Справа № 2 -А -14202/2011
Номер провадження 2 - А/2011/433/2012
(скорочене провадження)
20 лютого 2012 р. о 9:15 годині суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Грищенко І. О., розглянувши в порядку скороченого провадження, в приміщенні суду, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про зобов'язання здійснити підвищення до пенсії дитині війни,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 10.11.2011 р. звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати відповідача відшкодувати на його користь усієї суми недоплаченої йому, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги з 01.01.2007 р. у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальне обов'язкове пенсійне страхування", з урахуванням виплачених сум, та провести виплати недоплаченого по день прийняття постанови суду. З моменту прийняття постанови суду на весь час одержання ним пенсії по життєво здійснювати нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги за ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальне обов'язкове пенсійне страхування". Судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 26.12.2011 р. частина вимог позивача залишена без розгляду, відкрито скорочене провадження про проведення перерахунку та виплаті щомісячної соціальної допомоги дітям війни з 08.05.2011 р.
Відповідач у десятиденний строк з дня одержання ухвали суду та копій документів не подав заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Суддя вважає можливим судовий розгляд здійснювати в порядку скороченого провадження на підставі ч. 4 ст. 183-2 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, суддя вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. В ході розгляду справи встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до посвідчення НОМЕР_1 від 21.09.1998 р. управління праці і соціального захисту населення Дзержинської районної в м. Харкові ради ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., має статус „Дитина війни".
Відповідно до довідки УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова від 21.10.2011 р. № 22583 -02/26 ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова та отримує пенсію за віком. Підвищення до пенсії згідно із Законом України „Про соціальних захист дітей війни" йому виплачується з січня 2008 р.
За ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (редакція закону від 18.11.2004 р.).
Законом України від 19.12.2006 р. № 489-V „Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема пунктом 12 ст. 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни". Однак Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за № 6-рп/2007 р. визнані неконституційними положення пункту 12 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 р. ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".
Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та ст. 6 цього Закону викладено в новій редакції. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
З 22.05.2008 р. набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" № 530 від 28.05.2008 р.
Так з 22.05.2008 року існували дві норми, які встановлювали різний розмір соціальної допомоги дітям війни.
Виходячи з системного аналізу ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та приписів ч. 4 ст. 9 КАС України, відповідач з 22.05.2008 р. не мав підстав застосовувати постанову КМУ від 28.05.2008 р. № 530 та був зобов'язаний діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу ніж зазначена постанова, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 7 Закону України № 3491 -VI від 14.06.2011 р. „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2011 рік" було встановлено, що у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансування ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Тобто фактично дію ст. 6 Закону у вищевказаній редакції зупинено на 2011 рік.
06.07.2011 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 745 „Про становлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", згідно якої розмір надбавки „дітям війни" встановлено в розмірі 49,80 грн. Постанова набрала чинності 23.07.2011 р., тобто з цієї дати обмежено нарахування та отримання доплати до пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
П. 3 прикінцевих положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011 р. № 4282-VI установлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статей 5 та 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
На виконання п. 3 Прикінцевих положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" Кабінетом Міністрів України 28.12.2011 року прийнято Постанову № 1381 „Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", пунктом 4 установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і „Про жертви нацистських переслідувань" до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність. Ця постанова набирає чинності з 01.01.2012 р.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп рп/2011 „У справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII „Прикінцеві положення" Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік", вказані зміни визнані такими, що відповідають Конституції України (є конституційним).
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 „У справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України", роз'яснено, суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Таким чином, починаючи з 23.07.2011 року визначення розміру підвищення до пенсії особам, які відносяться до категорії „дітей війни", здійснюється з урахуванням положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", якою передбачено, що особи, які відносяться до категорії „дітей війни", мають право на підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії та норма п. 7 ч. 1 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік", якою визначено, що у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, а також норма п. 3 Прикінцевих положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік", якою встановлено, що у 2012 році норми і положення ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Як зазначив Конституційний Суд в рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011, що додержання конституційних принципів соціальної і правової держави, верховенства права (стаття 1, частина перша статті 8 Основного Закону України) обумовлює здійснення законодавчого регулювання суспільних відносин на засадах справедливості та розмірності з урахуванням обов'язку держави забезпечувати гідні умови життя кожному громадянину України.
Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Відповідно до Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92); Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116).
Невід'ємною складовою здійснення правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов'язок виконання соціальної політики держави у цій сфері. Одним з таких органів і є Кабінет Міністрів України, який згідно з пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України „Про Кабінет Міністрів України" забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення.
Відповідно до положень Законів України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", „Про соціальний захист дітей війни" та „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначення порядку та розмірів соціальних виплат віднесено до відання Кабінету Міністрів України.
Таким чином, Верховна Рада України, доповнивши пунктом 4 розділ VII „Прикінцеві положення" Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік", визначила Кабінет Міністрів України державним органом, який має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, тобто надала право Кабінету Міністрів України визначати порядок та розміри соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача щодо визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію з урахуванням недоплаченої щомісячної державної соціальної надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 23.07.2011 року та виплачувати її надалі, є безпідставними і не обґрунтованими, в зв'язку із чим не підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).
Ухвалою суду від 26.12.2011 р. позовні вимоги позивача за період з 01.01.2007 р. по 07.05.2011 р. залишені без розгляду, відкрито скорочене провадження по справі з 08.05.2011 р.
Оскільки позов задоволений частково, частина вимог залишена без розгляду, суддя вважає можливим повернути позивачу частину сплаченого судового збору у зв'язку із залишенням частини позовних вимог без розгляду в розмірі 20,00 грн.
На підставі Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII, Закону України „Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-IV, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 за № 6-рп/2007 р., Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 р. по справі за № 4-зп, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, Закону України № 3491 -VI від 14.06.2011 р. „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2011 рік", постанови Кабінету Міністрів України № 745 „Про становлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011 р. № 4282-VI, Рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп, постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1381 „Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012, керуючись ст. ст. 2, 8, 11, 17, 69 -71, 94, 159 -163, 183 -2, 256 КАС України, суддя
постановив:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про зобов'язання здійснити підвищення до пенсії дитині війни задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова по не виконанню з 08.05.2011 р. по 22.07.2011 р. приписів ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком із розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-I та провести відповідні нарахування та виплати за 2011 рік -з 08.05.2011 р. по 22.07.2011 р., з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору відповідно до квитанцій № 71/1 від 12.12.2011 р. в сумі 20,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: