13 січня 2012 р. Справа № 1626/2а-2193/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області на постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 16.09.2011р. по справі № 1626/2а-2193/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області
про визнання дій протиправними та перерахунок пенсії,
29.07.11 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Решетилівського районного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Решетилівського району в Полтавській області, в якому просить:
1. Визнати дії Управління Пенсійного фонду України Решетилівського району Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку основної та додаткової пенсії з урахуванням частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправними.
2. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Решетилівського району Полтавської області здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 з урахуванням частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та частини 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 30 квітня 2011 року на момент виплат з урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати.
Постановою Решетилівського районного суду від 16.09.2011 року по справі № 2-а-2193/11 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку державної пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенси за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.ст. 50 54, 67 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»- протиправними.
Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Решетилівському районі здійснити перерахунок та нарахувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст.ст. 50,54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі державної пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч.3 ст.67 ЗУ „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " із 30.04.2011 року до 23.07.2011 року на момент виплат з урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову Решетилівського районного суду від 16.09.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на необґрунтований вихід суду першої інстанції за межі позовних вимог та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок її пенсії у відповідності до ст.ст. 50,54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", хоча вона вже отримує таку пенсію на підставі рішення суду.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм матеріального права. Неправомірність в діях відповідача, щодо нарахування пенсії позивачу, відсутня, оскільки управління при здійсненні обчислення пенсії діяло на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", постанови Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання державної пенсії в розмірі, передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та додаткової пенсії відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відповідач неправомірно відмовив у проведенні перерахунку даних пенсій за період з 30.04.2011 року по 23.07.2011 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача на отримання зазначених пенсій з 30.04.2011 року по 23.07.2011 року.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з вимогою про захист його права на отримання основної та додаткової пенсії з урахуванням приписів ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При цьому у позовній заяві позивач не ставив питання про порушення відповідачем його прав на отримання основної та додаткової пенсії у розмірах, передбачений ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог, а тому порушення судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови норм процесуального права.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови Решетилівського районного суду Полтавської області від 16.09.2011 року.
Відносно заявлених позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.
Матеріалами справи встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи та віднесена до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та має право на отримання державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до п. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по другій групі інвалідності -8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до першої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам другої групи - 75% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду позивач отримує основну та додаткову пенсію у розмірах, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". При цьому перерахунок зазначених пенсій при підвищенні розміру мінімальної пенсії за віком згідно приписів ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" їй не здійснюється.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи пенсійного органу щодо відсутності підстав для здійснення позивачеві перерахунку пенсії кожного разу при підвищенні мінімальної пенсії за віком, оскільки ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, а відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, посилання відповідача про відсутність у нього обов'язку щодо проведення перерахунку основної та додаткової пенсії при підвищенні мінімальної пенсії є необґрунтованими, оскільки такий обов'язок на відповідача покладено у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача здійснити з 30.04.2011 року по 22.07.2011 року перерахунок основної та додаткової пенсії позивача з урахуванням приписів ч. 3 ст. 67 Закону України Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини першої цього Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Вирішуючи питання, яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій із них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, з 23 липня 2011 року правомірність дій суб'єктів владних повноважень у зазначених категоріях справ необхідно перевіряти на відповідність вимогам Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року N 745.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що з 23.07.2011 року розміри виплат, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року N 745.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 16.09.2011р. по справі № 1626/2а-2193/11 скасувати.
Прийняти нову постанову , якою позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області про визнання дій протиправними та перерахунок пенсії задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку основної пенсії та додаткової пенсії з урахуванням ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи "- протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області здійснити перерахунок основної пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_1 з застосуванням ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести відповідні виплати за період з 30.04.2011 року по 22.07.2011 року.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т. С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.