09 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/10714/11
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Смоли»
до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень -рішень,-
Державне підприємство «Смоли» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 20.06.2011 року: № 0001522301 - про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 8791 грн.; № 0001532301 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 339161 грн.; № 0001552301 - про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 369883 грн.; № 0001542301 - про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 198573 грн., винесених на підставі акту № 33208/179 - т/23-408/30168850 від 08.06.2011 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки Державного підприємства «Смоли» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за березень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у період з 01 січня 2011 року по 28 лютого 2011 року».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в результаті проведення невиїзної позапланової перевірки ДП "Смоли", Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Підставою для прийняття зазначених рішення стало те, що позивачем були порушенні правові приписи п. 200.1, 200.2, 200.4, 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України. Такий висновок ДПІ у м. Дніпродзержинську позивач вважає необґрунтованим, винесені податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті з порушенням норм матеріального права, а тому вони підлягають скасуванню.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав суду клопотання про оголошення перерви та призначення розгляд справи на більш пізніший строк, у зв'язку з перебуванням представника відповідача у іншому судовому засіданні. Проте, суд визнав неприбуття представника без поважної причини. За таких обставин, у відповідності до ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.
Предстанвиком відповідача до суду надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позаплановою невиїзною документальною перевіркою з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за березень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у період з 01 січня 2011 року по 28 лютого 2011 року, було встановлено порушення позивачем положень п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4, п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України. За результатами перевірки відповідачем було: донараховано податок на додану вартість до сплати у бюджет (рядок 18 декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року) у сумі 9791 грн.; зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року) у сумі 369883 грн.; зменшується сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника банку (рядок 23 декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року) у сумі 339161 грн., який складається з відємних значень податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 20200 грн., лютий 2011 року у сумі 318961 грн.; зменшується залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року) у сумі 198573 грн., у тому числі за січень 2011 року у сумі 198573 грн. Перевіркою встановлено, що в березні 2011 року Державним підприємством «Смоли» до декларації з ПДВ було віднесено за ставкою ПДВ 0% експортні операції з реалізації продукції власного виробництва на суму 1898370 грн. Дані експортні операції оформлено вантажно-митними деклараціями, зокрема, № 110010000/2011/001548 від 24.03.2011 року на суму1898370 грн., при цьому дата перетину кордону експортованих товарів - 12.04.2011 року, що засвідчено гербовою печаткою митного органу і підписом відповідальної посадової особи. З 01.01.2011 року платники податку на додану вартість, у тому числі і позивач, повинні вести фінансово-господарську діяльність, яка не суперечить вимогам розділу V Податкового кодексу України. Відповідно до абз. «б» п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Тобто, відповідно до положень Податкового кодексу України в цьому випадку датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства. Однією з підстав для отримання заявленої суми ПДВ до відшкодування з бюджету є відпрацювання від'ємного значення з ПДВ та, відповідно, достовірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за відповідні періоди. З огляду на ці обставини, за результатами перевірки, відповідач вважає, що Державне підприємство «Смоли» неправомірно задекларувало експортні операції у березні 2011 року на суму 1898370 грн. по ВМД № 110010000/2011/001548 від 24.03.2011 року, у зв'язку з тим, що перетин кордону товаром здійснено 12.04.2011 року, тому відображення їх у декларації з ПДВ за березень 2011 року суперечить вимогам діючого законодавства України. Тому Державне підприємство «Смоли» повинно було віднести суму по даній операції до декларації з ПДВ, до якої застосовується ставка податку у розмірі 20%, але натомість позивачем було порушено положення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755, що призвело до заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників в рядках 1 - 9 декларації на суму 379674 грн. З метою упередження безпідставно заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на розрахунковий рахунок Державного підприємства «Смоли» та недопущення витрат бюджету в особливо великих розмірах, за результатами перевірки Державною податковою інспекцією у м.Дніпродзержинську були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. За таких обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.
Державне підприємство «Смоли» зареєстроване як юридична особа розпорядженням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради народних депутатів від 07.09.1998 року № 585-р, здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 07.09.1998 року №12231200000000684. Позивач перебуває на обліку, як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську, зокрема, як платник ПДВ, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ за № 03318672, виданого 01.10.1998 року.
Судом встановлено, що 19.04.2011 року Державним підприємством «Смоли» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську було подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2011 року (вх. № 9002246144 від 19.04.2011 року) та розрахунок суми бюджетного відшкодування, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку. Згідно із даними розрахунку суми бюджетного відшкодування: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 339161 грн.; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальником таких товарів (послуг) становить 339161 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, згідно поданої підприємством декларації з ПДВ за березень 2011 року, складає 339161 грн.
На підставі наказу ДПІ у м. Дніпрродзержинську, виданого Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську, згідно п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2, п. 79.3 ст. 79 ІІ розділу Податкового кодексу України, проведено позапланову невиїзну перевірку державного підприємства «Смоли» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за березень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у період з 01 січня 2011 року по 28 лютого 2011 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 33208/179 - т/23-408/30168850 від 08.06.2011 року, у якому встановлено, що в березні 2011 року Державним підприємством «Смоли» до декларації з ПДВ було віднесено операції за ставкою ПДВ 0% експортні операції з реалізації продукції власного виробництва на суму грн. Такі експортні операції оформлено вантажно-митними деклараціями, зокрема, № 110010000/2011/001548 від 24.03.2011 року, при цьому, дата фактичного перетину кордону експортованих товарів за даними Арму «Митниця» становить 12.04.2011 року, що засвідчено гербовою печаткою митного органу і підписом відповідальної посадової особи. Таким чином, Державне підприємство «Смоли» неправомірно задекларувало експортні операції (р. 2.1 декларації з ПДВ) у березні 2011р. на суму 1898370 грн. по ВМД № 110010000/2011/001548 від 24.03.2011 року, у зв'язку з тим, що перетин кордону товаром здійснено у квітні 2011 року, тому відображення їх у декларації з ПДВ за березень 2011 року суперечить вимогам діючого законодавства України. При проведенні даних операцій відбулось відвантаження товару у березні 2011 року на суму 1898370 грн., але дата оформлення ВМД 12.04.2011 року, у зв'язку з тим, що вказана операція не підпадає під ознаки експортних та не має права бути віднесена до р. 2.1. декларації з ПДВ за березень 2011 року (у зв'язку з відсутністю належно оформленої вантажно-митної декларації з усіма необхідними відмітками Держмитниці України) підприємство повинно було нарахувати суму ПДВ у розмірі 379674 грн. та відобразити у першому розділі декларації з ПДВ (рядок 1). Державне підприємство «Смоли» повинно було віднести суму по даній операції до декларації з ПДВ, до якої застосовується ставка податку у розмірі 20%, але натомість ДП «Смоли» було порушено положення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників в рядках 1 - 9 декларації на суму 379674 грн.
На підставі висновків акту перевірки № 33208/179 - т/23-408/30168850 від 08.06.2011 року ДПІ у м. Дніпродзержинську щодо позивача винесені наступні податкові повідомлення - рішення від 20.06.2011 року: № 0001522301 - про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 8791 грн.; № 0001532301 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 339161 грн.; № 0001552301 - про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 369883 грн.; № 0001542301 - про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 198573 грн.
Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.12 ст. 1 Митного кодексу України від 11.07.2002р. № 92-IV (далі - Митний кодекс України), митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.
Відповідно до п.14 ст. 1 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.
Відповідно до п.15 ст. 1 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Згідно з положеннями ст. 43 Митного кодексу України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. У разі вивезення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку.
Митний контроль закінчується:
- у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
- у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Положеннями ст. 78 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.
Відповідно до положень ст. 85 Митного кодексу України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом 10 днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення. Товари, що переміщуються через митний кордон України громадянами, декларуються митному органу одночасно з пред'явленням цих товарів.
Положеннями ст. 86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.
Пунктом 23 ст. 1 Митного кодексу України встановлено, що переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.
Оформлення вантажної митної декларації здійснюється відповідно до «Положення про вантажну митну декларацію», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574 (далі - Положення № 574).
Згідно п. 1 Положення № 574 вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.
Відповідно до 5 Положення № 574 у разі відсутності підстав для відмови в прийнятті ВМД, декларація приймається митним органом для оформлення. Прийняття для оформлення ВМД на паперовому носії підтверджується шляхом поставлення посадовою особою митного органу відбитку штампа «Під митним контролем» на першому аркуші декларації.
Факт виконання окремої митної процедури під час митного контролю та оформлення в разі оформлення ВМД на паперовому носії згідно п. 8 Положення № 574 підтверджується шляхом внесення до декларації відповідної відмітки, засвідченої підписом посадової особи митного органу, яка здійснила таку митну процедуру. ВМД на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на поміщення товарів та/або транспортних засобів у заявлений митний режим і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції» від 01.03.2002р. № 243 (з подальшими змінами) для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт) платник податку на додану вартість, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації, що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.
При цьому, до оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій прирівнюються оригінали аркушів з позначенням «3/8». Такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митне оформлення експорту товарів, виключно після одержання з митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України.
Відповідно до п. 6 «Порядку пiдтвердження вiдомостей про фактичне вивезення товарiв за межi митної територiї України», затвердженого наказом Державної митної служби України, Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 21.03.2002р. № 163/121 (далі - Порядок № 163/121), для одержання експортного (бюджетного) вiдшкодування податку на додану вартiсть суб'єкт зовнiшньоекономiчної дiяльностi, який здiйснив операцiю з вивезення (пересилання) товарiв за межi митної територiї України, звертається до митного органу, що здiйснив митне оформлення експорту цих товарiв, iз заявою про надання пiдтвердження про фактичне вивезення (пересилання) експортованих ним товарiв за межi митної територiї України. До заяви додається оригiнал п'ятого основного аркуша («примiрник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3), оформленої цим митним органом пiд час митного оформлення експорту товарiв.
Пунктом 7 Порядку № 163/121 встановлено, що одержавши таку заяву, митний орган, до якого iз заявою звернувся цей суб'єкт зовнiшньоекономiчної дiяльностi, здiйснює реєстрацiю заяви та розглядає її протягом п'яти робочих днiв. Протягом цього перiоду митний орган звiряє доданий до заяви оригiнал п'ятого основного аркуша («примiрник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) з iншими примiрниками цiєї ВМД, що зберiгаються в митницi. За вiдсутностi зауважень та на пiдставi пiдтвердження про фактичне вивезення товарiв за межi митної територiї України в повному обсязi, одержаного вiд митного органу, через який здiйснювалося вивезення товарiв, митним органом на п'ятому основному аркушi («примiрник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) вчиняється запис «Задекларованi в цiй ВМД товари вивезено за межi митної територiї України в повному обсязі» та зазначається дата фактичного вивезення. Цей запис засвiдчується пiдписом вiдповiдальної посадової особи митного органу й гербовою печаткою митного органу та п'ятий основний аркуш («примiрник для декларанта») ВМД повертається заявниковi.
Згідно ВМД № 110010000/2011/001548 від 24.03.2011 року, встановлено, що на зворотному боці основного аркуша з позначенням 3/8 «Екземпляр для декларанта» декларації є відмітка про те, що задекларовані товари вивезені за межі митної території України 27.03.2011 року. Дана митна відмітка засвідчена підписом посадової особи митного органу, який здійснив таку митну процедуру й скріплена гербовою печаткою Дніпропетровської митниці.
Відповідно до абз. «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт).
Отже, за даних обставин датою виникнення податкових зобов'язань у позивача з постачання товарів/послуг вважається дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
Зважаючи на той факт, що фактичне переміщення товаром митного кордону України і у зв'язку з цим і остаточне оформлення митних декларацій, що засвідчують факт перетинання митного кордону України шляхом вчинення уповноваженою особою митного органу відповідного напису на декларації, а саме, по декларації № 110010000/2011/001548 від 24.03.2011 року - 27.03.2011 року (дата перетину вантажем кордону).
Відповідно до листа Дніпропетровської митниці від 17.10.2011 року № 17-08-1/8463 вантаж, оформлений в режимі експорту по ВМД № 110010000/2011/001548 від 24.03.2011 року, згідно інформації з прикордонної митниці перетинув кордон України 27.03.2011 року в повному обсязі.
Відповідно до п.10 Порядку № 163/121, пiдставою для експортного (бюджетного) вiдшкодування податку на додану вартiсть платниковi податку, що здiйснив операцiю з вивезення (пересилання) товарiв за межi митної територiї України (експорт), є разом з iншими передбаченими чинним законодавством документами оригiнал п'ятого основного аркуша («примiрник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) з вiдповiдним записом митного органу, засвiдчений гербовою печаткою митного органу.
Відповідно до пп.195.1.1 п. 195.1 ст.195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.
В даному випадку ВМД № 110010000/2011/001548 від 24.03.2011 року, була оформлена відповідно до вимог митного законодавства, жодних доказів неналежного її оформлення (відповідних рішень митного органу про невідповідність, тощо) в процесі судового розгляду справи надано не було.
Відповідно до абз. «а» п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Враховуючи вищевикладені обставини, експортні операції по поставці продукції власного виробництва були здійснені: по ВМД № 110010000/2011/001548 від 24.03.2011 року - 27.03.2011 року.
Таким чином, твердження ДПІ у м. Дніпродзержинську відносно того, що по декларації № 110010000/2011/001548 від 24.03.2011 року, дата перетину кордону за даними АРМу «Митниця» становить 12.04.2011 року є необґрунтованим.
Отже, у позивача були правові підстави для врахування розглянутих експортних операції у своєму податковому обліку, зокрема, по декларації № 110010000/2011/001548 від 24.03.2011 року,, як операцію, оподатковувану податком на додану вартість по нульовій ставці, указавши її при цьому в колонку Б) рядка 2.1 Розділу І «Податкові зобов'язання» декларації за березень 2011 року зі значенням «0».
Крім того, розглядаючи справу по суті, суд звернув увагу на той факт, що в акті перевірки № 33208/179 - т/23-408/30168850 від 08.06.2011 року встановлено, що до поданої державним підприємством «Смоли» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року підприємством надано додаток 5 до податкової декларації з ПДВ, яким передбачено розшифрування податкових зобов'язань в розрізі контрагентів. За результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань в розрізі контрагентів за даними автоматизованої бази державної податкової інспекції, при звірці обсягів між підприємствами, відхилень в сумі податкових зобов'язань державного підприємства «Смоли» не встановлено. Згідно наданих державним підприємством «Смоли» документів до перевірки, встановлено, що податкові накладні, товарні чеки або інші платіжні (розрахункові) документи, виписані позивачем по здійсненим за березень 2011 року операціям з реалізації товарів (послуг), оформлені належним чином. Суми по виданим підприємством податковим документам віднесені до реєстру виданих податкових накладних за березень 2011 року та, відповідно, до декларації з ПДВ за березень 2011 року.
Також, суд враховує те, що ДПІ у м. Дніпродзержинську вже проводилась камеральна перевірка ДП «Смоли», за наслідком якої відповідачем складно довідку № 2839/330/15-230/30168850 від 18.05.2011 року про те, що жодних порушень при формуванні ДП «Смоли» даних податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року не виявлено, що в свою чергу суперечить висновкам до яких дійшов відповідач оцінюючи вказану декларацію під час наступної перевірки 08.06.2011 року.
Таким чином, розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування цих податкових повідомлень-рішень є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Відповідно до ст. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
Позивачем, одночасно із позовними вимогами було заявлено клопотання про покладення судових витрат на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України .
З огляду на те, що позовні вимоги були задоволені, підлягають присудженню позивачу із Державного бюджету України здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державного підприємства «Смоли» - задовольнити.
Визнати протиправними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 20.06.2011 року:
- № 0001522301 - про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 8791 грн.;
- № 0001532301 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 339161 грн.;
- № 0001552301 - про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 369883 грн.;
- № 0001542301 - про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 198573 грн., винесених на підставі акту № 33208/179 - т/23-408/30168850 від 08.06.2011 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки Державного підприємства «Смоли» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за березень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у період з 01 січня 2011 року по 28 лютого 2011 року».
Присудити позивачу із Державного бюджету України здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв