Справа № 1570/2082/2012
19 квітня 2012 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
судді Стефанова С.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по єдиному податку у сумі 87,25 грн., -
Державна податкова інспекція у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби (надалі по тексту -Позивач або ДПІ у м. Іллічівську) звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту -Відповідач або ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу по єдиному податку у сумі 87,25 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про місце, дату, та час судового засідання повідомлялася належним чином, що підтверджується фактом направлення судом на адресу відповідача судової кореспонденції, зокрема ухвали про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду та судової повістки за адресою, зазначеною в позові та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Проте, зазначене поштове відправлення було повернуто до суду, з поштовою відміткою про те, що «адресат за зазначеною адресою не проживає».
Згідно ст. 33 КАС України, якщо особі було надіслано судову кореспонденцію на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі, вона вважається належним чином повідомленою.
Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У зв'язку із вказаними обставинами суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вище зазначені підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-12 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).
Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів в порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Тобто, позивач -орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового Кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована 28.10.2002 року державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців 2 556 001 0001 025852 та взята на облік платника податків в ДПІ у м. Іллічівську 28.10.2002 року за № 12585.
Судом встановлено, що станом на 19.04.2012 року у відповідача рахується податкова заборгованість по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб на загальну суму 87,25 грн., що підтверджується обліковою карткою платника станом на 31.12.2011 року та зворотнім боком облікової картки платника, скороченої форми станом на 19.04.2012 року (а.с. 11-17, 30), яка виникла з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно з Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 746/99 від 28.06.1999 року відповідачем з січня 2011 року була обрана спрощена система оподаткування, що підтверджується заявою на право застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності від 06.12.2010 року (а.с. 8).
Відповідно до вимог п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 28.06.1999 р. № 746/99, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень за місяць.
Судом встановлено, що відповідачем був обраний вид діяльності за КВЕД: 70.20.0 - здавання в арену власного нерухомого майна, що підтверджується заявою на право застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності (а.с. 8).
Відповідно до рішення Іллічівської міської ради № 563-У від 17.07.2009р. «Про встановлення ставок єдиного та фіксованого податків для фізичних осіб - підприємців» ставка єдиного податку відповідно до виду економічної діяльності, обраної відповідачем складає 200 грн. (а.с. 9-10).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1196 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2010 року № 507», суб'єкт малого підприємництва сплачує 43 відсотки нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету, а 57 відсотків - на рахунки органів ПФУ як частину суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тобто, нарахування єдиного податку відповідачу здійснювалось у сумі 86,00 грн. (200 грн. х 43%) щомісяця.
Відповідно до вимог зазначеного Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідно до зворотного боку облікової картки платника станом на 31.12.2011 року (а.с. 11-17) за лютий - листопад 2011 року ФОП ОСОБА_1 нараховано єдиного податку на суму 860 грн., фактично сплачено 775,98 грн.
Враховуючи існуючу суму переплати на початок року в розмірі 3,79 грн. та нараховану суму пені в розмірі 7, 02 грн. , загальна сума заборгованості відповідача зі сплати єдиного податку становить 87,25 грн. (860,00 грн. - 775,98 грн. - 3,79 грн. + 7,02 грн.)
Таким чином, сума заборгованості відповідача згідно даної облікової картки станом на 19.04.2012 року становить 87,25 грн.
Відповідно п. 56.11 ст. 56. ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно п.п. 4.1.175 п.14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
ДПІ у м. Іллічівську з метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 716 від 23.09.2011 року на суму 86,00 грн.
Даних щодо оплати відповідачем податкової заборгованості у загальній сумі 87,25 грн. на дату розгляду справи суду не надані.
Таким чином податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була, вимога про сплату боргу не оскаржена.
У відповідності до п. 95.1 статті 95 ПК України -орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України визначається, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається, що суб'єкт владних повноважень (позивач) діяв по відношенню до відповідача на підставі та у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Отже, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення податкової заборгованості у сумі 87,25 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6-8, 35, 71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по єдиному податку у сумі 87,25 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом по єдиному податку у сумі 87,25 грн. (на р/р 31512970700015 код платежу 18050200, відкритий на ім'я УДКСУ у м. Іллічівську Одеської області, код 37914041, банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя С.О. Cтефанов