Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/4922/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Буряк І.В.
при секретарі Телешові В.О.
за участю представників сторін:
позивача не з'явився
відповідача: ОСОБА_1 (дов.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби
до Державного підприємства «Селидіввугілля»
про стягнення з рахунків податкового боргу
Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (надалі - позивач, Красноармійська ОДПІ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля» (надалі - відповідач, ДП «Селидіввугілля») про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість з рахунків платника податків у розмірі 3 940 313,00 грн.
Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2012р. №9013091583, що підлягає примусовому стягненню.
До судового засідання відповідачем надана заява від 27.04.2012р. №4/941 щодо визнання позовних вимог в частині стягнення 3 732 747,53 грн. податкового боргу з податку на додану вартість. Також, у вказаній заяві, посилаючись на скрутне фінансово-матеріальне становище, відповідач просить встановити порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3 940 313,00 грн., терміном на 36 місяців, з травня 2012р. по квітень 2015р. зі стягненням заборгованості по 110 000,00 грн. щомісячно, а в квітні 2015р. - 90 313,00 грн.
Відповідачем надані заперечення на адміністративний позов, за змістом яких просив відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення 207 565,47 грн., посилаючись на сплату зазначеного частки податкового зобов'язання за декларацією №9013091583.
У судовому засіданні від 27.04.2012р. представник відповідача позовні вимоги визнав частково на суму 3 732 747,53 грн. податкового боргу, а в решті позовних вимог просив відмовити.
Представник позивача у судове засідання від 27.04.2012р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, не повідомив суд про причину неявки в судове засідання.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
Відповідач зареєстрований у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 33426253, місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41, про що зазначено у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №7611595.
Відповідачем подана до позивача податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2012р. №9013091583, якою визначено суму податку на додану вартість до сплати у розмірі 3 940 313,00 грн.
Згідно зворотного боку облікової картки платника - відповідача, на підставі зазначеної декларації у відповідача збільшився податковий борг з податку на додану вартість на суму 3 940 313,00 грн.
Копії перелічених документів наявні у матеріалах справи.
Відповідно вимог законодавства на адресу відповідача було направлено: першу податкову вимогу від 01.07.2005р. № 1/92 та другу податкову вимогу від 05.08.2005р. № 2/103, які отримані відповідачем 04.07.2005р. та 09.08.2005р. відповідно, про що маються відповідні відмітки на корінцях вказаних вимог.
Таким чином, станом на 01.01.2011р. на момент звернення позивачем із цим позовом до суду, відповідач мав податковий борг, що підлягав примусовому стягненню.
Відповідачем до матеріалів справи надана копія платіжного доручення від 30.03.2012р. № 52 на суму 207 565,47 грн. із призначенням платежу податок на додану вартість за лютий 2012р.
Із співставлення зазначеного платіжного доручення та зворотного боку облікової картки платника податків - відповідача вбачається, що сплачені відповідачем платіжним дорученням від 30.03.2012р. № 52 грошові кошти, були направлені позивачем на погашення податкового боргу у порядку його виникнення.
До судового засідання відповідачем надана заява про часткове визнання позовних вимог.
Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
На підставі викладеного суд приймає вказану заяву до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Тобто, кошти платника податку підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю виникнення податкового боргу незалежно від того сплачує такий платник податків податковий борг, що розстрочений судом або податковим органом, чи ні.
Таким чином, позивачем правомірно було здійснено зарахування сплачених платіжним дорученням від 30.03.2012р. № 52 грошових коштів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Пунктом 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
На підставі наведеного, Суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих відповідача, та у розмірі заявленої суми податкового боргу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог та безпідставність наданих відповідачем заперечень.
Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Крім того, як вказувалось вище, відповідачем подана заява від 27.04.2012р. №4/941 про встановлення порядку та способу виконання судового рішення.
Відповідно вказаної заяви, відповідач посилаючись на скрутне фінансово-матеріальне становище, просить встановити спосіб та порядок виконання судового рішення, шляхом розстрочення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3 940 313,00 грн., терміном на 36 місяців, з травня 2012р. по квітень 2015р. зі стягненням заборгованості по 110 000,00 грн. щомісячно, а в квітні 2015р. - 90 313,00 грн.
На підтвердження факту тяжкого фінансового стану відповідача, останнім надано зведені результати інвентаризації дебіторсько-кредиторської заборгованості на 31.112.2011р., виписка від 15.03.2012р. №147/178, постанови по арешт коштів позивача, баланс на 31.12.2011р. звіт про фінансові результати за 2011р.
Частиною першою ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку щодо необхідності встановлення порядку виконання рішення шляхом розстрочення стягнення з відповідача суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3 940 313,00 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Заяву Державного підприємства «Селидіввугілля» про часткове визнання позовних вимог Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби прийняти.
2. Позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Селидіввугілля» задовольнити повністю.
Стягнути кошти Державного підприємства «Селидіввугілля» (ідентифікаційний код 33426253, місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41) з його рахунків у банках на суму податкового боргу у розмірі 3 940 313 (три мільйони дев'ятсот сорок тисяч триста тринадцять) гривень 00 копійок на користь Державного бюджету України (на рахунок № 31113029700070 у ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37791274).
3. Заяву Державного підприємства «Селидіввугілля» про встановлення порядку та способу виконання рішення задовольнити.
Встановити порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року у справі №2а/0570/4922/2012 на 36 (тридцять шість) місяців, починаючи з травня 2012 року, шляхом сплати Державного підприємства «Селидіввугілля» суми боргу у розмірі 3 940 313 (три мільйони дев'ятсот сорок тисяч триста тринадцять) гривень 00 копійок щомісячними платежами у розмірі 110 000 (сто десять тисяч) гривень 00 копійок щомісячно, а в квітні 2015 року - 90 313 (дев'яносто тисяч триста тринадцять) гривень 00 копійок.
4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
5. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 27 квітня 2012 року, повний текст виготовлено 28 квітня 2012 року.
6. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Буряк І. В.