13 січня 2012 р.Справа № 2а-8243/11/2023
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області на постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 02.11.2011р. по справі № 2а-8243/11/2023
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області , Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації
про визнання бездіяльності протиправною,
02.07.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, в якому просить:
- Відповідно до ст.99 КАСУ поновити, пропущений з поважних причин, строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених відповідачем законних прав, свобод та інтересів за період з 2007 по 2010 рік включно.
- Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради по не нарахуванню і невиплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за період з 2007 по 2010 рік включно.
- Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради здійснити перерахунок та виплату на користь мене, інваліда війни І групи ОСОБА_1, законодавчо визначеної, згідно ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за період 2007-2010 років включно.
- Зобов'язати Головне Управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, забезпечити дієвий контроль за перерахунком та виплатою Управлінням праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради мені, ОСОБА_1, встановленої заборгованості по належних соціальних виплатах.
Постановою Куп'янського міськрайонного суду від 02.11.2011 року по справі № 2-а-8243/2023/2011 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області здійснити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок та виплату щорічної разової грошової до травня за 2009-2010 роки у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично проведених виплат.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управлінням праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 99, 100 КАС України, Бюджетного кодексу України, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з незаконності дій Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області з приводу нарахування та виплати позивачеві щорічної допомоги до 05 травня за 2009 - 2010 роки.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача на отримання щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2009 - 2010 роки.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції та вважає постанову суду першої інстанції такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 02.07.2011 року (у відповідності до штемпеля на конверті) із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 2007 року.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період, за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з даним позовом.
При цьому колегія суддів зауважує, що у відповідності до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Зазначені положення кореспондуються з нормами ст. 162 КАС України, які визначають повноваження суду при вирішенні справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Як вбачається з приписів частин 2, 3 ст. 99 КАС України строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Щорічну допомогу до 05 травня позивач отримав за 2007 рік - у квітні 2007 року, за 2008 рік - у квітні 2008 року, за 2009 рік - у квітні 2009 року, за 2010 рік - у квітні 2010року.
При цьому колегія суддів зазначає, що зазначені виплати щорічної грошової допомоги до 05 травня здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином, право особи на їх отримання та обов'язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, а тому після отримання щорічної допомоги на оздоровлення в неналежному розмірі позивач мав змогу звернутись до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України (в редакції станом на момент прийняття оскаржуваної постанови) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч.1 ст.102 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Однак позивачем до суду першої інстанції не було надано доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду з позовом щодо визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги до 05 травня за 2007 - 2010 роки.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення позивачеві строку звернення до суду за захистом своїх прав за вказаний період.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права.
Таким чином, внаслідок неправильного застосування норм ч.2 ст. 99 КАС України постанова суду першої інстанції не може бути визнана законною, а тому підлягає скасуванню, а позов згідно приписів ст. 100 КАС України - залишенню без розгляду.
У відповідності до ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції, серед іншого, має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню, а позов ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною - залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 196, , 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області задовольнити частково.
Постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 02.11.2011р. по справі № 2а-8243/11/2023 скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області , Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т. С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.