Справа № 1570/2314/2012
26 квітня 2012 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Юхтенко Л.Р.,
при секретарі судового засідання -Легенченко О.А.,
за участю сторін:
від позивача представник -ОСОБА_1, за довіреністю
від відповідача представник -ОСОБА_2, за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області до Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» про стягнення заборгованості із сплати штрафних санкцій у розмірі 18006,42 грн., та пені у розмірі 3571,65 грн., за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, -
До суду звернулося управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області з позовом до Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» про стягнення заборгованості із сплати штрафних санкцій у розмірі 18006,42 грн., та пені у розмірі 3571,65 грн., за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати штрафних санкцій у розмірі 18006,42 грн., та пені у розмірі 3571,65 грн., за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, на підставі винесених відповідних рішень, яка у добровільному порядку Державним підприємством «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів»не сплачена, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про її стягнення у судовому порядку.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у письмових запереченнях (а.с.46-47).
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд встановив, що Державне підприємство «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів», 16.09.1993 року було зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 5), та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується повідомленням про взяття на облік № 383 від 31.10.2011 року, а отже, є страхувальником у розумінні положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до положень статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені законодавством, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем самостійно нарахованих сум єдиного внеску у період грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, позивачем на підставі положень пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, до відповідача застосовано штраф у розмірі 20233,62 грн. та нарахована пеня у розмірі 4205, 79 грн., про що прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.02.2012 року № 186-1922, яке отримано уповноваженою особою відповідача 07.03.2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.25 зворотній бік) та штраф в сумі 3425, 13 грн., про що прийнято рішення № 43-1922 від 25.01.2010 року, отримане відповідачем 25.01.2012 року.
В силу положень частини чотирнадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені рішення отримані відповідачем.
Оскільки доказів про оскарження рішень позивача в адміністративному чи судовому порядку не надано, суд дійшов висновку, що граничний строк сплати штрафу та пені вже закінчився.
Як вбачається з поданої відповідачем заяви про зменшення позовних вимог відповідачем було частково сплачена заборгованість у розмірі 250308,23 грн., але залишилась несплачена сума штрафної санкції за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску заборгованості складає у розмірі 18006,42 грн., та пені у розмірі 3571,65 грн.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду України. Якщо згоди з органом Пенсійного фонду України не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду України вищого рівня чи в судовому порядку (стаття 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI).
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Однак, відповідачем не надано суду доказів оскарження рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в судовому порядку.
Судом не приймається до уваги посилання представника позивача, на те що відносно нього порушено провадження у справі про банкрутство ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.01.2008 року по справі № 2\2-08-285, а відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня ведення мораторію вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів та відповідно до ст. 12 вище зазначеного Закону України боржнику під час мораторію за задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування податків і зборів (обов'язкових платежів), оскільки наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, та за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання і є похідним від нього.
З матеріалів справи вбачається, що штраф та пеня нарахована позивачу через несвоєчасну оплату самостійно визначеного розміру єдиного внесу за грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, тобто після ведення мораторію та що стосується поточної діяльності підприємства.
З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.
Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань зі сплати страхових внесків настав у позивача після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджується.
Така правова позиція підтверджена постановою Верховного Суду України від 25.06.2011 року.
Відповідно до ст. 25 Закону, рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що
належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до ч. 6,7 вказаної статті Закону, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи,визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів»є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості по штрафним санкціям у розмірі 18006,42 грн., та пені у розмірі 3571,65 грн., за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску повинна бути стягнута з відповідача.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
З огляду на вищевикладене, відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»та керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області до Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» про стягнення заборгованості із сплати штрафних санкцій у розмірі 18006,42 грн., та пені у розмірі 3571,65 грн., за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску -задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів»(68000, Одеська область, м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, вул. Судноремонтна, 35, код ЄДРПОУ 01125637) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Хантадзе, 8-А, код ЄДРПОУ 24531883) заборгованість по сплаті штрафних санкцій у розмірі 18006,42 грн. (вісімнадцять тисяч шість гривень 42 копійки), та пеню у розмірі 3571,65 грн. (три тисячі п'ятсот сімдесят одну гривню 65 копійок ).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС
України.
Повний текст постанови складений та підписаний 28 квітня 2012 року.
Суддя: /підпис
/ оригіналом згідно:
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Л.Р. Юхтенко