Справа № 2а/1570/7952/2011
19 квітня 2012 року
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Колесниченка О.В.,
при секретарі Болотовій К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області про визнання протиправними дій, визнання неправомірною бездіяльності, скасування податкового повідомлення-рішення № 0007591701 від 07.09.2011 року, зобов'язання вчинити певні дії, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі -ФОП ОСОБА_1.) звернулся до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0007591701 від 07.09.2011 року.
Ухвалою від 16.01.2012 року позовні вимоги по справі № 2а/7953/2011 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0007591701 від 07.09.2011 року та позовні вимоги по справ № 2а/150/7952/2011 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області про визнання неправомірними дій при прийнятті звіту суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи - платника єдиного податку за четвертий квартал 2010 року, поданого 05.01.2011 року та визнання неправомірною бездіяльності при прийнятті уточнюючого звіту за 4 квартал 2010 року, поданого 29.08.2011 року та про зобов'язання врахувати та визнати таким, що не відповідає дійсності за 4 квартал 2010 року були об'єднанні в одне провадження.
20.01.2012 року позивача надав суду уточнений адміністративний позов, відповідно до якого просив суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області при прийнятті звіту суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи -платника єдиного податку за четвертий квартал 2010 року, поданого 05.01.2011 року з обсягом виручки у сумі 245804, 0 грн.; визнати неправомірними бездіяльність Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області при прийнятті уточнюючого звіту суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи -платника єдиного податку за четвертий квартал 2010 поданого 29.08.2011 року з обсягом виручки 237808 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007591701 від 07.09.2011 про застосування штрафних санкцій за результатами перевірки дотримання ФОП ОСОБА_1. вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 24.04.2008 року по 31.03.2011 року у сумі 39980 грн.; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ренійському районі Одеської області прийняти уточнюючий звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за четвертий квартал 2010 року, поданий 29.08.2011 року з обсягом виручки у сумі 237808, 00 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні у повному обсязі та зазначив, що спеціалістами державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області перевірка була проведена не професійно, упереджено тому і висновки перевірки викладені у Акті не відповідають дійсності, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконне, у зв'язку із тим, що з боку позивача відсутні будь-які вимог п.1.2 ст.1 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року. Крім того пояснив суду, що відповідачем, всупереч встановлених норм чинного законодавства, не був прийнятий уточнюючий звіт за 4 квартал 2010 року, в якому було виправлено суму виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал, а саме зменшено на 7996 грн. на відмінність від звіту від 05.01.2011 року, який на думку, ОСОБА_1., подавався до податкової інспекції не їм, а іншою особою.
Представник відповідача в ході розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що висновки відповідача зроблені на підставі наданих документів та встановлених в ході перевірки фактів, а тому відповідають чинному законодавству.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень на перевірку від 12.08.2011 року №50/17-04 та №51/17-04 спеціалістами державної податкової адміністрації в Одеській області згідно із п.п. 78.1.12 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та відповідно до наказу ДПА в Одеській області від 12.08.2011р. №1951 «Про проведення позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_1., ідентифікаційний номер 2903427055»з врахуванням наказу ДПА в Одеській області від 21.07.11 № 1764 «Про призначення службового розслідування», проведена позапланова документальна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 24.04.2008 року по 31.03.2011 року.
Перевірка проводилась з 15.08.2011 року по 19.08.2011 року.
За наслідками зазначеної перевірки був складений Акт № 25/17-04/2903427055 від 25.08.2011 року.
В ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1. в порушення п.2.6. ст.2 враховуючи вимоги п. 1.2. ст. 1 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005р. за №40/10320, зі змінами та доповненнями не було оприбуткувано готівкових коштів в книзі обліку доходів та витрат по формі №10, отримані як виручку від надання послуг у 2010 році в сумі 7996 грн.
На підставі акту перевірки № 25/17-04/2903427055 від 25.08.2011 року Державною податковою інспекцією у Ренійському районі Одеської області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007591701 від 07.09.2011 року за яким ОСОБА_1. було нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 39980 грн.
Не погодившись із прийнятим Державною податковою інспекцією у Ренійському районі Одеської області податковим повідомленням-рішенням № 0007591701 від 07.09.2011 року, діями спеціалістів Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області при прийнятті звіту від 05.01.2011 та бездіяльності з приводу неприйняття уточнюючого звіту суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи -платника єдиного податку за четвертий квартал 2010 поданого 29.08.2011 року, позивач звернувся до суду з метою оскарження дій суб'єкта владних повноважень та винесеного їм податкового повідомлення-рішення.
Проаналізувавши матеріал справи, пояснення та доводи учасників процесу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що висновок державної податкової інспекції в Ренійському районі Одеської області стосовно не відображення позивачем в книзі обліку доходів і витрат по формі № 10 готівки в сумі 7996 грн. був зроблений на підставі звіту суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи -платника єдиного податку за 4 квартал 2010 року в якому обсяг виручки підприємця складає 245804, 0 грн., в той час як до книги обліку доходів та витрат по формі № 10 ФОП ОСОБА_1 було занесено лише 237808 грн.
Статтею 4 Указу Президента від 03.07.1998р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(із змінами та доповненнями) передбачено, що форма Книги обліку доходів і витрат, які підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, а також порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюється Державною податковою адміністрацією України. Для платника єдиного податку - фізичної особи порядок ведення Книги обліку доходів і витрат затверджено наказом ДПА України від 29.10.99 N 599 "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі", зареєстрованим у Мін'юсті України 02.11.99 р. за N 752/4045.
Відповідно до цього Порядку для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів та витрат згідно з додатком 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ГДШУ від 21.04.93 р. N 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстіції України 09.06.93 р. за N 64 (в редакції наказу ДПАУ від 16.07.2003 р. N 352). При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи N 1, 3, 6 та 7 - "період обліку (день, тиждень, місяць, рік)", "витрати на виробництво продукції", "суми виручки (доходу)", "чистий доход".
У графі "сума виручки (доходу)" відображається фактично отримана сума виручки (як за наявності первинних документів, так і за їх відсутності). Згідно зі ст. 1 Указу від 03.07.98 р. N 727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана СПД на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
У графі "витрати на виробництво продукції" відображаються документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу, на підставі первинних документів про здійснення витрат.
Дані Книги обліку доходів і витрат за квартал (рік) є підставою для складання і подання до податкових органів Звітів про результати діяльності фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які є платниками єдиного податку. При цьому, згідно з п. 2 вказаного Порядку графи 1, 2, 3 та 7 Книги заповнюються на момент надання послуг і підраховуються в кінці кварталу для одержання даних, необхідних для заповнення та подання квартального Звіту.
Відповідно до пункту 2.1 Положення N 637, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2.6 вказаного Положення передбачено, що готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей: квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 № 436/95 (із змінами і доповненнями), у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Так, судом встановлено, що штрафні санкції за неоприбуткування готівки у касі у розмірі 7996 грн. визначені податковим органом вірно.
В ході судового розгляду представником позивача були надані пояснення, відповідно до яких, звіт за 4 квартал 2010 року від 05.1.2011 року, в якому був помилково завищений обсяг виручки на 7996 грн., був поданий та підписаний не ФОП ОСОБА_1, а іншою особою, в той час як довіреність на складання та підпис звіту підприємцем нікому не надавалась. Дізнавшись під час перевірки про зазначені обставини, ФОП ОСОБА_1. надав до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області пояснення з цього приводу та уточнюючий звіт за період 4 кварталу 2010 року від 28.08.2011 року в якому було виправлено -суму виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал зменшено на 7996 грн.
Суд не приймає до уваги зазначені твердження відповідача у зв'язку із тим, що ФОП ОСОБА_1 під час судового розгляду не були надані належні докази, які б свідчили про те, що звіт за 4 квартал 2010 року від 05.01.2011 року був поданий не суб'єктом малого підприємництва -фізичною особою ОСОБА_1, а іншою особою.
Стосовно позовних вимог ФОП ОСОБА_1. щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області при прийнятті звіту суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи -платника єдиного податку за четвертий квартал 2010 року, поданого 05.01.2011 року з обсягом виручки у сумі 245804, 0 грн. суд вражає за необхідне наголосити на наступному.
Так, відповідно до п. 4 Методичних рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 року № 827, податкова звітність до органів податкової служби надається (надсилається): на паперових носіях; на паперових носіях - поштовими відправленнями; на електронних носіях із доданням роздрукованих оригіналів документів податкової звітності на паперових носіях.
Згідно п. 4.2 цих же Рекомендацій Податкова звітність приймається підрозділом ведення та захисту податкової звітності (за необхідності, в останній день строку подання звітності із залученням працівників інших підрозділів) без попередньої перевірки зазначених показників від платника податків або іншої особи, на яку покладено обов'язки подання органам ДПС податкової звітності.
Як зазначено в Законі N 2181, відмова службової (посадової) особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законодавством.
У разі якщо службова (посадова) особа ОДПС порушує норми абзацу першого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону N 2181, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного ОДПС, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати відмови. При цьому декларація вважається поданою у момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7 пункту 4.1 статті 4 Закону N 2181, не застосовується.
Пунктом 4.5. Рекомендацій встановлено, що Якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме: 1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються; 2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється); 3) не скріплено печаткою платника податків;4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності; 5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); 6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;7) подана ксерокопія звітних документів; 8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.
Згідно п. 4.6 Рекомендацій У разі визначення підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб неправомірності подання податкової звітності платником податків на підставах, не передбачених пунктом 4.5, а саме: випадків подання платниками податку на додану вартість податкової звітності за період, що не відповідає звітному періоду для кожного конкретного платника, випадків подання платниками податкової звітності, яка не відповідає обраному режиму оподаткування, випадків подвоєння поданої податкової звітності з вини суб'єкта господарювання, працівник цього підрозділу протягом 3 робочих днів з моменту отримання реєстру прийнятої звітності готує та направляє: за підписом керівника органу ДПС - платнику податків повідомлення про невизнання такої звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття такої звітності та пропозицією подати нову, оформлену належним чином; за підписом керівника підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб - підрозділу ведення та захисту податкової звітності службову записку з резолюцією керівника ОДПС для присвоєння такій звітності (з усіма поданими додатками) в електронних базах статусу "Не визнано як податкова декларація" та проставлення в коментарях реєстраційних номерів повідомлень (про невизнання ОДПС декларації як податкової) та дат їх відправлення; за підписом керівника підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб - підрозділу обліку і звітності службову записку з резолюцією керівника ОДПС для усунення даних, занесених до КОР, датою службової записки.
Виходячи з аналізу зазначених норм права, приймаючи до уваги те, що на органи державної податкової служби нормами діючого законодавства не покладений обов'язок перевіряти дійсність підписів при прийнятті податкової звітності від суб'єкті підприємницької діяльності, а тільки їх наявність, враховуючи те, що позивачем не було надано до суду належних доказів, які підтверджували те, що зазначений звіт складений та поданий не ФОП ОСОБА_1, а іншою особою, суд приходить щодо працівниками Державної податкової інспекції в Ренійському не було правових підстав для неприйняття звіту за період 4 кварталу 2010 року від 05.01.2011 року, у зв'язку із чим, позовні в цій частині не підлягають задоволенню.
Крім того, стосовно позовних вимог позивача с приводу визнання неправомірною бездіяльності Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області при прийнятті уточнюючого звіту та зобов'язання відповідача прийняти уточнюючий звіт фізичної особи -платника єдиного податку за четвертий квартал 2010 року, поданий 29.08.2011 року з обсягом виручки у сумі 2378808 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги те, що уточнюючий звіт ФОП ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області був наданий лише 29.08.2011 року, тобто після проведення позапланової документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 24.04.2008 року по 31.03.2011 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1. щодо визнання неправомірною бездіяльність Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області та при прийнятті уточнюючого звіту та зобов'язання відповідача прийняти уточнюючий звіт фізичної особи -платника єдиного податку за четвертий квартал 2010 року, поданий 29.08.2011 року з обсягом виручки у сумі 2378808 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо відповідачем в судовому засіданні доведений факт правомірності своїх дій та винесеного податкового повідомлення-рішення № 0007591701 від 07.09.2011 року, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1. відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області про визнання протиправними дій, визнання неправомірною бездіяльності, скасування податкового повідомлення-рішення № 0007591701 від 07.09.2011 року, зобов'язання вчинити певні дії -відмовити повністю.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови був виготовлений та підписаний суддею 23 квітня 2012 рокуроку.
Суддя О.В. Колесниченко
м.Одеса
.