ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-5/1682-2012 19.04.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Побєда-88"
до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Ломака В.С.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 01.02.2012 р.;
від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю № 93/2012/02/15-3 від 15.02.2012 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Побєда-88" (далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі -відповідач) про зобов'язання відновити становище, яке існувало до порушення прав та інтересів позивача шляхом здійснення перерахунку вартості теплової енергії, спожитої позивачем протягом грудня 2008 року -лютого 2009 року за договором № 810571 від 17.01.2005 р. на підставі тарифів згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації № 715 від 18.06.2007 р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідач, порушуючи порядок розрахунків за теплову енергію, який закріплено ст. 276 Господарського кодексу України та п. 23 Правил користування тепловою енергією, неправомірно визначав за спірний період вартість теплової енергії за тарифами, затвердженими Розпорядженнями КМДА № 1662, № 1663 від 27.11.2008 р., № 1780/1 від 25.12.2008 р., № 127, № 128 від 05.02.2009 р., які однак скасовано Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 р., № 65/2009 від 03.02.2009 р., № 76/2009 від 09.02.2009 р., як такі що не відповідають законам та Конституції України. Враховуючи вказані обставини, позивач вважає, що відповідачем було неправомірно завищено вартість теплової енергії за вказаний період на загальну суму в розмірі 28 389, 79 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/1682-2012 та призначено розгляд справи на 14.03.2012 р.
06.03.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності та відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просить відмовити у задоволенні позову, зокрема з тих підстав, що протягом спірного періоду ним було застосовано для розрахунку вартості теплової енергії тарифи, встановлені розпорядженнями КМДА в рамках їх правової дії. При цьому, на його думку, розпорядження, які були скасовані Президентом України внаслідок їх неконституційності, втрачали чинність саме з підстав прийняття нових розпоряджень виконавчим органом Київської міської ради.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2012 р., у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладено на 29.03.2012 р.
26.03.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові заперечення на відзив, в яких він стверджує про те, що ним було заявлено позов в межах трирічного строку позовної давності, оскільки він дізнався про те, що його право порушено відповідачем лише після того, як останній відмовився здійснити перерахунок листом від 29.12.2011 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2012 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 19.04.2012 р.
Представником позивача в судовому засіданні 19.04.2012 р. позовні вимоги підтримано, представник відповідач проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.
У судовому засіданні 19.04.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
17.01.2005 р. між позивачем (абонент) та відповідачем (енергопостачальна організація) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 810571, відповідно до п. 1.1. якого предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених договором.
Зокрема, відповідно до п. п. 2.2.1., 2.3.1. Договору відповідач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору, а позивач додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість теплової енергії.
Додатком № 4 до Договору сторони обумовили порядок розрахунків за теплову енергію, за змістом п. 2 якого абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.
У разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку (п. 3 Додатку № 4 до Договору).
Пунктом 2.1. Договору сторони визначили, що при виконанні умов даного договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрації, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: актів приймання-передавання товарної продукції № 12/2008-810571 за грудень 2008 року, № 01/2009-810571 за січень 2009 року та № 02/2009-810571 за лютий 2009 року, позивач спожив теплової енергії у кількості 84, 40 Гкал, внаслідок чого йому до оплати було виставлено відповідачем 45 771, 46 грн.
При цьому, за змістом вказаних приймання-передавання товарної продукції судом встановлено, що при нарахуванні вартості послуг, відповідач керувався тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662, № 1663 від 27.11.2008 р., № 1780/1 від 25.12.2008 р. та №№ 127, 128 від 05.02.2009 р., які Указами Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 р., № 65/2009 від 03.02.2009 р., № 76/2009 від 09.02.2009 р. скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.
Листом № 23/12 від 23.12.2011 р. позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок нарахувань за теплову енергію, спожиту протягом грудня 2008 -лютого 2009 року по договорах на теплопостачання, на що отримав відповідь відповідача листом від 29.12.2011 р. за № 048-21-17634 про відхилення вказаних вимог.
Вважаючи, що зазначеними діями відповідач порушує майнові інтереси позивача щодо правильності розрахунків по укладеному між сторонами договору, позивач вирішив звернутись за захистом своїх прав до суду.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності до положень ч. 6. та ч. 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Відповідно до п. 23 Правил користування теплової енергії, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 р., розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показників вузла обліку згідно із діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
Згідно зі ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Судом встановлено, що сторони домовились (п. 2.1. Договору) керуватись тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (далі -КМДА), а також нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
31.01.2007 р. КМДА було прийняте Розпорядження за № 86, яким були затверджені тарифи на теплову енергію, що виробляється АЕК "Київенерго" для постачання іншим споживачам, згідно яких відповідач і постачав позивачу теплову енергію та здійснювався між ними відповідний розрахунок.
Разом з тим, 27.11.2008 р. КМДА було прийняте розпорядження за № 1662 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів", яким були затверджені нові тарифи на теплову енергію, що виробляється АЕК "Київенерго" для постачання іншим споживачам.
Цим же розпорядженням було визнано, що з набуттям чинності тарифів, встановлених (погоджених) цим розпорядженням, втрачає чинність розпорядження КМДА № 86 від 31.01.2007 р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам".
Також, 27.11.2008 р. КМДА було прийняте розпорядження за № 1663 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водовідведення для окремих суб'єктів господарювання".
Проте, 24.12.2008 р. Указом Президента України № 1199/2008 були скасовані, як такі, що не відповідають Конституції та законам України, іншим актам законодавства, зокрема, розпорядження голови КМДА № 1662 та № 1663 від 27.11.2008 р.
25.12.2008 р. КМДА було прийняте нове розпорядження за № 1780/1 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів". Цим же розпорядженням було визнано таким, що втратило чинність, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 1662 від 27.11.2008 р.
Крім того, 30.12.2008 р. КМДА було прийнято розпорядження № 1792 "Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1663 від 27.11.2008 ", яким уточнено перелік окремих суб'єктів господарювання - споживачів теплової енергії, послуг з централізованого опалення та постачання холодної і гарячої води та водовідведення, а 16.01.2009 р. КМДА було прийнято розпорядження № 33 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водовідведення для окремих суб'єктів господарювання".
Однак, 03.02.2009 р. Указом Президента України № 65/2009 знову було скасовано, як таке, що не відповідає Конституції та законам України, розпорядження голови КМДА № 1780/1 від 25.12.2008 р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів".
05.02.2009 р. КМДА було прийняте нове розпорядження № 127 "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення холодної та гарячої води для інших споживачів" та № 128 "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ", яким були затверджені нові тарифи на теплову енергію, що виробляється АЕК "Київенерго".
При цьому розпорядженням № 128 в тому числі було визначено, що втратило чинність з моменту введення в дію тарифів, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 1780 від 25.12.2008 р. № 1780/1 від 25.12.2008 р. "Про погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів".
Проте, 09.02.2009 р. Указом Президента України № 76/2009 були скасовані, як такі, що не відповідають Конституції, законам України та постановам Уряду розпорядження голови КМДА № 127 від 05.02.2009 та № 128.
02.03.2009 р. КМДА прийняла розпорядження № 230, яким були визнані такими, що втратили чинність, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 127 від 05.02.2009 р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення холодної та гарячої води для інших споживачів", № 128 від 05.02.2009 р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ" та № 33 від 16.01.2009 р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водовідведення для окремих суб'єктів господарювання".
Крім того, даним розпорядженням було поновлено у дії з 10.02.2009 р. Розпорядження КМДА № 86 від 31.01.2007 р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням КМДА № 715 від 18.06.2007 р.).
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (ч. 2 ст. 32 вказаного Закону).
Положення ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач, в порушення вищенаведених норм законодавства та умов укладеного між сторонами Договору, нараховував та вимагав від позивача сплатити йому вартість спожитої у грудні 2008 року та січні-лютому 2009 року теплової енергії за тарифами, затвердженими розпорядженнями голови КМДА, які були визнані такими, що не відповідають Конституції та законам України і скасовані Указами Президента України, в результаті чого у позивача виникла переплата за спожиту теплову енергію.
Зокрема, відповідачем було залишено поза увагою те, що, виходячи з положень ст. 19 Конституції України, у сторін відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та законам України, з часу прийняття цих рішень. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, постанова від 03.02.2010 у справі № 42/380, постанова від 13.04.2011 3 у справі № 10/188, постанова від 16.09.2009 у справі № 38/69).
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності застосування ним під час визначення вартості спожитої позивачем за спірний період теплової енергії тарифів, затверджених розпорядженнями, що в подальшому були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Посилання на те, що відповідними Указами Президента України було скасовано розпорядження голови КМДА, проте як спірні розпорядження видані головою виконавчого органу Київської міської ради, який відноситься до органів місцевого самоврядування, у зв'язку з чим, на думку відповідача, вони втрачали чинність лише в момент прийняття нових розпоряджень, судом до уваги не беруться, оскільки ґрунтуються на помилковому та суб'єктивному тлумаченні норм чинного законодавства та не відповідають дійсності.
Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 25 грудня 2003 року № 21-рп/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві) висловив правову позицію, за якою визнано, що "Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою, яка Президентом України призначається головою Київської міської державної адміністрації.
Як голова Київської міської державної адміністрації Київський міський голова з питань здійснення виконавчої влади є відповідальним перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітним і підконтрольним Кабінету Міністрів України."
Відповідними указами Президента України, про які зазначалось вище, було скасовано, як такі, що не відповідають Конституції та законам України, іншим актам законодавства, розпорядження голови Київської міської державної адміністрації, які використовувались відповідачем при здійсненні нарахувань з оплати вартості теплової енергії.
Враховуючи зазначене, доводи заперечень відповідача є необґрунтованими та безпідставними.
При цьому, суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності.
Так, предметом спору у даній справі є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вартості теплової енергії.
Відповідно до п. 3.2.1. Договору абонент має право вимагати від енергопостачальної організації виконання умов цього договору.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач дізнався про порушення своїх прав саме відповідачем, які полягають у тому, що згідно з умовами договору (п. 2.1.) він мав сплачувати послуги за тарифами, визначеними чинним законодавством, лише після того, як відповідач відмовився здійснити перерахунок вартості теплової енергії за спірний період.
З огляду на зазначене, суд вважає, що строк позовної давності почав свій перебіг з моменту отримання позивачем відповіді від відповідача на своє звернення щодо здійснення перерахунку, а відповідно строк позовної давності не є порушеним.
Поряд з наведеним, суд зазначає про те, що надані відповідачем до матеріалів справи примірники судових рішень у справі № 2а-40/11 Шевченківського районного суду міста Києва, якими було відмовлено в позові про визнання нечинними та скасування з моменту прийняття спірних розпоряджень КМДА, не можуть вплинути на висновки суду при розгляді даної справи, оскільки відповідні розпорядження визнані такими, що не відповідають Конституції та законам України і скасовані Указами Президента України, які є чинними, а відповідно обов'язковими для застосування. Крім того, судові рішення у справі № 2а-40/11 Шевченківського районного суду міста Києва в силу різного суб'єктного складу не можуть мати преюдиційного значення для даної справи.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неправомірно нараховував та вимагав від позивача сплатити йому вартість спожитої у грудні 2008 року та січні-лютому 2009 року теплової енергії за тарифами, затвердженими розпорядженнями голови КМДА, які були визнані такими, що не відповідають Конституції та законам України і скасовані Указами Президента України, позовні вимоги підлягають задоволенню.
З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Побєда-88" задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) відновити становище, яке існувало до порушення прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Побєда-88" (03065, м. Київ, бульвар Лепсе, 16; код ЄДРПОУ 21575621) шляхом здійснення перерахунку вартості спожитої теплової енергії Товариством з обмеженою відповідальністю "Побєда-88" (03065, м. Київ, бульвар Лепсе, 16, код ЄДРПОУ 21575621) протягом грудня 2008 року - лютого 2009 року за договором № 810571 від 17.01.2005 р. на підставі тарифів згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації № 715 від 18.06.2007 р.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (код ЄДРПОУ 00131305, адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Побєда-88" (03065, м. Київ, бульвар Лепсе, 16, код ЄДРПОУ 21575621) 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20.04.2012 р.
Суддя В.С. Ломака