Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/2661/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10 год. 15 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Папазової Г.П.
при секретарі Нетреба А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Краматорська» про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в державної реєстрації права власності, зобов'язання зареєструвати право власності,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Краматорська» про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в державної реєстрації права власності, зобов'язання зареєструвати право власності.
В обґрунтування позову зазначив наступне. 21.12.2007р. Краматорським міським судом була розглянута справа за її позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі - продажу 11/20 квартири дійсним. Винесеним рішенням, суд задовольнив її позовні вимоги та визнав дійсним договір купівлі - продажу квартири від 11.07.2000 р. за № 486, укладений у товарній біржі «Євгенія Сервіс», згідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали, а вона придбала 11/20 частини квартири АДРЕСА_1.
Друга частина квартири, яка складає 9/20 її частини, належить їй на підставі договору дарування, укладеним 11.09.2007р.
З рішенням Краматорського міського суду вона звернулась до реєстратора КП «БТІ» з заявою про реєстрацію права власності на 11/20 частину вказаної квартири.
21.04.2011р. реєстратор своїм рішенням відмовив в державній реєстрації права власності на 11/20 частину квартири АДРЕСА_1, обґрунтувавши це тим, що договір купівлі - продажу частини квартири нотаріально не посвідчений, рішенням Краматорського міського суду від 21.12.2007р. № 2-7953/2007 не визнано право власності на вказану частину квартири, а визнаний дійсним договір купівлі - продажу частини квартири. Про рішення реєстратора вона дізналась лише 30.04.2011р.
Позивач просив визнати рішення реєстратора КП «БТІ м. Краматорська» про відмову в державній реєстрації права власності на 11/20 частин квартири АДРЕСА_1 протиправним і скасувати його та зобов'язати зареєструвати за нею це право власності.
В судове засідання сторони не з,явились, надали заяви про розгляд справи без їх участі.
Дослідивши позовну заяву та матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до договору купівлі - продажу № 486 від 11.07.2000р. ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2, ОСОБА_3 11/20 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 59,70 кв.м., в тому числі жилої площі - 37,0 кв.м.
19.04.2011р. позивач звернувся до КП «Бюро технічної інвентаризації м. Краматорська» з заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - 11/20 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 59,70 кв.м., в тому числі жилої площі - 37,0 кв.м.
21.04.2011р. відповідач прийняв рішення про відмову в державній реєстрації права власності на вказане нерухоме майно, посилаючись на те, що подані документи не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а саме: у відповідності до п. 10 Додатку № 2 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р., правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна є рішення суду про визнання права власності. Рішенням Краматорського міського суду від 21.12.2007р. по справі № 2-7953/2007 не визнається право власності, а визнається дійсним договір купівлі - продажу. Крім того, статтею 657 Цивільного кодексу України передбачено, що договори купівлі - продажу нерухомого майна укладаються у письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню. Наданий для проведення державної реєстрації права власності договір купівлі - продажу № 486 від 11.07.2000р. нотаріально не посвідчений.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 № 1952-ІУ (далі - Закон № 1952-ІУ).
Статтею 2 Закону № 1952-ІУ встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.19 Закону № 1952-ІУ, державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. (далі - Положення) визначений перелік правовстановлюваних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
Згідно п. 1 Додатку № 1 до Положення, реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, проводиться на підставі, зокрема, договорів, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договори іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", договори про задоволення вимог іпотекодержателя, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності.
За приписами ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Статтею 220 цього кодексу визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до частини 2 даної статті, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 21.12.2007 року у справі № 2-7953/2007 визнаний дійсним договір купівлі - продажу № 486 від 11.07.2000р., згідно якого ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2, ОСОБА_3 11/20 частин двокімнатної квартири АДРЕСА_1.
Згідно із частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із частиною 2 статі 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу вищенаведених правових норм та досліджених обставин у справі, суд вважає, що позивач мав всі законні підстави для державної реєстрації права власності на вищезазначене нерухоме майно. Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що рішенням суду не встановлено право власності позивача на нерухоме майно, судом не приймається до уваги, оскільки правовстановлюючим документом в даному випадку є визнаний дійсним договір купівлі-продажу № 486 від 11.07.2000р.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Краматорська» про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в державної реєстрації права власності, зобов'язання зареєструвати право власності підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Краматорська» про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в державної реєстрації права власності, зобов'язання зареєструвати право власності - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Краматорська» від 21.04.2011р. про відмову в державній реєстрації права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно - 11/20 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Краматорська» здійснити державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно - 11/20 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 24 квітня 2012 року, повний текст постанови виготовлений 28 квітня 2012 року.
Суддя Папазова Г.П.