Справа № 1570/2567/2012
20 квітня 2012 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.
при секретарі судового засідання: Мальцеві Д.О.
за участю сторін:
від позивача представник - ОСОБА_1, за довіреністю
відповідач - громадянин Камеруну ОСОБА_2, за паспортом
перекладач -ОСОБА_3, за паспортом та дипломом
перекладач -ОСОБА_4, за паспортом
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Камеруну ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення,-
До суду звернулося Головне управління державної міграційної служби України в Одеській області з адміністративним позовом до громадянина Камеруну ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 16.04.2012 року співробітниками сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській, з метою контролю виїзду з України іноземних громадян, в відношенні яких були прийняті рішення щодо їх примусового повернення в країну походження, при перевірці адреси: АДРЕСА_1, було виявлено громадянина Камеруну ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця Камеруну, м. Бангем, постійно проживаючого: Камерун, м. Бангем, паспорт громадянина Камеруну НОМЕР_1, виданий 30.12.2009 року терміном дії до 30.12.2014 року, який ухиляється від виїзду за межі території України після прийняття відносно нього 10 квітня 2012 року рішення про примусове повернення в країну походження, та він був зобов'язаний покинути територію України у термін до 14 квітня 2012 року.
26 грудня 2010 року громадянин Камеруну ОСОБА_2 приїхав до України з Камеруну з метою навчання в Харківському національному університеті радіоелектроніки, за візою типу «О», одноразовою, № Y03079932, виданою 10.11.2010 року терміном дії до 11.11.2011року Посольством України в Габонській Республіці, на запрошення Харківського національного університету радіоелектроніки.
Державний кордон України відповідач перетинав через контрольно - перепускний пункт «Бориспіль»за паспортом громадянина Камеруну НОМЕР_1, виданому 30.12.2009р. терміном дії до 30.12.2014 року.
Прибувши на територію України, громадянин Камеруну ОСОБА_2 навчався в Харківському національному університеті радіоелектроніки, на підготовчому відділенні. 13.09.2011 року він вибув з ХНУРЕ для продовження навчання в Одеському національному політехнічному університеті в м. Одеси та проживав в АДРЕСА_1.
31 січня 2012 року, в зв'язку з порушенням умов контракту та графіку навчального процесу ОСОБА_2 було відраховано з Одеського національного політехнічного університету на підставі наказу ректора зазначеного учбового закладу від 31.01.2012року № 62- С.
01 березня 2012 року закінчився термін перебування громадянина Камеруну ОСОБА_2 на території України, однак за її межі він не виїхав, як він зазначив в своєму поясненні в зв'язку з важким матеріальним становищем.
Перебуваючи в Україні, ОСОБА_2 постійного місця проживання та законного джерела існування не має. Також, на території України він не має прямих родичів, які б були громадянами України, не має власності.
10 квітня 2012 року відносно громадянина Камеруну ОСОБА_2 Шевченківським ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було прийнято рішення № 22 про примусове повернення його до країни походження та він був зобов'язаний покинути територію України у термін до 14 квітня 2012 року.
На теперішній час громадянин Камеруну ОСОБА_2 самостійно не залишив територію України та перебуває в ній з порушенням вимог діючого законодавства.
З урахування того, що відповідач ухиляється від виїзду з території України після прийняття рішення про його повернення в країну походження, позивач просить суд винести постанову про примусове його видворення.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року N 3773-VI (далі - Закон N 3773-VI), відповідно до ст.1 п. 6 якого іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Відповідно до ст. 2 Закону N 3773-VI, правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. У разі якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються правила, передбачені таким міжнародним договором України.
Згідно з ст.3 Закону N 3773-VI, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до ст. 4 Закону N 3773-VI, підставою для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України є, в тому числі, їх прибуття в Україну з метою навчання, які отримали посвідку на тимчасове проживання на території України на період навчання.
Статтею 9 Закону N 3773-VI передбачено, що іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку. Іноземці та особи без громадянства під час проходження прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон зобов'язані подати свої біометричні дані для їх фіксації. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Згідно зі ст. 26 Закону N 3773-VI, іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в'їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в'їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України. Один із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону. Рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду. Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства здійснюється органом, що його прийняв.
З метою контролю за виконанням іноземцем та особою без громадянства рішення про примусове повернення службові особи органу охорони державного кордону чи територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, можуть супроводжувати такого іноземця та особу без громадянства по території України. У разі прийняття рішення про примусове повернення в паспортному документі іноземця або особи без громадянства скасовується віза і вилучаються документи, що підтверджують законні підстави перебування в Україні. Примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
Статтею 30 Закону N 3773-VI передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави. Рішення суду про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Іноземці та особи без громадянства перебувають у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, протягом строку, необхідного для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більш як дванадцять місяців. Рішення суду про примусове видворення іноземця або особи без громадянства виконується територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, а стосовно іноземців та осіб без громадянства, затриманих ним у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України, - органом охорони державного кордону. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про примусове видворення здійснюється органом, за чиїм позовом суд прийняв рішення про примусове видворення. З метою контролю за виконанням іноземцем або особою без громадянства рішення про примусове видворення службові особи органу охорони державного кордону або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, здійснюють супровід такого іноземця або особи без громадянства. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, службова особа якого супроводжувала іноземця та особу без громадянства, яку примусово видворено за зверненням органу Служби безпеки України, інформує такий орган про виконання рішення про примусове видворення. Типове положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затверджується Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, орган Служби безпеки України або орган охорони державного кордону забезпечує проведення дактилоскопії іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, а в разі потреби взяття інших біометричних даних відповідно до закону. Положення цієї статті не застосовуються до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
Відповідно до ст. 31 Закону N 3773-VI, іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворенні або видані чи передані до країн: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;
де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки. Забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.
Судом встановлено, що громадянин Камеруну ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, 26 грудня 2010 року приїхав до України з Камеруну з метою навчання в Харківському національному університеті радіоелектроніки, за візою типу «О», одноразовою, № Y03079932, виданою 10.11.2010 року терміном дії до 11.11.2011 року Посольством України в Габонській Республіці, на запрошення Харківського національного університету радіоелектроніки.
Державний кордон України він перетинав через контрольно - перепускний пункт «Бориспіль»за паспортом громадянина Камеруну НОМЕР_1, виданому 30.12.2009р. терміном дії до 30.12.2014року.
31 січня 2012 року, в зв'язку з порушенням умов контракту та графіку навчального процесу ОСОБА_2 був відрахований з Одеського національного політехнічного університету на підставі наказу ректора зазначеного учбового закладу від 31.01.2012року № 62- С.
01 березня 2012 року закінчився термін перебування громадянина Камеруну ОСОБА_2 на території України, однак за її межі він не виїхав, як він зазначив в своєму поясненні в зв'язку з важким матеріальним становищем.
Перебуваючи в Україні, ОСОБА_2 постійного місця проживання та законного джерела існування не має. Також, на території України він не має прямих родичів, які б були громадянами України, не має власності.
10 квітня 2012 року відносно громадянина Камеруну ОСОБА_2 Шевченківським ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було прийнято рішення № 22 про примусове повернення його до країни походження та він був зобов'язаний покинути територію України у термін до 14 квітня 2012 року.
Про прийняте рішення відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України N 3773-VI був повідомлений прокурор Приморського району м. Одеси (а.с.13).
З рішенням №22 від 10 квітня 2012 року громадянин Камеруну ОСОБА_2 був ознайомлений та отримав його примірник, що підтверджується відповідним підписом (а.с. 12).
Підстави заборони щодо примусового видворення відповідача з території України передбачені ст. 31 Закону N 3773-VI, у відповідача відсутні.
Судом достовірно встановлено, що відповідач досяг вісімнадцяти річного віку, з питання отримання статусу біженця до органів міграційної служби не звертався, рішення про примусове повернення не оскаржував, з заявою про добровільне повернення до центрального органу виконавчої влади не звертався, а причиною не виїзду за межі території України є відсутність грошових коштів.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів та аналізу нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про примусове видворення громадянина Камеруну ОСОБА_2 з території України є законними та обґрунтованими, оскільки рішення про примусове видворення від 10 квітня 2012 року прийняте у межах повноважень, у порядку та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, відповідач з вказаним рішенням ознайомлений, територію України у визначений в рішенні строк не покинув, що відповідно до ст.30 Закону N 3773-VI є підставою для його примусового видворення з України.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
На підставі викладеного та положень Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 94, 159-163, 183-5 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Камеруну ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове видворення -задовольнити повністю.
Громадянина Камеруну ОСОБА_2 (ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, примусово видворити з території України.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ч.5 ст.183-5 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ч. 7 ст. 183-5 КАС України.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Л.Р. Юхтенко
20 квітня 2012 року.