Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/4268/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11:57
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Лазарєва В.В.
при секретарі Бобирь Г.Г.
за участю:
представника відповідача - Цуріна А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури Донецької області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність прокуратури Донецької області щодо розгляду заяви позивача від 29.02.2012 року, в якій викладені факти протиправної діяльності інспектора ВДАІ м. Слов'янська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Ярового А.С., в частині направлення її на розгляд некомпетентному органу, дії посадової особи якого оскаржуються. Зобов'язати прокуратуру Донецької області розглянути у порядку та спосіб, встановлений чинним законодавством, заяву позивача від 29.02.2012 року, в якій викладені факти протиправної діяльності інспектора ВДАІ м. Слов'янська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Ярового А.С.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 29.02.2012 року він звернувся до відповідача із заявою, в якій викладені факти протиправної діяльності інспектора відділу ДАІ м. Слов'янська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Ярового Анатолія Сергійовича щодо винесення протиправних постанов про накладення адміністративних стягнень. Однак, листом від 19.03.2012 року відповідач передав зазначене звернення на розгляд до Головного управління МВС України в Донецькій області. Позивач посилаючись на ч. 4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», вважає бездіяльність відповідача неправомірною, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.
В судове засідання позивач не з'явився, проте через канцелярію суду надав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні посилався на ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за незалежністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. 19.03.2012 р. звернення громадянина ОСОБА_2 було спрямовано за належністю для розгляду по суті до Головного управління МВС України в Донецькій області, про що було повідомлено позивача. У зв'язку з чим заперечував проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, вважаючи дії інспектора відділу ДАІ м. Слов'янська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Ярового Анатолія Сергійовича незаконними, 29.02.2012 року звернувся до прокуратури Донецької області із заявою, в який просив порушити відносно вказаної особи кримінальну справу. (а.с. 7-8).
Як вбачається із роздруківки комп'ютерного обліку розгляду скарг та звернень громадян відділу 7/2 прокуратури Донецької області (а.с. 26), заява надійшла на адресу відповідача 14.03.2012 р.
Із виписки книги обліку скарг та звернень громадян відділу 7/2 прокуратури Донецької області вбачається (а.с. 19-21), що заява надійшла до виконавця прокуратури Донецької області 15.03.2012 р.
Листом від 19.03.2012 р. №07/2-71 вих.12 прокуратура Донецької області на підставі ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" надіслала за належністю заяву позивача для проведення службового розслідування до інспектора ДПС м. Слов'янська УДАІ УМВС України у Донецькій області Ярового А.С. (а. с. 22).
Копія вищезазначеного листа від 19.03.2012 р. №07/2-71 вих.12 була направлена позивачу, про що свідчить виписка з книги вихідної кореспонденції (а.с. 23-25).
Суд вважає такі дії відповідача обґрунтованими та законними з огляду на наступне.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Позивачем подано заяву до прокуратури Донецької області, в якій він скаржиться на дії інспектора відділу ДАІ м. Слов'янська при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Ярового Анатолія Сергійовича, у зв'язку з тим, що зазначеною особою вчинені протиправні дії щодо винесення постанов про накладення адміністративних стягнень, що потребувало проведення службового розслідування.
У відповідності до ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» № 1789 від 05.11.1991 року (із змінами та доповненнями) діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань: 1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень; 2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; 3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.
Згідно із ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.
Згідно ст. 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; опротестувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення; зупиняти виконання постанови, а також вчиняти інші передбачені законом дії.
Пунктом 3 ст. 288 КУпАП передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно зі ст. 290 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Отже, згідно з Законом України "Про прокуратуру" та відповідно до норм КУпАП органи прокуратури не мають повноважень проводити службове розслідування стосовно осіб, що не є їх працівниками.
Посилання позивача на ч. 4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» суд вважає необґрунтованими, оскільки матеріали звернення ОСОБА_2 направлені для службового розслідування безпосередньо до Головного управління МВС України в Донецькій області, тобто у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі).
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач передаючи заяву позивача Головному управлінню МВС України в Донецькій області для розгляду її по суті, тобто повноважному органу та установі у відповідні органи ( керівникам цих органів), де працюють підлеглі їм особи, дії яких оскаржуються, діяв правомірно, а саме на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пунктами 7.9, 7.11 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генеральної прокурори України № 18 від 01.04.2010 р., передбачено, що рекомендованими листами або бандеролями (посилками) надсилаються організаційно-розпорядчі та інші документи за підписом керівництва прокуратури, витяги із наказів з особового складу, фінансові документи, наглядові провадження, матеріали перевірок, кореспонденція, що адресується за кордон.
Документи, які надсилаються простою поштовою кореспонденцією, враховуються у поштових реєстрах або книзі (додаток 25), де вказується номер листування та дані адресата.
Таким чином суд вважає, що відповідач належним чином та у встановлений термін повідомив позивача про передання ним його заяви за належністю.
У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги викладене, здійснивши аналіз матеріалів справи та пояснення представника відповідача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що докази, надані відповідачем у якості заперечень проти позову, є належними доказами у справі, адже вони містять вичерпну інформацію, яка об'єктивно спростовує обґрунтованість позовних вимог.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач при наданні відповіді позивачу та направленні заяви останнього для розгляду за належністю, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відтак позовні вимоги ОСОБА_2 до прокуратури Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8-11, 94, 159-163, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені позову ОСОБА_2 до прокуратури Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 26 квітня 2012 року.
Постанова виготовлена у повному обсязі 03 травня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Лазарєв В.В.