповіді на претензію не надав, відшкодування не здійснив.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню у розмірі 16 047,02 грн. (16 547,02 грн. - розмір страхового відшкодування, згідно розрахунку № СФ-0006034 від 20.05.2011 р., за вирахуванням 500 грн. - розмір франшизи, передбачений полісом № АА/0078265).
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5б, ідентифікаційний код: 30729278) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний код 16285602) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 16 047 (шістнадцять тисяч сорок сім) грн. 02 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 560 (одна тисяча п'ятсот шістдесят) грн. 87 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Суддя О.В. Нечай
Повне рішення складено 28.04.2012 р.