Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/2723/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12-30 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стирана В.В.,
при секретарі Сніховської О.В., Францевій-Щербаченко О.К.
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача 1 - Хвостікова В.М.,
представника відповідача 2 - не з'явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Донецької обласної дирекції відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про визнання бездіяльності по перерахунку нарахування страхової грошової суми протиправною, зобов'язання провести перерахунок страхової суми з урахуванням індексу інфляції 210,9 % та виплату страхових сум з урахуванням раніше виплачених сум,
Позивач 29 січня 2012 року звернувся до суду із позовом до Управління фінансового забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Донецької обласної дирекції Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про визнання бездіяльності по перерахунку нарахування страхової грошової суми протиправною, зобов'язання провести перерахунок страхової суми з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 25 квітня 2012 первинного відповідача 1 - Управління фінансового забезпечення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області замінено н належного - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що проходив службу в ОВС. З 25 серпня 2005 року наказом № 267 л/с начальника УМВС України у Донецькій області його було звільнено з ОВС згідно до пункту «ж» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС за власним бажанням.
Пізніше, у зв'язку із тим, що йому було призначено 3 групу інвалідності, пов'язану із отриманням травми, отриманої в період з проходженням служби при виконанні службових обов'язків.
27 грудня 2006 року наказом № 457 о/с начальника УМВС України в Донецькій області було внесено часткові зміни в пункт наказу про його звільнення № 267 о/с від 25 серпня 2005 року, а саме: вважати майора міліції ОСОБА_1 старшого дільничного інспектора Артемівського міськвідділу звільненим з ОВС по п.64 «в» (по обмеженому стану здоров'я), а не по п.64 «ж» (за власним бажанням).
Втрата його працездатності склала 40 %.
Він звернувся до управління фінансового забезпечення відповідача для отримання страхової виплати.
Страхові виплати та той час здійснювала НАКС «Оранта», у зв'язку із чим впродовж 2007 року йому було перераховане на його особистий рахунок у відділенні Ощадбанку України та отримані ним наступні страхові виплати у два етапу: перший платіж на суму 3 400 грн. та другій платіж 17 660 грн., всього: 21 060 грн.
Таким чином, при розрахунку відповідача 1 страхова сума для виплати НАСК «Оранта» склала із розрахунку грошового окладу у розмірі 100 грн., окладу за званням - 125 грн., процентної надбавки за вислугу років - 67,40 грн., 100 % надбавки - 292,50 грн., всього - 585 грн.
Згідно розрахунку управління фінансового забезпечення нарахована страхова сума складала : 585 грн. х 36 місяців = 21 060 грн.
Позивач вказує, що при нарахуванні страхової суми відповідачам необхідно було за основу грошове забезпечення, а не його частку, та страхова сума повинна складати: 1 096,88 грн. х 36 місяців = 39 487,68 грн., а з урахуванням раніше виплачених сум - 39 487,68 грн. - 21 060 грн. = 18 427,68 грн.
Позивач 02 грудня 2011 року він звернувся до відповідача 1 з питання проведення перерахунку, однак листом від 03 січня 2012 року йому було відмовлено.
Позивач просив визнати бездіяльність ГУМВС України у Донецькій області по перерахунку нарахованої страхової суми, що підлягає виплаті, протиправною, зобов'язати ГУМВС України у Донецькій області повести перерахунок нарахування страхової суми згідно грошового забезпечення , що міститься у грошовому атестаті за зайнятою посадою на момент звільнення, з урахуванням індексу інфляції 210,9 %, та направити в страхову компанію НАС «Оранта» для виплати, зобов'язати СК НАСК «Оранта» провести виплату страхової суми, згідно із наданим ГУМВС України розрахунком по нарахуванню страхової суми з урахуванням індексу інфляції 210,9 % та раніше виплачених сум.
Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову, свої вимоги мотивував аналогічно викладеному у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вказав, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, суду надав письмові заперечення. Просив у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явилася, про день і час слухання справи повідомлена належним чином, суду надала письмові пояснення, в якому вказала, що відповідальною особою за виплату страховою суми, нарахованої до 01.01.2007 року працівниками МВС України є саме МВС України, тобто предмет спору по зазначених категоріях справ до НАСК «Оранта» відсутній. Просила у задоволенні позову до НАСК «Оранта» відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача 1, вважає встановленим наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в ОВС, остання посада - старший дільничний інспектор міліції Артемівського міськвідділу, майор міліції.
Наказом УМВС України у Донецькій області від 25 серпня 2005 року № 267 ос його було звільнено з ОВС з 30 серпня 2005 року на підставі пункту 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (за власним бажанням).
Наказом ГУМВС України у Донецькій області від 27 грудня 2006 року № 457 о/с внесено часткову зміну до пункту наказу УМВС України в Донецькій області, а саме: вважати ОСОБА_1 звільненим з ОВС по п.64 «в» (через обмежений стан здоров'я), а не по п.64 «ж» (за власним бажанням).
Як вбачається із посвідчення серія Є № 026886, позивач є інвалідом 3 групи (40 % втрати працездатності).
Позивачу ГУМВС України у Донецькій області було нараховане страхову суму для виплати ВАТ НАСК «Оранта» із розрахунку грошового окладу у розмірі 100 грн., окладу за званням - 125 грн., процентної надбавки за вислугу років - 67,40 грн., 100 % надбавки - 292,50 грн., всього - 585 грн.
Згідно розрахунку управління фінансового забезпечення нарахована страхова сума складала : 585 грн. х 36 місяців = 21 060 грн.
Позивач вказує, що при нарахуванні страхової суми відповідачам необхідно було за основу грошове забезпечення, а не його частку, та страхова сума повинна складати: 1 096,88 грн. х 36 місяців = 39 487,68 грн., а з урахуванням раніше виплачених сум - 39 487,68 грн. - 21 060 грн. = 18 427,68 грн.
02 грудня 2011 року він звернувся до ГУМВС України у Донецькій області з питання проведення перерахунку, однак листом від 03 січня 2012 року йому було відмовлено.
Позивач із бездіяльністю відповідача 1 не погоджується та вважає, що відповідачами порушуються його права, свободи та інтереси, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.
Проблемою даного спору є питання щодо нарахування та виплати страхових сум.
Згідно з частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно статті 22 Закону України «Про міліцію» держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.
У відповідності до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини щодо виникли у період до 2005-2006 року, отже, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно - правові акти України, які діяли в той період.
На час виникнення спірних правовідносин діяло Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затверджене постановою КМУ від 29 червня 1991 р. N 59.
У відповідності до статті 2 Положення страховик виплачує страхові суми: особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ у разі загибелі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку і громадської безпеки, боротьбі із злочинністю : у разі встановлення застрахованому інвалідності, що настала у період служби (роботи), але не пізніш як через 3 місяці після звільнення зі служби (роботи) чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце при виконанні службових обов'язків інвалідові III групи - в розмірі трирічного грошового утримання.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» № 328-У від 03 листопада 2006 року, внесено зміни до статті 19 Закону України «Про міліцію», зокрема, у частині першій слово «грошове утримання» замінено словом « грошове забезпечення».
Також, згідно частини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Отже, на час нарахування страхових сум поняття «грошове утримання» було замінено поняттям «грошове забезпечення».
Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу та виплати заробітної плати працівникам органів внутрішніх справ України, які не мають спеціальних звань, роз'яснені Методичними рекомендаціями про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та умов оплати праці працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, затвердженими наказом МВС України № 501 від 30 червня 2005 року.
Згідно статті 1 Методичних рекомендацій грошове забезпечення - це посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років, 100-відсоткова надбавка (виплата цих видів проводиться незалежно від можливостей бюджетного фінансування), інші додаткові види грошового забезпечення: надбавки, підвищення, доплати, преміювання тощо (які мають право установлювати керівники органів і підрозділів внутрішніх справ у межах фонду оплати праці).
Як вбачається із грошового атестату ОСОБА_1 № 29, його грошове забезпечення за місяць складало 1 096,88 грн., а саме:
- посадовий оклад - 100 грн.,
- окладу за військове звання - 125 грн.,
- надбавка за вислугу років - 67,50 грн.,
- 100 % надбавка - 292,50 грн.,
- надбавка за особливі умові 50 % - 112,50 грн.,
- надбавка за роботу на посаді дільничного - 33,75 грн.,
- надбавка за безперервний стаж 50 % - 365,63 грн.
Всього: 1 096,88 грн.
Таким чином, страхова сума ОСОБА_1 повинна була бути розрахована із розрахунку : 1096,88 грн. х 3 роки (36 місяців) = 39 487,68 грн.
Суд, перевіривши розрахунки, вважає, що з урахуванням раніше виплачених коштів страхова сума повинна складати 18 427,68 грн.
Відповідач 1 у своїх доводах щодо правомірності своїх дій посилається на норми вказівки МВС України від 18.03.2005 року № 2663/Фк, згідно якого в розрахунок грошового утримання при обчисленні страхової суми відповідно до п.2 «а» Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затверджене постановою КМУ від 29 червня 1991 р. N 59, включаються таки його види: посадовий оклад, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років, 100 % надбавка згідно з Указом Президента України від 31.08.2001 № 771.
Втім, суд вважає безпідставним посилання позивача на зазначену вказівку МВС України, оскільки вона не зареєстрована у Міністерстві юстиції України, а тому не є нормативно-правовим актом в розумінні Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, тобто носить рекомендаційний, роз'яснювальний та інформаційний характер.
Таким чином, суд вважає доведеним, що відповідачем 1 ГУМВС України у Донецькій області неправомірно було нараховане страхову сум ОСОБА_1 без урахування всіх сум основного та додаткового грошового забезпечення.
Позивач у своєму позові просить зобов'язати ВАТ НАСК «Оранта» виплатити недоплачені суми страхових виплат, однак суд вважає вказані вимоги необґрунтованими з огляду на наступне.
Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджений постановою КМУ від 12 травня 2007 р. N 707.
У відповідності до пункту 3 зазначеної постанови Міністерству внутрішніх справ завершити виплату страхової суми та одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, що повинні бути нараховані до 01 січня 2007 року.
Як встановлено у судовому засіданні термін дії Договору між МВС України та ВАТ НАСК «Оранта» за обов'язковим державним особистим страхуванням працівників ОВС закінчено. Таким чином, кошти для проведення виплат у разі інвалідності працівника міліції ВАТ НАСК «Оранта» не перераховуються.
Отже, з метою поновлення порушеного права позивача, керуючись частини 2 статті 11 КАС України, відповідно до якої, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, в зв'язку з чим, суд, з урахуванням вищевикладеного, вважає, що слід визнати протиправною бездіяльність ГУМВС України в Донецькій області щодо нарахування страхових сум та зобов'язати ГУМВС України доплатити страхову суму у розмірі 18 427,68 грн. з урахуванням рані виплачених сум.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про застосуванні індексу інфляції до страхової суми за наступних підстав.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією
України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, визначені нормами Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
У відповідності до статті 2 Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
Таким чином, оскільки виплата страхових сум має разовий характер, то зазначена сума не підлягає індексації з урахуванням індексу інфляції, тому відсутні законні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про застосування індексу інфляції до страхових сум.
З огляду на зазначене, суд частково задовольняє позов ОСОБА_1
Також, із матеріалів позову вбачається, що позивача було звільнено у 2005 році, а до суду він звернувся 29 лютого 2012 року.
Відповідно до частини 3 статті 99 КАС України (зі змінами, внесеними Законом України від 07 липня 2010 року № 2453-VІ) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
На час виникнення правовідносин діяв Кодекс адміністративного судочинства України у редакції з 25.12.2008 року, у відповідності до ч.2 ст. 99 якого для, звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В якості поважності причин пропуску строків звернення до суду позивач зазначає те, що він є інвалідом третьої групи, його дружина є інвалідом третьої групи, пов'язаної із опорно-руховим апаратом, на їх вихованні знаходяться троє дітей, один із яких є інвалідом дитинства, отже з урахуванням його теперішнього образу життя, йому важко слідкувати за змінами у нормативно - правових актах. На підтвердження своїх доводів позивач надає медичні та особисті документи.
Також, ОСОБА_1 вказує, що він дізнався про порушення його прав 01 грудня 2011 року із випуску новин на каналі 1+1.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач у грудні 2011 року приймав міри щодо досудового врегулювання спору, які результатів не дали.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що достатньо підстав для поновлення позивачу у відповідності до статті 100 КАС України строку для звернення до суду із даним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, Донецької обласної дирекції відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про визнання бездіяльності по перерахунку нарахування страхової грошової суми протиправною, зобов'язання провести перерахунок страхової суми з урахуванням індексу інфляції 210,9 % та виплату страхових сум з урахуванням раніше виплачених сум, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області щодо недорахування ОСОБА_1 страхових сум.
Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та доплатити ОСОБА_1 страхову суму у розмірі 18 427 (вісімнадцять тисяч чотириста двадцять сім) грн. 68 коп. з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні інших вимог позову відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 25 квітня 2012 року у присутності позивача та представника відповідача 1.
Постанова виготовлена в повному обсязі 03 травня 2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ст.186 КАС України.
Суддя Стиран В.В.