Справа № 1570/1665/2012
04 квітня 2012 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Соколенко О.М.
при секретарі -Кулішенко Є.С.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю);
представника відповідача - відділу Держкомзему в м. Іллічівську Одеської області - ОСОБА_2 (за довіреністю);
представника відповідача - Іллічівської міської ради - ОСОБА_3 (за довіреністю);
третя особа -не з'явилась
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до відділу Держкомзему в м. Іллічівську Одеської області, Іллічівської міської ради, третя особа -ОСОБА_5, про скасування записів про державну реєстрацію державних актів та визнання нечинним рішення, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 до відділу Держкомзему в м. Іллічівську Одеської області, Іллічівської міської ради, третя особа -ОСОБА_5, про скасування запису про державну реєстрацію державного акту Серії ЯИ № 194323, на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 010950800324 від 27 жовтня 2009 року; скасування запису про державну реєстрацію державного акту Серії ЯИ № 184327, на право власності на земельну ділянку площею 0,070 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 010950800325 від 27 жовтня 2009 року; визнання нечинним рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 26.11.2004 року за № 353/135-ІV про передачу безоплатно ОСОБА_6 земельної ділянки загальною площею 0,170 га.
Ухвалою суду від 06.03.2012 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання по справі на 04.04.2012 року.
В попередньому судовому засіданні 04.04.2012 року, після з'ясування судом обставин та питань, передбачених ч.4 ст. 111 КАС України, суд на підставі положень ст.121 КАС України видалився до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення по справі.
Розглянувши вказаний адміністративний позов суд вважає, що він підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
У своїй позовній заяві позивач зазначає, що 27.10.2009 року померла ОСОБА_6, залишивши на день смерті заповіт, за яким заповідала своє спадкове майно, а саме: 1/2 частку належного їй житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами та 1/2 частку належної їй земельної ділянки для будівництва та обслуговування господарчих будівель та споруд, а також повністю всю належну їй земельну ділянку площею 0,070 га. для ведення особистого селянського господарства, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5; 1/2 частку належного їй житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами та 1/2 частку належної їй земельної ділянки для будівництва та обслуговування господарчих будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_7 та ОСОБА_4. 27.10.2009 року державні акти про право приватної власності на земельні ділянки Серії ЯИ № 194323, Серії ЯИ № 184327 були зареєстровані в Іллічівській регіональній філії ДП «ЦДЗК», та отримані представником за дорученням.
Позивач також зазначає, що в подальшому, рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 09.12.2010 року та рішенням Апеляційного суду Одеської області від 02.03.2011 року заповіт, складений ОСОБА_6, визнано недійсним в частині розпорядження земельними ділянками загальним розміром 0,17 га., розташованими за адресою: АДРЕСА_1. Разом з цим, позивач вказує, що рішенням Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.10.2011 р. вказані судові рішення скасовані та у задоволенні позовних вимог про визнання заповіту частково недійсним в частині розпорядження земельними ділянками відмовлено в повному обсязі.
При цьому, позивач зазначив, що оскільки проживає та обробляє земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_8, вони звернувся із заявою до Іллічівської міської ради Одеської області та Відділу Держкомзему у м. Іллічівську Одеської області з проханням скасувати запис про державну реєстрацію державних актів про право власності на земельні ділянки, але їм було відмовлено у зв'язку з тим, що земельні ділянки перебувають у власності померлої та рекомендовано звернутись до суду. Разом з тим, позивач зазначив, що оскільки у померлої ОСОБА_6 при житті не виникло права власності на спірні земельні ділянки в порядку, передбаченому ст.125 ЗК України, рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 26.11.2004 року є нечинним.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано до суду в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Доходячи до висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 09.12.2010 року в цивільній справі № 2-1732/10 позов ОСОБА_4, ОСОБА_7 до ОСОБА_5, Іллічівської міської ради Одеської області про визнання заповіту частково недійсним та про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом задоволено; визнано заповіт, складений ОСОБА_6 недійсним в частині розпорядження земельними ділянками загальним розміром 0,17 га, розташованими за адресою: АДРЕСА_1; визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 право власності, в рівних частках на ? частки земельної ділянки загальною площею 0,1000 га та на земельну ділянку загальною площею 0,0700 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
При цьому, у вказаному рішенні зазначено, що первинно ОСОБА_4 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом до Іллічівської міської ради Одеської області, в якому просив: скасувати державний акт серії ЯИ № 194323 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 010950800324 від 27.10.2009 року, з наступним скасуванням його державної реєстрації та скасувати державний акт серії ЯИ № 184327 на право власності на земельну ділянку площею 0,07 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 010950800325 від 27.10.2009 року, з наступним скасуванням його державної реєстрації, але в подальшому позивачами неодноразово уточнювались позовні вимоги, та остаточно позивачі просили суд визнати вищевказаний заповіт частково недійсним та визнати права власності на зазначені вище земельні ділянки в порядку спадкування за законом. Крім того, у описовій частині рішення зазначено: «… У судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 та її представник позовні вимоги не визнали, просили визнати заповіт складений від імені ОСОБА_6 дійсним, вважають, що право власності (речове право) на спірні земельні ділянки у померлої виникло з моменту їх передачі померлій ОСОБА_6 на підставі рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 26.11.2004 року за № 353/135-ІV….».
Разом з тим, судом встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 02.03.2011 року вищевказане рішення Ілічівського міського суду Одеської області від 09.12.2010 року в частині задоволення позову ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про визнання права власності на земельні ділянки в прядку спадкування за законом скасовано та в задоволені позову ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про визнання права власності в рівних частках на земельні ділянки площею 0,10 га та 0.07 га по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом -відмовлено; в решті рішення суду залишено без змін. У вказаному рішенні, зокрема, зазначено: «…Рішенням Іллічівської міської ради Одеської області від 26.11.2004 року за № 353/135-ІV ОСОБА_6 передано у власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,17 га…(а.с.11).».
Рішенням Вищого спеціалізованого суду України від 12.10.2011 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_7 до ОСОБА_5, Іллічівської міської ради Одеської області про визнання заповіту частково недійсним та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Іллічівського міського суду від 09.12.2010 року та рішення колегії суддів судової плати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 02.03.2011 року, касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, рішення Іллічівського міського суду від 09.12.2010 року та рішення колегії суддів судової плати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 02.03.2011 року скасовано; у задоволені позову ОСОБА_4, ОСОБА_7 до ОСОБА_5, Іллічівської міської ради Одеської області про визнання заповіту частково недійсним та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом відмовлено.
При цьому, у вказаному рішенні, зокрема зазначено, що у квітні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати державний акт серії ЯИ № 194323 на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів за № 010950800324 від 27.10.2009 року, з наступним скасуванням його державної реєстрації та державний акт серії ЯИ № 184327 на право власності на земельну ділянку площею 0,07 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів за № 010950800325 від 27.10.2009 року, з наступним скасуванням його державної реєстрації. Також, у вказаному рішенні зазначено, що після неодноразових уточнень позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_7, яка вступила до участі у справі у червні 2010 року, остаточно просили: визнати вищезазначений заповіт частково недійсним та визнати право власності на зазначені вище земельні ділянки в порядку спадкування за законом. Крім того, зазначається: «Згідно з рішенням від 26 листопада 2004 року № 353/135-ІV Іллічівська міська рада вирішила передати безоплатно ОСОБА_6 у власність земельну ділянку загальною площею 0,170 га….(а.с.154)».
Тобто, як вбачається з викладеного, позивач ще у квітні 2010 року звертався до суду в порядку цивільного судочинства, зокрема з вимогою про скасування державних актів серії ЯИ № 194323, ЯИ № 184327 на право власності на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів за № 010950800324 від 27.10.2009 року та за № 010950800325 від 27.10.2009 року, з наступним скасуванням їх державної реєстрації. А також, з викладеного вбачається, що позивачу під час розгляду справи Іллічівським міським судом Одеської області вже було відомо про оскаржуване рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 26.11.2004 року за № 353/135-ІV.
Крім того, слід зазначити, що в матеріалах справи наявна копія постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 29 червня 2011 року в адміністративній справі № 2а-2504/11р., за позовом ОСОБА_4 до Іллічівської міської ради про визнання недійсними та скасування державного акту серії ЯИ № 194323 на право власності на земельну ділянку площею 0,100 га для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 010950800324 від 27.10.2009 року та державного акту серії ЯИ № 184327 на право власності на земельну ділянку площею 0,070 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 010950800325 від 27.10.2009 року, якою позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено, вказані державні акти визнано недійсними та скасовано. Разом з цим, у вказаній постанові зазначено: «..Судом встановлено, що рішенням Іллічівської міської ради Одеської області від 26.11.2004 року за № 353/135-ІV ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,17 га за адресою: АДРЕСА_1 …(а.с.6,33,34).».
Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_5 до Іллічівського міського суду Одеської області подано заяву про перегляд вказаної постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 29 червня 2011 року по справі № 2а-2504/11р. за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 22.03.2012 року, винесеною за наслідками розгляду заяви ОСОБА_5 про перегляд постанови суду за адміністративним позовом ОСОБА_4 до відділу Держкомзему в м. Іллічівську, Іллічівської міської ради (третя особа - ОСОБА_5) про визнання державних актів про право власності на земельні ділянки недійсними та зобов'язання скасувати їх державну реєстрацію, постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 29 червня 2011 року скасовано; та вказаний адміністративний позов ОСОБА_4 залишено без розгляду.
При цьому, як вбачається з вказаної ухвали, підставою для залишення адміністративного позову ОСОБА_4 без розгляду була заява позивача - ОСОБА_4 про залишення його позову від 28.04.2011 року по справі №2а-2504/2011 без розгляду.
Тобто, як вбачається з викладеного, позивач, зокрема, з вимогою про визнання державних актів про право власності на земельні ділянки недійсними та зобов'язання скасувати їх державну реєстрацію звертався з адміністративним позовом до суду ще у квітні 2011 року та, як вже встановлено судом ним особисто було подано заяву про залишення без розгляду його позову від 28.04.2011 року в адміністративній справі №2а-2504/2011.
Як зазначив представник позивача у судовому засіданні, позивач свідомо подав до Іллічівського міського суду Одеської області заяву про залишення без розгляду його позову від 28.04.2011 року по адміністративній справі №2а-2504/2011, оскільки, постанова Іллічівського міського суду Одеської області від 29 червня 2011 року ґрунтувалась на скасованих рішеннях Іллічівського міського суду Одеської області та Апеляційного суду Одеської області, а тому, на думку позивача, вона підлягала перегляду та за наслідками такого перегляду йому було би відмовлено у задоволені позову про визнання державних актів недійсними, що також зазначено позивачем у його заявах, поданих до Іллічівського міського голови та Відділу Держкомзему у м. Іллічівську Одеської області. А також, представник позивача зазначив, що позивач подав відповідну заяву про залишення без розгляду його позову від 28.04.2011 року, оскільки в Одеському окружному адміністративному суді на розгляді знаходиться справа за позовом ОСОБА_4 до відділу Держкомзему в м. Іллічівську Одеської області, Іллічівської міської ради, третя особа -ОСОБА_5, про скасування записів про державну реєстрацію державних актів та визнання нечинним рішення.
Таким чином, з викладеного вбачається, що позивачу про існування оскаржуваного ним рішення Іллічівської міської ради Одеської області та про існування державних актів, записи про державну реєстрацію яких просить скасувати позивач, вже було відомо під час розгляду його цивільної справи в Іллічівському міському суді Одеської області, за наслідками розгляду якої судом винесено рішення від 09.12.2010 року. Разом з тим, як вже зазначено судом, ОСОБА_4 ще у квітні 2010 року звертався до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати державний акт серії ЯИ № 194323 на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів за № 010950800324 від 27.10.2009 року, з наступним скасуванням його державної реєстрації та державний акт серії ЯИ № 184327 на право власності на земельну ділянку площею 0,07 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів за № 010950800325 від 27.10.2009 року, з наступним скасуванням його державної реєстрації.
Тобто, зазначене свідчить, що про своє порушене право, зокрема, реєстрацією вищевказаних державних актів, позивачу було відомо вже у квітні 2010 року.
Проте, як вбачається з позовної заяви, вона підписана ОСОБА_4 та подана позивачем до Одеського окружного адміністративного суду лише 05.03.2012 року, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції Одеського окружного адміністративного суду.
Тобто, для звернення позивача до суду пройшов шестимісячний строк, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України.
Водночас, суд зазначає, що ні позивачем в позовній заяві, ні представником позивача під час розгляду справи не були зазначені підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та відповідні докази щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду надані не були.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника позивача у попередньому судовому засіданні на те, що позивачу про його порушене право стало відомо з моменту отримання відповідей на його звернення від 06.02.2012 року до Іллічівського міського голови та Відділу Держкомзему у м. Іллічівську Одеської області, які були надані позивачу 27.02.2012 року та 15.02.2012 року, виходячи з наступного.
Як вбачається з вищевказаних заяв позивача від 06.02.2012 року, зміст обґрунтування вказаних заяв є однаковим, при цьому у заяві, наданій Іллічівському міському голові позивач просив прийняти відповідне рішення на сесії Іллічівської міської ради про скасування державних актів на земельну ділянку загальною площею 0,17 га., а у заяві, адресованій Відділу Держкомзему у м. Іллічівську Одеської області, позивач просив скасувати державні акти на земельну ділянку загальною площею 0,17 га. Листами від 27.02.2012 року та 15.02.2012 року Іллічівською міською радою та Відділом Держкомзему у м. Іллічівську Одеської області позивачу надані відповіді щодо неможливості скасування державних актів на земельну ділянку.
Крім того, в матеріалах справи наявні відповідь адвокату ОСОБА_9 (представнику позивача за довіреністю) з Відділу Держкомзему у м. Іллічівську Одеської області від 07.09.2010 року на запит від 30.08.2010 року та відповідь адвокату ОСОБА_9 (представнику позивача за довіреністю) від 03.09.2010 року від Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»на запит від 30.08.2010 року щодо надання інформації щодо дати реєстрації державних актів серії ЯИ № 194232 та ЯИ № 184327 на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
При цьому, позивач, пов'язуючи перебіг терміну звернення до суду з отриманими відповідями, не звертається до суду з вимогою щодо оскарження відмови або визнання неправомірними дій Іллічівської міської ради та Відділу Держкомзему у м. Іллічівську Одеської області щодо відмови у скасуванні державних актів на земельну ділянку, та не заявляє жодної вимоги щодо зобов'язання відповідачів вчинити певні дії.
Разом з тим, як вже встановлено судом, позивач, звертаючись до Одеського окружного адміністративного суду, вже звертався з вимогами про скасування записів про державну реєстрацію державних актів, як в порядку цивільного так і в порядку адміністративного судочинства. Більш того, позивач сам зазначає, що вважав, що йому буде відмовлено у задоволенні позову від 28.04.2011 року в адміністративній справі №2а-2504/2011 про визнання державних актів недійсними, а тому відкликав свою позовну заяву.
Таким чином, суд вважає, що позивач, неодноразово скориставшись правом на звернення до суду з вимогою про скасування державних актів та записів про державну реєстрацію державних актів та знаючи про існування оскаржуваного рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 26.11.2004 року за № 353/135-ІV, був обізнаний про своє порушене право ще у квітні 2010 року.
В свою чергу, частина 2 ст.99 КАС України пов'язує перебіг строку звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно п.1 ч.1 ст.121 КАС України, за наслідками підготовчого провадження суд у порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч.5 ст.121 КАС України, якщо в ході підготовчого провадження суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.
При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Таким чином, враховуючи те, що будь-яких обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом ні позивачем в позовній заяві, ні представником позивача під час судового засідання не зазначено та суду не надано, що унеможливлює визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить до висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для залишення зазначеної позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки позивачем позов подано після закінчення встановленого строку звернення до суду позовна заява ОСОБА_4 до відділу Держкомзему в м. Іллічівську Одеської області, Іллічівської міської ради, третя особа -ОСОБА_5, про скасування записів про державну реєстрацію державних актів та визнання нечинним рішення підлягає залишенню без розгляду.
Також, суд вважає необхідним роз'яснити позивачу, що згідно ч.3 ст.155 КАС України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 121, 128, 155, 160, 165,167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_4 до відділу Держкомзему в м. Іллічівську Одеської області, Іллічівської міської ради, третя особа -ОСОБА_5, про скасування записів про державну реєстрацію державних актів та визнання нечинним рішення -залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст ухвали суду складений та підписаний суддею 06.04.2012 року.
Суддя О.М. Соколенко