Справа № 1570/473/2012
26 квітня 2012 року м.Одеса
17год.30хв.
Зала судових засідань №19
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення, -
До суду надійшла адміністративна позовна заява Саратської міжрайонної державної податкової інспекції, правонаступником якої є Саратська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби, в якій позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по єдиному податку у сумі 482,22грн.
Відповідач заперечення на позов не надав, у судові засідання не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином виходячи з положень ч.11 ст.35 КАС України (повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин), у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній доказами.
26.04.2012р. до суду надійшла заява позивача про розгляд справи в у відсутності представника позивача.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа - підприємець Саратською районною державною адміністрацією Одеської області 25.02.2005р., що вбачається з свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця; ідентифікаційний номер в Державному реєстрі фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів - НОМЕР_1.
Відповідач знаходиться на обліку як платник податків в Саратській МДПІ, наразі - Саратській міжрайонній державній податковій інспекції Одеської області Державної податкової служби.
На підставі заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 10.12.2010р., поданої до Саратської МДПІ, відповідач на 2011р. був переведений на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за видом діяльності -74.81.0 «діяльність у сфері фотографії»зі ставкою єдиного податку -140грн., яка встановлена рішенням Саратської районної ради №407-V від 15.12.2009р.
Як вбачається з наявної у справі облікової картки платника по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб, яка ведеться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р №276 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123), станом на 31.12.2011р. за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 476,65грн. та пеня у розмірі 6,23грн.
Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав, проти заявлених позовних вимог не заперечив.
Згідно з п.п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пп.10.1.2 п.10.1 ст.10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать, зокрема, єдиний податок.
Підрозділом 8 Перехідних положень ПК України встановлено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" застосовуються з урахуванням визначених цим пунктом особливостей. Єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) та Закону України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 30 - 31, ст. 195) (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року). При цьому розподіл коштів єдиного податку або фіксованого податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється;
Згідно з п.4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998р. 727/98 (в редакції Указу Президента України № 746/99 від 28.06.1999р.) для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати усіх встановлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік.
Відповідно до п.2 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Згідно з п.5 вказаного Указу фізичні особи -підприємці несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
25.10.2011р. відповідачем виставлена податкова вимога №12 про сплату боргу у розмірі 420,85грн.
За змістом п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг -це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ч.6 ст.128, ст. ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до бюджету (р/р 31512970700424, одержувач: УДКСУ в Саратському районі, код одержувача 380037959, банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011) заборгованість з єдиного податку у розмірі 482 (чотириста вісімдесят дві)грн.88коп.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя /підпис/ М.М. Аракелян