Cправа № 2a-0770/1157/12
Рядок статзвіту № 3.3
Код - 13
23 квітня 2012 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ващилін Р. О.,
при секретарі судового засідання - Фантич В. В.,
за участю сторін, які беруть участь у справі:
позивача: Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України , представник - Олійник А. В.;
відповідача: особа, що назвалась громадянином Сомалі ОСОБА_3;
перекладача: ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до особи, що назвалась громадянином Сомалі ОСОБА_3, про примусове видворення, -
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 23 квітня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 квітня 2012 року.
Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до особи, що назвалась громадянином Сомалі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про затримання і примусове видворення.
В судовому засіданні представник позивача відмовився від позову в частині затримання особи, що назвалась громадянином Сомалі ОСОБА_3 та допущення негайного виконання постанови суду, в решті адміністративного позову позовні вимоги підтримав і просив суд їх задовольнити. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач 14 квітня 2012 року був затриманий прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби "Паладь - Комарівці" Чопського прикордонного загону за спробу незаконного, поза пунктами пропуску, перетину державного кордону з України в Словаччину. На момент затримання документів, що посвідчують особу відповідач не мав. Начальником Чопського прикордонного загону відносно відповідача було прийнято рішення про примусове повернення за межі України та роз'яснено йому, що він зобов'язаний покинути територію України в термін до 16 квітня 2012 року. Однак, відповідач територію України не покинув у зв'язку з відсутністю у нього документів та достатніх коштів на придбання проїзних документів. 20 квітня 2012 року відповідач був затриманий на привокзальній площі залізничного вокзалу м. Ужгород без документів, що посвідчують особу.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та зазначив, що він ІНФОРМАЦІЯ_2.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідач 14 квітня 2012 року був затриманий прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби "Паладь - Комарівці" Чопського прикордонного загону за спробу незаконного, поза пунктами пропуску, перетину державного кордону з України в Словаччину. На момент затримання документів, що посвідчують особу відповідач не мав.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне затримання від 14.04.2012 та протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 14.04.2012.
14 квітня 2012 року начальником Чопського прикордонного загону відносно відповідача було прийнято рішення про примусове повернення за межі України та роз'яснено, що він зобов'язаний залишити територію України не пізніше 16 квітня 2012 року.
Однак, відповідач добровільно територію України не покинув у зв'язку з відсутністю у нього документів та достатніх коштів на придбання проїзних документів.
20 квітня 2012 року відповідач був затриманий на привокзальній площі залізничного вокзалу м. Ужгород без документів, що посвідчують особу, що підтверджується протоколом про адміністративне затримання від 20.04.2012 та протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 20.04.2012.
Судом встановлено, що відповідач перебуває на території України незаконно, документів, коштів для виїзду з території України не має, працевлаштуватись на території України не має змоги, родичів на території України не має.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі - Закон) іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання.
Судом встановлено, що відповідач підпадає під визначення нелегальний мігрант у відповідності до п.14 ч. 1 ст. 1 Закону, а саме: це іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
В ст. 3 Закону зазначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб'єктності та основних прав і свобод людини. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
В'їзд в Україну іноземців та осіб без громадянства та строки їх перебування в Україні визначені ст. 9 Закону, а саме: 1. Іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку. 2. Іноземці та особи без громадянства під час проходження прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон зобов'язані подати свої біометричні дані для їх фіксації. 3. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Згідно ч. 1 ст. 30 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у ч. 1 цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
На підставі ч. 4 ст. 30 Закону іноземці та особи без громадянства перебувають у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, протягом строку, необхідного для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більш як дванадцять місяців.
Згідно ст. 183-5 КАСУ позовні заяви органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства і затримання їх у зв'язку з таким видворенням подаються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідного органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України. Адміністративні справи, передбачені ч. 1 цієї статті, вирішуються судом у місячний строк з дня надходження позовної заяви, крім справ про затримання з метою забезпечення можливості подальшого видворення, які розглядаються невідкладно. Адміністративні справи, передбачені ч. 1 цієї статті, розглядаються судом за обов'язкової участі сторін.
Відсутність у відповідача документів, на підставі яких він може на законних підставах перебувати на території України або повернутися додому, а також відсутність на території України родичів, роботи, суд розцінює як можливість відповідача ухилитися від виїзду з України в добровільному порядку, у зв'язку з чим, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 160-163, 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до особи, що назвалась громадянином Сомалі ОСОБА_3, про примусове видворення - задовольнити.
2.Примусово видворити особу, що назвалась громадянином Сомалі ОСОБА_3, за межі України.
3.Розмістити особу, що назвалась громадянином Сомалі ОСОБА_3, в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби України протягом строку, необхідного для виконання рішення суду про примусове видворення, але не більше як на дванадцять місяців.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд (з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції особою, яка її подає) в п'ятиденний строк з дня її проголошення. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі її оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Ващилін Р. О.