Справа № 1570/1176/2012
25 квітня 2012 року м.Одеса
12год.25хв.
Зала судових засідань №19
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення, -
До суду надійшла адміністративна позовна заява Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області, правонаступником якої є ДПІ у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби, в якій позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування та норм регулювання обігу готівки (код платежу НОМЕР_1) в сумі 623грн.; по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування та норм регулювання обігу готівки в сумі (код платежу 502180907) в сумі 841,28грн.; по податку на доходи фізичних осіб (код платежу НОМЕР_2) в сумі 2015,06грн.; по податку на доходи фізичних осіб (код платежу НОМЕР_3) в сумі 4462,33грн., у т.ч. пеня -13,73грн. (з урахуванням уточнень адміністративного позову), визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 07.04.2011р. №0001141701, №0001111701, №0001121701, №0001131701, у зв'язку з порушеннями, встановленими в акті перевірки від 28.03.2011р. №578/НОМЕР_4.
Відповідач у судові засідання не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, заперечення на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів.
25.04.2012р. до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що На підставі пп.20.1.4. п.20 1.ст.20 Податкового кодексу України, відповідно до п.77.1 ст.77 ПК України та направлення від 28.02.2011р. №195/17-01 , виданого ДПІ у Біляївському районі , плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання начальником відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Біляївському районі ОСОБА_2 проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.06.2009 року по 31.17 2010 року.
За результатами зазначеної перевірки ДПІ був складений акт від 28.03.2011р. №578/НОМЕР_4 «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового. валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, код НОМЕР_4 за період з "09" червня 2009р. по "31" грудня 2010р.».
Відповідно до висновків акту перевірки, документальною плановою виїзною перевіркою встановлені порушення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1: 1) ст.7, п.8.1.1 п.8.1. ст.8, абзац б пп.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 1204,05 грн., а саме за вересень 2009 року - 94,50 грн., жовтень 2009 року - 97,50 грн., листопад 2009 року - 111,60 грн., грудень 2009 року - 111,60 грн., січень 2010 року - 130,35 грн., лютий 2010 року - 130,35 грн., березень 2010 року - 130,35 грн., квітень 2010 року-132,60 грн., травень 2010 року - 132,60 грн., червень 2010 року - 132,60 грн.; 2) пп.4.1.4.п.4.1.ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-111 від 21.12.2000 р. із змінами і доповненнями 3) ст.13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26 грудня 1992 року № 13-92 та донараховано за результатами проведеного перерахунку податок з доходів від здійснення підприємницької діяльності у сумі 3708,76грн., а саме за 2009 рік у сумі 50,44 грн., за 2010 рік у сумі 3658,32 грн.; 4) розділ II ст.3 п.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в результаті чого не проведено через РРО 623 грн.; 5) п.1., п.2 , п.3 ст.3 Законом України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", в результаті чого не нараховано плати за патент у сумі 420,64 грн. за період липень 2010 року по 09.12.2010 рік..
Акт перевірки підписано ФОП ОСОБА_1 без заперечень.
На підставі вказаного акту перевірки від 28.03.2011р. №578/НОМЕР_4 ДПІ у Біляївському районі прийняті податкові повідомленням-рішенням від 07.04.2011р. №0001141701 на загальну суму 2015,06грн. за порушення ст.7, п.8.1.1 п.8.1. ст.8, пп.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", №0001111701 на загальну суму 4635,95грн. у зв'язку з порушенням відповідачем ст.13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", №0001121701 на суму 841,28грн. у зв'язку з порушенням п.1, п.2, п.3 ст.3 Законом України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", №0001131701 на суму 623грн. у зв'язку з порушенням розділу II ст.3 п.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Вказані податкової повідомлення-рішення були отримані відповідачем 08.04.2011р. У встановленому законодавством порядку оскаржені та скасовані не були, доказів зворотного суду не надано, а отже вказані рішення є чинними, та визначені ними суми податкових зобов'язань підлягають стягненню.
Статтею 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до ст. 2 цього Закону України реєстратор розрахункових операцій -це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операції з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону про РРО передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Згідно зі ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари, інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Статтею 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Згідно з п.1 ст.1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»зі змінами та доповненнями від 23.03.1996р. №481/95-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.
Відповідно до п.п.1,2,3,5 ст.3 цього Закону патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. Під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти, зокрема, магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину. Оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному, а оплата вартості короткотермінового торгового патенту здійснюється не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності. Під час придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату в розмірі вартості торгового патенту за один місяць. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній місяць його дії.
Відповідно до ч.2 п.1 ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.
Згідно п.3 ст. 8 вказаного Закону штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.
Відповідно до п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Згідно з п.7.1 ст.7 цього Закону ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.
Однак відповідачкою не було утримано з найманого працівника ОСОБА_3 податок з доходів фізичних осіб за період вересень-червень 2010р. у сумі 1204,05грн.
Відповідно до абз. б пп.19.2 ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу , якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум нарахованого доходу , нарахованого (сплачено) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. При цьому актом перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 при виплаті доходу громадянам не надавала до ДПІ у Біляївському районі звіти форми 1-ДФ за період з 3 кв.2009 року по 2 кв.2010 року.
Статтею 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
В акті перевірки встановлені порушення відповідачкою ст.13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", в результаті чого донараховано за результатами проведеного перерахунку податок з доходів від здійснення підприємницької діяльності у сумі 3708,76грн., а саме за 2009 рік у сумі 50,44грн., за 2010 рік у сумі 3658,32грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку створеної ФОП ОСОБА_1 заборгованості загальний розмір податкової заборгованості за усіма видами платежів станом на 01.02.2012р. становить 7941,67грн., у т.ч. пеня 13,73грн., що не заперечено відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно зі ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ч.6 ст.128, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) до бюджету (код отримувача 23214732, отримвувач Відділення ДКС у Біляївському районі, банк ГУДКС в Одеській області, МФО 828011, р/р 31118104700111) заборгованість по сплаті штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування та норм регулювання обігу готівки (код платежу НОМЕР_1) у розмірі 623 (шістсот двадцять три)грн.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) до бюджету (код отримувача 23214732, отримувач Відділення ДКС у Біляївському районі, банк ГУДКС в Одеській області, МФО 828011, р/р 3146541700120) заборгованість по сплаті штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування та норм регулювання обігу готівки (код платежу 502180907) у розмірі 841 (вісімсот сорок одна)грн.28коп.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) до бюджету (код отримувача 23214732, отримувач Відділення ДКС у Біляївському районі, банк ГУДКС в Одеській області, МФО 828011, р/р 33218800700120) заборгованість по податку з доходів фізичних осіб (код платежу НОМЕР_2) у розмірі 2015 (дві тисячі п'ятнадцять)грн.06коп.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) до бюджету (код отримувача 23214732, отримувач Відділення ДКС у Біляївському районі, банк ГУДКС в Одеській області, МФО 828011, р/р 33217801700120) заборгованість по податку з доходів фізичних осіб (код платежу НОМЕР_3), у т.ч. пеня, у загальному розмірі 4462 (чотири тисячі чотириста шістдесят дві)грн.33коп.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя /підпис/ М.М. Аракелян